Ухвала

від 01.07.2015 по справі 804/3017/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 липня 2015 рокусправа № 804/3017/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Мельника В.В.

           суддів:                     Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року у справі №804/3017/15

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю Центр упровадження високих технологій «Ноябрь-95»

до

про

Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Центр упровадження високих технологій «Ноябрь-95» (далі по тексту – позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту – відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27 січня 2015 року №0000222205, №0000202202, №0000192205, №0000212205.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №804/3017/15.

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зокрема, зазначив, що висновки податкового органу в акті перевірки, на підставі якого прийняті оскаржувані рішення суб'єкта владних повноважень, є безпідставними та необґрунтованими.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року у справі №804/3017/15 адміністративний позов задоволено. (суддя – Лозицька І.О.)

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що податковий орган безпідставно прийшов до висновку щодо порушення позивачем податкового законодавства та виніс спірні податкові повідомлення-рішення. У позивача наявні всі необхідні належним чином оформлені первинні документи, на підставі яких останнім задекларовано грошові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, а придбані позивачем товари та послуги використані у власній господарській діяльності, що не заперечується матеріалами перевірки.

Відповідач – Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року у справі №804/3017/15 та відмовити у задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач, зокрема, зазначив, що операції між позивачем та контрагентами не містять в своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) та не спричиняють реального настання правових наслідків. Дії позивача не обумовлені розумним змістом, що направлений на отримання доходу, такі дії були направлені виключно на мінімізацію податкових зобов'язань. Також акти відносно контрагентів позивача, які були отримані податковим органом з метою всебічного та повного з'ясування реальності господарських операцій у перевіряємий період, є підтвердженням неможливості надання послуг та продажу (поставки) ТМЦ.

Позивачем в ході судового засідання надано письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких він вказує, що в межах перевірки ним надавались всі оригінали первинних документів, які підтверджують господарську діяльність за перевіряємий період. Позивач просить залишити без змін оскаржуване судове рішення.

Представником Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в судовому засіданні заявлено клопотання про здійснення процесуального правонаступництва, а саме заміну відповідача – Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на його правонаступника – Державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

У судовому засіданні, колегія суддів, з урахуванням положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалила здійснити процесуальне правонаступництво у даній адміністративній справі, а саме замінити Державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на Державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року у справі №804/3017/15 та відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Представник позивача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Центр упровадження високих технологій «Ноябрь-95» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.10.2012р. по 30.06.2014р., результати якої оформлено актом №3303/04-66-22-05/21864549 від 11 грудня 2014 року.

Висновками зазначеного акту встановлено порушення позивачем:

-          п. 135.1, п.п.135.5.4. п. 135.5 ст. 135, п, 138.1, п. п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п.138.6., ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-IV (зі змінами та доповненнями) ТОВ ЦУВТ «Ноябрь-95» занижено податок на прибуток в сумі 290546,00 грн.;

-          п. 198.1, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 п. 201.1, ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.10р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) ТОВ ЦУВТ «Ноябрь-95» занижено податок на додану вартість всього у сумі 3031920 грн.

27 січня 2015 року на підставі акту перевірки №3303/04-66-22-05/21864549 від 11 грудня 2014 року податковим органом по відношенню до позивача прийнято податкові повідомлення-рішення:

-          форми «Р» №0000222205 за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму грошового зобов'язання за основним платежем 3031920,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1515960,00 грн.;

-          форми «С» №0000202202 за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму грошового зобов'язання за основним платежем 290546,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 145273,00 грн.;

-          форми «П» №0000192205 зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за декларацією, яка зареєстрована в ДПІ 06.08.2014р. у розмірі 3741,00 грн.;

-          форми «В4» №0000212205 зменшення платником податку розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за декларацією, яка зареєстрована в ДПІ 18.06.2013р. у розмірі 653 грн.

Відповідно до вищевказаного акту перевірки, податковим органом при формуванні висновків щодо наявності порушень законодавства України з боку платника податків – позивача по справі, використано:

-          акт, складений ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «УНІВЕРСАЛ-БІЗНЕСЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 38599459)» №1766/04-66-15-00/38599459 від 03.07.2014р., згідно якого податкові зобов'язання ТОВ «УНІВЕРСАЛ-БІЗНЕСЦЕНТР» не підтверджені;

-          акт перевірки, складений ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська «Про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «ІНФОРМСИСТЕМА» №433/22-02/20199162 від 25.10.2013 року, згідно якого податкові зобов'язання ТОВ «ІНФОРМСИСТЕМА» не підтверджені;

-           акт, складений ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «КУТПМЗЗОВВВС «ДНІПРОЕКОНОМРЕСУРСИ» (код ЄДРПОУ 36295174) №116/04-65-22-03/36295174 від 11.11.2013р., згідно якого, податкові зобов'язання ТОВ «КУТПМЗЗОВВВС «ДНІПРОЕКОНОМРЕСУРСИ» не підтверджені.

Відповідно до матеріалів справи, позивач у перевіряємий контролюючим органом період мав господарські відносини з ТОВ «УНІВЕРСАЛ - БІЗНЕСЦЕНТР», ТОВ «ІНФОРМСИСТЕМА», ТОВ «КУТПМЗЗОВВВС «ДНІПРОЕКОНОМРЕСУРСИ», ТОВ «СІОЛАНТ-ДНІПРО».

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У відповідності до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п.п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.

Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження здійснення господарських операцій із контрагентами позивачем надано, зокрема, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, акти здачі-прийняття робіт.

Колегія суддів звертає увагу на те, що акт перевірки не містить зауважень щодо змісту конкретних первинних документів на предмет їх відповідності вимогам закону.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи відсутні копії судових рішень або вироків суду, які набрали законної сили, на підтвердження здійснення контрагентами позивача фіктивної діяльності.

Щодо посилання відповідача в акті перевірки на акти про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів, необхідно зазначити, що названі документи складені з огляду на неможливість проведення зустрічної звірки в порядку, встановленому законодавством, а заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних та інших бухгалтерських документів суб'єкта господарювання, не можуть вважатися діями по фактичному проведенню зустрічної звірки, з огляду на що вказані посилання не приймаються до уваги.

Стосовно посилань відповідача на акт перевірки ТОВ «ІНФОРМСИСТЕМА» треба вказати, що висновки, які містяться у зазначеному акті, є суб'єктивною думкою посадової особи, яка здійснила відповідну перевірку і не можуть бути беззаперечним та об'єктивним доказом певних обставин.

За викладених обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи позивача щодо належного формування показників податкової звітності підтверджуються належними та допустимими доказами.

Крім того, судом встановлено, що позивачем було придбано реалізований в адресу ЗАО «БАСФ», Росія, м. Москва товар у контрагента - нерезидента BASF SE, Німеччина, згідно контракту №Nojabr-2007 від 30.12.2011р. Отримання товару підтверджено наступними ВМД: №110080000/2012/132799 від 20.11.12р. в кількості 5000 кг., ціна (без ПДВ) за 1 кг складає 75,46 грн. на загальну суму 452 787,2 грн. в т.ч. ПДВ 75464,53 грн. та №110080000/2012/129586 від 16.10.12р. в кількості 1000 кг, ціна (без ПДВ) за 1 кг складає 76,7 грн. на загальну суму 93 040,47 грн. в т.ч. ПДВ 15 340,08 грн.

Зазначений товар був імпортований позивачем відповідно до ВМД: №110080000/2012/131266 від 01.11.2012 р. в кількості 4000 кг. №110080000/2012/129586 від 16.10.12р. в кількості 1000 кг. та ВМД №110080000/2012/132799 від 20.11.12р. в кількості 5000 кг, загальною вагою 10000кг.

Замовником зазначеного товару є контрагент ПАТ Рубежанський паперово-тарний комбінат (код ЄДРПОУ 01882551), який з 10000 кг придбав лише 4000 кг. За специфічністю товару за сферою його застосування інших покупців завчасно не було знайдено. Враховуючи закінчення строку зберігання продукту (квітень 2013р.), зазначена експортна операція підтверджує, що позивачем на адресу покупця - ЗАО «БАСФ», Росія, м. Москва, фактично була відвантажена прострочена (неякісна) продукція, в результаті чого, позивачем фактично було заощаджено 426711,10 грн. (сума реалізації товару), з якого ПДВ було сплачено позивачем при розмитненні товару.

Зазначене спростовує посилання відповідача на здійснення позивачем операції з експорту товару, яка не мала під собою мети отримання доходу, а була направлена на подальшу мінімізацію сплати ПДВ.

Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вастберга таксі Актіеболаг» та Вуліч проти Швеції» суд зазначив, що «… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

При цьому, суд вважає за необхідне дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

З огляду на встановлені судом обставини справи, вказані норми законодавства, суд апеляційної інстанції вважає, що під час судового розгляду відповідач не надав беззаперечних доказів щодо таких порушень Товариством з обмеженою відповідальністю Центр упровадження високих технологій «Ноябрь-95» законодавства України, які дають підстави для прийняття по відношенню до останнього оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 30 березня 2015 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

           УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року у справі №804/3017/15 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу – з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено – 06 липня 2015 року.

Головуючий:                                                                      В.В. Мельник

          Суддя:                                                                      О.В. Юхименко

          Суддя:                                                                      Л.М. Нагорна