Ухвала

від 17.09.2015 по справі 810/6919/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/6919/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кушнова А.О. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

17 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

при секретарі Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09.06.2015 року у справі за позовом Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09.06.2015 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Відповідач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Представник позивача не з'явився, будучи належним чином повідомленим, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснює господарську діяльність у сфері роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Судом встановлено, в вересні 2012 року позивачем було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по правових взаємовідносинах з ТОВ «ТВС Енергостандарт» (код ЄДРПОУ 37264388) за період квітень, травень, червень, липень, серпень 2011 року, за результатами якої складено акт від 04.09.2012 № 1400/17-02/НОМЕР_1 (далі-Акт перевірки).

Висновками акту перевірки встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період квітень, травень, червень, липень, серпень 2011 року, які підпадають під визначення ст. 185, 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 VІ та заниження податку на додану вартість на суму 105 412, 40, з яких:

-за квітень 2011 року в сумі 28 277,70 грн.;

-за травень 2011 року в сумі 9 036,12 грн.;

-за червень 2011 року в сумі 25 770,72 грн.;

-за липень 2011 року в сумі 14 093,88 грн.;

-за серпень 2011 року в сумі 28 234,02 грн.

На підставі акту перевірки позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000781701 від 19.09.2012, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 131 765,50 грн., в тому числі: 105 412,40 грн. за основним платежем, 26 353,10 грн. за штрафними санкціями (а.с.26).

Відповідне податкове повідомлення-рішення було направлено рекомендованим поштовим відправленням на адресу відповідача та отримано ним особисто 08.09.2012, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.25).

Також позивачем подано декларації з податку на додану вартість:

-за вересень 2012 року № 19629 від 18.10.12, якою самостійно визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 38 609,00 грн. (а.с.9-11);

-за жовтень 2012 року № НОМЕР_3 14.11.12, якою самостійно визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 65 085,00 грн. (а.с.12-14);

-за листопад 2012 року № НОМЕР_4 від 18.12.2012, якою самостійно визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 23 013,00 грн. (а.с.15-17).

19.10.2012 ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС було виставлено податкову вимогу №688 на суму 92 715,30 грн. податкового боргу, з яких 66 362,20 грн. основний платіж та 26 353,10 грн. штрафні (фінансові) санкції, яку було направлено та вручено 21.10.2012 особисто ОСОБА_2, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.45).

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В свою чергу, відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп.1 п. 180.1 ст. 180 ПК України, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 202.1 ст. 202 ПК України, передбачено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно до п. 203.1 ст. 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Підпунктом 4.1.1 п.4.1 статті 4 ПК України, встановлено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цім Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 49 ПК України, визначені умови подання податкової декларації до податкового органу.

Відтак п. 49.2 ст. 49 ПК України, передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України, встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення, а при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як встановлено судом першої інстанції, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся з позовом до Вишгородської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, заборону вчиняти певні дії.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2015 у справі № 810/7111/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015, позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Вишгородської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області задоволено частково, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС від 19.09.2012 №0000781701 визнано протиправним та скасовано, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.05.2015 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційного скаргою Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2015 та ухвалу Київського апеляційного суду адміністративного суду від 21.04.2015 у справі № 810/7111/14 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, заборону вчиняти певні дії.

Таким чином, у відповідача відсутній податковий борг в частині грошових зобов'язань, визначених на підставі податкового повідомлення-рішення від 19.09.2012 №0000781701, оскільки вказане податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано в судовому порядку.

З письмових пояснень представника позивача та облікової картки платника податків з податку на додану вартість відповідача вбачається, що сума заборгованості, визначена відповідачем самостійно у податкових деклараціях № 19629 від 18.10.2012, №9074126797 від 14.11.2012, №9079627911 від 18.12.2012 з урахуванням пені, нарахованої за прострочення виконання узгодженого грошового зобов'язання, погашена за рахунок переплати у розмірі 39050,20 грн., самостійної сплати грошового зобов'язання відповідачем на суму 88098,00 грн. та сплати в порядку черговості платіжним дорученням від 03.04.2015 № 366614 на суму 792,00 грн. (а.с.101-102).

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інтсанції, що у відповідача відсутній податковий борг з податку на додану вартість, який є предметом стягнення у даній справі, оскільки постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2015 у справі № 810/7111/14, яка набрала законної сили, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС від 19.09.2012 № 0000781701 та погашення заборгованості за самостійно визначеними грошовими зобов'язаннями з урахуванням заявленої позивачем пені.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 09.06.2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: О.Г. Хрімлі

А.Ю. Коротких

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.