Ухвала

від 01.07.2015 по справі 821/1093/15-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/1093/15-а

Категорія: 8.3.13 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -ОСОБА_1, судді -ОСОБА_2, судді -ОСОБА_3 при секретарі -ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Каланчацького управління водного господарства на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року в адміністративній справі за позовом Каланчацького управління водного господарства до Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області (Каланчацьке відділення) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2015 року Каланчацьке управління водного господарства (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області (Каланчацьке відділення) (надалі - відповідач, ОДПІ), в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.03.2015 року №0001071500, №0001081500, №0001041500, №0001061500, №0001051500, якими позивачу збільшено грошові зобов'язання за штрафними санкціями із земельного податку за несвоєчасну їх сплату на загальну суму 3377,07 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату земельного податку є протиправним, оскільки, будучи бюджетною організацією, внаслідок відсутності затвердженого паспорту бюджетної програми на 2015 рік, не мав змоги здійснювати платежі. Після затвердження 03.03.2015 року паспорту бюджетної програми, позивач наступного дня надав до Держказначейства у Каланчацькому районі платіжні доручення, які були проведені 04.05.2015 року. Така ситуація виникла внаслідок того, що 17.02.2015 року позивач звернувся до керівника Держказначейства у Каланчацькому районі з листом про здійснення платежів по КПКВ 2407050 "Експлуатація державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами" за загальним та спеціальним фондами державного бюджету за відсутності затвердженого паспорту бюджетної програми на 2015 рік, однак отримав усну відмову. Відсутність паспорта бюджетної програми на 2015 рік та відмова Держказначейства у Каланчацькому районі у задоволені звернення позбавило позивача права своєчасно сплатити земельний податок. Паспорт бюджетної програми на 2015 рік було затверджено 03.03.2015 року та отримано позивачем в електронному вигляді 03.03.2015 року о 16 год. 46 хв. Після отримання паспорту бюджетної програми на 2015 рік 04.03.2015 року здійснено сплату земельного податку. Отже позивач вважає, що такі обставини, як відсутність паспорту бюджетної програми, виключають застосування штрафних санкцій.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12.05.2015 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати спірну постанову суду та прийняти нову, якої задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 19.03.2015 року фахівцями ОДПІ було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати Каланчацьким управлінням водного господарства податків та зборів до бюджету, за результатами якої складено акт №4/21-14-15-06 (надалі - акт перевірки).

За висновками акту перевірки позивач у березні 2015 року порушив строки сплати земельного податку по 5 розрахункам від 18.02.2015 року №9018041356, №9018033374, №9018049167, №9017355421, №9017848011 із затримкою у сплаті податку на 2 дні.

На підставі акту ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 27.03.2015 року про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату земельного податку, а саме: №0001041500 на суму 710,48 грн., №0001051500 на суму 51,60 грн., №0001061500 на суму 1804,85 грн., №0001071500 на суму 118,33 грн. та №0001081500 на суму 738,25 грн..

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Підпунктом 14.1.72 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу);

Згідно п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 286.2 ст.286 ПК України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Приписами п.57.1 ст.57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.287.3 ст.287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 287.4 ст.287 ПК України визначено, що податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (п.31.1 ст.31 ПК України).

Статтею 36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було подано до ОДПІ податкові декларації із земельного податку від 18.02.2015 року №9018041356, №9018033374, №9018049167, №9017355421, №9017848011.

Для здійснення оплати земельного податку позивачем подано до Держказначейства у Каланчацькому районі платіжні доручення від 03.03.2015 року №108, №109, №111, №112, №113, які проведено 04.03.2015 року.

Таким чином, сплата земельного податку по 5 розрахунках здійснено позивачем з порушенням граничних строків сплати цього податку, а саме із затримкою на 2 дні.

Положеннями п.126.1 ст.126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку для сплати земельного податку, позивач посилається на відсутність затвердженого паспорта бюджетної програми на 2015 рік, яка унеможливлювала проведення позивачем будь-яких оплат.

Колегія суддів не приймає до уваги такі доводи позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

При вирішенні питання з якого моменту грошове зобов'язання зі сплати податкового платежу вважається належним чином виконаним, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п.1.30 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 року №2346-III (надалі - Закон про платіжні системи) платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунку на рахунок отримувача.

Згідно п.22.1 ст.22 Закону про платіжні системи за допомогою платіжного доручення, яке є розрахунковим документом, здійснюється ініціювання переказу. Пункт 22.4 ст.22 Закону про платіжні системи визначає, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Відповідно до п.8.1 ст.8 Закону про платіжні системи банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Таким чином, з наведених вище норм Закону про платіжні системи вбачається, що погашення платником податків податкового зобов'язання відбувається в момент подання до банку платіжного доручення на перерахування суми податку до бюджету, у верхньому правому куті якого банком ставиться відмітка «одержано».

Крім того, відповідно до п.129.6 ст.129 ПК України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Отже, у випадку дотримання платником податків вимог щодо своєчасного подання платіжного доручення про сплату податку до банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки такого платника, при наявність на рахунках такого платника необхідної суми коштів, то такий платник не несе відповідальності не несвоєчасність перерахування баком сум податків на відповідні казначейські рахунки.

З огляду на наведені норми Податкового кодексу України, Закону про платіжні системи та встановлені судом обставини, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не виконані вимоги цих законодавчих актів щодо своєчасної сплати земельного податку, оскільки не були своєчасно подані відповідні платіжні документи про сплату цього податку до банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відсутність же затвердженого паспорта бюджетної програми на 2015 рік, на який посилається позивач, жодним чином не позбавляла позивача можливості своєчасно подати до банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, платіжні доручення на оплату земельного податку, що в свою чергу було б належним підтвердженням виконання позивачем свого обов'язку по сплаті цього податку.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає правомірним висновок ОДПІ про порушення позивачем термінів оплати вказаного податку, а відтак і правомірним є нарахування позивачу спірними податковими повідомленнями-рішеннями штрафних санкцій за несвоєчасну сплату цього податку у розмірі 10 відсотків від суми платежу.

Отже, колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 27.03.2015 року №0001071500, №0001081500, №0001041500, №0001061500, №0001051500, в зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, прийняв законне та обґрунтоване рішення про часткове задоволення позовних вимог, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Каланчацького управління водного господарства залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 03 липня 2015 року.

Головуючий суддя:ОСОБА_1 Суддя: Суддя: ОСОБА_2 ОСОБА_3