Ухвала

від 04.09.2012 по справі 5023/3667/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"04" вересня 2012 р. Справа № 5023/3667/11

вх. № 3667/11

Суддя господарського суду: Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання: Шевчук Ю.В.

За участю представників сторін:

стягувача - ОСОБА_1, дов. від 09.03.12р.

боржника - не з"явився

ВДВС - ОСОБА_2, посв. №440

розглянувши скаргу на дії державного виконавця при примусовому виконанню рішення господарського суду Харківської області по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк", м. Київ

до Селянського (фермерського) господарства "Віра", с. Артемівка

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

13.07.12р. стягувач звернувся до господарського суду із скаргою на дії державного виконавця, в якій просить зобов"язати Управління виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області здійснити перевірку виконавчого провадження №28509943 про стягнення заборгованості з С(Ф)Г "Віра" на користь ПАТ "ПроКредитБанк" у відповідності до ст.82/84 Закону України "Про виконавче провадження" та надати постанову про проведення перевірки у судове засідання разом із матеріалами; скасувати постанову начальника Відділу державної виконавчої служби Печенізького районного управління юстиції Харківської області Г.В. Макогон про повернення виконавчого документа стягувачеві від 07.03.12р. №28509943; зобов"язати Відділ державної виконавчої служби Печенізького районного управління юстиції Харківської області поновити виконавче провадження з 07.03.12р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.07.12р. вказану скаргу було прийнято судом та призначено до розгляду у судовому засіданні на 31.07.12р. о 10:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.07.12р. розгляд скарги було відкладено на 04.09.12р. о 10:10 год.

Представник стягувача підтримує скаргу на дії державного виконавця у повному обсязі та просить суд її задовольнити, мотивуючи свої вимоги неправомірними діями державного виконавця при винесенні ним оскаржуваної постанови.

Представник ВДВС у судовому засіданні та письмових запереченнях (вх.№13215 від 31.07.12р.) проти скарги заперечує, вважає її необґрунтованою та просить відмовити в її задоволенні повністю, посилаючись на те, що дії державного виконавця при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 07.03.12р. відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження".

Представник боржника у судове засідання не з"явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується наступним.

Відповідно до п. 3.6 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцем знаходження С(Ф)Г "Віра" є: 62821, Харківська область, Печенізький район, с.Артемівка, вул.Кірова, 14.

Ухвали господарського суду, які надсилались на юридичну адресу боржника повернуті до суду у зв’язку із відмовою в одержанні (згідно довідки поштового відділення).

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що боржник належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.07.11р. позов задоволено частково. Стягнуто з Селянського (Фермерського) господарства "Віра" на користь Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" заборгованість по основній сумі кредиту у розмірі 100000,00 грн., по процентам за користування кредитом у розмірі 14947,75 грн., 9990,42 грн. пені, 977,88 грн. 3% річних, 1259,16 грн. держмита та 161,27 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

26.07.11р. на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ.

Постановою начальника Відділу Державної виконавчої служби Печенізького районного управління юстиції Харківської області від 07.09.11р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 26.07.11р. по справі №5023/3667/11 та надано боржникові термін для добровільного виконання рішення до 15.09.11р., однак, в наданий термін судове рішення виконано не було, у зв"язку з чим державним виконавцем 15.09.11р. винесена постанова про стягнення з нього виконавчого збору.

Як вказує у судовому засіданні та письмових запереченнях державний виконавець, 12.09.11р. він звернувся із запитами до установ, що містять інформацію про майно боржника. На виявлені рахунки боржника державним виконавцем було накладено арешт. ОСОБА_3 отриманої державним виконавцем інформації, домоволодіння та транспортних засобів за боржником не зареєстровано.

Як свідчать матеріали справи та надані у судовому засіданні пояснення представника ВДВС ОСОБА_2, 22.11.11р. державний виконавець, простою кореспонденцією, направив представнику стягувача лист №3521/03-20, в якому повідомив його про наявність сільгосптехніки, зареєстрованої за боржником, необхідність проведення стягувачем авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, а також попередив стягувача про те, що в разі відмови здійснити авансування витрат на проведення виконавчих дій, виконавчий документ буде повернуто стягувачеві.

Відповідно до ст.31 Закону України "Про виконавче провадження", копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Направлення вказаного листа стягувачеві підтверджується наявною в матеріалах справи копією витягу з журналу реєстрації вихідної кореспонденції ВДВС Печенізького РУЮ Харківської області №03-24 за 2011 рік.

Таким чином, твердження стягувача про те, що ані йому, ані його представникові не надходило від державного виконавця пропозицій та попереджень щодо необхідності авансування виконавчих дій, є необгрунтованими, безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Крім того, суд зазначає, що стягувачеві у виконавчому провадженні, зокрема, ст.12 Закону України "Про виконавче провадження", надані широкі повноваження (ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження), які дозволяють йому приймати активну участь у виконавчому провадженні з метою виконання рішення суду.

Втім, матеріали справи не містять та представником стягувача у судовому засіданні не зазначено чи вчинювалися ним будь-які дії, спрямовані на реалізацію наданих йому як стягувачеві прав, в тому числі щодо авансування витрат виконавчого провадження.

Твердження скаржника (стягувача) про те, що він мав намір здійснити авансування витрат, проте не мав можливості це зробити у зв"язку з відсутністю у листі державного виконавця №3521/03-20 реквізитів розрахункового рахунку для внесення авансового платежу оцінюються судом критично з огляду на те, що скаржником не надано доказів, які б свідчили про реальний намір авансувати витрати, як не надано і доказів неможливості, враховуючи надані ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" права, з"ясувати у ВДВС питання щодо реквізитів розрахункового рахунку.

Також вказані посилання скаржника на відсутність у листі №3521/03-20 реквізитів розрахункового рахунку опосередковано свідчить про отримання ним вказаного листа.

У зв"язку з нездійсненням стягувачем авансування витрат виконавчого провадження, 07.03.12р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві та направлено її останньому. Отримання вказаної постанови не заперечується стягувачем.

ОСОБА_3 ст.42 Закону України "Про виконавче провадження", з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням з державним виконавцем внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом. Після завершення виконавчого провадження авансовий внесок повністю повертається стягувачу, якщо інше не передбачено цим Законом.

За приписами п.4 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Відповідно до ст.50 Закону України "Про виконавче провадження", у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Отже, скасування державним виконавцем арешту при винесенні оскаржуваної постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві є обгрунтованим та узгоджується з вимогами Закону України "Про виконавче провадження".

Посилання представника стягувача у судовому засіданні в обгрунтування порушення його прав та охоронюваних законом інтересів як стягувача у виконавчому провадженні на те, що внаслідок скасування арешту майно боржника зникне (може зникнути) є безпідставними, оскільки скаржник не надав доказів зникнення такого майна.

Крім того, наданий державним виконавцем лист Державної інспекції сільського господарства №3260 від 27.07.12р., свідчить, що за С(Ф)Г "Віра", станом на 26.07.12р., зареєстровано ту саму сільгосптехніку, на яку, як свідчать пояснення державного виконавця та не спростовано скаржником, було накладено та згодом було знято арешт.

Тобто, дії державного виконавця по зняттю арешту на майно боржника не призвели до зникнення цього майна та неможливості виконання рішення суду.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що згідно ч.5 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження", повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону, що було роз"яснено скаржникові у п.3 постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 07.03.12р.

З огляду на наведене, постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві від 07.03.12р. №28509943 винесено державним виконавцем правомірно, обгрунтовано та у відповідності до положень Закону України "Про виконавче провадження".

Вказане унеможливлює поновлення виконавчого провадження з 07.09.2012 р. та, відповідно, задоволення вимоги скаржника про поновлення виконавчого провадження з 07.03.12р.

Стосовно вимоги стягувача про зобов"язання Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області здійснити перевірку виконавчого провадження №28509943, суд зазначає наступне.

ОСОБА_3 ст.82 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Відповідно до ст.121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Стягувач реалізував надане йому право, звернувшись до господарського суду із відповідною скаргою в порядку ст.121-2 ГПК України.

Судом розглянуто вказану скаргу, надано правову оцінку викладеним у ній доводам скаржника.

Чинним законодавством також передбачене право оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Втім, скаржником не наведено підстав для зобов"язання Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області здійснити перевірку виконавчого провадження №28509943 та того, яким чином вказані дії призведуть до відновлення його прав, які він вважає порушеними.

Захист прав особи у спосіб, що не призводить до їх відновлення, суперечить меті судового захисту та такий спосіб захисту не може бути застосований.

З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для зобов"язання Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області здійснити перевірку виконавчого провадження №28509943.

Керуючись ст.ст. 42, 47, 50 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 121 2 ГПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" на дії державного виконавця (вх. № 128 від 13.07.2012 р.) - відмовити.

Суддя Суярко Т.Д.