Постанова

від 05.05.2011 по справі 20/155

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2011 року Справа № 20/155

ОСОБА_1 апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Дужич С.П. , суддя Іоннікова І.А.

при секретарі Снічук І.О.

за участю представників сторін:

прокурор: Рункевич І.В., посвідчення №82 від 05.11.2010р.

позивача: ОСОБА_2, довіреність № 12 від 20.07.2010р.

відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 339-10В

третя особа: представник не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги:

- позивача ОСОБА_4 відділення Фонду державного майна України по Рівненській області

- Заступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі ОСОБА_4 відділення Фонду державного майна по Рівненський області

на рішення господарського суду Рівненської області у справі № 20/155 від 02.03.11р. (суддя Войтюк В.Р.)

за позовом Заступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі ОСОБА_4 відділення Фонду державного майна України по Рівненській області; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 міська рада

до відповідача ОСОБА_5 акціонерного товариства "Рівнеазот"

про визнання неправомірним включення гуртожитків до статутного фонду ВАТ "Рівнеазот", визнання права власності на гуртожитки за державою, вилучення з незаконного володіння ВАТ "Рівнеазот" гуртожитків та передачу у володіння держави - Фонду державного майна України

ВСТАНОВИВ :

Розпорядженням голови ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 19.04.11р. змінено склад суду. Суддів Щепанську Г.А., Бригінець Л.М. замінено суддями Дужичем С.П., Іонніковою І.А.

Рішенням господарського суду Рівненської області у справі № 20/155 від 02.03.11р. заступнику прокурора м.Рівне в інтересах держави в особі ОСОБА_4 відділення Фонду державного майна України по Рівненській області у задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними включення до статутного фонду ВАТ "Рівнеазот" гуртожитків за адресами: 1) гуртожиток №1 вул. Відінська, 37; 2) гуртожиток" №2 вул. Кн. Острозького, 10; 3) гуртожиток №3 вул. Кн. Острозького, 14; 4) гуртожиток №4 вул. Макарова, 42.; про визнання права власності на вказані гуртожитки за державою в особі ОСОБА_4 відділення Фонду державного майна України по Рівненській області з моменту включення до статутного фонду; про вилучення з незаконного володіння ВАТ "Рівнеазот" зазначені гуртожитки відмовлено. Припинено провадження в частині вимог до ОСОБА_4 відділення Фонду державного майна України по Рівненській області про включення гуртожитків до Єдиного Державного реєстру об`єктів державної власності.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що на момент проведення приватизації ОСОБА_1 орендного підприємства "Азот" гуртожитки не відносилися до об'єктів державного житлового фонду, який підлягав приватизації громадянами України чи підлягав передачі у комунальну власність відповідних Рад, і могли бути включені до вартості майна підприємств, які підлягали приватизації, оскільки законодавчої заборони не існувало.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції Регіональне відділення Фонду державного майна України в Рівненській області та заступник прокурора м.Рівне звернулися до ОСОБА_1 апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції від 02.03.11р. у справі 20/155 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга ОСОБА_4 відділення Фонду державного майна України по Рівненській області мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування, посилається на те, що В оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд не врахував, що відповідно до інструктивного листа №10-25-21463 від 30.12.2005 року Фонду державного майна України, гуртожитки, як об'єкти державного житлового фонду не підлягають приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного майна». Враховуючи відсутність чітких актів законодавства щодо обов'язкової передачі гуртожитків, інших об'єктів державного житлового фонду, що належать державним підприємствам, у комунальну власність, керуючись роз'ясненням Міністерства юстиції України від 20.03.1998 року №11-8-1122, Мінекономіки України від 17.03.1998 року №2323/378 та Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.13.19998 року №5-79, органи приватизації включали вартість гуртожитків до вартості цілісних майнових комплексів підприємств, що підлягали приватизації, можуть бути визнані недійсними у судовому порядку.

Право громадян на житло є пріоритетним, гарантованим та не відчужуваним (ст.47 Конституції України).

Гуртожитки, які у процесі перетворення державного підприємства у відкрите акціонерне товариство не передавалися до комунальної власності, могли залишатися на балансі товариства, та використовувалися з метою забезпечення житлом працівників товариства, але права включення їх до статутного фонду законодавством не передбачено.

Представник регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області апеляційну скаргу підтримав.

Апеляційна скарга заступника прокурора м.Рівне мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування, посилається на те, що відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) унормовано, що до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації належать майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, що виділяються в самостійні підприємства і є єдиними (цілісними) майновими комплексами. Пункт 8 Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1993 року №717 визначає, що цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт із закінченим циклом виробництва продукції. Таким чином, спірні гуртожитки не могли бути включені до складу цілісного майнового комплексу, який підлягав приватизації, так як вони не виконують виробничих функцій та не відносяться до об'єктів із закінченим циклом виробництва.

Відтак на думку апелянта - заступника прокурора м.Рівне гуртожитки в процесі перетворення державного підприємства у відкрите акціонерне товариство могли залишатися на балансі товариства та використовуватися з метою забезпечення житлом працівників товариства, але права включення їх до статутного фонду законодавством не передбачено.

У судовому засіданні представник органу прокуратури підтримав апеляційну скаргу.

Представником відповідача подано відзиви на апеляційні скарги, відповідно до яких він просить суд апеляційної інстанції рішення господарського суду Рівненської області від 02.03.11р. залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення з підстав, викладених у відзивах.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 міської ради відзиву на апеляційну скаргу, письмових пояснень не подано, у судове засідання представник не прибув, про день та час розгляду апеляційної скарги повідомлявся апеляційним судом належним чином.

ОСОБА_1 апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора у судових засіданнях, розглянувши доводи апеляційних скарг, заперечення на апеляційні скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 02.03.2011р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційні скарги ОСОБА_4 відділення Фонду державного майна України по Рівненській області та заступника прокурора м. Рівне - без задоволення, виходячи з такого.

Як вбачається із матеріалів справи відповідно до плану приватизації ОСОБА_1 орендного підприємства (РОП) В«АзотВ» затвердженого позивачем наказом № 1003 від 4 листопада 1995 року здійснювались приватизація указаного підприємства.

В пункті 3.7 Плану приватизації вказано, що РОП В«АзотВ» має на своєму балансі об`єкти житлово-комунального господарства серед яких значаться і об`єкти житлового фонду.

Згідно Додатку 3 (а.с. 40 т.1) позивачем наведено перелік об`єктів житлового фонду, серед яких є і спірні гуртожитки: 1) гуртожиток №1 вул. Відінська, 37; 2) гуртожиток" №2 вул. Кн. Острозького, 10; 3) гуртожиток №3 вул. Кн. Острозького, 14; 4) гуртожиток №4 вул. Макарова, 42.

Оцінкою вартості майна РОП В«АзотВ» , затверджена позивачем 23 вересня 1996 року, обґрунтовує, що до майна підприємства (його статутного фонду) включені указані гуртожитки.

За змістом частини 1 статті 5 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації належать майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, що виділяються в самостійні підприємства і є єдиними (цілісними) майновими комплексами. За приписами частини 2 статті 3 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств»дія цього Закону не поширюється, зокрема, на приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів, а також об'єктів соціально-культурного призначення, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються.

Пунктом 39 Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.95 №36, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що вартість майна цілісного майнового комплексу зменшується, зокрема, на вартість майна державного житлового фонду, який приватизується відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", а також вартість об'єктів, що не підлягають приватизації. Водночас, згідно з частиною 2 статті 1, частиною 2 статті 2 названого Закону (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), до державного житлового фонду, який підлягав приватизації на користь громадян України відносився житловий фонд місцевих рад та житловий фонд, який знаходився у повному господарському віддані чи оперативному управлінні державних підприємств, крім кімнат в гуртожитках.

Відповідно до частини 2 пункту 9 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»в разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віддані яких перебуває державний житловий фонд, останній (окрім гуртожитків), одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Пунктом 2 Положення про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.95 №891, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що передачі в комунальну власність підлягають житлові будинки відомчого житлового фонду, окрім гуртожитків. Зміни до пункту 2 Положення щодо передачі в комунальну власність відомчого житлового фонду, у тому числі гуртожитків, внесені постановою Кабінету Міністрів України № 695 лише 26.05.04.

Таким чином, на момент проведення приватизації ОСОБА_1 орендного підприємства "Азот" гуртожитки не відносилися до об'єктів державного житлового фонду, який підлягав приватизації громадянами України чи підлягав передачі у комунальну власність відповідних Рад, і могли бути включені до вартості майна підприємств, які підлягали приватизації, оскільки законодавчої заборони не існувало.

Місцевим господарським судом Рівненської області встановлено, що перебування спірних гуртожитків на балансі РОП "Азот" підтверджується балансом підприємства станом на 1 липня 1995 року, який міститься в Акті оцінки майна від 01.07.1995 року. В активі балансу зазначена первісна вартість основних засобів на кінець звітного періоду - 10125703 млн. крб.

У подальшому зазначена сума підтверджується у вихідних даних для здійснення оцінки вартості цілісного майнового комплексу РОП "Азот", в пункті 1 яких вказано, що первісна балансова вартість основних засобів станом на 01.07.1995 р. становить 10125702991тис.крб. в тому числі житловий фонд (з розшифровкою по об'єктах) 269577960тис.крб. У розшифровках житлового фонду в п. 10-13 відображені спірні гуртожитки.

Відповідно до вихідних даних для здійснення оцінки вартості цілісного майнового комплексу РОП В«АзотВ» балансова вартість основних засобів станом на 01.07.1995 р. складала:

первісна - 10125702991 тис.крб. в тому числі житловий фонд (з розшифровкою по об'єктах) 269577960 тис.крб. У розшифровках житлового фонду в п. 10-13 значаться спірні гуртожитки, їх вартість включена до оцінки вартості майна підприємства. Безпосередньо в Акті оцінки вартості майна РОП "Азот" зазначається балансова вартість основних засобів, яка також дорівнює 10125702991тис.крб.

Вартість об'єктів, які не підлягають приватизації становить 3927729тис.крб., згідно п. 20.5 Акта оцінки вартості майна РОП „Азот". В розшифровках п. 20.5 Акта оцінки вартості майна РОП „Азот" наведений перелік майна, що не підлягає приватизації, в якому відсутні спірні гуртожитки. Таким чином, гуртожиток №1 вул. Відінська, 37, гуртожиток №2, вул. Кн. Острозького, 10; гуртожиток №3 вул. ОСОБА_6. 14; гуртожиток № 4 вул. Макарова, 42 включені в перелік майна, яке підлягало приватизації та, як наслідок, включені до статутного фонду ВАТ "Рівнеазот".

В акті оцінки вартості майна РОП "Азот", затвердженому начальником РВ ФДМУ по Рівненській області від 01.11.1995 року, до якого включена вартість спірних гуртожитків, визначений відкоригований статутний фонд, який становить НОМЕР_1 тис.крб. Відповідно до п. 5.1 статуту ВАТ "Рівнеазот" затвердженого Начальником РВ ФДМУ по Рівненській області від 04.11.1995 року, зареєстрованого розпорядженням ОСОБА_1 міського виконавчого комітету № 1533 від 13.11.1995 року, статутний фонд товариства становить НОМЕР_1 тис.крб.

Таким чином статутний фонд підприємства визначений на підставі Акту оцінки вартості майна РОП "Азот", затвердженого начальником РВ ФДМУ по Рівненській області від 01.11.1995 року.

У подальшому, відповідно до наказу ОСОБА_4 відділення ФДМУ по Рівненській області "Про внесення змін і доповнень в акт оцінки цілісного майнового комплексу ОП "Азот" і плану розміщення акцій і статуту ВАТ "Рівнеазот" від 23.09.1996 року № 985 визначено розмір статутного фонду акціонерного товариства - 85094030 грн. Зокрема, відповідно до зазначеного наказу зменшено вартість цілісного майнового комплексу на :

- вартість майна, що належить орендареві (рядок.20.1 Акта оцінки затвердженого 23 вересня 1996р.);

- вартість майна, щодо якого органом приватизації встановлено особливий режим приватизації (рядок. 20.3 Акта оцінки затвердженого 23 вересня 1996 р.);

- вартість державного житлового фонду (рядок. 20.4 Акта оцінки затвердженого 23 вересня 1996р.), вартість становить 4882638 (Житловий будок в м. Самбір Львівської області та Житловий будинок в м. Радехів Львівської області):

- об'єкти, які не підлягають приватизації (рядок. 20.5 Акта оцінки затвердженого 23 вересня 1996 р).

Розшифровки відповідних рядків містять перелік майна по зазначених вище предметних категоріях.

На момент проведення приватизації ОСОБА_1 орендного підприємства "Азот" гуртожитки (№1 вул. Відінська, 37, №2, вул. Кн. Острозького, 10; №3 вул. ОСОБА_6. 14; № 4 вул. Макарова, 42) не відносилися до об'єктів державного житлового фонду, який підлягав приватизації громадянами України чи підлягав передачі у комунальну власність відповідних Рад, і могли бути включені до вартості майна підприємств, які підлягали приватизації, оскільки законодавчої заборони не існувало.

За наслідками таких змін, 23.09.1996 року начальником РВ ФДМУ по Рівненській області затверджений статут ВАТ "Рівнеазот" в новій редакції та зареєстрований у виконкомі ОСОБА_1 міської ради на підставі розпорядження ОСОБА_1 міського виконавчого комітету від 23.09.1996 року, за № 1390.

Відповідно до п. 5.1 Статуту ВАТ "Рівнеазот" в новій редакції (1996 р.) статутний фонд Товариства становить 85094030 грн. Спірні гуртожитки увійшли у статутний фонд підприємства.

Верховний Суд України за результатами розгляду заяви про перегляд судових рішень з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, прийнявши постанову від 08.11.2010 року у справі № 3-6г10, у мотивувальній частині прийшов до висновку, що гуртожитки в період 1991-2004 року могли бути включені до вартості майна підприємства, яке підлягало приватизації.

Відповідно до ст. 111-28 ГПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Вищий господарський суд України, переглядаючи судові акти по даній справі (рішення господарського суду Рівненської області від 03.11.09р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.07.10р.), у своїй постанові від 09.12.10р. зазначив, що на момент проведення приватизації ОСОБА_1 орендного підприємства "Азот" гуртожитки не відносилися до об'єктів державного житлового фонду, який підлягав приватизації громадянами України чи підлягав передачі у комунальну власність відповідних Рад, і могли бути включені до вартості майна підприємств, які підлягали приватизації, оскільки законодавчої заборони не існувало.

Відтак судом першої інстанції, з огляду на вищевикладене зроблений вірний висновок, що позов заступника прокурора м.Рівне в інтересах держави в особі ОСОБА_4 відділення Фонду державного майна України по Рівненській області є необґрунтований, що у свою чергу стало підставою для відмови у позові.

В частині вимог заступника прокурора м.Рівне про зобов'язання ОСОБА_4 відділення Фонду державного майна України по Рівненській області включити названі гуртожитки в Єдиний державний Реєстр об'єктів державної власності, як майно, що не увійшло до статутного фонду господарського товариства, створеного у процесі приватизації, місцевий господарський суд правомірно припинив провадження, оскільки заступник прокурора до початку розгляду справи по суті відмовився від цієї вимоги.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 02.03.2011р. у справі №20/155 залишити без змін, апеляційні скарги: ОСОБА_4 відділення Фонду державного майна України по Рівненській області та заступника прокурора м. Рівне - без задоволення.

Справу №20/155 повернути господарському суду Рівненської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили..

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Іоннікова І.А.