Ухвала

від 07.07.2015 по справі 806/2654/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2015 року м. Київ К/800/49020/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду у справі

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбурвод»

про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова (далі Пенсійний фонд) звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбурвод» (далі Товариство), в якому просило стягнути заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з жовтня 2013 року по березень 2014 року в розмірі 97138,89грн.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.07.2014р., залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 2.09.2014р., позовну заяву Пенсійного фонду про стягнення заборгованості в частині стягнення за період з жовтня по листопад 2013 року в розмірі 38221,35грн. залишено без розгляду.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Пенсійний фонд звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, просив їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті. При цьому скаржник зазначив, що суди не мали підстав для залишення без розгляду позовної заяви у спірний період.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Згідно з ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Відповідно до п.6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі Інструкція), затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 N21-1 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п.6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З наведеного слідує, що у разі, якщо підприємство до 25-го числа відповідного місяця не вносить суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в нього виникає відповідна заборгованість, а з наступного дня в органу Пенсійного фонду України виникає право на стягнення цих витрат з підприємства.

Отже, з урахуванням строку звернення до суду позивача та дня, коли в нього виникли підстави для пред'явлення вимог про стягнення заборгованості (день наступний за 25 число кожного місця) позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості за період з жовтня по листопад 2013 року.

При цьому колегія суддів вважає помилковими посилання Пенсійного фонду, що на спірні правовідносини не поширюється строк позовної даності, згідно з абз.1 ч.15 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV).

За таких обставин, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано залишив без розгляду позовні вимоги в частині стягнення за період з жовтня по листопад 2013 року.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220 1 , 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення, ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 24.07.2014р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 2.09.2014р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст.ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

О.Є. Донець

В.Ф. Мороз