Ухвала

від 22.06.2015 по справі 820/13468/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2015 року м. Київ К/800/31903/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2014 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014 року

у справі № 820/13468/13-а

за позовом Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-бухгалтерська компанія «Штампік»,

третя особа - Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві,

про скасування державної реєстрації змін до установчих документів,

встановив:

Західна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-бухгалтерська компанія «Штампік» про скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2014 року у справі № 820/13468/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що при проведенні Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області перевірки щодо наявності підприємства за адресою реєстрації: м. Харків, Жовтневий район, пров. Сімферопольський, буд. 6 встановлено, що за даною адресою відповідач не значиться, що підтверджується повідомленням про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням від 20.05.2013 року № 444.

Обґрунтування даного позову полягає в тому, що відповідач при реєстрації змін щодо місцезнаходження подав державному реєстратору Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві недостовірні дані щодо зміни своєї юридичної адреси, оскільки за новою адресою ніколи не знаходився.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що зазначені позивачем обставини не можуть бути підставою для скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.

Відповідно до п. 67.2 ст. 67 Податкового кодексу України органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Правовідносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» у разі якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов'язана із змінами, що вносяться до установчих документів юридичної особи, або не підлягає державній реєстрації, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), подає (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Також згідно з ч. 1 ст. 31 зазначеного Закону у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Матеріалами справи не підтверджено, що позивачем наведено обставини, визначені ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», які можуть бути підставою для скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційного запису про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи про зміну місцезнаходження відповідача.

Слід також зазначити і те, що суди попередніх інстанцій, оцінили докази та прийшли до правильного висновку, що посилання податкового органу на відсутність юридичної особи за зареєстрованим місцезнаходженням не може бути підставою для скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані із змінами в установчих документах, виходячи з такого.

Відповідно до п. 12.4 «Порядку обліку платників податків і зборів та визнання такими, що втратили чинність, наказів Державної податкової адміністрації України», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 979, щодо кожного платника податків, щодо якого виявлена, відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за формою, що затверджується центральним органом державної податкової служби.

Згідно з п. 12.5 зазначеного Порядку, якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. М18-ОПП для вжиття заходів, передбачених частиною восьмою статті 19 Закону.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції про те, що зазначені позивачем обставини можуть бути підставою для внесення до ЄДР запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням та подальшого припинення юридичної особи на підставі положень п. 5 ч. 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців».

Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що вимога податкового органу про скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ «Інформаційно-бухгалтерська компанія «Штампік» не підлягає задоволенню, оскільки відсутність юридичної особи за зареєстрованим місцезнаходженням не може бути підставою для скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014 року у справі № 820/13468/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук