Ухвала

від 24.06.2015 по справі 804/20811/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 червня 2015 рокусправа № 804/20811/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року у справі №808/20811/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метком Інвест» до про Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метком Інвест» (далі по тексту - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило:

- скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 17.12.2014 року;

- скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 17.12.2014 року;

- визнати протиправним дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Метком Інвест» з податку на додану вартість з 01.10.2013 року по 31.12.2013 року, яке відбулося на підставі Акту № 3306/2201/36573617 від 24.11.2014 року, в тому числі дії по виключенню з Інформаційної системи «Податковий блок», підсистеми «Аналітична система» - електронний сервіс «Перегляд результатів співставлення» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Метком Інвест» у податкових деклараціях у період з 01.10.2013 року по 31.12.2013 року;

- зобов'язати відповідача відновити показники податкової звітності ТОВ «Метком Інвест» з податку на додану вартість за період з 01.10.2013 року по 31.12.2013 року, в Інформаційній системі «Податковий блок», підсистемі «Аналітична система» - електронний сервіс «Перегляд результатів співставлення» та в усіх інших базах, суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ТОВ «Метком Інвест» включив до податкових декларацій з податку на додану вартість у період з 01.10.2013 року по 31.12.2013 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №808/20811/14.

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зокрема, зазначив, що оскаржувані рішення та дії суб'єкта владних повноважень є необґрунтованими та протиправними.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року у справі №808/20811/14 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 17.12.2014 року №0005032201, №0005022201. В решті позовних вимог відмовлено. (суддя - Горбалінський В.В.)

Постанова суду першої інстанції мотивована, зокрема, тим, що матеріалами справи спростовано твердження податкового органу про нереальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами, з огляду на що висновки відповідача про заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств за результатами досліджених господарських операцій є необґрунтованими. У суду відсутні підстави вважати, що ТОВ «Метком Інвест» склало свою податкову звітність з податку на додану вартість без відповідного підтвердження первинними документами. Разом з тим, внесення інформації до електронних баз даних жодним чином не може вплинути на права та обов'язки позивача до моменту узгодження податкових повідомлень-рішень.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року у справі №808/20811/14 в частині задоволених вимог та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначив, що у зв'язку з виявленими перевіркою нереальними господарськими операціями придбання товарів (робіт, послуг) по взаємовідносинам позивача з ТОВ «БК Індіпендент», ТОВ «ДІМІТ» платником податків безпідставно завищено податковий кредит з ПДВ по операціях з придбання товарів та послуг. Таким чином у Товариства з обмеженою відповідальністю «Метком Інвест» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та по отриманню послуг. Також вказані операції не підтверджені товарно-транспортними накладними. Відносно ТОВ «НІКОМЕТ-ІНВЕСТ» відповідач вказує, що у останнього відсутня фактична можливість здійснення господарських операцій через відсутність майна, персоналу та інших матеріальних ресурсів, необхідних для операцій з купівлі-продажу.

03 червня 2015 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№25831/15 надійшли заперечення позивача на апеляційну скаргу, в яких він вказує, що матеріалами справи підтверджено неправомірність твердження відповідача про нереальність здійснення господарських операцій з ТОВ «БК Індіпендент», ТОВ «ДІМІТ», ТОВ «НІКОМЕТ-ІНВЕСТ». Позивач просить залишити без змін оскаржуване судове рішення.

Позивач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, свого представника для участі у її розгляді не направив.

За таких обставин, з урахуванням думки представника відповідача, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представника позивача.

Представник відповідача, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі, та на свої пояснення, надані в судовому засіданні, повністю підтримав вимоги своєї апеляційної скарги.

Згідно частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

У судовому засіданні, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, посадовими особами відповідача проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Метком Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року, результати якої оформлено актом №3306/2201/36573617 від 24 листопада 2014 року.

Висновками акту перевірки встановлено наступні порушення позивача:

- п. 187.1 ст. 187, п.198.2, п.198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього у сумі ПДВ 18 245 грн.: у квітні 2013 року на суму 16 578,0 грн., у грудні 2013 року на суму 1 667,0 грн.;

- п.135.4 ст. 135, п.137.10 ст. 137 Податкового кодексу України занижено податок на прибуток за 2013 рік на суму 3 463 434,0 грн.

17 грудня 2014 року відповідачем на підставі акту перевірки №3306/2201/36573617 від 24 листопада 2014 року прийнято податкової повідомлення-рішення:

- №0005032201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 987 078 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 658 052 грн. та за штрафними санкціями - 329 026 грн.;

- №0005022201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 27 367,50 грн. в т.ч. за основним платежем в розмірі 18 245 грн. та за штрафними санкціями - 9 122,50 грн.

Судом встановлено, що розбіжність між зазначеною у висновках акту перевірки сумою заниження податку на прибуток приватних підприємств та сумою визначеною в податковому повідомленні - рішенні від 17.12.2014 року №0005032201 виникла внаслідок помилки та вірною необхідно вважати суму, зазначену в податковому повідомленні-рішенні. Зазначене підтверджується листом ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська № 1641/8/04-65-22-02 від 06.02.2015 року.

Відповідно до матеріалів справи, позивач у перевіряємий контролюючим органом період мав господарські відносини з ТОВ «БК Індіпендент», ТОВ «Нікомет-Інвест», ТОВ «Діміт».

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У відповідності до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п.п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.

Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження здійснення господарських операцій із контрагентами позивачем надано, зокрема, копії відповідних актів надання послуг, актів здачі-прийняття виконаних робіт, податкових накладних, видаткових накладних, виписок з банківських рахунків.

Колегія суддів звертає увагу на те, що акт перевірки не містить зауважень щодо змісту конкретних первинних документів на предмет їх відповідності вимогам закону.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи відсутні копії судових рішень або вироків суду, які набрали законної сили, на підтвердження здійснення контрагентами позивача фіктивної діяльності.

Щодо посилання відповідача в апеляційній скарзі на відсутність певної транспортної документації необхідно зазначити, що зазначена обставина не може бути єдиною беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, оскільки відповідною транспортною документацією обов'язково має бути підтверджено здійснення послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

За викладених обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи позивача щодо належного формування показників податкової звітності підтверджуються належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання, а відповідно і довести відсутність фактичного здійснення господарської операції.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вастберга таксі Актіеболаг» та Вуліч проти Швеції» суд зазначив, що «… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

При цьому, суд вважає за необхідносте дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

З огляду на встановлені судом обставини справи, вказані норми законодавства, суд апеляційної інстанції вважає, що під час судового розгляду відповідач не надав беззаперечних доказів щодо відсутності господарських операцій між позивачем та контрагентами та такого порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Метком Інвест», що дає підстави для прийняття по відношенню до останнього оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про часткове задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 26 лютого 2015 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року у справі №808/20811/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 26 червня 2015 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко