Постанова

від 07.07.2015 по справі 906/156/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"07" липня 2015 р. Справа №906/156/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Демидюк О.О. ,

суддя Петухов М.Г.

при секретарі судового засідання Сороці Д.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Гончарука С.В. - директора, Кадлубовської Л.А. - представника за довіреністю від 16.04.2015р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський верстато-ремонтний завод"

на рішення господарського суду Житомирської області від 07.04.2015р.

у справі №906/156/15 (суддя Маріщенко Л.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеценергомонтаж", м.Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський верстато-ремонтний завод", с.Краснопіль Чуднівського району Житомирської області

про стягнення 897451,80грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 07.04.2015р. у справі №906/156/15 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтаж» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бердичівський верстато-ремонтний завод» про стягнення 897451,80грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача 672500,00грн. оплати за товар та 13450,00грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати у частині задоволених позовних вимог і прийняти у цій частині нове рішення - про відмову у позові. В решті - рішення залишити без змін.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач, зазначає, зокрема, наступне:

- суд, не врахувавши надані відповідачем письмові докази, не давши їм належної оцінки, без жодних правових підстав, задоволив позов у частині стягнення з відповідача 672500,00грн., зокрема, судом не враховано відповідь товариства «Пресмаш» №9 від 18.02.2013р., де зазначено, що спосіб транспортування трубогибочної машини моделі И3534 можливий двома автомобілями вантажопідйомністю до 20 тон, при цьому необхідна розборка частин цієї машини та відповідь сервісної фірми «Аста» №03/04 від 03.04.2015р., в якій зазначається, що машина трубогибочна моделі И3534 поставляється і в подальшому транспортується до місця її установки двома частинами. Саме такий спосіб поставки і транспортування обрав позивач і надав транспортні засоби;

- у відповідності до п.3.3.1 договору позивач повинен був сплатити 10% вартості товару на протязі 5 банківських днів з моменту підписання договору (до 06.02.2013р.), що становить 172500,00грн., однак сплатив 172000,00грн.;

- згідно з п.3.3.2 договору позивач мав сплатити 30% вартості товару з моменту підписання акту приймання-передачі корпусної бази на площадці у поставщика на протязі 5 банківських днів, що становить 517500,00грн., однак перерахував на рахунок відповідача 500000,00грн.;

- суду першої інстанції необхідно було визнати, що посилання позивача на п.5.6. договору не відповідає нормам ст..683 ЦК України, оскільки з п.2 акту приймання-передачі від 25.06.2014р., який підписаний уповноваженими представниками сторін, вбачається, що представник позивача прийняв станок у вигляді комплекту базових деталей і жодних претензій ні за кількістю, якістю, відповідачу не пред`являв;

ТзОВ "Спеценергомонтаж" у письмовому відзиві від 03.06.2015р. заперечило проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважає оскаржене рішення законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник ТзОВ " Бердичівський верстато-ремонтний завод " у судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просить суд рішення господарського суду Житомирської області від 07 квітня 2015 року у справі №906/156/15 скасувати в частині стягнення 672500,00грн. та прийняти нове рішення у цій частині, яким відмовити у задоволенні позову. У решті рішення залишити без змін.

Позивач повноважного представника у судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи норми ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, та той факт, що неявка в засідання суду представника ТзОВ "Спеценергомонтаж", належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення, колегія суддів розглянула апеляційну скаргу за відсутності представника останнього.

Заслухавши пояснення представників відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, 30.01.2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецснергомонтаж" (покупець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бердичівський верстато-ремонтний завод" (постачальник/відповідач) укладено договір №3001-1 (надалі - договір), згідно з умовами якого, постачальник зобов'язався поставити позивачу товар - машину трубовигинальну з гідравлічним приводом в зборі, моделі И3534 з комплектом оснащення, після реновації проведеної на основі корпусної бази раніше виготовленої машини (далі - товар), а позивач зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього відповідну грошову суму.

У розділі 3 договору сторони узгодили ціну товару і порядок розрахунків. Ціна товару який поставляється складає: 1725000грн., у тому числі ПДВ 287500грн. Вартість товару включає в себе проведення пуско - налагоджувальних робіт на площі покупця(п.3.1. договору); розрахунки за цим договором здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п.3.2. договору); порядок розрахунків, а саме: 10% вартості товару протягом 5 банківських днів з моменту підписання договору (п.3.3.1 договору); 30% вартості товару протягом 5 банківських днів з моменту підписання акта приймання корпусної бази на території продавця (п.3.3.2 договору); 50% вартості товару протягом 5 банківських днів з моменту підписання проміжного акта про приймання товару на території продавця (п.3.3.3 договору); 10% вартості товару протягом 5 банківських днів з моменту підписання акта про приймання товару на території покупця (п.3.3.4 договору).

Згідно з п.4.2. договору поставка товару здійснюється після попереднього письмового повідомлення покупцем постачальника про готовність прийняти товар за фактом подачі транспортного засобу покупцем і виконання ним пункту 3.3.3 договору.

Датою поставки слід вважати дату, зазначену в товарно-транспортній накладній (п.4.4. договору).

Відповідно до п.4.5. договору строк поставки товару: 120 календарних днів з моменту отримання 30% передоплати відповідно до пункту 3.3.2 договору.

Згідно з п.5.2. договору прийом товару по кількості і якості проводиться в момент поставки на полощах постачальника.

Право власності на товар переходить до постачальника у відповідності до умов поставки у момент погрузки товару на транспортний засіб, наданий покупцем (п.5.5. договору).

Відповідно до п. 5.6 договору, товар вважається зданим, а обов'язки постачальника виконаними в повному обсязі після оформлення акта про приймання товару на території покупця.

У розділі 6 договору передбачено, що пуско-налагоджувальні роботи проводяться постачальником після виготовлення покупцем фундаменту, підведення енергоживлення, проведення монтажних робіт по встановленню на фундамент трубовигинальної машини. Постачальник виконує роботи протягом 30 календарних днів з моменту узгодженої сторонами дати початку проведення робіт і виконанням покупцем своїх зобов'язань.

Згідно з п.7.1. договору, в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених договором, винна сторона відшкодовує добросовісній стороні завдані в зв'язку із цим збитки, в частині, непокритій неустойкою. При порушенні умов договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного Цивільного та Господарського кодексів України.

За несвоєчасну поставку товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 2 (подвійної) облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочення, від загальної вартості непоставленого в строк товару (п. 7.2. договору).

Договір вступає в силу з дня його підписання з боку обох сторін і діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків (п.10.2. договору).

На виконання п.3.3.1. договору позивачем була здійснена передоплата за товар шляхом перерахування грошових коштів у сумі 172500,00грн. (10% вартості товару) на поточний рахунок відповідача, що підтверджується копією банківської виписки по рахунку позивача від 31.01.2013р.

Як зазначає позивач, на виконання п.3.3.2. договору, ним була проведена передоплата за товар шляхом перерахування грошових коштів у сумах 200000,00грн. та 300000,00грн. на поточний рахунок відповідача, що підтверджується копіями банківських виписок по рахунку позивача від 30.04.2013р. та від 23.07.2013р., відповідно.

Позивачем на адресу відповідача направлено претензію №336 від 07.04.2014р., яка отримана останнім 17.05.2014р., що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, в якій позивач вимагав від відповідача у зв`язку з непоставкою товару повернути йому всю суму передоплати 672500,00грн. та сплатити пеню за несвоєчасну поставку товару у сумі 42911,03 грн.

Проте, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.06.2014р. директор ТзОВ "Бердичівський верстато-ремонтний завод" (відповідач у справі) Гончарук С.В. здав, а представник ТзОВ "Спеценергомонтаж" (позивач у справі) Разін О.Я., діючий на підставі довіреності від 25.06.2014р. №2506-1, прийняв станок трубогибочний моделі И3534 б/у, 1984 року випуску, зав.№37, у розібраному стані, який складається із комплекту базових деталей, а саме: 1) станина; 2) трап і пульт оператора; 3) електрошкаф; 4) направляюче головного привода; 5) стойка; 6) кожухи захисні у комплекті; 7) циліндр головного привода - 2шт.; 8) штоки циліндрів головного привода - 2шт.; 9) привод головний (планшайба) з комплектом складових частин; 10) циліндр повернення мех. зажима; 11) циліндр зажима; 12) механізм зажима труби - 25 складових; 13) скоба кріплення циліндра головного привода; 14) механізм повернення гибочного сектора; 15) тримач - 1шт.; 16) трубопроводи гідравлічної системи; 17) панель гідростанції з циліндром - 2 місця; 18) привід гибочного інструменту; 19) ланцюг головного привода; 20) приводні гвинти-гайки - по 2шт.; 21) комплект штанг с противовагами; 22) гідропривід, про що складено акт приймання-передачі №1 від 25.06.2014р.

Крім того, в акті зазначено, що сторони спільно, при прийомі-передачі станка, дійшли згоди, що ТзОВ "Спеценергомонтаж" прийняв вказаний станок, у вигляді комплекту базових деталей, з ціллю проведення комплексу робіт по визначенню об`єму і вартості робіт, проведених ТзОВ "Бердичівський верстато-ремонтний завод" станом на дату передачі станка для проведення подальших розрахунків між сторонами по договору (п.2 акта); також, сторони спільно дійшли згоди, що подальші роботи, повязані з ремонтом і запуском станка, передбачені договором №3001-1 від 30.01.2013р., будуть проведені на площах замовника. Об`єм таких робіт, їх вартість і строки проведення будуть вказані у додатковому погодженні, погодженому сторонами після проведення відповідного комплексу оціночних робіт (п.3 акта).

З пояснень директора ТзОВ "Бердичівський верстато-ремонтний завод" Гончарука С.В., який передавав товар представнику покупця, вбачається, що завантаження станка у розібраному стані на поданий покупцем автотранспорт було розпочато 23.06.2014р., а акт, приймання-передачі товару було складено 25.06.2014р., оскільки присутній при погрузці представник покупця Разін О.Я. надав довіреність 25.06.2014р., що підтверджується наявними у матеріалах справи довіреністю від 25.06.2014р. №2506-1, двома товарно-транспортними накладними №2, 3 від 23.06.2014р., актом приймання-передачі товару від 25.06.2014р., належні копії яких містяться у матеріалах справи.

За вказаних обставин, ТзОВ "Спеценергомонтаж", посилаючись, зокрема, на ст.ст.20, 179, 230, 232 ГК України, ст.ст.525, 526, 530, 549, 527, 612, 629 ЦК України, договір поставки №3001-1 від 30.01.2013р., звернулося до місцевого господарського суду з позовом про стягнення з ТзОВ "Бердичівський верстато-ремонтний завод" 897451,80грн., з яких 672500,00грн. - основного боргу за непоставлений товар, 122923,97грн. - пені, 87711,87грн. - інфляційних, 14315,96грн. - 3% річних.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Житомирської області від 07.04.2015р. у справі №906/156/15 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 672500,00грн. оплати за товар. В решті позову відмовлено.

Мотивуючи оскаржене рішення, суд першої інстанції, зокрема, зазначає, що п.4.5 договору передбачено, що строк поставки товару відповідачем становить 120 календарних днів з моменту отримання 30% передоплати згідно з п.3.3.2, а саме: протягом 5 банківських днів з моменту підписання акта приймання корпусної бази на території продавця. Враховуючи відсутність даного акту, повної проплати з боку позивача відповідно до п.3.3.2 договору, суд вважає, що останнім не доведено факту прострочення відповідачем поставки товару за договором.

Таким чином, встановивши відсутність прострочення поставки товару, місцевий господарський суд стягнув на користь позивача сплачену ним попередньо часткову вартість товару.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в частині стягнення з відповідача 672500,00грн. оплати за товар, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України. господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України ).

Судом встановлено, правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі укладеного ними договору №3001-1 від 30.01.2013р., який за своєю правовою природою є змішаним договором, оскільки охоплює правовідносини з поставки та підряду.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Нормами ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, згідно з п.4.2. договору поставка товару здійснюється після попереднього письмового повідомлення покупцем постачальника про готовність прийняти товар за фактом подачі транспортного засобу покупцем і виконання ним пункту 3.3.3 договору.

Разом з тим, відповідно до п.4.5. договору строк поставки товару: 120 календарних днів з моменту отримання 30% передоплати відповідно до пункту 3.3.2 договору.

З аналізу вказаних вище пунктів договору, колегія суддів дійшла висновку, що сторонами однозначно не визначено строк, у який повинна бути здійснена поставка, оскільки зміст останніх суперечить один одному, та, крім того, строк поставки залежить від виконання покупцем своїх зобов`язань по здійсненню попередньої оплати.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, позивач перерахував відповідачу 672 500,00 грн. (31.01.2013р. - у сумі 172500,00грн.; 30.04.2013р. - у сумі 200000,00грн.; 23.07.2013р. - у сумі 300000,00грн.) попередньої оплати згідно з договором №3001-1 від 30.01.2013р.

Відповідно ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Слід зазначити, за умовами п.3.3.1. договору позивач повинен був сплатити відповідачу 10% вартості товару (172500,00грн.) на протязі 5 банківських днів з моменту підписання договору та відповідно до п.3.3.2 договору - 30% вартості товару (517500,00грн.) на протязі 5 банківських днів з моменту підписання акта прийому корпусної бази на площах продавця.

Судом також встановлено, відповідач 25.06.2014р. передав, а позивач прийняв трубозгинальну машину И3534, що підтверджується наявними у матеріалах справи актом прийому-передачі №1 від 25.06.2014р., підписаним уповноваженим представником позивача Разіним О.Я. (довіреність №2506-1 від 25.06.2014р.), товарно-транспортними накладними №2 та №3 від 23.06.2014р.

Аналізуючи зміст договору, наявні у матеріалах справи докази, судова колегія дійшла висновку, що, в силу ст.33 ГПК України, позивачем не доведено факту порушення відповідачем умов договору, зокрема, п.4.5., у зв`язку із простроченням поставки товару.

Так, як зазначалося, п.4.5. договору передбачає поставку товару протягом 120 календарних днів з моменту отримання 30% оплати згідно з п.3.3.2., який, в свою чергу, передбачає оплату 30% вартості товару протягом 5 банківських днів з моменту підписання акта приймання корпусної бази на площах продавця.

30.04.2013р. та 23.07.2013р. позивачем здійснено попередню оплату у розмірі 500000,00грн., як вбачається з матеріалів справи, за відсутності на той момент передбаченого п.3.3.2. договору акта. При цьому слід зазначити, розмір попередньої оплати є меншим, ніж 30% вартості товару, - на суму 17500,00грн. (1725000,00грн. х 30% = 517500,00грн.), відповідно, покупець (позивач у справі), виконуючи умови п.3.3.2. договору, не доплатив 17500,00грн..

Таким чином, передбачений п.4.5. договору строк поставки (120 календарних днів з моменту отримання 30% вартості товару) не підлягає обрахуванню з 23.07.2013р., на чому наполягає позивач, відповідно, останній безпідставно вказує, що остаточним терміном поставки є 20.11.2013р., оскільки за умовами п.4.5. строк поставки не наступив.

Разом з тим слід зазначити, п.4.2. договору передбачено, що поставка товару здійснюється після попереднього письмового повідомлення покупцем постачальника про готовність прийняти товар, по факту подачі транспортних засобів покупцем і виконання ним п.3.3.3. договору, який передбачає оплату 50% вартості товару з моменту підписання проміжного акта про приймання товару на площах продавця.

Акт приймання-передачі №1 станка трубозгинального моделі И3534 б/у, 1984 року випуску, зав.№37, у розібраному стані, який складається із комплекта базових деталей свідчить про передачу товару 25.06.2014р.

З матеріалів справи не вбачається, що покупець (позивач у справі) виконав п.3.3.3. договору, який передбачає сплату 50% вартості товару, тобто 862500,00грн., на день прийняття оскарженого рішення та розгляду справи в апеляційній інстанції.

Крім того, із змісту договору (розділ 6) вбачається, що постачальник після передачі покупцю товару у розібраному стані має здійснити пуско-налагоджувальні роботи.

Відповідно до ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Так, згідно з п.6.1. договору від 30.01.2013р. №3001-1 пуско-налагоджувальні роботи проводяться постачальником після виготовлення покупцем фундаменту, підведення енергоживлення, проведення монтажних робіт по встановленню на фундамент трубовигинальної машини.

Проте, доказів на підтвердження факту виконання ТзОВ "Спеценергомонтаж" зобов`язань, передбачених п.6.1. договору, матеріали справи не містять.

Слід зазначити, згідно з п.10.2 договору останній вступає в силу з дня його підписання з боку обох сторін і діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків.

Матеріали справи не містять доказів розірвання договору №3001-1 від 30.01.2013р. чи визнання його недійсним у судовому порядку, натомість, свідчать про невиконання сторонами договору у повному обсязі.

Частиною 2 ст.693 ЦК України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Проте, позивачем не доведено, що продавець (відповідач у справі) порушив свої зобов`язання щодо передачі товару, оскільки, як свідчать матеріали справи, 25.06.2014р., тобто на час заявлення позову, товар було передано позивачу.

Посилання позивача у письмовому відзиві на апеляційну скаргу на п.5.6. договору, згідно з яким, товар вважається зданим, а умови постачальника виконаними у повному обсязі, після оформлення акта прийому товару на площах покупця, оцінюються судом критично, оскільки оформлення вказаного вище акта можливе лише після виконання сторонами умов, встановлених у розділі 6 договору №3001-1 від 30.01.2013р.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку відсутні правові підстави для повернення позивачу 672500,00грн. попередньої оплати за товар.

Наведене вище не враховано місцевим господарським судом при прийнятті рішення, а тому останнє підлягає скасуванню в цій частині.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов`язання з поставки товару у сумі 122923,97грн., інфляційних втрат у сумі 87711,87грн. та 3% річних у сумі 14315,96грн., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності з нормами ст.546, 549 ЦК України, 230, 231 ГК України у договорі №3001-1 від 30.01.2013р. сторонами передбачено нарахування пені за несвоєчасну поставку товару у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної в період прострочки, від загальної вартості непоставленого в строк товару (п.7.2 договору).

На підставі вищезазначених норм чинного законодавства та умов договору позивачем нараховано відповідачу 122923,97грн. пені, за період з 20.11.2013р. по 21.05.2014р., 87711,87грн. інфляційних втрат, за період з 17.05.2014р. по 30.01.2015р., та 14315,96грн. 3% річних, за період з 17.05.2014р. по 30.01.2015р.

Проте, оскільки позивачем не доведено прострочення виконання зобов`язання щодо поставки товару по договору №3001-1 від 30.01.2013р. зі сторони відповідача, а вимоги про стягнення пені, інфляційних та 3% річних є похідними від вимоги про повернення суми попередньої оплати за вказаним договором, крім того, ст.625 ЦК України у даному випадку не підлягає застосуванню, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови у позові про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський верстато-ремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеценергомонтаж" 122923,97грн. пені, 87711,87грн. інфляційних втрат та 14315,96грн. 3% річних.

Приймаючи до уваги вказане вище, суд апеляційної інстанції зазначає, що місцевий господарський суд при вирішенні спору щодо стягнення попередньої оплати за товар у сумі 672500,00грн. неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, відповідно, зробив неправильний висновок щодо стягнення вказаної суми.

Згідно з п.п. 1, 3 ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 07.04.2015р. у справі №906/156/15 підлягає скасуванню в частині стягнення оплати за товар у сумі 672500,00грн. та судових витрат. Відповідно, у цій частині слід відмовити. У решті рішення слід залишити без змін, як таке, що відповідає нормам чинного законодавства, матеріалам справи.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що при зверненні до суду з апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "Бердичівський верстато-ремонтний завод" сплатило судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме - 8974,52грн., що підтверджується квитанцією №0.0.384738025.1. від 14.05.2015р.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі.

З врахуванням того, що позивач просив скасувати оскаржене рішення в частині стягнення 672500,00грн. оплати за товар та прийняти нове рішення у цій частині - про відмову у позові, а у решті - залишити без змін, з огляду на вимоги пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір з даної суми становить 6725,00грн.

А тому, Рівненський апеляційний господарський суд вважає за необхідне повернути скаржнику надлишково сплачену суму судового збору, що становить 2249грн. 52 коп. (8974,52грн. - 6725,00грн.).

Керуючись ст. ст. 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський верстато-ремонтний завод" задоволити.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 07.04.2015р. у справі №906/156/15 в частині стягнення оплати за товар у сумі 672500,00грн. та судових витрат скасувати.

Прийняти нове рішення в цій частині. У позові відмовити.

У решті - рішення залишити без змін.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеценергомонтаж" (83048, м.Донецьк, пр.Панфілова, 1, код 30346867) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський верстато-ремонтний завод" (13264, Житомирська область, Чуднівський район, с.Краснопіль, вул.Чуднівська, 77, код 34065956) 6725грн. 00коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Ухвалою суду повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Бердичівський верстато-ремонтний завод" (13264, Житомирська область, Чуднівський район, с.Краснопіль, вул.Чуднівська, 77, код 34065956) з Державного бюджету України 2249грн. 52 коп. судового збору за подання апеляційної скарги, надлишково сплаченого згідно з квитанцією №0.0.384738025.1 від 14.05.2015р. Квитанцію залишити у матеріалах справи.

5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Житомирської області.

6. Справу №906/156/15 надіслати до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Петухов М.Г.