Ухвала

від 08.07.2015 по справі 815/1119/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/1119/13-а

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

при секретарі - Ханділян Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби (правонаступник - Балтська об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління ДФС в Одеській області) на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Кодимського районного споживчого товариства до Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року Кодимський РСТ звернувся з адміністративним позовом про визнання протиправними дій Балтської МДПІ Одеської області ДПС щодо організації та продажу нерухомого майна - власності Кодимського районного споживчого товариства в рахунок погашення податкового боргу окремої юридичної особи, самостійного суб'єкта господарювання та платника податків - «Хлібокомбінату Кодимського РСТ».

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що всупереч тому, що все нерухоме майно на праві власності належало іншому власнику - Кодимському районному споживчому товариству, Балтською МДПІ 24.10.2008 року все нерухоме майно було взято у податкову заставу та складено акт опису активів № 1\24-00\01732706 від 24.10.2008 року.

Сума податкового боргу складає 53 000 грн., тоді як сам акт складено на суму майже 700 000 грн.

Таким чином, на думку позивача посадовими особами Балтської МДПІ при здійсненні опису активів підприємства не було враховане співвідношення розміру суми податкового боргу та суми описаних активів, що знаходяться в податковій заставі чим було порушено вимоги Рішення Конституційного Суду України № 2-рп/2005 від 24.03.2005р.

До того ж, зазначене в акті опису активів, складеного податковим керуючим ОСОБА_2 та затвердженого заступником начальника Балтської МДПІ ОСОБА_3, про те, що все майно - активи перебувають у власності даного підприємства не відповідає дійсності, так як на час складання акту опису активів та його затвердження все майно на праві власності, згідно Свідоцтва про право власності від 09.01.2004р. належало Кодимському райспоживтовариству, реєстраційний номер в реєстрі прав власності №4298045, витяг про реєстрацію від 09.01.2004 року.

Отже, акт опису активів № 1/24-00/01732706 від 24.10.2008 року суперечить вимогам чинного законодавства.

На підставі зазначеного акту опису активів № 1/24-00/01732706 від 24.10.2008 року, Балтською МДПІ було прийнято рішення «Про реєстрацію податкової застави» - активів платника податків, Хлібокомбінату Кодимського РайСТ в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна», про що свідчить ОСОБА_3 про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Водночас, начальником Кодимського відділення Балтської МДПІ укладається договір № 28 від 11.08.2009 року ДП TOB «ОСОБА_3 - експерт» TOB «Віра» про проведення незалежної оцінки майна.

В «Звіті про незалежну оцінку об'єктів нерухомого майна» від 13.08.2009 року, зазначено, що власником нерухомого майна також являється «Хлібокомбінат Кодимського РайСТ».

Договір № 28 від 11.08.2009 року не відповідає положенням ст. 203 ЦК України, так як укладений під впливом помилки або обману та суперечить вимогам ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Підприємство Хлібокомбінат Кодимського РайСТ є юридичною особою, самостійним господарюючим суб'єктом та платником податків.

Отже, керівництво Балтської МДПІ знаючи, що все майно на праві власності належить суб'єктам права власності Кодимського РайСТ і його не можна реалізовувати звертається на адресу виконуючого обов'язки Кодимського міського голови ОСОБА_1 з листом від 29.03.2010 року № 715/24-00, на підставі якого було прийнято рішення про зміну власника майна без відома самого власника № 52 від 31.03.2010 року.

Крім того, начальником Кодимського відділення Балтської МДПІ, ще до прийняття протиправного рішення виконавчим комітетом Кодимської міської ради Одеської області від 31.03.2010 року, а саме 18.01.2010 року, було укладено договір № 7 від 18.01.2010 року з Кодимським РБТІ на виконання робіт по виготовленню технічної документації з видачею свідоцтва про право на власність та витягів з правової реєстрації на нерухоме майно «Хлібокомбінату Кодимського РайСТ» по вул. Чкалова, 13.

Відповідно до акту прийому - передачі робіт від 19.01.2010 року, який підписаний замовником робіт, тобто Балтською МДПІ та виконавцем робіт, тобто Кодимським РБТІ, всі роботи станом на 19.01.2010 року виконані в повному обсязі.

Право на отримання витягу з Реєстру прав має власник об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або уповноважена ним особа.

Під час судового розгляду справи № 2-а-1441/11/1514 було встановлено, що всю вказану документацію було отримано саме керівництвом Кодимського відділення Балтської МДПІ особисто, що повністю підтверджує факт протиправності дій посадових осіб Балтськоі МДПІ та перевищення ними своїх повноважень.

Таким чином даний правочин, а саме: договір № 7 від 18.01.2010р. суперечить вимогам чинного законодавства, є нікчемним і відповідно до вимог п.2. ст. 215 ЦК України вважається недійсними з моменту укладання, незалежно від пред'явлення позову та рішення суду.

В подальшому все нерухоме майно було реалізовано 17.05.2010 року на Вінницькій товарній біржі.

В пункті 2 Біржового контракту № 151 від 17.05.2010 року зазначено, «Нерухомість, що продається, належить Хлібокомбінату Кодимського РайСТ на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.04.2010 року, виданого на підставі рішення № 52 виконкому Кодимської міської ради Одеської області від 31.03.2010 року. Будівлі та споруди зареєстровано Кодимським районним бюро технічної інвентаризації 16.04.2010 року. Номер запису 115 в книзі 2 стор.73, реєстраційний №4298045».

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2012 року у справі № 2-а-1441/11/1514 рішення виконавчого комітету Кодимської міської ради № 52 від 31 березня 2010 року «Про визнання та оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна в м. Кодима Хлібокомбінату Кодимського РСТ на нежитлові приміщення по вул. Чкалова, 13» визнано незаконним та скасовано, а також визнано протиправними дії посадових осіб КП Кодимське РБТІ, щодо виконання п.2 рішення №52 від 31.03.2010 року в частині здійснення реєстраційних дій.

Все вищезазначене, на думку позивача, повністю підтверджує те, що Балтською МДПІ Одеської області ДПС було реалізовано нерухоме майно Кодимського районного споживчого товариства в рахунок погашення податкового боргу окремого суб'єкта підприємницької діяльності «Хлібокомбінату Кодимського РайСТ», чим було порушено майнові права суб'єктів права власності Кодимського РайСТ і вказує на порушенням вимог ст. 41 Конституції України та законів України у сфері захисту права власності та податкового законодавства.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 березня 2013 року адміністративний позов було задоволено.

Визнано протиправними дії Балтської МДПІ Одеської області ДПС щодо організації та продажу нерухомого майна - власності Кодимського районного споживчого товариства, в рахунок погашення податкового боргу окремої юридичної особи, самостійного суб'єкта господарювання та платника податків - «Хлібокомбінату Кодимського РСТ».

Не погоджуючись з даною постановою суду податковий орган подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2014 року апеляційну скаргу Балтської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області задоволено частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 березня 2013 року скасовано та прийнято нову постанову.

Відмовлено в задоволенні позову Кодимського районного споживчого товариства до Балтської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій щодо організації та продажу нерухомого майна.

В задоволенні решти вимог апеляційної скарги відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 21 квітня 2015 року касаційну скаргу Кодимського районного споживчого товариства задоволено частково.

Постанову Одеського апеляційного суду від 31.10.2014 року у справі № 815/1119/13-а скасовано.

Справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що Кодимське районне споживче товариство зареєстроване у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 01.07.1997р. і йому присвоєно ідентифікаційний код №01706245, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи. З моменту реєстрації назва зазначеної юридичної особи та її юридична адреса - м.Кодима, вул. Леніна, 60, не змінювались.

23.06.1999р. до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України включено юридичну особу Хлібокомбінат Кодимського районного споживчого товариства (ідентифікаційний код 01732706), юридичною адресою якого зазначено: м.Кодима, вул. Чкалова, 13.

Тобто, Кодимське районне споживче товариство та Хлібокомбінат Кодимського районного споживчого товариства є різними юридичними особами з окремими ідентифікаційними номерами.

На підставі рішення виконавчого комітету Кодимської міської ради від 02.07.2003р. №230 Кодимському райспоживтовариству видано Свідоцтво про право власності на будівлі та споруди Кодимського хлібзаводу, які розташовані по вул. Чкалова, 10 в м.Кодима Одеської області. Запис про реєстрацію права власності в Єдиному державному реєстрі прав на нерухоме майно внесено 09.01.2004р. Матеріали справи не містять жодного доказу щодо припинення або скасування права власності позивача на вищезазначене майно.

Однак, 24.10.2008р. зазначене нерухоме майно було взято в податкову заставу та складено акт №1/24-00/-1732706 від 24.10.2008р. опису активів, самостійно виділених платником податків для продажу для погашення податкового боргу в сумі 53000 грн., в якому зазначено власником майна Хлібокомбінат Кодимського РАЙСТ.

Позивач, згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САА № 877277 (будівлі та споруди Кодимського хлібзаводу за адресою: Одеська область, Кодимський район, м. Кодима, вул.. Чкалова, 10 є власником цих споруд.

29.03.2010 року Балтською МДПІ було направлено лист №715/24-00 на адресу Кодимської міської ради про проведення заміни свідоцтва на право власності на нерухоме майно Кодимського районного споживчого товариства на будівлі та споруди Кодимського Хлібозаводу в зв'язку з тим, що в свідоцтві на право власності невірно вказана адреса об'єктів нерухомості: вул. Чкалова, 10 замість Чкалова, 13, а також назва підприємства - Кодимський хлібозавод замість Хлібокомбінат Кодимського РайСТ.

Кодимською міською радою 31.03.2010 р. винесено рішення №52 «Про визнання та оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна в м. Кодима Хлібокомбінату Кодимського РСТ на нежитлові приміщення по вул. Чкалова, 13.

На підставі Рішення Кодимської міської ради № 52 від 31.03.2010 р. Кодимським РБТІ було здійснено реєстрацію прав власності на нерухоме майно та надано витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно від 16.04.2010 № 25883519 та від 12.05.2010 №26087263, згідно яких будівлі та споруди за адресою вул. Чкалова, 13, м. Кодима, Одеська область, належать на праві власності саме Хлібокомбінату Кодимського РайСТ на підставі свідоцтва про право власності від 16.04.2010 САС № 183861 та рішення Кодимської міської ради від 31.03.2010 № 52. Вказані документи в 2010 році ні ким не оскаржувались, не були скасовані та були дійсними.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з висновків, викладених в постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2012 року.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

За змістом ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.

На підставі ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

За правилами ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 331 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

За змістом ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

У відповідності до ст. 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

Відповідно до п.1.7 ст.1, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) активи платника податків - це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі на праві власності або повного господарського відання.

При цьому, не можуть бути використанні як джерела погашення податкового боргу платника податків за його самостійним рішенням або за рішенням органу стягнення, зокрема, активи, які належать на праві власності іншим особам та перебувають у тимчасовому розпорядженні або користуванні платника податків, майнові права інших осіб, надані платнику податків у тимчасове користування або розпорядження, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження.

Таким чином, право власності на нерухоме майно набувається лише з моменту державної реєстрації правочину згідно до вимог ст. ст. 182, 210, 331 Цивільного кодексу України.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2012 року у справі № 2-а-1441/11/1514 рішення виконавчого комітету Кодимської міської ради № 52 від 31 березня 2010 року «Про визнання та оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна в м. Кодима Хлібокомбінату Кодимського РСТ на нежитлові приміщення по вул. Чкалова, 13», визнано незаконним та скасовано. Крім того, визнано протиправними дії посадових осіб КП Кодимське РБТІ, щодо виконання п.2 рішення №52 від 31.03.2010 року в частині здійснення реєстраційних дій. Зазначене рішення набрало законної сили.

Згідно ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Таким чином, дії щодо організації та продажу нерухомого майна - власності Кодимського районного споживчого товариства, в рахунок погашення податкового боргу окремої юридичної особи, самостійного суб'єкта господарювання та платника податків - «Хлібокомбінату Кодимського РСТ», є протиправними оскільки, на час складання акту опису активів від 24.10.2008 р., майно належало іншій особі, а відтак, не могло бути передано у податкову заставу.

Відтак на підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем вчинялись дії щодо організації та продажу нерухомого майна - власності Кодимського районного споживчого товариства, в рахунок погашення податкового боргу окремої юридичної особи, самостійного суб'єкта господарювання та платника податків - «Хлібокомбінату Кодимського РСТ» в порушення приписів ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Кодимського районного споживчого товариства є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби (правонаступник - Балтська об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління ДФС в Одеській області) залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 березня 2013 року у справі № 815/1119/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення судового рішення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення у повному обсязі і підписання рішення суду - 08 липня 2015 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян