Постанова

від 21.10.2015 по справі 904/4041/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2015 року Справа № 904/4041/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді : Орєшкіної Е.В. (доповідач)

суддів: Кузнецової І.Л., Широбокової Л.П.

секретар судового засідання: Мацекос І.М.

представники сторін:

від позивача: Солонік Л.Є. представник, довіреність № 98 від 25.08.2015;

від відповідача: Матіяш С.К. представник, довіреність № б/н від 04.08.2015.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2015 року у справі №904/4041/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-Інтер", м.Дніпропетровськ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен", смт.Магдалинівка, Дніпропетровська область

про стягнення 44 355 грн. 21 коп.

В С Т А Н О В И В:

В травні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт-Інтер " (надалі - ТОВ "Еліт-Інтер ") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен" (надалі - ТОВ "Агро-Овен") на свою корись 24 355 грн. 21 коп. заборгованості, 1 827 грн. понесених витрат по сплаті судового збору та 20 000 грн. витрат на послуги адвоката.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2015 року у справі №904/4041/15 (суддя Мельниченко І.Ф.) позов задоволено частково; з ТОВ "Агро-Овен" на користь ТОВ "Еліт-Інтер " стягнуто 24 355 грн. 21 коп. основного боргу та 1 827 грн. судового збору; в решті позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його змінити, стягнути з ТОВ "Агро-Овен" на користь ТОВ "Еліт-Інтер " 9 692 грн. заборгованості, в задоволенні вимог щодо стягнення 14 663 грн. 21 коп. позивачу в позові відмовити, в іншій частині судове рішення залишити без змін.

Апелянт зазначає, що до початку розгляду судом першої інстанції справи ним був поданий зустрічний позов до ТОВ «Еліт-Інтер» про стягнення збитків, які виникли внаслідок недовозу вантажу на суму 14 663 грн. 21 коп. за договором перевезення № 492-ТР від 20.06.2015 року, укладеним між сторонами, однак місцевий господарський суд в порушення норм процесуального права не вказав в своєму рішенні факту отримання зустрічного позову, не зазначив свої доводи, з яких було відхилено надані ТОВ «Агро-Овен» докази порушення господарських зобов'язань ТОВ «Еліт-Інтер» та не прийняв до уваги докази щодо порушення договірних зобов'язань з боку останнього.

В процесі розгляду апеляційної скарги відповідачем подано клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для надання сторонам часу для укладення мирової угоди, яке задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ч.3 ст. 101 Господарсткого процесуального кодексу України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх необґрунтованими та безпідставними.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судових засіданнях представників сторін, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань (ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (п.1 ст.626 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Між позивачем - ТОВ "Еліт-Інтер " (перевізник) та відповідачем - ТОВ "Агро-Овен" (замовник) укладено договір на перевезення вантажу №492-ТР від 20.06.2014 року (надалі - договір), за умовами якого перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати та перевозити за розпорядженням замовника вантажі, найменування та кількість яких вказується у супровідних документах, а замовник, в свою чергу, своєчасно оплачувати надані послуги.

Сторони узгодили, що вантаж вважається прийнятим перевізником для перевезення з моменту підписання товаротранспортної накладної. Вантаж вважається одержаним вантажоодержувачем з моменту підписання уповноваженою особою відповідної товаротранспортної накладної (п.2.4, п.2.5 договору).

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 600 498 грн. 04 грн., що підтверджується актами надання послуг, копії яких долучені до матеріалів справи (том 1 а.с . 19-250, том 2 а.с . 1-16).

Відповідно до п. 5.1 договору розрахунки між перевізником і замовником здійснюються шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок перевізника.

Вартість перевезення та транспортного експедирування вантажу вказується в заявці чи в додатку до договору (п. 5.2 договору).

Сторони передбачили, що замовник сплачує перевізникові вартість перевезення та транспортного експедирування вантажу не пізніше 21 дня з моменту отримання замовником оригіналів документів (рахунок, акт, ТТН, податкова накладна) (п. 5.3 договору).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо розрахунків за отримані послуги, здійснення часткового розрахунку в сумі 576 142 грн. 83 коп., що підтверджується поданими ним доказами.

Доказів оплати заборгованості в сумі 24 355 грн. 21 коп. на момент розгляду спору відповідач не надав, тому колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для стягнення її з ТОВ «Агро-Овен».

Позивач просить суд за рахунок відповідача відшкодувати 20 000 грн. понесених ним витрат на послуги адвоката.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо такі витрати здійснені стороною, якій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до п. 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч.5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

За змістом ч.3 ст. 48 та ч.5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Отже, обов'язковою умовою для відшкодування адвокатських витрат є наявність належних доказів сплати цих послуг саме адвокату.

Оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом (ст. 12 Закону України "Про адвокатуру").

В якості доказів надання юридичних послуг адвокатом позивачем до матеріалів справи долучені копія договору доручення №2/03/15 (про надання юридичних послуг) від 05.05.2015 року, укладеного між ним та ФОП Солонік Л.Є., з п.5 якого вбачається, що зазначена особа (виконавець) є адвокатом, копія свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю №1162 від 15.05.2003 року, видане Солонік Л.Є., оригінал платіжного доручення №1336 від 07.05.2015 року про оплату юридичних послуг за вищезазначеним договором в сумі 20 000 грн., отримувачем яких є ФОП Солонік Л.Є.

Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку стосовно відсутності підстав для відшкодування позивачу витрат на послуги адвоката, оскільки поданими доказами доведено, що ФОП Солонік Л.Є. є адвокатом та з матеріалів справи вбачається, що саме вона є представником позивача при розгляді справи. Однак, приймаючи до уваги ті обставини, що сплачена позивачем адвокату сума є неспіврозмірною з сумою пред'явленого позову, на відповідача покладаються понесені позивачем витрати з оплати послуг адвоката частково, в сумі 1 000 грн.

Відносно заперечень апелянта з приводу незазначення в судовому рішенні факту отримання зустрічного позову та доводів, з яких було відхилено подані відповідачем докази порушення позивачем зобов'язань за договором, слід зазначити, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2015 року у справі № 904/4041/15 ТОВ «Агро-Овен» повернуто зустрічний позов без розгляду в зв'зку з непов'язаністю зустрічного позову з первісним (том 2 а.с . 48). Вимоги, що є предметом зустрічного позову мають розглядатись господарським судом в порядку окремого позовного провадження, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України, у разі порушення провадження у справі за таким позовом. Норми ж процесуального законодавства не передбачають зазначення у судовому рішенні відомостей про повернення зустрічної позовної заяви.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2015 року у справі №904/4041/15 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

«Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Овен» (51105, м. Дніпропетровськ, смт. Магдалинівка, вул. Радянська, б. 2, код ЄДРПОУ 25522107) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт-Інтер» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, 26-А, код ЄДРПОУ 38836148) 24 355 грн. 21 коп. основного боргу, 1 827 грн. судового збору за подання позову до господарського суду, 1 000 грн. витрат на послуги адвоката, про що видати наказ».

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.Л. Кузнєцова

(Повний текст постанови складено 22.10.2015 року)