Ухвала

від 01.07.2015 по справі 804/1953/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 липня 2015 рокусправа № 804/1953/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги 1.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1; 2.Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року у справі №804/1953/15 за позовом Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до про Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 стягнення заборгованості,- ВСТАНОВИВ:

Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач), в якому просила стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за землю з фізичних осіб у розмірі 58 270,68 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №804/1953/15.

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зокрема, зазначив, що в порушення вимог податкового законодавства України відповідач не сплатив самостійно визначені та задекларовані суми по орендній платі за землю з фізичних осіб, що призвело до утворення заборгованості.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року у справі №804/1953/15 адміністративний позов задоволено частково.

Стягнено з відповідача в рахунок погашення податкового боргу заборгованість з орендної плати за землю з фізичних осіб в розмірі 51280,69 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. (суддя - Жукова Є.О.)

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відповідачем не надано документального підтвердження сплати зазначеної в декларації від 17 лютого 2014 року суми за оренду земельної ділянки. Разом з тим, позивачем не доведено обґрунтованості розміру пені, яка була нарахована відповідачу та застосування штрафних санкцій.

Позивач - Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року у справі №804/1953/15 та задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційних вимог позивач, зокрема, зазначив, що відповідачем не було оскаржено акт камеральної перевірки щодо нарахування штрафних санкцій у розмірі 5418,76 грн., тому сума боргу була внесена у недоїмку і стягується як податкова заборгованість. Відповідальність за порушення правил сплати узгоджених сум грошового зобов'язання протягом строків, визначених законодавством, передбачена п.126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.

Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, також подав апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року у справі №804/1953/15 та відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначив, що із розрахунку позивача не є зрозумілим яким чином проведено нарахування орендної плати за землю, адже сума сплат є значно меншою.

25 червня 2015 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№30410/14 надійшли заперечення позивача на апеляційну скаргу позивача, в яких він вказує, що відповідачем було самостійно нараховано та зазначено суму орендної плати в податковій декларації.

Позивач та відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників осіб, які беруть участь у справі.

У судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги, кожна окремо, не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно матеріалів справи 22 квітня 2009 року між Криворізькою міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,3150 га кадастровий номер 1211000000:04:206:0010 строком на 2 роки.

Додатковою угодою від 06 липня 2012 року дію вищевказаного договору продовжено строком на 5 років.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з плати за землю на 2014 рік від 17.02.2014 року, в якій ним самостійно визначений річний розмір плати за землю, що складає 99 933,75 грн. (щомісячний платіж - 8 327,81 грн.)

09 липня 2014 року шляхом укладення відповідної угоди сторони договору оренди земельної ділянки від 22 квітня 2009 року досягли домовленості стосовно розірвання зазначеного договору.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельні ділянки є договір оренди земельної ділянки; платником орендної плати є орендар земельної ділянки; об'єктом оподаткування є земельна ділянка надана в оренду, а розмір та умови внесення орендної плати встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно ст. 287 Податкового кодексу України на землекористувачів покладається обов'язок щодо сплати орендної плати за землю з дня виникнення права користування земельною ділянкою, та визначається, що податкове зобов'язання щодо орендної плати, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками землекористувачами земельної ділянки за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Доказів сплати відповідачем у встановленому законодавством порядку орендної плати за землю за 2014 рік, з урахуванням угоди від 09 липня 2014 року про розірвання договору оренди земельної ділянки від 22 квітня 2009 року, матеріали справи не містять.

У відповідності до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За викладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у частині стягнення суми основного боргу відповідача у розмірі 51280,69 грн.

При цьому обґрунтованим є посилання суду першої інстанції на те, що в матеріалах справи відсутні докази щодо порядку нарахування пені у розмірі 6989,99 грн. та періоду її нараховування відповідно до вимог ст.129 Податкового кодексу України.

Виходячи із зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржуване судове рішення про часткове задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 18 лютого 2015 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційних скарг сторін спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року у справі №804/1953/15 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 06 липня 2015 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко