Постанова

від 09.06.2015 по справі 810/6919/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2015 року (11:05 год.) м. Київ №810/6919/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Луценко К.Ю., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Суть спору : До Київського окружного адміністративного суду звернулась з позовом Вишгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплачує у встановлений законодавством строк грошові зобов'язання з податку на додану вартість в повному розмірі, в зв'язку з чим утворився податковий борг у сумі 132 135,40 грн., який позивач просить стягнути в примусовому порядку.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не надав.

Позивач в судове засідання явку свого представника не забезпечив, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, через канцелярію суду 09.06.2015 надано клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та завчасно, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою «вручено особисто». Про причини неявки суд не повідомлено.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, та приймаючи до уваги те, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 зареєстрований 09.08.2000 в якості фізичної особи-підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: 07335, АДРЕСА_1 та перебуває на податковому обліку у Вишгородській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з 09.08.2000 № 2078 (а.с.6).

В вересні 2012 року позивачем було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по правових взаємовідносинах з ТОВ «ТВС Енергостандарт» (код ЄДРПОУ 37264388) за період квітень, травень, червень, липень, серпень 2011 року, за результатами якої складено акт від 04.09.2012 № 1400/17-02/НОМЕР_1 (далі-Акт перевірки) (а.с.18-24).

ОСОБА_2 перевірки встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період квітень, травень, червень, липень, серпень 2011 року, які підпадають під визначення ст. 185, 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 - VІ та заниження податку на додану вартість на суму 105 412, 40, з яких:

- за квітень 2011 року в сумі - 28 277,70 грн.;

- за травень 2011 року в сумі 9 036,12 грн.;

- за червень 2011 року в сумі - 25 770,72 грн.;

- за липень 2011 року в сумі - 14 093,88 грн.;

- за серпень 2011 року в сумі - 28 234,02 грн.

На підставі ОСОБА_2 перевірки позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 19.09.2012, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 131 765,50 грн., в тому числі: 105 412,40 грн. - за основним платежем, 26 353,10 грн. - за штрафними санкціями (а.с.26). Відповідне податкове повідомлення-рішення було направлено рекомендованим поштовим відправленням на адресу відповідача та отримано ним особисто 08.09.2012, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.25).

Також позивачем подано декларації з податку на додану вартість:

- за вересень 2012 року № 19629 від 18.10.12, якою самостійно визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 38 609,00 грн. (а.с.9-11);

- за жовтень 2012 року № НОМЕР_3 14.11.12, якою самостійно визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 65 085,00 грн. (а.с.12-14);

- за листопад 2012 року № НОМЕР_4 від 18.12.2012, якою самостійно визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 23 013,00 грн. (а.с.15-17).

19.10.2012 ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС було виставлено податкову вимогу №688 на суму 92 715,30 грн. податкового боргу, з яких 66 362,20 основний платіж та 26 353,10 грн. штрафні (фінансові) санкції, яку було направлено та вручено 21.10.2012 особисто ОСОБА_1, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.45).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В свою чергу, відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

З матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення до суду з цією позовною заявою стала несплата відповідачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість, з приводу чого суд звертає увагу на таке.

Податок на додану вартість та правова регламентація останнього встановлюються Розділом V ПК України.

Відповідно до пп.1 п. 180.1 ст. 180 ПК України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 202.1 ст. 202 ПК України передбачено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно до п. 203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Підпунктом 4.1.1 п.4.1 статті 4 ПК України встановлено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цім Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 49 ПК України визначені умови подання податкової декларації до податкового органу.

Відтак п. 49.2 ст. 49 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення, а при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Станом на день розгляду справи судом податковий борг відповідача на суму 132135,40грн. складається з суми податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням від 19.09.2012 № НОМЕР_2 у розмірі 131765,50 та суми податкових зобов'язань, визначених платником податків у податкових деклараціях з ПДВ №19629 від 18.10.2012, № НОМЕР_3 від 14.11.2012, № НОМЕР_4 від 18.12.2012 на загальну суму 126707,00 грн.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Вишгородської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, заборону вчиняти певні дії.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2015 у справі № 810/7111/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015, позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Вишгородської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області задоволено частково, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС від 19.09.2012 №0000781701 визнано протиправним та скасовано, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.05.2015 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційного скаргою Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2015 та ухвалу Київського апеляційного суду адміністративного суду від 21.04.2015 у справі № 810/7111/14 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, заборону вчиняти певні дії.

Таким чином, у відповідача відсутній податковий борг в частині грошових зобов'язань, визначених на підставі податкового повідомлення-рішення від 19.09.2012 №0000781701, оскільки вказане податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано в судовому порядку.

З письмових пояснень представника позивача та облікової картки платника податків з податку на додану вартість відповідача вбачається, що сума заборгованості, визначена відповідачем самостійно у податкових деклараціях № 19629 від 18.10.2012, №9074126797 від 14.11.2012, №9079627911 від 18.12.2012 з урахуванням пені, нарахованої за прострочення виконання узгодженого грошового зобов'язання, погашена за рахунок переплати у розмірі 39050,20 грн., самостійної сплати грошового зобов'язання відповідачем на суму 88098,00 грн. та сплати в порядку черговості платіжним дорученням від 03.04.2015 № 366614 на суму 792,00 грн. (а.с.101-102).

Аналізуючи вищевикладене, суду приходить до висновку, що у зв'язку з тим, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2015 у справі № 810/7111/14, яка набрала законної сили, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС від 19.09.2012 № НОМЕР_2 та погашення заборгованості за самостійно визначеними грошовими зобов'язаннями з урахуванням заявленої позивачем пені, у відповідача відсутній податковий борг з податку на додану вартість, який є предметом стягнення у даній справі, а тому в задоволенні позову про стягнення податкового боргу з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.