Рішення

від 12.03.2010 по справі 2-299/10

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 2-299/10

РІШЕННЯ

Іменем України

12.03.2010 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:головуючого судді Медвідь Н.О.,

При секретарі Коростель Д.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві цивільну справу за позовом ТОВ В« УкргазВ» до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту та зустрічному ОСОБА_1 до ТОВ В« УкргазВ» , третя особа: ТОВ В« ОмоксВ» про усунення перешкод користування земельною ділянкою та встановлення меж,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ТОВ В« Укргаз В«звернувся з даним позовом до відповідачки ОСОБА_1 , посилаючись на те, що ТОВ «УКРГАЗ» є забудовником житлового комплексу «ЧАЙКА». Будівництво житлового комплексу здійснюється на земельній ділянці загальною площею 12,96 га, кадастровий номер 3222485900:04:003:0002, яка передана позивачу у користування Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою на підставі договору оренди від 05.08.2005 року.

Земельна ділянка, яка належить на праві власності відповідачу межує із земельною ділянкою, яка знаходиться у користуванні позивача.

Для забезпечення житлового комплексу всіма необхідними житлово-комунальними послугами, за кошти позивача на земельній ділянці було прокладено газопровід високого тиску та кабель високої напруги 110 кВ.

В період здійснення робіт по прокладенню Комунікаційних мереж, земельна ділянка відносилася до земель запасу Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради та не перебувала у користуванні чи у власності жодної особи.

Після того як комунікаційні мережі на земельній ділянці були проведені, зазначена земельна ділянка згідно рішення 25-ї сесії 4 скликання Петропавлівсько-Борщагівської ради № 24 від 23.12.2005 року була передана із земель запасу у приватну власність гр. ОСОБА_2, яка оформила акт про право власності серії ЯА № 601669.

ОСОБА_2 13.04.2007 року продала зазначену земельну ділянку по якій було прокладено комунікаційні мережі відповідачу.

Позивач, як власник комунікаційних мереж зобов'язаний здійснювати їх експлуатацію, обслуговування та поточний ремонт.

Для здійснення таких дій позивач має мати вільний доступ до таких комунікаційних мереж. Комунікаційні мережі прокладені на земельній ділянці, яка належить на праві власності відповідачу. У позивача немає можливості здійснювати експлуатацію, обслуговування та поточний ремонт Комунікаційних мереж без згоди відповідача.

З метою отримання такої згоди, позивач звернувся до відповідача письмово листом вих. № 413/08 від 14 серпня 2009 року з пропозицією за згодою сторін укласти договір про встановлення сервітуту на земельну ділянку. До листа позивач додав проект договору та надав відповідачу строк для відповіді до 20 серпня 2009 року.

Протягом строку, вказаного у пропозиції укласти договір,відповідач не надав позивачу письмової відповіді, чим фактично відмовив в укладенні договору про встановлення сервітуту на запропонованих умовах.

Без вчасного та належного обслуговування, ремонту та експлуатації комунікаційних мереж їх подальше використання є неможливим.

Просив встановити постійний земельний сервітут на право ремонту та експлуатації лінійних комунікацій - газопроводу високого тиску та кабелю високої напруги 110 кВ, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРГАЗ» щодо земельної ділянки загальною площею 0,1550 га, кадастровий номер 3222485900:04:003:0004, яка знаходиться в Київській області, Києво-Святопіинському районі, селі Чайки, вул. Лобановського, 1-Б та належить на праві приватної власності ОСОБА_1.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлений позов та просила його задовольнити.

Представник відповідачки позов не визнав, заявив зустрічний про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, посилаючись на те, що ОСОБА_1 у відповідності до Державного Акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №424412 від 17.05.2008 р. зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, є власницею земельної ділянки, що розташована на території с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області, по вул. Лобановського, 1-Б площею 0,1550 га, кадастровий номер якої 3222485900:04:003:0004

В період її відсутності з 1 серпня по 14 вересня 2007 року, позивач в особі директора ТОВ „УКРГАЗ" ОСОБА_3Г та 3-я особа в особі директора ТОВ „ОМОКС" ОСОБА_4 без дозволу її заволоділи її земельною ділянкою. встановили на ній свою огорожу, дитячий майданчик, інші громіздкі споруди без її на це дозволу, тобто самовільно. поставили охоронників, які заважають ОСОБА_1 користуватися та розпоряджатися власною землею, не дають до неї доступу, а також систематично погрожують фізичною розправою за її спроби потрапити на власну земельну ділянку.

Додатково ТОВ „УКРАГАЗ" на земельній ділянці ОСОБА_1 провів під землею силовий кабель. встановила дитячий майданчик, внаслідок чого ОСОБА_1 позбавлена можливості не тільки користуватися та розпоряджатися землею, а навіть потрапити на територію своєї земельної ділянки.

Після звернення до держземінспекції був виданий акт № А 1898/51 від 05.07.2009р. який зобов’язує відновити межові знаки земельної ділянки в натурі в 20-ти денний термін. У відповідь на це, ТОВ «Укргаз» відмовився від підписання акту землекористування та узгодження меж земельної ділянки без зазначення на це будь-яких причин та надіслав пропозицію на укладення договору сервітуту на проведення газопроводу та кабелю високої напруги..

У квітні 2007 року, ОСОБА_1 уклала Договір № 14.04.01 від 14 квітня 2007 року про виконання робіт предметом якого є : демонтаж старої огорожі, встановлення нової та її фарбування, та яка проходила та огороджувала межі її земельної-ділянки.

Але, ТОВ „УКРГАЗ" та ТОВ „ОМОКС" без її на це дозволу, демонтували встановлену нею огорожу для продовження свого житлового комплексу.

Також, ОСОБА_1 мала намір продати власну земельну ділянку Між нею та покупцем було підписано попередній договір купівлі-продажу від 21 липня 2007 року її земельної ділянки, після чого покупцем попередньо внесено частину коштів на суму 3 тис. доларів США, що еквівалентно сумі 16 500 гривень.. Але так як після цього виявилось, що її земельна ділянка обмежена у користуванні та знаходиться під „володінням" ТОВ В« УкргазВ» та ТОВ В« ОмоксВ» , покупець відмовився від договору та вимагав повернення сплаченої грошової суми відповідно до Додатку №1 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21 липня 2007 року. понесення затрат на суму 16 500 грн.

За час незаконного обмеження доступу до власної земельної ділянки ТОВ „УКРГАЗ" та „ОМОКС", також внаслідок фізичних погроз вона зазнала моральних та фізичних страждань та побоювань за особисту безпеку та безпеку членів її сім'ї, які виразилися у вигляді нервових зривів, безсоння та мігрені.

Просила усунути перешкоди у здійсненні нею права користування, володіння та розпорядження власною земельною ділянкою розміром 0,1550 за адресою вул. Лобановського, 1-Б кадастровий №3222485900:04:003:0004, знести огородження ділянки та паркана встановленого ТОВ „УКРГАЗ" та ТОВ „ОМОКС", зобов'язати не чинити перешкоди у встановленні межі землекористування її земельної ділянки, відновити попередній стан земельної ділянки, а саме відновити якість землі відповідно до її призначення, знести дитячий майданчик, наставлені споруди за рахунок ТОВ „УКРГАЗ".

Прибрати з земельної ділянки силовий кабель прокладений товариством „УКРГАЗ" та товариством „ОМОКС"

Стягнути з Товариств з обмеженою відповідальністю „УКРГАЗ" та „ОМОКС" на користь ОСОБА_1 завдану їй матеріальну шкоду в сумі 35 800 грн. та моральну шкоду в сумі 100 000 тисяч гривень.

Зобов’язати ТОВ В« УкргазВ» відновити межу, яка поділяє земельні ділянки кадастровий номер 3222485900:04:003:0002 та 3222485900:04:003:0004 по вул.Лобановського у с.Чайки згідно з даними земельно-кадастрової документації.

Стягнути з відповідача судові витрати.

Представник позивача не визнала зустрічний позов.

Представник третьої особи підтримав позов ТОВ «Укргаз» та заперечував проти позову ОСОБА_1

Суд, заслухавши осіб, що брали участь у справі, та дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, знаходить позов ТОВ «Укргаз» таким, що не підлягає задоволенню, а зустрічний частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ В« Укргаз В« є забудовником житлового комплексу «ЧАЙКА». Будівництво житлового комплексу здійснюється на земельній ділянці загальною площею 12,96 га, кадастровий номер 3222485900:04:003:0002, яка передана позивачу у користування Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою на підставі договору оренди від 05.08.2005 року.

Земельна ділянка, яка належить на праві власності відповідачу межує із земельною ділянкою, яка знаходиться у користуванні позивача.

На підтвердження свого позову позивач надав: план-схему розміщення газопроводу високого тиску, погоджена начальником дільниці газових мереж та акт № А 1898/51 перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складеного 15 липня 2009 року державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель у Київській області.

Згідно рішення 25-ї сесії 4 скликання Петропавлівсько-Борщагівської ради № 24 від 23.12.2005 року була передана із земель запасу у приватну власність гр. ОСОБА_2, яка оформила акт про право власності серії ЯА № 601669., яка 13.04.2007 року продала зазначену Земельну ділянку по якій було прокладено комунікаційні мережі відповідачу.

Згідно ст.. 100 ЗК України власник або землекористувач земельної ділянки має право вимагати встановлення земельного сервітуту для обслуговування своєї земельної ділянки.

Відповідно до п.2 ст.102 Земельного Кодексу України встановлення земельного сервітуту є неможливим, якщо використання земельної ділянки, щодо якої планується встановлення земельного сервітуту, унеможливлює її використання за цільовим призначенням.

Згідно ст. 401 Цивільного кодексу України сервітут може бути встановлений щодо земельної ділянки, для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Таким чином , закон вимагає від позивача надання суду доказів , того, що нормальне господарське використання своєї земельної ділянки , на якому розташовані житлові будинки, які плануються обслуговувати прокладенням комунікаційних мереж через ділянку відповідачки - неможливо без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки. При цьому слід довести , що задоволення потреб сервітуарія неможливо здійснити яким-небудь іншим способом.

Зазначених обставин представник позивача не довела, чим не виконала вимоги ст.. 10 ЦПК України , відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Вимагаючи встановлення земельного сервітуту, позивач на цій земельній ділянці розташував дитячий майданчик, що ще раз свідчить про те, що обслуговування цих комунікаційних мереж можливо в обхід земельної ділянки відповідачки.

Як пояснив представник відповідачки , позивач має можливість задовольнити свої потреби іншим способом, що комунікаційні мережі можна прокласти в обхід ділянки відповідачки через ділянку позивача.

Відповідно до п.2 ст. 103 ЗК України, Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив), що в даному випадку є-протилежним, так як позивач порушує право та можливість користування власною земельною ділянкою за призначенням.

Таким чином земельна ділянка , яка належить відповідачці на праві власності, позивач не може не тільки обслуговувати свої комунікаційні мережі , а й без її згоди тримати їх на належній їй землі.

Також згідно ст. ст. 3, 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 319 п. 1 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно п.5 ст. 403 ЦК України та п. 3 ст. 98 Земельного кодексу України на яку посилається позивач, п.3 ст. 406 ЦК України та п. 2 ст. 102 Земельного кодексу України сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном.

Але в даній ситуації укладення договору сервітуту якраз перешкоджає використанню земельної ділянки ОСОБА_1 за її цільовим призначенням.

Судом також враховуються вимоги ч. 3 ст. 402 ЦК України , згідно з якою у разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи , яка вимагає встановлення сервітуту.

Представник позивача не надала доказів того, що вони зверталися до відповідачки з проханням обговорити умови встановлення сервітуту, а наявний в справі договір про встановлення земельного сервітуту не може слугувати доказом, що відповідачки пропонували укладення цього сервітуту.

Посилання представника позивача на те, що ними вже витрачені певні кошти за прокладення комунікаційних мереж не мають правового значення по суті заявлених вимог , оскільки позивачу слід було спочатку виконати вимоги закону , про які зазначено вище і лише після цього починати зазначені роботи .

Таким чином представником позивача не доведено, що у позивача крім встановлення земельного сервітуту , немає можливості іншим способом здійснювати експлуатацію, обслуговування та поточний ремонт Комунікаційних мереж.

За таких обставин, суд відмовляє позивачеві в позові.

Разом з цим частково задовольняє позов ОСОБА_5, оскільки судом встановлено, що на даний час на земельній ділянці відповідачки позивачем розташовано дитячий майданчик, що підтверджується фототаблицями, які представник позивача а також третьої особи не спростували цієї обставини, тому вимоги ОСОБА_5 в цій частині суд знаходить обґрунтованими та зобов»язує позивача демонтувати дитячий майданчик за їх рахунок.

Щодо вимог стягнення витрат згідно Договір № 14.04.01 від 14 квітня 2007 року про виконання робіт (надання послуг), предметом якого є : демонтаж старої огорожі, встановлення нової та її фарбування, та яка проходила та огороджувала межі її земельної-ділянки, суд знаходить безпідставними, та не доведеними, заявляючи вимоги про стягнення певної суми, а саме 2800 гр. відповідачка не надала доказів, щ вона понесла такі витрати.

Також, нічим не підтверджені вимоги ОСОБА_1 про стягнення коштів згідно попередньому договору щодо продажу власної земельної ділянки.

Як пояснив представник відповідачки між ОСОБА_1 та покупцем було підписано попередній договір купівлі-продажу від 21 липня 2007 року її земельної ділянки, після чого покупцем попередньо внесено частину коштів на суму 3 тис. доларів США, що еквівалентно сумі 16 500 гривень..

Але не знайшло свого підтвердження та обставина, що покупцем винесено якусь суму за спірну земельну ділянку, також те, що ці кошти нею повернуті. Тобто сплаченої грошової суми відповідно до Додатку №1 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21 липня 2007 року. понесення витрат на суму 16 500 грн. внаслідок сплати суми у розмірі завдатку нічим не доведено..

Не доведено також неотримання ОСОБА_1 прибутку від користування земельною ділянкою за її призначенням.

Щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 100000 гр. суд знаходить таким, що підлягає частковому задоволенню, оскільки суму, яку вимагає ОСОБА_5 знаходить завищеною.

Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями діями, чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини , крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

При вирішенні питання про стягнення моральної шкоди слід виходити з вимог ст. 1167 ЦК України, яка визначає підстави покладання обов’язку по відшкодуванню такої шкоди, та обставин, які мають враховуватися при визначенні розміру відшкодування.

Суд задовольняє частково позов в частині стягнення моральної шкоди, оскільки відповідно роз’яснень даних в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 року № 4 В«Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди В« обов’язковому з’ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача, та вина останнього в її заподіянні. Зокрема суд повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин, та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні ,в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.

Наполягаючи на сумі 100000 гр. представник не довів тих обставин, які б давали підставу для покладання відповідальності на позивача, по відшкодуванню моральної шкоди в такому розмірі..

Задовольняючи позов в цій частині частково суд стягує на користь позивачки 2000 гр. При цьому вважає, що незаконними діями ТОВ «Укргаз» , наслідком чого є те, що відповідачка як власниця земельної ділянки протягом тривалого часу не може розпорядитися нею на власний розсуд, приводить до моральних страждань, які потребують додаткових зусиль для повернення до нормального життєвого ритму, планам, звичкам.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, суд, оцінюючи докази в їх сукупності, дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимог відповідачки, разом з цим не доведеність вимог позивача , оскільки вони не відповідають вимогам ст.57-59 ЦПК України.

Згідно ст.. 88 ЦПК України судові витрати суд покладає на позивача ТОВ «Укргаз».

Керуючись ст. ст.83, 90, 116, 118, 125, 126, 152, 155, 158 Земельного Кодексу України, ст.1167 ЦК України, ст.. 10,11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові ТОВ В« УкргазВ» до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ В« УкргазВ» ТОВ В« 3-я особа ТОВ «Омокс» про усунення перешкод користування земельною ділянкою та встановлення меж задоволити частково.

Усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права користування, володіння та розпорядження власною земельною ділянкою розміром 0,1550 га за адресою вул.Лобановського 1-б, кадастровий номер № 3222485900:04:003:0004.

ЗобовВ»язати ТОВ В« УкргазВ» знести огородження ділянки та паркана.

ЗобовВ»язати ТОВ В« УкргазВ» відновити попередній стан земельної ділянки, а саме відновити якість землі відповідно до її призначення

ЗобовВ»язати ТОВ В« УкргазВ» знести дитячий майданчик, наставлені споруди та прибрати з земельної ділянки силовий кабель за рахунок ТОВ В« УкргазВ» .

Зобов’язати відповідача ТОВ В« УкргазВ» відновити межу, яка поділяє земельні ділянки кадастровий номер 3222485900:04:003:0002 та 3222485900:04:003:0004 по вул.Лобановського у с.Чайки згідно з даними земельно- кадастрової документації.

Стягнути з ТОВ В« УкргазВ» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 2000 грн. та 120 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, та судовий збір в сумі 400 грн., а всього 2520 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ТОВ В« УкргазВ» 1300 грн. судового збору на користь держави.

На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження його протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя