Ухвала

від 25.06.2015 по справі 804/20470/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 червня 2015 рокусправа № 804/20470/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Чепурнова Д.В. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року по справі № 804/20470/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Техелектромонтаж» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техелектромонтаж» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.12.2014 року № НОМЕР_1 за формою «Р» про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 142 489,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 71 244,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки первинними бухгалтерськими документами підтверджено реальність проведених господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ «Алва Союз», що свідчить про правомірність формування позивачем податкового кредиту за серпень 2014 року. Крім того, позивачем підтверджено зв'язок між фактом придбання товарів і веденням власної господарської діяльності, що є необхідною умовою для встановлення факту реальності здійснення господарських операцій, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2014 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.12.2014 року № НОМЕР_1.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Техелектромонтаж» щодо дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Алва Союз» за серпень 2014 року.

За результатами перевірки був складений акт від 21.11.14р. № 3303/04-65-22-03/36295923, яким зафіксовано порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 142 489,00 грн. в серпні 2014 року.

ТОВ «Техелектромонтаж», отримавши 21.11.2014 року акт, у порядку, встановленому п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України подало заперечення на акт.

За результатами розгляду заперечення на адресу позивача було надіслано відповідь від 02.12.2014 року № 20550/10/04-65-22-03-19, якою висновки акту залишені без змін.

04.12.2014 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 за формою «Р» про застосування до ТОВ «Техелектромонтаж» збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у розмірі 142 489 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 71 244,5 грн.

В основу прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення покладено висновок податкового органу про те, що ТОВ «Техелектромонтаж» проводило операції з придбання товару, які були направлені на подальшу мінімізацію сплати ПДВ, та головною метою яких було одержання доходу за рахунок несплати відповідних сум ПДВ в бюджет.

Дані твердження базуються виключно на підставі недоліків в товарно-транспортних накладних з посиланням на інформаційні бази даних ДПІ (ІС «Податковий блок», ІАС «Єдиний реєстр податковий накладних») стосовно ТОВ «Алва Союз» та його контрагентів-постачальників.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як свідчать матеріали справи і не заперечується сторонами, у періоді, що перевірявся, позивач мав правовідносини з ТОВ «Алва Союз» на підставі Договору поставки № 388/04 від 01.04.2014 року, відповідно до якого постачальник (ТОВ «Алва Союз») зобов'язується передавати у власність покупцеві (ТОВ «Техелектромонтаж») товар з найменуванням, зазначеним у специфікаціях до договору, підписаних постачальником та покупцем, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених цим договором.

Факт постачання позивачеві товару за вищезазначеним договором підтверджується наявними у матеріалах справи документами, а саме: договір поставки № 388/04 від 01.04.2014 року, специфікацію № 1 від 01.04.2014р., специфікацію № 2 від 01.04.2014р., специфікацію № 3 від 01.04.2014р., специфікацію № 4 від 10.04.2014р., специфікацію № 5 від 10.04.2014р., специфікацію № б від 10.04.2014р., специфікацію № 7 від 21.04.2014р., специфікацію № 8 від 01.08.2014р., специфікацію № 9 від 01.08.2014р., специфікацію № 10 від 11.08.2014р., специфікацію № 11 від 14.08.2014р., специфікацію № 12 від 18.08.2014р., специфікацію № 13 від 29.08.2014р., специфікацію № 14 від 10.09.2014р., специфікацію № 15 від 10.09.2014р., податкову накладну № 26 від 01.08.2014р., податкову накладну № 27 від 01.08.2014р., податкову накладну № 28 від 11.08.2014р., податкову накладну № 29 від 14.08.2014р., податкову накладну №30 від 18.08.2014р., податкову накладну №31 від 26.08.2014р., податкову накладну № 32 від 27.08.2014р., видаткову накладну № РН-26 від 01.08.2014р., видаткову накладну № РН-27 від 01.08.2014р., видаткову накладну № РН-28 від 11.08.2014р., видаткову накладну № РН-29 від 14.08.2014р., видаткову накладну № РН-30 від 18.08.2014р., видаткову накладну № РН-31 від 29.08.2014р., товарно-транспортну накладну № РН-24 від 01.08.2014р., товарно-транспортну накладну № РН-27 від 01.08.2014р., товарно-транспортну накладну № РН-28 від 11.08.2014р., товарно - транспортну накладну № РН-29 від 14.08.2014р., товарно-транспортну накладну № РН-30 від 18.08.2014р., товарно-транспортну накладну № РН-31 від 29.08.2014р., від 15.09.2014р., рахунок на оплату № 388/08 від 01.08.2014р., рахунок на оплату № 388/05 від 01.08.2014р., рахунок на оплату № 388/07 від 01,08.2014р., рахунок на оплату № 388/11 від 11.08.2014р., рахунок на оплату № 388/14 від 14.08.2014р., рахунок на оплату № 388/18 від 18.08.2014р.

Розрахунки за поставлений товар здійснено у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента, що підтверджено виписками з банку за 26.08.2014 року по рахунку № 260090000101, за 27.08.2014 року по рахунку № 260090000101, за 29.08.2014 року по рахунку № 26004060284832, за 01.09.2014 року по рахунку № 26004060284832, за 10.09.2014 року по рахунку № 260090000101.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Вищенаведені документи, якими позивач підтверджує виконання укладеного договору, містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції.

Факт використання придбаних товарів у господарській діяльності підтверджується тим, що ТОВ «Техелектромонтаж» має розширену ліцензію № АЕ 181419 та дозвіл на проведення робіт підвищеної небезпеки № 893.12.12.

У періоді, що перевірявся позивач використовував у своїй діяльності наступні офісні, виробничі (торгівельні, складські приміщення тощо):

- офісне приміщення орендується, згідно договору оренди нежитлових приміщень № 146 від 10.08.2012 р. у АТВТ «Концерн «Весна» (код за ЄДРПОУ 14309215, м. Дніпропетровськ, вул.Ленінградська, б.68) за адресою м. Дніпропетровськ, вул.Ленінградська, б.68 (майданчик №1, корпус №9 на другому поверсі приміщення № 201, 202, 203), загальною площею 72,7 кв.м. Строк дії договору, згідно додаткової угоди від 06.08.2014р. з 10.08.2012р. по 31.07.2015р.;

- складські та виробничі приміщення орендуються, згідно договору оренди нежитлових приміщень № 16 від 20.01.2012 р. та додаткової угоди від 05.07.2012 у АТВТ «Концерн «Весна» (код за ЄДРПОУ 14309215, м. Дніпропетровськ, вул.Ленінградська, б.68) за адресою м. Дніпропетровськ, вул.Молодогвардійська, 13а (майданчик №2, корпус №1 на першому поверсі приміщення № 127а), загальною площею 65,1 кв.м. Строк дії договору, згідно додаткової угоди від 07.02.2014р. з 01.02.2012р. по 31.12.2014р.; договору оренди нежитлових приміщень № 280 від 30.08.2013 р. у АТВТ «Концерн «Весна» (код за ЄДРПОУ 14309215, м. Дніпропетровськ, вул.Ленінградська, 6.68) за адресою м. Дніпропетровськ, вул.Молодогвардійська, б.13а (майданчик №2, корпус №1 приміщення № 1206, 121), загальною площею 189,4 кв.м. Строк дії договору, згідно додаткової угоди від 10.12.2013р. з 30.08.2013р. по 31.12.2014р.

У позивача в наявності потужна виробнича база, яка включає сучасну ділянку металообробки, власне конструкторське бюро і лабораторію (м. Дніпропетровськ, вул.. Молодогвардійська, 13а).

Підприємством придбані права на технічні умови з виробництва низьковольтного комплексного обладнання, камер збірних одностороннього обслуговування, розподільних пристроїв серії КРУ, комплексних трансформаторних підстанцій, конденсаторних установок. Продукція сертифікована на відповідність стандартам України в ОП «Харківстандартметрологія».

На момент укладення та реалізації вказаного вище договору вказаний контрагент позивача мав зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, був зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку позивача матеріали справи не містять.

Також укладений позивачем з означеним вище підприємством договір не містить умов та ознак, які б свідчили про їх суперечність інтересам держави та суспільства або порушували публічний порядок.

Чинним законодавством України не передбачено обов'язку сторони договору перевіряти повноваження контрагента на підписання первинних бухгалтерських та податкових документів, як і не передбачено відповідальності сторони договору за порушення її контрагентом вимог чинного законодавства при укладанні договору. У тому випадку, якщо не доказано обізнаності сторони договору про факт порушення законодавства його контрагентом на момент укладання договору, вважається, що така сторона діяла правомірно.

Укладений позивачем договір відповідає вимогам чинного законодавства України, має своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданим, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними та податковими документами.

Належні докази, які б свідчили про порушення з боку контрагента позивача, які б позбавляли позивача права на віднесення відповідних сум до податкового кредиту відповідачем не подані, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Посилання відповідача стосовно порушення податкового законодавства контрагентами ТОВ «Алва Союз» за встановлених вище фактичних обставин не може бути підставою для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Виходячи з затвердженого Наказом Державної податкової служби України № 984 від 22.12.2010 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства.

Таким чином, висновки щодо контрагентів позивача (в тому числі за ланцюгом постачання) не можуть бути підставою для визнання відсутності фактичного здійснення господарських операцій, а також підставою для настання негативних наслідків для платника податку - отримувача послуг (позивача). Статтею 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.

Із змісту вищенаведених норм вбачається, що Податковий кодекс України не ставить право позивача на формування валових витрат та податкового кредиту в залежність від декларування постачальниками, в тому числі і по ланцюгу постачання, своїх податкових зобов'язань.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 р. у справі «Інтерсплав проти України»).

Отже, якщо контрагент позивача і не виконав своїх зобов'язань щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цього підприємства і така відповідальність не може бути покладена на позивача.

Посилання відповідача щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Алва Союз» на момент укладання договору спростовується наступним.

Відповідно до витягів з реєстру платників ПДВ, ТОВ «Алва Союз» було зареєстровано платником ПДВ 07.11.2013 року (дата анулювання реєстрації 06.05.2014 року), тобто після укладення договору постачання з позивачем.

08.07.2014 року ТОВ «Алва Союз» отримало нове свідоцтво платника ПДВ, яке було чинним на момент виписки податкових накладних. Таким чином, сторонами договору дотримано вимоги податкового законодавства щодо формування податкового кредиту платника ПДВ.

Стосовно посилання відповідача на недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних колегія суддів, зазначає наступне.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

В той же час, вказані Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників).

Отже, документи обумовлені вказаними Правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 9 липня 2015 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова