Ухвала

від 09.07.2015 по справі 552/6310/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/6310/14-ц Номер провадження 22-ц/786/1069/15Головуючий у 1-й інстанції Васильєва Л.М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Триголова В.М.,

суддів : Омельченко Л.М., Дорош А.І.,

при секретарі: Коваль А.А.,

з участю адвоката ОСОБА_2, представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_4 - ОСОБА_3, ОСОБА_5 районної у м.Полтаві ради, ОСОБА_4

на рішення Київського районного суду м.Полтави від 25 лютого 2015 року

у справі за позовом прокурора Київського району м.Полтави до ОСОБА_5 районної у м.Полтаві ради, виконавчого комітету ОСОБА_5 районної у м.Полтаві ради, ОСОБА_4 про визнання недійсними та скасування рішення виконкому, визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку, зобов'язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 25 лютого 2015 рокупозовні вимоги - задоволено частково.

Визнано недійсним та скасовано рішення виконавчого комітету ОСОБА_5 районної у м.Полтаві ради №586 від 09.12.2008 року, яким надана у власність земельна ділянка по вул. Жовтневій, 46-г, площею 16 кв.м для будівництва індивідуального гаража №24.

Визнано недійсним та скасовано рішення ОСОБА_5 районної у м. Полтаві ради від 24.12.2008 року в частині затвердження рішення виконавчого комітету ОСОБА_5 районної у м. Полтаві ради № 586 від 09.12.2008 року, яким надана у власність ОСОБА_4земельна ділянка по вул. Жовтневій, 46-г площею 16 кв.м. для будівництва індивідуального гаража №24.

Визнано недійсним державний акт про право власності на земельну ділянку на ім"я ОСОБА_4серії ЯЕ №748895, виданий 23.11.2009 року ОСОБА_5 районною у м. Полтаві радою площею 16 кв.м, що розташована по вул. Жовтневій, 46-г, цільове призначення якої землі житлової та громадської забудови (для будівництва індивідуального гаражу №24, кадастровий номер 5310136400:11:006::0074).

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_5 районної у м. Полтаві ради, виконавчого комітету ОСОБА_5 районної у м. Полтаві ради, ОСОБА_4на користь держави судовий збір по 243 грн. 60 коп. з кожного.

З рішенням суду не погодилися представник ОСОБА_4 - ОСОБА_3, ОСОБА_5 районна у м.Полтаві рада, ОСОБА_4 , які його оскаржили, просили скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову прокурора в повному обсязі, оскільки вважають, що рішення суду прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

При цьому, ОСОБА_5 районна рада м.Полтави оскаржує рішення суду лише в частині визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету ОСОБА_5 районної у м.Полтаві ради №586 від 09.12.2008 року та визнання недійсним та скасування рішення ОСОБА_5 районної у м. Полтаві ради від 24.12.2008 року.

У запереченях на апеляційні скарги ОСОБА_4, його представника ОСОБА_3, та ОСОБА_5 районної у м.Полтаві ради, прокурор Київського району м.Полтави просить їх відхилити, а рішення Київського районного суду м.Полтави від 25 лютого 2015 року залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційних скарг, приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають відхиленню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_5 районної у м. Полтаві ради № 586 від 09.12.2008 року надана у власність ОСОБА_4 земельна ділянка по вул. Жовтневій, 46-г площею 16 кв.м. для будівництва індивідуального гаража №24 ( а.с. 12).

На підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_5 районної у м. Полтаві ради № 586 від 09.12.2008 року на ім"я ОСОБА_4 виданий державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 748895 площею 16 кв.м. по вул. Жовтневій, 46-г, цільове призначення якої землі житлової та громадської забудови (для будівництва індивідуального гаражу №24 , кадастровий номер 5310136400:11:006::0074), (а.с. 13).

Рішенням ОСОБА_5 районної у м. Полтаві ради від 24.12.2008 року затверджене рішення виконавчого комітету ОСОБА_5 районної у м. Полтаві ради № 586 від 09.12.2008 року про передачу у власність ОСОБА_4 земельної ділянки по вул. Жовтневій, 46-г площею 16 кв.м. для будівництва індивідуального гаража №24, чого не заперечував у судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 районної у м. Полтаві ради.

На час прийняття спірних рішень відповідача, було чинним рішення Полтавської міської ради від 30.05.2006 року " Про визначення обсягу окремих повноважень районних у місті Полтаві рад" , яке передбачає повноваження районних у місті Полтаві рад щодо вирішення питання надання, передачі, припинення права користування та вилучення земельних ділянок в межах районів, які входять до районних у місті Полтаві рад.

Згідно рішення Полтавської міської ради від 21.04.2006 року про затвердження генерального плану м.Полтави (коригування) та згідно викопіювання з генерального плану міста земельна ділянка по вул. Жовтневій, 46-г, передана рішенням ОСОБА_5 районної у м.Полтаві ради від 24.12.2008 року ОСОБА_4, знаходиться на території Київського району м.Полтави.

Отже щодо спірної земельної ділянки усі рішення повинні були б прийматись Київською районною у м. Полтаві радою.

Передана у власність ОСОБА_4 спірна земельна ділянка згідно даних індексації кадастрової карти та її кадастровому номеру 53101364000:11:006:0090 знаходиться в межах Київського району, а отже приймаючи рішення про передачу у власність ОСОБА_4 спірної земельної ділянки, виконавчий комітет ОСОБА_5 районної у м. Полтаві ради вийшов за межі своїх повноважень, які на той час були визначені та делеговані рішенням Полтавської міської ради від 05.10.2006 року " Про визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у м. Полтаві ради".

Окрім того, спірна земельна ділянка була передана ОСОБА_4 для будівництва індивідуального гаража №24, тоді як на час прийняття вказаного рішення гараж на ній вже був збудований, а отже якби відповідач діяв у межах своїх повноважень, то повинен би був прийняти рішення про передачу земельної ділянки під уже збудоване нерухоме майно.

Статтею 11 Земельного кодексу України визначено, що повноваження районних в містах рад в сфері земельних відносин визначаються міською радою.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності та його державної реєстрації, а відповідно до статті 126 ЗК України (в редакції на час отримання земельної ділянки позивачем) таким документом був державний акт, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною третьою статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (стаття 155 ЗК України).

За положеннями глави 16 ЦК України правочин може бути визнано недійсним з підстав визначених законом. У випадку визнання недійсним правочину може бути визнано недійсними і правовстановлюючий документ, який посвідчує право власності на майно.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці другому пункту 2 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", виходячи з положень статей 8, 124 Конституції України, статей 26, 30, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 ЗК України, глав 27, 33, 34 ЦК України, статті 15 ЦПК України, статті 12 Господарського процесуального кодексу України судам підвідомчі (підсудні) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками; про визнання недійсними угод купівлі-продажу, дарування, застави, обміну, ренти земельних ділянок, договорів довічного утримання, за якими набувачеві передаються у власність земельні ділянки, укладених із порушенням встановленого законом порядку.

Отже, державні акти на право власності на земельні ділянки (на час виникнення спірних відносин) визнавалися документами, що посвідчують право власності й видавалися на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень або цивільно-правових угод. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватись як зазначені рішення, угоди на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Така правова позиція прийнята Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України в постанові від 04.06.2014 року (справа № 6 - 4цс 14). Правові позиції Верховного Суду України є обов"язковими для застосуванням судами загальної юрисдикції при розгляді справ на підставі вимог ст. 360-7 ЦПК України.

Оскільки оскаржувані рішення відповідачем прийняті не у спосіб, що визначений законом, з перевищенням наданих їм повноважень, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позовні вимоги про визнання їх недійсним та скасування підлягають задоволенню.

Так як саме на підставі вказаних рішень був виданий спірний державний акт про право власності на земельну ділянку, такий акт не може бути рахуватись таким, що відповідає вимогам закону, а тому також вірно визнаний недійсним.

Не заслуговують на увагу посилання в апеляційних скаргах ОСОБА_5 районної в м.Полтаві ради та ОСОБА_4 про те, що прокурором Київського району м.Полтави позов було подано позов в інтересах юридичної особи ТОВ «Форма Груп», а не в інтересах держави, чим порушено положення ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру». Так, з позовної заяви прокурора вбачається, що її подання мотивовано ст. 14 Конституції України та ст. 1 ЗК України, відповідно до яких земля перебуває під особливою охороною держави, з огляду на що незаконне надання у власність районної в м.Полтаві радою земельної ділянки порушує порядок розпорядження землями комунальної власності, передбачений ЗК України та рішенням Полтавської міської ради, що обумовило потребу у відновленні законності при вирішенні суспільно значущого питання про безоплатне передання ділянки з комунальної власності в приватну та повернення у власність територіальної громади землі, яка вибула з її власності внаслідок істотних порушень закону ОСОБА_5 районною у м.Полтаві радою.

Безпідставними є доводи ОСОБА_4 у апеляційній скарзі з приводу того, що він не був належним чином повідомлений про час розгляду справи 25.02.2015 року, чим був позбавлений можливості надати свої заперечення на позовну заяву. Так, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_4 отримав судову повістку 18.02.2015 року (а.с. 164, т.1)

Також не заслуговують на увагу доводи апеляційних скарг ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_3 щодо неналежності доказів знаходження спірної земельної ділянки в межах Київського району м.Полтави, оскільки згідно рішення позачергової сесії четвертого скликання Полтавської міської ради від 21.04.2006 року затверджено генеральний план м.Полтави (коригування), та згідно викопіювання з генерального плану міста земельна ділянка по вул. Жовтневій, 46-г, передана рішенням ОСОБА_5 районної у м.Полтаві ради від 24.12.2008 року ОСОБА_4, знаходиться на території Київського району м.Полтави. Крім того, рішенням сьомої сесії Полтавської міської ради двадцять четвертого скликання від 14.06.2003 року затверджено «Прваила забудови історичного центру м.Полтави». Відповідно до вказаного нормативного акту Полтавської міської ради земельна ділянка по вул. Жовтневій, 46г відноситься до Київського адміністративного району м.Полтави.

Доводи апеляційних скарг про належність спірної земельної ділянки до Октябрського району спростовуються роздруківками з офіційного веб-сайту Публічної кадастрової карти України з зазначенням місцезнаходження вказаної земельної ділянки та з зазначенням переліку номерів будинків, що обслуговуються виборчою дільницею №30004 в межах Київського району м.Полтави (а.с 52-61).

Згідно з п.1.8 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 50% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50% ставки, обчисленої, виходячи з оспорюваної суми.

Так, при подачі апеляційної скарги на рішення суду апелянтом ОСОБА_3 було сплачено судовий збір у розмірі 121,80 грн., проте підлягало доплаті 243, 60 грн. судового збору за інші дві позовні вимоги немайнового характеру, оскільки згідно прохальної частини апеляційної скарги рішення Київського районного суду м.Полтави від 25 лютого 2015 року оскаржується у повному обсязі.

Враховуючи викладене, з ОСОБА_3 слід достягнути на користь держави 243, 60 грн. судового збору, недоплаченого при поданні апеляційної скарги.

На підставі наведеного та враховуючи, що апеляційні скарги не містять доводів щодо неправильності рішення суду, які б були підставою для його скасування, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування чи зміни рішення суду відсутні.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 314, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги представника ОСОБА_4 - ОСОБА_3, ОСОБА_5 районної у м.Полтаві ради, ОСОБА_4- відхилити.

Рішення Київського районного суду м.Полтави від 25 лютого 2015 року- залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 243, 60 грн. судового збору, недоплаченого при поданні апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: В.М. Триголов

Судді: Л.М. Омельченко

ОСОБА_6