Ухвала

від 07.07.2015 по справі 808/214/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 липня 2015 рокусправа № 808/214/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Артлайф»

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

До суду найшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Артлайф», в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 13.08.2014 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняту нову постанову, якою у задоволені позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Артлайф» по взаємовідносинах з ТОВ «Авіка-ЛТД», ТОВ «Сіті Продакшен-ЛТД», ТОВ «РестайлТрейд» та ТОВ «ДаласТрейд» за період з 01.01.2013 по 31.03.2014, за результатами якої складено акт № 772/08-27-22-05/36648467 від 31.07.2014.

В ході перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем: пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 208463,00 грн.; пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 236715,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 13.08.2014 прийняті податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Надаючи оцінку обґрунтованості та правомірності оскаржуваних рішень суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг) або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

Пунктами 200.1, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, між між позивачем та ТОВ «РестайлТрейд» 03.01.2013 було укладено генеральну угоду № 1, за умовами якої сторони дійшли до взаємної згоди про співпрацю в галузі надання комерційних послуг на рекламному ринку України.

Також між вказаними особами було укладено договори про надання послуг по розробці та дизайну макетів, поклейку плівки від 28.08.2013, 29.08.2013, 30.08.2013, 31.08.2013, 02.09.2013, 03.09.2013, 05.09.2013, 06.09.2013, 09.09.2013, 10.09.2013, 11.09.2013, 16.09.2013, 17.09.2013, 20.09.2013, 05.10.2013, 08.10.2013, 14.10.2013, 15.10.2013, 16.10.2013, 18.10.2013, 22.10.2013, 23.10.2014, 25.10.2013, 28.10.2013, 30.10.2013, 31.10.2013.

Виконання вищевказаних правочинів підтверджується податковими накладними, актами приймання-здачі виконаних робіт, оплата наданих ТОВ «РестайлТрейд» послуг підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи.

Між позивачем та ТОВ «Сіті Продакшен-ЛТД» 06.05.2013 також укладено генеральну угоду № 3 про співпрацю в галузі надання комерційних послуг на рекламному ринку України, в рамках якої між сторонами укладено договори про надання послуг по розробці та дизайну макетів, поклейку плівки від 02.08.2013, 02.03.2014, 04.03.2014, 10.03.2014, 16.03.2014, 18.03.2014, 29.03.2014.

На підтвердження виконання умов вказаних договорі позивачем надано податкові накладні, акти здачі-приймання виконаних робіт, рахунки-фактури, платіжні доручення, копії яких містяться в матеріалах справи.

З ТОВ «Авіка-ЛТД» позивачем 08.01.2013 укладено генеральну угоду № 2 про співпрацю в галузі надання комерційних послуг на рекламному ринку України, в межах додатково укладено договори на надання послуг по розробці та дизайну макетів, поклейку плівки від 03.09.2013, 07.09.2013, 20.09.2013, 21.09.2013, 30.09.2013, 02.10.2013, 07.10.2013, 17.10.2013, 22.10.2013.

На підтвердження виконання умов вказаних договорі до матеріалів справи надано податкові накладні, акти здачі-приймання виконаних робіт. Оплата наданих позивачу послуг підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями.

Також між позивачем та ТОВ «ДеласТрейд» 01.04.2013 було укладено генеральну угоду № 4, відповідно до умов якої сторони дійшли до взаємної згоди про співпрацю в галузі надання комерційних послуг на рекламному ринку України. В рамках генеральної угоди № 2 між позивачем та ТОВ «ДеласТрейд» укладено договори на надання послуг від 30.04.2013, виконання умов яких підтверджується податковими накладними, актами здачі-приймання виконаних робіт, платіжними дорученнями, копії яких додано до матеріалів справи.

При цьому колегія суддів встановила, що вказані первинні документи складені відповідно до вимог чинного законодавства. Вищезазначені договори не було визнано недійсними в судовому порядку.

Доводи апелянта, що вищевказані первинні документи не є такими в розумінні закону, оскільки протоколом допиту ОСОБА_1 спростовується перебування останнього з 08.08.2013 на посаді директора ТОВ «ДеласТрейд», суд апеляційної не вважає обґрунтованими, адже господарські операції між позивачем та ТОВ «ДеласТрейд» здійснювались у квітні 2013 року, а первинні документи підписані директором ТОВ «ДеласТрейд» ОСОБА_2

Також не є обґрунтованими доводами нереальності господарських операцій посилання апелянта на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 09.07.2014 по справі № 761/18698/14-к, яким директора ТОВ «Авіка-ЛТД» визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів), оскільки протиправна діяльність посадової особи певного контрагента не може розглядатися як беззаперечний доказ нереальності вчинення господарських операцій з самим контрагентом.

Факт таких порушень вимог чинного законодавства з боку контрагента позивача та його посадових осіб може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених позивачем вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали контрагенти за ланцюгом постачання.

Такі обставини не були доведені відповідачем.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до положень Бюджетного кодексу України бюджетному відшкодуванню підлягають суми, які були сплачені до бюджету.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, акт перевірки не містить жодної інформації про порушення вимог податкового та іншого законодавства з боку ТОВ «Авіка-ЛТД», ТОВ «Сіті Продакшен-ЛТД», ТОВ «РестайлТрейд», ТОВ «ДеласТрейд», зокрема, щодо недекларування та/або несплати податкових зобов'язань вказаними контрагентами.

Додатково суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежне виконання податкових зобов'язань контрагентами позивача тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих осіб. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року в адміністративній справі № 808/214/15 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 09 липня 2015 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров