Ухвала

від 26.06.2015 по справі 808/4210/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 червня 2015 рокусправа № 808/4210/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2014 року

у справі за позовом ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Приватного підприємства В«Квартал плюсВ» про зупинення видаткових операцій,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Запорізькій області звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства В«Квартал плюсВ» про зупинення видаткових операцій. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має узгоджений загальний податковий борг перед бюджетом з орендної плати за землю у розмірі 62 617,30 грн., який виник у зв'язку з несплатою самостійно визначених податкових зобов'язань (декларація від 19.02.2014 №9008087191), за результатами перевірки ПП В«Квартал плюсВ» нарахованого основного платежу, штрафних санкцій та пені.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відсутні докази з'ясування податковим органом наявності автомобільного транспорту, цінних паперів, грошових коштів на банківських рахунках, нерухомого майна, а також відсутнє рішення про опис майна у податкову заставу та звернення позивача з позовом про стягнення суми податкового боргу в судовому порядку.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції податковим органом подано апеляційну скаргу, згідно якої позивач просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Наполягає на тому, що п. 87.3 ст. 87 ПКУ визначено майно, яке може бути використане як джерело погашення податкового боргу, перелік якого містить вісім пунктів та відомості про наявність на балансі платника податків боржника такого майна, яке не може бути використане як джерело погашення податкового боргу, має виключно платник податків. Таким чином, податковий керуючий без документів та інформації про виділення активів, наданих платником податків, позбавлений можливості самостійно визначити майно для опису без відома платників податків.

В запереченнях на апеляційну скаргу зазначено, що необхідною умовою для звернення податкового органу до суду в порядку п. 89.4 ст. 89 ПКУ, є недопущення податкового керуючого для здійснення опису майна у податкову заставу, та перешкоджання невиконанню податковим керуючим повноважень, визначених Податковим кодексом. Однак позивачем не надано доказів, що підтверджують перешкоджання відповідачем податковому керуючому здійснювати його функції та повноваження, натомість, податковий керуючий, виконуючи свої функції обмежився тим, що надіслав податкову вимогу та лист про необхідність надання документів. Тому під час виконання податковим керуючим своїх повноважень перешкод зі сторони підприємства не чинилося.

Учасники процесу в судове засіданні не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. В силу ч.1 ст. 41 КАС України судове засідання не фіксувалося технічними засобами.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено виїзну документальну перевірку ПП В«Квартал плюсВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині плати орендної плати за землю за період з 01.04.2009 по 31.03.2012 по земельній ділянці площею 0,16 га, розташованій за адресою: м. Бердянськ, вул. Макарова, буд. 4-Б. На підставі Акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 29.11.2012 №0007190152, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: орендна плата з юридичних осіб за основним платежем 52 315,54 грн. за штрафними санкціями 10 363,48 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно матеріалів справи, Піджприємством В«Квартал плюсВ» 19.02.2014 подано до податкової інспекції декларацію від 19.02.2014 №9008087191, в якій платником податку самостійно нарахована орендна плата за землю державної або комунальної власності на 2014 рік у розмірі 5 433,12 грн.

В силу п.88.1 ст.88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

При цьому, у пункті 89.3 ст.89 Податкового кодексу України, зазначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Однак, матеріали справи, не містять доказів прийняття керівником ОСОБА_1 ОДПІ рішення про опис майна у податкову заставу та пред'явлення/надання його платнику податків, який має податковий борг, матеріали справи не містять.

Таким чином, ОСОБА_1 ОДПІ не додержано вимог п.89.3 ст.89 Податкового кодексу України.

За змістом позову та доданих до нього документів, вимоги ОСОБА_1 ОДПІ обґрунтовуються несплатою Підприємством В«Квартал плюсВ» податкових зобов'язань, визначених податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік.

Відповідно до абз.1 п.89.2 ст.89 ПКУ з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Також, матеріали справи не містять доказів з'ясування ОСОБА_1 ОДПІ наявності у Підприємства В«Квартал плюсВ» автомобільного транспорту (в органах МВС України), цінних паперів, грошових коштів на банківських рахунках, нерухомого майна (у Держреєстраційній службі Міністерства юстиції України) тощо.

Підставою для складення податковим керуючим ОСОБА_2 Акта відмови платника податків від опису майна у податкову заставу від 27.05.2014 №1 та Акту про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим від 27.05.2014 №1 є ненадання ПП В«Квартал плюсВ» інформації та документів для складання акта опису активів у податкову заставу.

Водночас, вимоги п.89.3 ст.89 Податкового кодексу України, податковим органом не виконані, а саме, не додержано абз. 3 п.89.3 ст.89 ПКУ, згідно якого опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби; таке рішення пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Приватного підприємства В«Квартал плюсВ» про зупинення видаткових операцій - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна