Рішення

від 16.04.2013 по справі 2608/18301/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м.КИЄВА

Справа №22-5274/2013р. Головуючий у 1-й інстанції: Борденюк В.В.

Доповідач Котула Л.Г.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

Головуючого - судді Котули Л.Г.

Суддів: Волошиної В.М., Слюсар Т.А.

При секретарі: Чайці І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Прокуратури Святошинського районного суду м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 28 листопада 2012 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Алай» про стягнення заборгованості за договором та за зустрічним позовом ТОВ «Алай» до ОСОБА_1 про визнання права власності.

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ " Алай " про стягнення за договором цільової позики та визнання права власності .

При цьому позивач посилався на те , що 01 вересня 2011 року між ним та ТОВ " Алай " був укладений договір цільової позики на суму 40 000 грн. Позика надавалася для реконструкції майнового комплексу ( з розширенням) складських будівель під виробничу базу , що знаходяться за адресою : АДРЕСА_1 , яке належало товариству на підставі рішення господарського суду м. Києва від 12.07.2012 року.

Відповідач зобов'язувався повернути позику до 01 вересня 2012 року , проте зобов'язання не виконав і позику не повернув.

Умовами договору було передбачено , а саме : п.4.4 Договору цільової позики, що у випадку неповернення у встановлений п.2.1 строк позики позикодавець має право на отримання майна , що буде реконструйоване позичальником пропорційно сумі коштів, що надавалися у позику, а саме : частину реконструйованого майнового комплексу ( з розширенням ) складських будівель під виробничу базу , що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 пропорційно до суми позики.

Посилаючись на зазначені обставини , позивач просив задовольнити позов.

Заперечуючи проти позову , ТОВ " Алай " звернулося до суду з зустрічним позовом про визнання права власності на майновий комплекс по АДРЕСА_1 загальною площею 2068,1 кв.м, оскільки ОСОБА_1 оспорює право товариства на зазначені нежитлові приміщення.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 28 листопада 2012 року у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алай» відмовлено.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алай» до ОСОБА_1 про визнання права власності задоволено.

Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Алай» (03134,м. Київ, вул.. Миру, буд.19-У, код ЄДРПОУ 19127306) право власності на майновий комплекс, що складається з :

Будівлі (в літ.А,А), загальною площею 690,8 кв.м;

Будівлі (в літ.В), загальною площею 419,2 кв.м;

Будівлі (в літ.Г,Г), загальною площею 172,0 кв.м;

Будівлі (в літ.К), загальною площею 511,4 кв.м;

Будівлі (в літ.Л), загальною площею 962,5 кв.м;

Будівлі (в літ.М), загальною площею 374,2 кв.м;

Будівлі (в літ.Н), загальною площею 143,3 кв.м;

Будівлі (в літ.О), загальною площею 337,0 кв.м;

Будівлі (в літ.П), загальною площею 97,5 кв.м;

Будівлі (в літ.Р), загальною площею 166,8 кв.м;

Будівлі (в літ.У), загальною площею 2068,1 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

У апеляційній скарзі заступник прокурора Семко С.М. просить рішення суду в частині задоволення зустрічного позову скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в частині задоволених позовних вимог, посилаючись на незаконність рішення суду, а також порушення судом норм процесуального права.

Рішення суду в частині відмови у задоволені первісного позову не оскаржувалося.

Заслухавши доповідача, представника прокуратури Святошинського району м. Києва Семененко В.П., який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, представника ТОВ " Алай" Головні А.Є., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи зустрічний позов , суд виходив з того , що є достатньо підстав до його задоволення, оскільки право власності на спірні нежитлові приміщення набуто ТОВ " Алай " правомірно на підставі правочину та оспорюється ОСОБА_1

Статтею 41 Конституції визначено , що кожен має право володіти , користуватися і розпоряджатися своєю власністю , результатами своєї інтелектуальної , творчої діяльності Право власності набувається у порядку визначеному законом.

Згідно ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Відповідно до ч.1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського районного суду м. Києва від 12.07.2012 року визнано ТОВ «Алай» право власності на самостійні окремі об'єкти нерухомого майна - нежилу будівлю ( в літ. У) загальною площею 1201 кв.м та нежилу будівлю ( в літ. УЫҐ ) загальною площею 295 ,90 кв.м , що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1(а.с.16-20).

Зазначене приміщення, як випливає зі змісту зустрічної позовної заяви, було реконструйоване з розширенням складських будівель під виробничу базу, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1. з 1497,10 кв.м до 2041,6 кв.м та були побудовані нежилі будівлі:

Будівлі (в літ.А,А), загальною площею 690,8 кв.м;

Будівлі (в літ.В), загальною площею 419,2 кв.м;

Будівлі (в літ.Г,Г), загальною площею 172,0 кв.м;

Будівлі (в літ.К), загальною площею 511,4 кв.м;

Будівлі (в літ.Л), загальною площею 962,5 кв.м;

Будівлі (в літ.М), загальною площею 374,2 кв.м;

Будівлі (в літ.Н), загальною площею 143,3 кв.м;

Будівлі (в літ.О), загальною площею 337,0 кв.м;

Будівлі (в літ.П), загальною площею 97,5 кв.м;

Будівлі (в літ.Р), загальною площею 166,8 кв.м;

Будівлі (в літ.У), загальною площею 2068,1 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1..

Таким чином , в результаті реконструкції було створено нове майно , яке підлягає прийняттю в експлуатацію відповідними органами та реєстрацію в установленому законом порядку.

Проте , ТОВ " Алай " в порушення вимог ст. 182 ЦК України не зареєструвало новостворене майно та не надало доказів про прийняття його в експлуатацію.

Відсутні також в матеріалах справи докази в підтвердження того, що питання оформлення права власності на це будівництво було предметом розгляду компетентного державного органу , рішення якого чи його відсутність давали б підстави вважати наявність спору про право.

З наведеного випливає, що суд за відсутності спору фактично виконав функції інших органів , на які покладено обов'язок оцінити готовність об'єкта будівництва до експлуатації.

Однак, на зазначені вимоги закону та обставини справи , суд не звернув увагу , а тому рішення суду підлягає скасуванню з відмовою позивачеві у задоволені позову з наведених підстав.

Керуючись ст.. 303,304,307,309 ,316 ЦПК України , колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу прокуратури Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради , Інспекції державного архітектурного-будівельного контролю у м. Києві задовольнити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 28 листопада 2012 року в частині визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю " Алай" права власності на майновий комплекс скасувати та відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю " Алай" у задоволені позову до ОСОБА_1 про визнання права власності на майновий комплекс.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді: