Постанова

від 20.02.2007 по справі 30-16/550-05-11863

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30-16/550-05-11863

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"20" лютого 2007 р. Справа № 30-16/550-05-11863

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:  Шевченко В.В.

суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.

при секретарі судового засідання: Волощук О. О.

за участю прокурорів: Лянна О.А. –старший прокурор відділу Одеської обласної прокуратури, Цулейскері С.С. –помічник прокурора Приморського району м. Одеси  

представників сторін:

від ТОВ „Укрзакордонпраця”: Вінчковський В.Л. –за дорученням    

від ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон”: Хільман А.В. – за дорученням

від МБТІ: не з'явився

від Фонду Держмайна: Гусаков С.І. –за дорученням

від АТ МВО „Оріон”: Пономаренко Д.В., Ветчинкин О.В. –за дорученням

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційні скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, м. Одеса та Акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон”, м. Одеса

на рішення господарського суду Одеської області

від  9 жовтня 2006 року                    

у справі № 30-16/550-05-11863                                                                                                                                                                                                                                                                                    

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрзакордонпраця”, м. Одеса

до:

     -  Товариства з обмеженою відповідальністю „Лікувально-оздоровчий комплекс

        „Оріон”, м. Одеса

-   Комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та

   реєстрації об'єктів нерухомості”, м. Одеса

третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, м. Одеса

- про визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності та зобов'язання здійснити державну реєстрацію договору купівлі-продажу

за позовом третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон”, м. Одеса

до:

-    Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрзакордонпраця”, м. Одеса

-    Товариства з обмеженою відповідальністю „Лікувально-оздоровчий комплекс

    „Оріон”, м. Одеса

про визнання недійсним договору купівлі –продажу

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон”, м. Одеса

до:

-     Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрзакордонпраця”, м. Одеса

-     Акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон”,

      м. Одеса

про визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності

за участю прокурора Приморського району м. Одеси

 Згідно ст. 77 ГПК України у справі оголошувалася перерва з 6 по 20 лютого 2007 року.

В С Т А Н О В И Л А:

   23.12.2005 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрзакордонпраця” (далі ТОВ „Укрзакордонпраця”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон” (далі ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон”) та Комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” (далі МБТІ) про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 01.12.2005 р. нерухомого майна, а саме: приміщення будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 10, загальною площею 13873,9 кв. м., визнання права власності на зазначені приміщення будівлі та зобов'язання МБТІ здійснити державну реєстрацію цього права власності.

   В остаточних, уточнених позовних вимогах ТОВ „Укрзакордонпраця” просить визнати дійсним договір купівлі-продажу від 01.12.2005 р. укладений між ним та ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон” приміщення будівлі, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 10, загальною площею 13873,9 кв. м. та визнати за ним право власності на це приміщення загальною площею 13924,3 кв. м.

   Позовні вимоги ТОВ „Укрзакордонпраця” мотивовані тим, що 01.12.2005 р. між ним та ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон” в простій письмовій формі був укладений договір купівлі-продажу приміщення будівлі, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 10, загальною площею 13873,9 кв. м. Пунктом 4.2 договору сторонами передбачено, що після складання і підписання сторонами акту приймання-передачі майна, останні зобов'язуються здійснити нотаріальне посвідчення договору, але ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон” ухиляється від цього, незважаючи на те, що ТОВ „Укрзакордонпраця” свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, тому останній просить задовольнити його позовні вимоги на підставі ст. ст. 220, 509, 657 ЦК України.

   23.01.2006 р. регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області (далі Фонд Держмайна) та Акціонерне товариство „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон” (далі АТ МВО „Оріон”) звернулись до місцевого суду з заявами про залучення їх до участі в розгляді справи в якості 3-х осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон”.

   Ухвалами суду першої інстанції від 23.01.2006 р. та від 01.02.2006 р. до участі в розгляді справи в якості 3-х осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучені Фонд Держмайна та АТ МВО „Оріон”.

   15.02.2006 р. АТ МВО „Оріон” звернулось до суду з заявою про зміну свого процесуального статусу та з відповідним позовом до ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон” та ТОВ „Укрзакордонпраця” –про визнання укладеного останніми договору купівлі-продажу від 01.12.2005 р. –недійсним.

   Ухвалою місцевого суду від 15.02.2006 р. АТ МВО „Оріон” залучене до участі в розгляді справи в якості 3-ї особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору та позовна заява останнього прийнята до сумісного розгляду з позовом ТОВ „Укрзакордонпраця”.       

   Позовні вимоги АТ МВО „Оріон” мотивовані тим, що згідно акту опису активів від 01.07.2004 р. № 8/24-0008, складеного на підставі рішення начальника СДПІ у Приморському районі м. Одеси від 29.06.2004 р. № 9397/10/240029/70 про стягнення коштів та продаж інших активів платників податків АТ МВО „Оріон”, в рахунок погашення податкового боргу проведено опис активів, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 10, а саме будівля оздоровчого комплексу. Відповідно Протоколу цільового аукціону від 30.07.2004 р. (відповідно до протоколу № 2 від 12.10.2005 р. аукціон проведений 30.07.2004 р. визнаний недійсним) та договору купівлі-продажу № 68 від 26.08.2004 р. вказаний оздоровчий комплекс, який належав на праві власності АТ МВО „Оріон” було продано ТОВ „КронПакСервіс”. В подальшому оздоровчий комплекс декілька разів перепродавався та в даний час, згідно договору купівлі-продажу від 22.02.2005 р. зареєстрованого за № Д-815 належить на праві власності ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон”. В теперішній час в провадженні господарського суду Одеської області знаходиться справа № 25/114-05-4142 за позовом Фонду Держмайна до СДПІ у Приморському районі м. Одеси, Універсальної товарної біржі „Південь”, ТОВ „КронПакСервіс”, Управління Державного казначейства в Одеській області –про визнання недійсним цільового аукціону від 30.07.2004 р. та договору купівлі-продажу від 30.07.2004 р. № 68, відповідно до яких були реалізовані приміщення спірного об'єкту.

   Укладений між ТОВ „Укрзакордонпраця” та ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон” договір купівлі-продажу приміщення спірного об'єкту від 01.12.2005 р. нотаріально не посвідчений, внаслідок чого не відповідає вимогам закону, а тому є нікчемним та недійсним. Крім того, цей договір укладений в той період часу, коли на спірний об'єкт було накладено заборону на його відчуження, у зв'язку з чим нотаріус не мав права посвідчити зазначену угоду. Також, ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон” на підставі оскарженого договору купівлі-продажу належить приміщення спірного об'єкту площею 9583,5 кв. м., а за договором від 01.12.2005 р. останній продав ТОВ „Укрзакордонпраця” приміщення спірного об'єкту площею 13873,9 кв. м. З зазначених підстав позовні вимоги АТ МВО „Оріон” підлягають задоволенню у повному обсязі.

   09.03.2006 р. заступник прокурора Приморського району м. Одеси (далі прокурор) повідомив суд про свій вступ у справу.

   28.09.2006 р. ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон” звернувся до суду з зустрічним позовом до ТОВ „Укрзакордонпраця” та АТ МВО „Оріон” –про визнання укладеного між ним та ТОВ „Укрзакордонпраця” договору купівлі-продажу від 01.12.2005 р. недійсним та про визнання за ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон” право власності на єдиний об'єкт нерухомості, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 10, загальною площею 13924, 3 кв. м.

   Позовні вимоги ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон” мотивовані тим, що за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 22.02.2005 р. він придбав у ПП „ДАФ” спірні приміщення, а тому є їх власником. Його право власності на це майно зареєстровано органами МБТІ. Площа приміщень в договорі зазначена 9583, 5 кв. м., але внаслідок проведеної технічної інвентаризації встановлено, що загальна площа будівлі становить 13873, 9 кв. м. Будь-які будівельні роботи по збільшенню площі придбаного нерухомого майна ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон” не проводились. Висновком експертизи від 09.08.2006 р. № 3638 встановлено, що загальна площа будівлі нерухомості становить 13924, 3 кв. м. та вони є єдиним об'єктом нерухомості, у зв'язку з чим продаж частини будівлі неможливий, внаслідок чого ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон” просить визнати за ним право власності на єдиний об'єкт нерухомості, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 10, загальною площею 13924, 3 кв. м.

   Укладений між ним та ТОВ „Укрзакордонпраця” договір купівлі-продажу від 01.12.2005 р. нотаріально не посвідчений та не пройшов державну реєстрацію. На виконання цього договору ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон” звертався до декількох приватних нотаріусів, але всюди отримав відмову у нотаріальному засвідченні договору з посиланням на розбіжності у площі відчужуваної будівлі про що ТОВ був повідомлений листом № 16-19/12 від 19.12.2005 р. Окрім вказаного, на спірне майно був накладений арешт постановою слідчого прокуратури Одеської області від 14.03.2005 р., що також унеможливлює виконання умов договору щодо його нотаріального посвідчення та переходу права власності на цей об'єкт до ТОВ „Укрзакордонпраця”, внаслідок чого зазначений договір купівлі-продажу не може бути визнаний дійсним відповідно до вимог ч. 2 ст. 220 ЦК України.          

   Рішенням господарського суду Одеської області від 09.10.2006 р. (судді Рога Н.В., Бакланова Н.В., Зуєва Л.Є.) позовні вимоги АТ МВО „Оріон” задоволені. Договір купівлі-продажу від 01.12.2005 р. укладений між ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон” та ТОВ „Укрзакордонпраця” визнаний недійсним. У задоволенні позову ТОВ  „Укрзакордонпраця” про визнання договору купівлі-продажу від 01.12.2005 р. дійсним –відмовлено. Одночасно, зазначеним судовим рішенням задоволений позов ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон” та договір купівлі-продажу від 01.12.2005 р. визнаний недійсним і за останнім визнано право власності на єдиний об'єкт нерухомості, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 10, загальною площею 13924, 3 кв. м.

   Рішення суду мотивовано тим, що укладений між ТОВ „Укрзакордонпраця” та ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон” договір купівлі-продажу від 01.12.2005 р., всупереч вимогам ст. 657 ЦК України, нотаріально не посвідчений та не пройшов державну реєстрацію, містить в собі розбіжності щодо площі проданих приміщень, а крім того укладений в період накладення на спірне майно арешту постановою слідчого прокуратури Одеської області від 14.03.2005 р., а тому є недійсним та підстави для задоволення позовних вимог ТОВ „Укрзакордонпраця” –відсутні.

   Оскільки, відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи № 3638 від 09.08.2006 р. загальна площа об'єкту складає 13924,3 кв. м. та він є єдиним об'єктом нерухомості, то ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон” є власником цього єдиного об'єкту нерухомості відповідно до договору купівлі-продажу від 22.02.2005 р., у зв'язку з чим позовні вимоги останнього підлягають задоволенню у повному обсязі.

   Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладені судом на сторони згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України та з ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон” та ТОВ „Укрзакордонпраця” на користь АТ МВО „Оріон” стягнуто по 42 грн. 50 коп. понесених витрат на сплату держмита та по 59 грн. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Також з ТОВ „Укрзакордонпраця” та АТ МВО „Оріон” на користь ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон” стягнуто по 42 грн. 50 коп. понесених витрат на сплату держмита та по 59 грн. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.   

   В апеляційних скаргах Фонд Держмайна і АТ МВО „Оріон” просять п. п. 6 та 8 рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно, в цій частині, прийнято без достатніх на це підстав, не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з  порушенням норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким, в цій частині, відмовити у задоволені позовних вимог ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон” про визнання права власності на єдиний об'єкт нерухомості, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 10, загальною площею 13924, 3 кв. м.

   В судовому засіданні представники Фонду Держмайна, Акціонерного товариства та прокурора доводи апеляційних скарг підтримали у повному обсязі.

   У відзиві на апеляційні скарги ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон”  просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення. В судовому засіданні представник ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон” доводи відзиву на апеляційні скарги підтримав.

   У запереченнях на апеляційні скарги ТОВ „Укрзакордонпраця” просить апеляційні скарги залишити без задоволення, рішення місцевого суду скасувати та задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі та визнати договір купівлі-продажу від 01.12.2005 р. –дійсним. В судовому засіданні представник ТОВ „Укрзакордонпраця” доводи своїх заперечень на апеляційні скарги підтримав.            

   Відзив на апеляційні скарги від МБТІ не надходив та останній, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився та не скористався своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.

   До початку розгляду справи по суті представником АТ МВО „Оріон” заявлено клопотання про приєднання до матеріалів справи постанови Одеського апеляційного господарського суду від 31.10.2006 р. та постанови Вищого господарського суду України від 25.01.2007 р. у справі № 25/114-05-4142, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, що переглядається в апеляційному порядку.

   Всі учасники судового процесу не заперечували проти задоволення зазначеного клопотання.

   З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, колегія суддів вказане клопотання задовольнила, оскільки названі судові рішення мають істотне значення для правильного вирішення справи, а також враховуючи те, що місцевим судом, при розгляді справи по суті, клопотання АТ МВО „Оріон” про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаних з нею справ, в тому числі і справи № 25/114-05-4142 було відхилено.

   ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон” заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Верховним Судом України пов'язаною з нею справи № 25/114-05-4142.

   Зазначене клопотання відхилено колегією суддів з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що касаційна скарга на постанову Вищого господарського суду України від 25.01.2007 р. у справі № 25/114-05-4142 прийнята до провадження Верховного Суду України.

   Відхилено колегією суддів і клопотання АТ МВО „Оріон” про прийняття додаткового доказу у справі, а саме витягу з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна від 19.02.2007 р., оскільки заявник не обґрунтував неможливість подання цього доказу суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

   Обговоривши доводи апеляційних скарг та заперечення на них, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційні скарги обґрунтовані і підлягають  задоволенню з наступних підстав.

   Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції предметом спору є об'єкт нерухомого майна загальною площею 13924,3 кв. м., що розташований за адресою м. Одеса, вул. Літературна, 10.

   ТОВ „Укрзакордонпраця” вважає, що він є власником цього об'єкта на підставі договору купівлі-продажу від 01.12.2005 р., укладеного в простій письмовій формі між ним та ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон”. Але, останній ухиляється від нотаріального посвідчення цієї угоди, у зв'язку з чим, на думку ТОВ „Укрзакордонпраця”, його порушені права підлягають судовому захисту, а позовні вимоги задоволенню у повному обсязі.

   Ретельно дослідивши матеріали справи, місцевий суд дійшов до правильного та обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог ТОВ „Укрзакордонпраця”, оскільки відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

   Згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

   Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна в зазначеному реєстрі –18.03.2005 р., на підставі постанови слідчого прокуратури Одеської області від 14.03.2005 р., зареєстрований та здійснений арешт нерухомого майна приміщень та будівель, що розташовані в м. Одесі вул. Літературна, 10 та належать ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон”.

   Включення спірного об'єкта нерухомості до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна взагалі виключає можливість нотаріального посвідчення будь-якої угоди щодо цього майна.

   Саме тому, 01.12.2005 р. ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон” та ТОВ „Укрзакордонпраця” і уклали договір купівлі-продажу зазначеного майна в простій письмовій формі, у зв'язку з чим ствердження ТОВ „Укрзакордонпраця” про те, що ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон” ухиляється від нотаріального посвідчення договору, а також ствердження останнього про те, що декілька приватних нотаріусів Одеського міського нотаріального округу відмовили у нотаріальному засвідченні договору посилаючись лише на розбіжності у площі відчужуваної будівлі до уваги прийнятими бути не можуть, так як є надуманими та повністю спростовуються матеріалами справи.  

   Відповідно до ч. 4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, тобто договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягав обов'язковому посвідченню, але в момент вчинення правочину сторони договору порушили ці вимоги закону та уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна в простій письмовій формі незважаючи на факт знаходження цього майна під арештом, а тому укладений, з порушеннями норм цивільного законодавства, договір купівлі-продажу від 01.12.2005 р. є недійсним (нікчемним) правочином на підставі ч. 2 ст. 215 ЦК України. При цьому визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

   Разом з тим, хоча визнання нікчемного правочину недійсним судом не вимагається, чинне законодавство України не містить в собі норм права, що забороняють визнати такий правочин недійсним в судовому порядку, у зв'язку з чим суд першої інстанції підставне відмовив у задоволенні позовних вимог ТОВ „Укрзакордонпраця” про визнання зазначеного правочину дійсним та задовольнив позовні вимоги АТ МВО „Оріон” визнавши договір купівлі-продажу від 01.12.2005 р. –недійсним.

   Задовольняючи позовні вимоги ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон”, суд першої інстанції виходив з того, що згідно висновку будівельно-технічної експертизи № 3638 від 09.08.2006 р. загальна площа спірного об'єкту складає 13924,3 кв. м. та він є єдиним об'єктом нерухомості, а тому ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон” є власником цього єдиного об'єкту нерухомості відповідно до договору купівлі-продажу від 22.02.2005 р. незважаючи на розбіжності між фактичною площею об'єкту та зазначеною в договорі купівлі-продажу.

   З такими висновками місцевого суду колегія суддів погодитися не може, виходячи з наступного.

   В процесі розгляду справи Фонд Держмайна та АТ МВО „Оріон” звертались до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи № 25/114-05-4142.

   Незважаючи на те, що у справі № 25/114-05-4142 вирішувалося питання щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу спірного об'єкта нерухомості, в тому числі і договору від 22.02.2005 р., місцевий суд безпідставно провадження у справі не зупинив та розглянув справу по-суті, хоча питання дійсності або недійсності оскаржених договорів купівлі-продажу має принципове та переважне значення для правильного вирішення справи № 30-16/550-05-11863.

   З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Одеської області від 09.08.2006 р. у справі № 25/114-05-4142 позовні вимоги Фонду Держмайна за участю 3-ї особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: АТ „МВО „Оріон” до СДПІ у Приморському районі м. Одеси, Універсальної товарної біржі „Південь”, ТОВ „КронПакСервіс”, Управління Державного казначейства в Одеській області, ПП „ДАФ”, ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон” –про визнання недійсними правочину щодо проведення торгів та його результатів, договорів купівлі-продажу, зобов'язання учасників угод повернути будівлі –залишені без задоволення.

   Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.10.2006 р. рішення господарського суду Одеської області від 09.08.2006 р. –скасоване.

   Правочин щодо проведення Універсальною торговою біржею „Південь” 30.07.2004 р. цільового аукціону по продажу будівлі АТ МВО „Оріон” розташованої у м. Одесі, вул. Літературна, 10 визнаний недійсним.

   Визнаний недійсним договір купівлі-продажу від 30.07.2004 р. № 68 активів АТ МВО „Оріон” будівлі лікувально-оздоровчого комплексу „Оріон”, що розташований за адресою м. Одеса, вул. Літературна, 10.

   Визнаний недійсним договір купівлі-продажу зазначеного об'єкту нерухомості від 05.12.2004 р. № 4512 укладений між ТОВ „КронПакСервіс” та ТОВ „ДАФ”.  

   Визнаний недійсним договір купівлі-продажу зазначеного об'єкту нерухомості від 22.02.2005 р. № Д-815 укладений між ТОВ „ДАФ” та ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон”.

   ТОВ „КронПакСервіс”, ТОВ „ДАФ” та ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон” зобов'язані повернути Акціонерному товариству „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон” будівлю лікувально-оздоровчого комплексу „Оріон”, розташованого за адресою м. Одеса, вул. Літературна, 10.

   Постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2007 р. постанова Одеського апеляційного господарського суду від 31.10.2006 р. у справі № 25/114-05-4142 залишена без змін, а касаційні скарги приватного підприємства „ДАФ” та спеціалізованої Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси – без задоволення.       

   Таким чином, на час перегляду справи в апеляційному порядку, відповідно до вищезазначених судових рішень господарських судів, що набрали законної сили та мають преюдиціальне значення договір купівлі-продажу спірного об'єкту нерухомості від 22.02.2005 р. № Д-815 укладений між ТОВ „ДАФ” та ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон” є недійсним, внаслідок чого підстави для визнання права власності за останнім на єдиний об'єкт нерухомості, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 10, загальною площею 13924, 3 кв. м. –відсутні.

   Оскільки, при розгляді справи місцевий суд порушив норми процесуального права щодо зупинення провадження у справі та це порушення призвело до прийняття неправильного рішення в частині задоволення позову ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон”, то колегія суддів визнає за необхідне рішення суду першої інстанції, в цій частині, –скасувати з відмовою у задоволенні цих позовних вимог.

                            Керуючись ст. ст. 99, 101–105 ГПК України, колегія суддів, –

                                                             П О С Т А Н О В И Л А:

   Апеляційні скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, м. Одеса та Акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон”, м. Одеса –задовольнити.

   Пункти 6 та 8 рішення господарського суду Одеської області від  9 жовтня 2006 року у справі № 30-16/550-05-11863 –скасувати та в позові Товариства з обмеженою відповідальністю „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон”, м. Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрзакордонпраця”, м. Одеса та Акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон”, м. Одеса –про визнання право власності на єдиний об'єкт нерухомості, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 10, загальною площею 13924, 3 кв. м. –відмовити.

   В решті частині рішення господарського суду Одеської області від  9 жовтня 2006 року у справі № 30-16/550-05-11863 –залишити без змін.   

   Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.   

           Головуючий суддя                                                         В. В. Шевченко

            Судді                                                                               В. В. Бєляновський

                                                                                                     М. А. Мирошниченко