Постанова

від 09.07.2015 по справі 810/2429/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2015 року           810/2429/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Бердянський хлібокомбінат” до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “Бердянський хлібокомбінат” (далі – ПАТ “Бердянський хлібокомбінат” або позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі – Вишгородська ОДПІ або відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.01.2015 №0000072202.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність порушення ним вимог податкового законодавства, оскільки договірні відносини щодо придбання транспортних послуг та надання в оренду тари між ним та з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Айарпи» (далі – ТОВ «Компанія «Айарпи») мали реальний характер, послуги надані, тару передано в користування, прийнято й оплачено позивачем. Зазначені факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності.

Як зазначає позивач, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження фіктивності (безтоварності) договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Компанія «Айарпи», а викладені в акті перевірки висновки ґрунтуються виключно на оцінці господарських взаємовідносин ТОВ «Компанія «Айарпи» із ТОВ «Протекшн ЛТД», з яким позивач не перебував у будь-яких відносинах, без надання оцінки наданих позивачем до перевірки первинних документів.

Тому, на думку позивача, рішення податкового органу є незаконним, оскільки при його прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що оскаржуване рішення прийняте з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Представники сторін у судове засідання, призначене на 09.07.2015, не з'явились. Разом з цим, матеріали справи містять клопотання сторін про розгляд справи за відсутності їх представників.

          Керуючись положеннями частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ПАТ «Бердянський хлібокомбінат», ідентифікаційний код 00378218, місцезнаходження: 07300, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Набережна, буд. 7/1, зареєстроване як юридична особа 12.11.1996. Як платник податків узятий на податковий облік з 12.11.1996 №1061.

Позивач з 08.07.1997 зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується наявним у матеріалах справи Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №200107400, виданого 01.02.2013 ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС (том І а.с.30).

Видом діяльності ПАТ “Бердянський хлібокомбінат” є виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними і молюсками, несанкціонована оптова торгівля; роздрібна торгівля в несанкціонованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

У період з 18.12.2014 по 22.12.2014 посадовою особою Вишрогодської ОДПІ на підставі наказу від 18.12.2014 №33 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ “Бердянський хлібокомбінат” з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Айарпи» (код ЄДРПОУ 38024887) за липень 2014 року.

За результатами перевірки складений акт від 29.12.2014 №2587/22-00/00378218 (надалі Акт перевірки), який містить висновки про порушення вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 99922,00 грн., у тому числі за липень 2014 року на суму 87730,00 грн. та за серпень 2014 року на суму 12192,00 грн.

Висновок податкового органу про заниження суми податкових зобов'язань, за його твердження пов'язується із порушенням позивачем встановленого порядку формування податкового кредиту за операціями з придбанням послуг перевезення та оренди тари у ТОВ “Компанія “Айарпи”.

В обґрунтування правомірності спірного рішення відповідач зазначив, що ТОВ «Компанія «Айарпи» мало господарські відносини з ТОВ «Протекшн ЛТД», яке відсутнє за зареєстрованим місцезнаходження та яке у свою чергу мало господарські відносини з ТОВ «Регіонвуглебуд».

Відповідач також зазначив, що ТОВ «Протекшн ЛТД» та ТОВ «Регіонвуглебуд» декларували значні обсяги податкових зобов'язань при фактичній відсутності податкового кредиту, здійснюючи таким чином маніпулювання податковою звітністю для формування «вигоди» контрагентам покупцям по ланцюгу постачання.

          Таким чином, право позивача на формування податкового кредиту поставлено у залежність від добросовісності контрагентів ТОВ «Компанія «Айарпи», з якими позивач не перебував у будь-яких відносинах.

Інших підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не зазначено.

На підставі Акту перевірки, відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, Вишгородською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.01.2015 №0000072202, згідно з яким позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 149883,00 грн., у тому числі, за основним платежем 99922,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 49961,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач скористався своїм правом оскаржити його у судовому порядку, звернувшись із даним позовом до суду.

У ході з'ясування обставин справи і перевірки їх доказами судом встановлено, що у 2014 році між ПАТ “Бердянській хлібокомбінат” та ТОВ “Компанія “Айарпи” було укладено ряд договорів, а саме:

- договір оренди від 21.02.2014 №2102/01, відповідно до якого ТОВ “Компанія “Айарпи” (орендодавець) зобов'язується передати ПАТ “Бердянській хлібокомбінат” (орендарю) ящики пластикові у кількості 2184 шт., ящики поліетиленові у кількості 1000 шт. та лотки пластикові 700 шт., а ПАТ “Бердянській хлібокомбінат” зобов'язується прийняти в строкове платне користування вказане майно та сплачувати орендодавцеві орендну плату (том І а.с.64-66);

- договір перевезення продукції від 21.02.2014 №2102/02 та договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 21.02.2014 №2102/03, відповідно до яких ТОВ “Компанія “Айарпи” (перевізник) зобов'язується надавати послуги з доставки (перевезення) автомобільним транспортом довірений йому вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а ПАТ “Бердянській хлібокомбінат” (замовник) зобов'язується оплачувати послуги перевезення (а.с.36-42, 57-59);

- договір від 30.05.2014 №30/05-14-01 про надання послуг, відповідно до якого ТОВ “Компанія “Айарпи” (виконавець) зобов'язується надати послуги з поточного та капітального ремонту автомобіля, а ПАТ “Бердянській хлібокомбінат” (замовник) зобов'язується оплатити дані послуги (том ІІ а.с.75-77).

          Відповідно до пояснень представника позивача, перед укладенням договорів з метою запобігання укладенню правочинів з недобросовісним суб'єктом господарювання він учинив низку дій щодо перевірки наявності спеціальної податкової правосуб'єктності та добросовісності ТОВ “Компанія “Айарпи”, а саме, позивачем було запитано та отримано від контрагента документи про наявність державної реєстрації та стан юридичної особи контрагента в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; наявність державної реєстрації як платника податків на додану вартість.

          Лише після отримання всіх документів позивачем були укладені відповідні договори.

          У зв'язку з цим, судом встановлено, що позивачем було вжито всіх необхідних від нього заходів стосовно перевірки наявності спеціальної податкової правосуб'єктності ТОВ “Компанія “Айарпи”, наявності дефектів у правовому статусі його контрагента (відсутність реєстрації як платника податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо) в офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість, що ведеться податковим органом (том ІІ а.с.12-19).

          На підтвердження надання ТОВ “Компанія “Айарпи” на користь позивача послуг з перевезення вантажів та ремонту автомобіля, позивачем до перевірки та матеріалів справи надані акти виконаних робіт та акти приймання-передачі виконаних робіт від 31.07.2014 №483, від 15.07.2014 №368, від 31.07.2014 №482, від 31.07.2014 №420, від 15.07.2014 №474, від 15.07.2014 №475, від 18.07.2014 №430, від 15.07.2014 №369, від 31.07.2014 №419, від 09.07.2014 №2.

Крім цього, на підтвердження надання ТОВ “Компанія “Айарпи” на користь позивача послуг з перевезення вантажів позивачем надані товарно-транспортні накладні, зміст та форма яких відповідають вимогам чинного законодавства (том І а.с.145-229).

На підтвердження передачі позивачеві від ТОВ “Компанія “Айарпи” в оренду тари, позивачем до перевірки та матеріалів справи наданий акт надання послуг від 31.07.2014 №361 та відповідні фотознімки з фіксацією на них орендованих лотків (том І а.с.230-238).

На підтвердження виконання ТОВ “Компанія “Айарпи” ремонту автомобіля ГАЗ №АР9881СЕ та поставки автозапчастин до нього, позивачем до перевірки та матеріалів справи надані акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 09.07.2014 №2 та видаткову накладну. Також, до матеріалів справи позивачем надані докази перебування автомобіля ГАЗ №АР9881СЕ у власності позивача (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу) та службову записку від 16.06.2014 на ім'я генерального директора ПАТ “Бердянський хлібокомбінат” про необхідність здійснення капітального ремонту вказаного автомобіля.

За результатами господарських операцій ТОВ “Компанія “Айарпи” видано на користь ПАТ “Бердянський хлібокомбінат” податкові накладні від 31.07.2014 №74, від 15.07.2014 №37, від 31.07.2014 №73, від 31.07.2014 №84, від 15.07.2014 №23, від 15.07.2014 №24, від 18.07.2014 №90, від 15.07.2014 №38, від 31.07.2014 №83, від 31.07.2014 №29, від 09.07.2014 №47.

          Як вбачається із змісту Акта перевірки, суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними включені позивачем до податкового кредиту за відповідні періоди.

          Розрахунки між позивачем та ТОВ “Компанія “Айарпи” здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень (том І а.с.74-89).

          У ході розгляду справи представник відповідача жодних заперечень щодо форми і змісту наданих позивачем письмових документів не висловив. Доказів, які б вказували на недійсність чи підробку первинних документів або їх невідповідність нормативно-правовим актам відповідач суду не надав.

          Крім того, судом встановлено, що перелічені вище первинні документи містять усі необхідні реквізити, для надання їм юридичної сили, доказовості та містять достатню інформацію для розкриття змісту та обсягу вищевказаних господарських операцій.

          Як вбачається зі змісту Акта перевірки, жодних податкових правопорушень в діях позивача відповідачем не виявлено. Надані позивачем до перевірки документи відповідачем не проаналізовано.

Акт перевірки не містить жодних посилань на те, що установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва платників податку на додану вартість ПАТ “Бердянській хлібокомбінат” та ТОВ “Компанія “Айарпи” були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду, як на дату укладання чи виконання договору, так і на дату складання податкових накладних.

          Таким чином, на момент здійснення господарських операцій та видання податкових накладних, позивач та його контрагент були платниками податку на додану вартість, які зареєстровані відповідно до положень статті 183 Податкового кодексу України.

          Статус позивача та його контрагента, як платників податку на додану вартість, не заперечувався сторонами.

Відповідач не заперечував та не спростував той факт, що податкові накладні, виписані контрагентом позивача, відповідають вимогам статті 201 Податкового кодексу України та наказу Міністерства доходів і зборів України 30.01.2014 №10 “Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2014 за №185/24962.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що сума податкового кредиту позивачем сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

У зв'язку з цим, у суду не виникає сумнівів щодо належного відображення результатів господарських операцій між позивачем та його контрагентами у податковій звітності.

У силу положень пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит пов'язано з виникненням визначеної законом події та наявністю належним чином оформленого документа, який засвідчує суму сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість по дійсній операції, пов'язаній з господарською діяльністю платника податку.

Тобто, за змістом положень Податкового кодексу України наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту, за наявності необхідних підтверджувальних документів первинного бухгалтерського обліку.

Як вже зазначалось судом, податкові зобов'язання були визначені позивачеві у зв'язку з формуванням податкового кредиту за рахунок сум податку, сплачених контрагенту у складі вартості придбаних робіт, товарів та орендної плати за користування тарою.

Водночас, відповідач не ставив під сумнів правильність здійснення позивачем математичного розрахунку податкового кредиту за первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності тверджень податкового органу про безтоварність господарських операцій, які покладено в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

          Суд зазначає, що про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

          Як вбачається із змісту Акта перевірки, стан ТОВ “Компанія “Айарпи” о - «платник податків за основним місцем обліку»; вид діяльність – вантажний автомобільний транспорт; чисельність працюючих 104.

У ході розгляду справи відповідач не висловив жодних зауважень щодо відсутності у ТОВ “Компанія “Айарпи” технічних можливостей для здійснення задекларованих господарських операцій.

Відтак суд констатує, що відповідачем не надано жодного доказу неможливості здійснення позивачем та його контрагентом зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу.

Вивчивши надані документальні підтвердження, судом не встановлено відсутності мети у позивача щодо реального настання правових наслідків та укладення правочинів задля заниження об'єкту оподаткування і несплати податків.

          Факт придбання позивачем послуг, товарів та оренди тари підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності, а право на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченої у складі вартості придбаних послуг, товарів та оренди тари посвідчується належним чином оформленими податковими накладними.

Як встановлено судом, усі наявні у матеріалах справи документи дають змогу визначити, які саме роботи виконувались, товари поставлялись та орендувались, за якою ціною та між якими контрагентами.

Так, позивач зазначив, що ПАТ “Бердянський хлібокомбінат” є виробником хліба та хлібобулочних виробів. Замовлення у ТОВ «Компанія «Айарпи» транспортних послуг було обумовлено необхідністю транспортування сировини для виробництва продукції (борошна) спеціалізованим транспортом – борошновозом, яких у власності ПАТ “Бердянський хлібокомбінат” немає та доставку готової продукції замовникам (за умовами договорів поставки, укладених між ПАТ “Бердянській хлібокомбінат” (постачальник) з покупцями ТОВ “АТБ – маркет”, ТОВ “Континіум-трейд”, ТОВ “Адмет-груп”, ТОВ “Фоззі-Фуд”. ТОВ “Епіцентр-К”, поставка здійснюється постачальником), яка здійснюється спеціально обладнаним для цього автотранспортом. Орендовані у ТОВ «Компанія «Айарпи» ящики та лотки також використовувються позивачем у ході транспортування продукції.

Позивач також зазначив, що витрати на доставку сировини, на доставку покупцям готової продукції та оренда тари включаються у собівартість готової продукції, від реалізації якої позивач отримує прибуток. Відтак, замовлення вказаних транспортних послуг та оренда тари у ТОВ «Компанія «Айарпи» є економічно вигідною для позивача, що підтверджується фактичною калькуляцією за липень 2014 року (том ІІ а.с.21).

          Водночас, з дослідженого Акта перевірки вбачається, що посадові особи податкового органу факти поставки товарів, надання транспортних послуг, виконання ремонту автомобіля та оренда тари не перевіряли, безпосереднього аналізу фінансово-господарських документів не робили, а відобразили в акті перевірки лише суб'єктивні висновки посадових осіб податкового органу щодо контрагента позивача.

          Відтак, суд вважає, що висновки податкового органу про фіктивність господарських операцій між позивачем та його контрагентом є формальними та не об'єктивними, оскільки ґрунтуються не на первинних документах та результатах співставлення даних бухгалтерського і податкового обліку, як то передбачено пунктом 73.5 статті 75 Податкового кодексу України, а на обставинах, які не мають безпосереднього значення для формування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивачем.

          Враховуючи вищезазначені обставини та наявні у матеріалах справи докази суд дійшов висновку, що укладені між позивачем та ТОВ «Компанія «Айарпи» правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочинів, є економічно виправданим, факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися, а операції між позивачем та його контрагентом враховані відповідно до їх дійсного економічного змісту, обумовлені розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та відповідають меті здійснення господарської діяльності.

          Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

          Водночас, позивач під час судового розгляду довів суду належними та достатніми доказами факт придбання робіт (послуг), товарів та оренди тари. Надані позивачем докази є переконливими і достатніми для беззаперечного висновку суду щодо реальності господарських операцій та використання придбаних робіт, послуг, товарів у власній господарській діяльності з урахуванням видів діяльності за КВЕД.

          Слід також зазначити, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення чинного законодавства є персоніфікованими. Це означає, що на особу не може покладатися відповідальність за правопорушення, вчинені іншими особами.

          Таким чином, в основу притягнення позивача до податкової відповідальності не може бути покладено висновки про порушення законодавства його контрагентами без фактичного встановлення порушень податкового законодавства самим позивачем.

          З огляду на зазначене, беручи до уваги докази наявні у матеріалах справи у їх сукупності зважаючи на те, що первинні документи, складені позивачем та його контрагентом у ході господарських операцій, відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості; твердження про відсутність факту поставки товарів, виконання робіт, надання послуг та оренди тари спростовується наявними матеріалами справи; суду не надано належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б позивача права на формування податкового кредиту, не доведено його недобросовісності суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Жодних заяв з приводу відшкодування судових витрат позивачем суду не заявлено, у зв'язку з цим судові витрати розподілу не підлягають.

          Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 19.01.2015 №0000072202.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Панченко Н.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 09 липня 2015 року.