Ухвала
від 08.07.2015 по справі 826/11380/14
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2015 року м. Київ К/800/66628/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2014 року

у справі № 826/11380/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кінопрокат-Україна плюс» (далі - позивач, ТОВ «Кінопрокат-Україна плюс»)

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Кінопрокат-Україна плюс» звернулось у серпні 2014 року до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003092203, № 0003102203 від 21.07.2014 року.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2014 року відмовлено повністю у задоволенні позову.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2014 року постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2014 року скасовано та прийняти нову постанову, якою позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0003092203, № 0003102203 від 21.07.2014 року.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог повністю. Вважає, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивач у своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі постанови прокуратури Черкаської області від 27.03.2014 року по матеріалам досудового розслідування від 27.03.2014 року відповідачем у період з 23.06.2014 року по 27.06.2014 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ «Інтерком Компані» та ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» за період з 01.01.2010 року по 20.08.2013 року, за результатами якої складено акт № 21/26-57-22-03-10/34743851 від 07.07.2014 року, яким встановлено порушення: пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.1, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), пунктів 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року, підпункту 2.5 пункту 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 168/704 від 05.06.1995 року, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 318 732,00 гривні; п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 318 633,00 гривні.

На підставі акту перевірки відповідачем 21.07.2014 року прийнято податкові-повідомлення рішення: № 0003092203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 318 732,00 гривні за основним платежем та 79 683,00 гривні за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0003102203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 318 633,00 гривні за основним платежем та 79 658,25 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Фактично висновки податкової інспекції щодо допущених позивачем порушень податкового законодавства мотивовані висновками проведеного досудового розслідування у рамках кримінального провадження, яке перебуває в СУ ФР Головного управління Міндоходів у Черкаській області відносно посадових осіб ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 205, частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України про фіктивність господарських операцій щодо придбання товарів (робіт, послуг), а також результатами перевірки вказаного контрагента-постачальника позивача, згідно якої складено акт про відсутність підприємства за місцезнаходженням та допущені ним порушення податкового законодавства.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції послався на порушення кримінального провадження стосовно службових осіб посадових осіб контрагента позивача -ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» за наявності ознак «фіктивності» придбання товарів та ненадання позивачем суду достатніх доказів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій за участю позивача та вказаних товариств.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим та погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, який скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного.

Відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України (в редакції чинній на час проведення перевірки відповідачем), документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Відповідно до п. 86.9 ст. 86 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи-підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

Суд апеляційної інстанції, враховуючи положення п. 86.9 ст. 86 ПК України та з урахуванням відсутності порушеного кримінального провадження щодо посадових осіб позивача, розглянув справу по суті виявлених порушень податкового законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, між ТОВ «Кінопрокат-Україна плюс» як покупцем та TOB «Інтерком Компані», як постачальником, укладено договір постачання товару № 30/07-11 від 30.11.2012 року, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність (повне господарське відання) покупцю товар, а покупець - прийняти та оплатити товар. Предметом постачання є будівельні матеріали, а саме - плита ОСБ-3 та фарба.

Крім того, між ТОВ «Кінопрокат-Україна плюс» як покупцем та ТОВ «Промтрейд Корпорейшн», як постачальником, укладено договір постачання товару № 30/08-11 від 30.11.2012 року, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність (повне господарське відання) покупцю товар, а покупець - прийняти та оплатити товар. Предметом постачання є: кінотеатральні проектори для 3Д - показу кіно-театральних залів; системи стерео показу; випромінювачі та контролери.

Також, між позивачем, як покупцем, та TOB «Інтерком Компані», як постачальником, укладено договір постачання товару № 20/06-СТР 20.06.2013 року, за умовами якого постачальник (продавець) зобов'язався поставити та передати у власність (повне господарське відання) покупцю товар, а покупець - прийняти та оплатити товар. Предметом постачання є будівельні матеріали, зокрема - самовирівнююча гіпсово-цементна суміш для підлог.

На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем було надано копії первинних документів, а саме: видаткових та податкових накладних; товарно-транспортних накладних; специфікацій до договорів; платіжних доручень; накладної вимоги; довіреностей на отримання матеріальних цінностей; договору оренди № 208 від 01.07.2012 року, укладеного між TOB СТПК «Нектон» та позивачем, згідно якого орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Суми, вул. Косівщинська. 18, площею 149,0 м2; акту приймання-передачі об'єкту оренди; договору оренди нежитлового приміщення № 01/13 від 01.06.2013 року, укладеного між ПП «Ява» та позивачем, згідно якого орендодавець передав орендарю у строкове платне користування задля здійснення орендарем його статутної діяльності складського приміщення за адресою: м. Суми, вул. Кірова, 162, прощею 200 м2; акту здачі-приймання складського приміщення; договору постачання та монтажу № 02/11-СФ від 02.11.2012 року, укладеного між позивачем та ПП «Томс», згідно якого позивач зобов'язується передати у власність замовнику кінотеатральне обладнання для 3-D демонстрації для 2-х кінозалів, перелік якого та ціна на кожний компонент якого наведені в додатках до цього договору; договору постачання № 01/06-Л від 21.06.2013 року, укладеного між позивачем та TOB «Сінемаспейс», згідно якого позивач зобов'язується передати у власність замовнику кінотеатральне обладнання для 3-D демонстрації в кінозалах, перелік якого та ціна на кожний компонент якого наведені в додатках до цього договору; накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів.

Суд апеляційної інстанції при дослідженні вищезазначених документів дійшов висновку що наявна в матеріалах справи документація підтверджує виконання контрагентами зобов'язань за спірними господарськими договорами, не викликає сумнівів щодо виконання сторонами своїх договірних зобов'язань та надає достатньо підстав для висновку про реальність господарських операцій за договорами поставки позивача з TOB «Інтерком Компані» та TOB «Промтрейд Корпорейшн», з чим також погоджується і колегія суддів касаційної інстанції.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що на час укладення та виконання вищевказаних господарських договорів контрагенти позивача були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тобто були юридичним особами, наділеними цивільною правоздатністю і дієздатністю. Укладаючи угоду зі своїми контрагентами, позивач мав всі документальні підтвердження їх господарської правосуб'єктності: здійснювати господарську діяльність, реалізовувати господарську компетенцію, мати зобов'язання, нести за ними відповідальність тощо.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем були вчинені всі необхідні дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності.

Суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що позивач як покупець, не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови необізнаності щодо неї. Разом з тим, порушення контрагентом податкової дисципліни, зафіксовані в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, не є підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

Отже, доводи відповідача щодо безтоварності господарських операцій не підтверджені відповідними доказами, а посилання на фіктивність підприємств на підставі відсутності їх за юридичною адресою не є достатнім для можливості стверджувати про безтоварність господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентами.

Крім того, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що наявність постанови прокуратури Черкаської області від 27.03.2014 року по матеріалам досудового розслідування від 27.03.2014 року не відповідає висунутим процесуальним законом критеріям належності, допустимості та достовірності доказів, оскільки за обставин, які склалися у даній справі, наслідками неправомірних дій чи бездіяльності особи є вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили.

Всупереч вимогам частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «фіктивності» здійснених позивачем господарських операцій. Не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій.

Посилання відповідача на результати перевірок ТОВ «Інтерком Компані» та ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» є безпідставні, оскільки чинне податкове законодавство не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту та валових витрат від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податків до бюджету. Питання податкової дисципліни поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про необхідність скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень як таких, що прийняті всупереч приписів податкового законодавства.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2014 року у справі № 826/11380/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова Судді: (підпис) М.І. Костенко Помічник судді І.В. Приходько

СудВищий адміністративний суд України
Дата ухвалення рішення08.07.2015
Оприлюднено13.07.2015
Номер документу46564945
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/11380/14

Ухвала від 08.07.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Бухтіярова І.О.

Ухвала від 03.07.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Бухтіярова І.О.

Ухвала від 25.12.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Бухтіярова І.О.

Постанова від 26.11.2014

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Міщук М.С.

Ухвала від 29.10.2014

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Міщук М.С.

Постанова від 08.09.2014

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Данилишин В.М.

Ухвала від 07.08.2014

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Данилишин В.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні