Рішення

від 09.07.2015 по справі 904/4041/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.07.15р. Справа № 904/4041/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-Інтер", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен", смт. Магдалинівка, Дніпропетровська обл.

про стягнення заборгованості в сумі 44 355, 21 грн.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

від позивача: Солоник Л.Є., дов. № 67 від 10.06.15р., свідоцтво № 1102 від

15.05.03, адвокат;

від відповідача: Матіяш С.К., дов. № б/н від 15.04.15р., представник.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт-Інтер" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 24 355, 21 грн., що складають суму основного боргу за Договором перевезення вантажу № 492-ТР від 20.06.14р., 20 000 грн. - витрат на послуги адвоката.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на неналежне виконання позивачем зобов'язань за Договором в частині доставки вантажу в належній кількості, що призвело до завдання збитків у розмірі вартості недостачі, на суму якої останній і просить зменшити суму заборгованості за перевезення.

Крім того, відповідач заперечує проти стягнення витрат на послуги адвоката, оскільки, договір про надання правової допомоги укладений з фізичною особою-підприємцем, а не адвокатом.

07.07.15 року в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.06.14 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Еліт-Інтер" (Виконавець; позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агро-Овен" укладено договір № 492-ТР перевезення вантажу (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. вище зазначеного Договору, в порядку та на умовах, визначених Договором, Перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати та перевозити за розпорядженням Замовника вантажі, найменування та кількість яких вказується у супровідних документах, а Замовник - своєчасно оплачувати надані послуги.

Згідно ч. 1 ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

В п.п. 2.4., 2.5. Договору сторони узгодили, що вантаж вважається прийнятим Перевізником для перевезення з моменту підписання товаротранспортної накладної. Вантаж вважається одержаним Вантажоодержувачем з моменту підписання уповноваженою особою відповідної товаротранспортної накладної.

Виконуючи умови Договору, позивач надав відповідачу послуги перевезення вантажу на загальну суму 600 498, 04 грн., що підтверджується актами надання послуг, копії яких залучені до матеріалів справи (том 1 а.с. 19-250, том 2 а.с. 1-16).

Відповідно до п. 5.1. Договору, розрахунки між Перевізником і Замовником здійснюються шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок Перевізника.

Згідно п. 5.2 Договору, вартість перевезення та транспортного експедирування вантажу вказується в заявці чи в додатку до Договору.

В п. 5.3. Договору сторони передбачили, що Замовник сплачує Перевізникові вартість перевезення та транспортного експедирування вантажу не пізніше 21 дня, з моменту отримання Замовником оригіналів документів (рахунок, акт, ТТН, податкова накладна).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач неналежним чином виконав зобов'язання щодо розрахунків за надані послуги, здійснивши розрахунки частково в сумі 576 142, 83 грн.

Доказів виконання зобов'язань щодо оплати заборгованості в сумі 24 355, 21 грн., на момент розгляду спору, відповідач не надав.

З огляду на вище викладене, вимоги позивача щодо примусового стягнення заборгованості на зазначену вище суму, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги позивача щодо стягнення витрат на послуги адвоката в сумі 20 000 грн. задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Статтею 44 ГПК України встановлено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо такі витрати здійснені стороною, якій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

В якості доказів надання юридичних послуг адвокатом, позивачем до матеріалів справи залучені - копія договору доручення № 2/03/15 (про надання юридичних послуг) від 05.05.15 р., копія свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю № 1162 від 15.05.2003 р., оригінал платіжного доручення № 1336 від 07.05.15 р. про оплату наданих юридичних послуг в сумі 20 000 грн. (а.с. 19-21).

Відповідно до пункту 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 6-рп/2013 у справі N 1-4/2013.

Отже, обов'язковою умовою для відшкодування адвокатських витрат є наявність належних доказів сплати цих послуг саме адвокату.

Оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом (ст. 12 Закону України "Про адвокатуру").

Як вже зазначено вище, позивачем наданий договір про надання правової допомоги, який укладений між фізичною особою-підприємцем Солоник Л.Є., яка діє на підставі Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та ТОВ „Еліт-Інтер", на підставі якого позивачем і сплачено грошові кошти в сумі 20 000 грн.

Крім того, вказана сума винагороди явно завищена, оскільки, спір стосується лише стягнення суми основного боргу за трьома актами наданих послуг.

Підготовка позовної заяви за таким спором не потребує значної витрати часу та застосування новизни правових питань, що вимагається для належного виконання доручення .

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для задоволення вимог позивача щодо відшкодування витрат на юридичні послуги в сумі 20 000 грн.

Керуючись ст. 526, 909 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Овен" (51105, м. Дніпропетровськ, смт. Магдалинівка, вул. Радянська, б. 2, код ЄДРПОУ 25522107) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Еліт-Інтер" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, 26-А, код ЄДРПОУ 38836148) 24 355 (двадцять чотири тисячі триста п'ятдесят п'ять гривень) 21 коп. основного боргу, 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень) судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено: 13.07.15 р.

Суддя І.Ф. Мельниченко