Ухвала

від 06.07.2015 по справі 826/2049/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/2049/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

06 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Головний інформаційно - обчислювальний центр» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційно - облікові системи ЛТД», про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 22.09.2014 №0004012203, від 26.11.2014 №0004872203,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 22.09.2014 №0004012203, від 26.11.2014 №0004872203.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 квітня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 квітня 2015 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до частини четвертої статті 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до частини першої статті 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовою особою відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку КП «Головний інформаційно - обчислювальний центр» з питань правильності дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами, зокрема, ТОВ «Інформаційно - облікові системи ЛТД» за період з 01.06.2011 року по 30.06.2014 року; за наслідками перевірки складено акт від 08.09.2014 року №2214/26-53-22-03-21-04013755.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 135.4 ст. 135, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах з ТОВ «Інформаційно - облікові системи ЛТД» за 2013 рік на загальну суму 155491,00 грн; п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Інформаційно - облікові системи ЛТД» за період з 01.05.2013 року по 31.01.2014 року на 190471,00 грн.

В обґрунтування занижень податкових зобов'язань орган державної податкової служби посилається на непідтвердження реальності господарських операцій позивача з ТОВ «Інформаційно - облікові системи ЛТД», оскільки попередній посередник ТОВ «Континентмаш» (основний постачальник товарів/послуг ТОВ «Інформаційно - облікові системи ЛТД») не має об'єкти оподаткування з податку на додану вартість по операціях з продажу товару (послуг) до контрагентів - покупців; також вказане товариство не знаходиться за юридичною адресою.

Під час проведення перевірки були дослідженні договір на закупівлю послуг, пов'язаних з базами даних (закупівля програмно - апаратного комплексу) від 01.08.2008 року №01-08/1, додаткова угода до вказаного договору; договір від 01.08.2010 року №01-08/2 та додаткову угоду до нього; податкові накладні, акти виконаних робіт до договорів за період з червня 2011 року по квітень 2013 року; оборотно - сальдові відомості по рахунку 631 за червень 2011 року по червень 2014 року, згідно яких дедиторська/кредиторська заборгованість відсутня.

22.09.2014 року відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення:

- №0004002203, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 385002,00 грн, у тому числі за основним платежем 289766,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 95236,00 грн;

- №0004012203, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 233237,00 грн, у тому числі за основним платежем 155491,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 77746,00 грн.

26.11.2014 року відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0004872203, яким на підставі акту перевірки та рішення про результати розгляду первинної скарги від 11.11.2014 року №125/7/26-15-10-05-12 (за наслідками адміністративного оскарження податкового повідомлення - рішення від 22.09.2014 року 0004002203) позивачу збільшено грошвое зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 285707,00 грн, у тому числі за основним платежем 190471,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 95236,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, а висновки акту перевірки не знайшли свого підтвердження, тому останнім правомірно сформовані дані податкового обліку по господарських операціях з зазначеним вище контрагентом.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною другої статті 3 цього Кодексу передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Водночас за відсутністю факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, під час розгляду зазначеної категорії справ необхідно звертати особливу увагу на дослідження реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку та приймати на підтвердження даних податкового обліку лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Розглядаючи реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Інформаційно - облікові системи ЛТД», на підставі яких позивачем було сформовано дані податкового обліку, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем (покупець) та ТОВ «Інформаційно - облікові системи ЛТД» (продавець) укладено договір на закупівлю послуг, пов'язаних з базами даних (закупівля програмно - апаратного комплексу) від 01.08.2008 року №01-08/1, згідно якого останній продає, а покупець купує програмно - апаратний комплекс, що складається із двох основних комплексів: програмний комплекс (Система «Flex Pay») та апаратний комплекс (п. 1.1).

В подальшому між сторонами неодноразово укладалися додаткові угоди, якими доповнювалися та змінювалися умови договору від 01.08.2008 року №01-08/1, зокрема, доповнювався порядок розрахунків (додаткова угода від 01.08.2008 року №2), змінювався предмет договору (додаткові угоди від 28.11.2008 року №3, 4), строк дії договору (додаткова угода від 30.07.2009 року №5).

Додатковою угодою від 30.04.2010 року №6 додано до договору від 01.08.2008 року №01-08/1 розділ «Права та обов'язки сторін», «Гарантійні зобов'язання», та викладено розділі 1 - 9 договору в новій редакції. Так, згідно пункту 1.1 з урахуванням змін, позивач купує систему «Flex Pay» «Київ», що складається із двох основних комплексів: програмний та апаратний комплекс. Відповідно до пункту 2.1 програмний комплекс передається продавцем і приймається покупцем за актом приймання - передачі, згідно фактичного впровадження модулів програмного комплексу, а також впровадження частинами модуля нарахувань програмного комплексу в житлових організаціях комунальної форми власності, по кожному району м. Києва, та в житлових організаціях інших форм власності, по м. Києву загалом. Апаратний комплекс передається продавцем і приймається покупцем за актом приймання - передачі, поетапно, згідно фактично переданого та встановленого обладнання. Загальна сума закупівлі системи складає 19400000,96 грн.

Пунктом 2 додаткової угоди визначено склад апаратного комплексу: стійка, сервери Flex Power Super, Flex Power, Flex Power Guard, ІБП, батарейні комплекти, комплекти для монтажу, комутатори, сервер NetFire, HP DL360, сховище даних, робочі станції для ЖЕКів; пунктом 3 визнано склад програмного комплексу «Flex Pay» «Київ»: модулі нарахувань за житлово - комунальні та інші послуги (11 частин по районам м. Києва), виготовлення рахунків на сплату за житлово - комунальні та інші послуги; розміщення платежів населення, прийому оплати праці, розрахунків за комунальні послуги з орендарями та власниками нежитлових приміщень у житлових будинках, власниками та квартиронаймачами, які використовують їх не за призначенням; пунктом 4 визначено порядок передачі модуля нарахувань системи.

Додатковою угодою від 16 листопада 2011 року №8 було викладено пункт 2 додаткової угоди №6 у новій редакції, відповідно до якої позивач купує апаратний комплекс, який складається з: стійки, серверів Flex Power Super, Flex Power, Flex Power Guard, ІБП, батарейні комплекти, комплекти для монтажу, комутатори, сервер NetFire, HP DL360, HP P2000, сховище даних, робочі станції для ЖЕКів; змінено загальну суму закупівлі системи на 19311822,14 грн.

Додатковою угодою від 21 вересня 2012 року змінено, зокрема загальну суму закупівлі системи 19172982,14 грн.

30 квітня 2014 року між сторонами укладено угоду про припинення дії договору від 01.08.2008 року №01-08/1, згідно якої сторони вважають, що договір та усі додатки до нього є такими, що припинили свою дію; після припинення дії договору, у покупця залишаються на праві власності: оплачені ліцензії сторонніх фірм - виробників програмного забезпечення, які використовувалися в системі «Flex Pay» «Київ»; фактично впроваджені та оплачені на момент припинення договору модулі програмного комплексу та їх частини; фактично встановлені та оплачені частини апаратного комплексу.

До вказаної угоди була складена довідки про придбання КП «Головний інформаційно - обчислювальний центр» програмно - апаратного комплексу «Flex Pay» «Київ» у ТОР «Інформаційно - облікові системи ЛТД» згідно договору від 01.08.2008 року №01-08/1.

Також, між позивачем (замовник) та ТОВ «Інформаційно - облікові системи ЛТД» укладено договір від 01.08.2008 року №01-09/2, відповідно до якого останній приймає на себе зобов'язання надати послуги з супроводу програмно - апаратного комплексу замовнику відповідно до умов договору (п. 1.1). Перелік послуг та порядок надання послуг визначається додатковою угодою (п. 2.1). Для надання послуг по цьому договору виконавець може залучити фахівців замовника (п. 3.4). Місячна вартість наданих послуг, обумовлених даним договором, визначається загальною кількістю оброблених особових рахунків. Вартість інформаційно - технологічного супроводу одного особового рахунку становить 0,15 грн (п. 4.2). Надані виконавцем послуги оплачуються замовником щомісяця, шляхом безготівкового розрахунку, на основі узгодженого сторонами акта здачі - приймання послуг (п. 4.3.).

В подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових угод, зокрема, від 08 травня 2009 року №1 (визначено календарний план впровадження програмного продукту «FlexPay» за період з 16.03.2009 року по 31.05.2010 року), від 30.07.2009 року №2 (продовжено строк дії), від 01.11.2009 року №3 (змінено вартість інформаційно - технічного супроводу одного особового рахунку на 0,09 грн), від 30.07.2010 року №4 (змінено вартість інформаційно - технічного супроводу одного особового рахунку на 0,15 грн та продовжено строк дії договору до 01.08.2013 року).

Додатковою угодою від 15.03.2011 року №5 змінено пункт 4.2 договору від 01.08.2008 року №01-08/2 та викладено його в новій редакції: Місячна вартість наданих послуг, обумовлених даним договором, визначається загальною кількістю оброблених особових рахунків, в частині фізичних осіб - платників за житлово - комунальні послуги, та розміром платежів, зарахованих на розподільчий рахунок КП ГІОЦ в частині оплати комунальних послуг орендарями та власниками нежитлових приміщень у житлових будинках, власниками та квартиронаймачами квартир, які використовують їх не за призначенням. Вартість інформаційно - технологічного супроводу одного особового рахунку фізичної особи - платника за житлово - комунальні послуги становить 0,09 грн. без ПДВ. Вартість інформаційно - технологічного супроводу одного особового рахунку орендаря та власника нежитлового приміщення у нежитловому будинку, власника та квартиронаймача квартир, які використовують їх не за призначенням - 1%, разом з ПДВ від суми грошових коштів, зарахованих на розподільчий рахунок по цьому особовому рахунку, та змінюється в разі внесення змін до розпоряджень КМДА або інших нормативно - правових актів.

30.04.2014 року між сторонами укладено угоду про припинення договору від 01.08.2008 року №01-08/2.

Згідно акту перевірки та матеріалів справи, на виконання умов договорів між сторонами були укладені кати здачі - прийняття робіт (надання послуг), відповідно до яких позивач отримав апаратні комплекси та послуги з супроводу програмно - апартного комплексу, податкові накладні; розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі на підставі платіжних доручень, які були досліджені контролюючим органом.

На підтвердження реальності правочину позивачем надано технічне завдання на розробку програмно - апаратної системи «Flex Pay - Київ», яке затверджено генеральним директором ТОВ «Інформаційно - облікові системи ЛТД» та директором КП «Головний інформаційно - обчислювальний центр», а також узгоджений зі сторони ТОВ «Інформаційно - облікові системи ЛТД» головним конструктором комп'ютерних систем, зі сторони позивача - першим заступником директора, начальником - департаменту програмно - апаратного супроводження комп'ютерних систем, начальником департаменту нарахування сплат за житлово - комунальні послуги, начальником департаменту обробки комунальних платежів.

Згідно пункту 1 «Введення» впровадження системи передбачає у КП ГІОЦ, житлово - експлуатаційних організаціях, обслуговуючих житловий фонд всіх форм власності, банках та пунктах прийому платежів. Обов'язковою умовою є реалізація можливості прийому платежів через Internet, банкомати, платіжні термінали. Впровадження системи передбачає побутову Єдиного Інформаційно - розрахункового центру та використання єдиного платіжного документу за всіма комунальними послугами. Замовником системи є КП ГІОЦ, виконавцем ТОВ «Інформаційно - облікові системи». Як програмний так і апаратний комплекс розробляється та постачається виконавцем.

Щодо використання у власній господарській діяльності придбаних комплексів та послуг позивачем надані: договір від 18.04.2014 року №3565, що укладений з ПАТ «Київенерго» про надання послуг щодо обробляння даних, розміщування інформації на веб-вузлах, щодо програмного застосування та інші послуги щодо забезпечення інформаційно-технологічною інфраструктурою; договір від 30.01.2014 року №3447, що укладений з ТОВ «Інвестбудгаличина» щодо надання послуг, які передбачають надання та інформаційно-технологічне супроводження програмного забезпечення виконавця на ПК замовника; договір від 26.09.2008 року №2428, що укладений з Комунальним підприємством по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс» щодо надання та інформаційно-технологічного супроводження програмного забезпечення виконавця на ПК замовника; договір від 15.07.2014 року №3554 з ОСББ «Молодіжний-7» щодо надання та інформаційного супроводження програмного комплексу в частині нарахувань комунальних послуг та інших платежів; договір від 27.08.2013 року №3053 з ТОВ «Світ побуту» щодо надання та інформаційно-технологічного супроводження програмного забезпечення виконавця на ПК замовника.

Загалом, як зазначає позивач, роботоздатність програмно - апаратного комплексу супроводжувалась Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформаційно - облікові системи ЛТД». При цьому апаратно-програмний комплекс позивач використовує у своїй діяльності з 2008 року у господарських відносинах з понад 700 житлово-комунальними організаціями м. Києва різних форм власності. Позивачем також додатково надано Керівництво програміста системи обробки інформації «Flex Pay-Київ 1.3».

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що господарські операції позивача з зазначеним вище контрагентом здійснювались в межах господарської діяльності, є реальними, та підтверджуються необхідними документами.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих виконавцем податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Колегією суддів встановлено, що на дату підписання договору, розрахункових та первинних документів контрагент позивача не був припинений та був платником податку на додану вартість.

Крім того, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів та послуг, на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що органом державної податкової служби, як суб'єктом владних повноважень не доведено, що зазначені вище правочини є такими, що спрямовані на не реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, відповідно, висновки акту перевірки є необґрунтованими.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано встановив протиправність податкових повідомлень - рішень від 22.09.2014 №0004012203, від 26.11.2014 №0004872203.

Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 08.07.2015 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Л.В. Губська

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.