Ухвала

від 06.07.2015 по справі 911/3271/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"06" липня 2015 р. Справа № 911/3271/13

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд» арбітражного керуючого Лихопьока Дениса Павловича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест»

про визнання недійсними договорів

Представники:

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд»: Семенюк В.В.

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест»: Коваленко В.В.

Обставини справи:

Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд» арбітражний керуючий Лихопьок Денис Павлович звернувся до господарського суду Київської області з заявою про визнання недійсним договору оренди приміщення № 02/03/11 від 20.03.2011, договору оренди приміщення № 05 від 20.03.2011, договору оренди офісного інвентарю № 06 від 20.03.2011, договору оренди обладнання № 04 від 20.03.2011, договору про зарахування зустрічних однорідних вимог № 03/02 від 23.02.2012, які укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест».

В обґрунтування своїх вимог, заявник посилається на те, що оспорювані договори є недійсними, оскільки вони не відповідають нормам цивільного законодавства, є удаваними та не спрямовані на реальне настання обумовлених ними правових наслідків.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.04.2015 порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 25.05.2015.

30.04.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від заявника надійшло клопотання вих. № 01-03/91 від 24.04.2015 (вх. № 10183/15 від 30.04.2015) про відстрочення сплати судового збору, яке судом задоволено.

До господарського суду Київської області від заявника надійшли клопотання вих. № 01-03/97 від 21.05.2015 (вх. № 12197/15 від 25.05.2015) про призначення експертизи, письмові пояснення по справі вих. № 01-03/96 від 21.05.2015 (вх. № 12199/15 від 25.05.2015) та довідка вих. № 01-03/95 від 21.05.2015 (вх. № 12198/15 від 25.05.2015) про відсутність аналогічних спорів.

25.05.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» надійшли відзив на позовну заяву б/н від 25.05.2015 (вх. № 12147/15 від 25.05.2015) та супровідний лист б/н від 25.05.2015 (вх. № 12146/15 від 25.05.2015), до якого додано документи по справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.05.2015 розгляд справи відкладено на 18.06.2015 у зв'язку з неналежним виконанням заявником вимог суду та необхідністю витребування доказів по справі.

До господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» надійшли заперечення б/н від 17.06.2015 (вх. № 14355/15 від 17.06.2015) на клопотання про призначення судової економічної експертизи, супровідний лист б/н від 17.06.2015 (вх. № 14356/15 від 17.06.2015), до якого додано документи по справі та клопотання б/н від 17.06.2015 (вх. № 14357/15 від 17.06.2015) про припинення провадження у справі.

18.06.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від заявника надійшли письмові пояснення по справі вих. № 01-03/105 від 12.06.2015 (вх. № 14474/15 від 18.06.2015), у яких він просить суд розглядати раніше подану ним заяву про визнання недійсними договорів в межах чинного матеріального та процесуального законодавства України, з урахуванням приписів ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.06.2015 відкладено розгляд справи на 06.07.2015 у зв'язку з неналежним виконанням сторонами вимог суду.

До господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» надійшов супровідний лист б/н від 06.07.2015 (вх. № 15783/15 від 06.07.2015), до якого додано документи по справі.

У судовому засіданні 06.07.2015 розглядається клопотання заявника № 01-03/97 від 21.05.2015 (вх. № 12197/15 від 25.05.2015) про призначення експертизи.

Розглянувши вищезазначене клопотання та заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до приписів ст.ст. 41, 42 Господарського процесуального кодексу України призначення експертизи на вимогу учасників процесу не є обов'язком суду, а є його правом; висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за загальними правилами, встановленими ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність потреби у спеціальних знаннях експерта та відмову у задоволенні клопотання позивача № 01-03/97 від 21.05.2015 (вх. № 12197/15 від 25.05.2015) про призначення експертизи, оскільки питання щодо ведення бухгалтерського обліку та дотримання податкового законодавства не впливають на чинність оспорюваних договорів, а вирішення питань, які запропоновані позивачем у клопотанні не є необхідними для вирішення спору у даній справі.

У судовому засіданні 06.07.2015 розглядається клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» б/н від 17.06.2015 (вх. № 14357/15 від 17.06.2015) про припинення провадження у справі з підстав ст. 80 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» на необхідність припинення провадження у даній справі у зв'язку з наявністю рішення у справі № 911/4433/14 не може братися судом до уваги, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 01.04.2015 судові рішення першої та апеляційної інстанції у справі № 911/4433/14 скасовано, а провадження у справі № 911/4433/14 припинено як безпідставно порушене, а тому відсутнє рішення між тими ж сторонами з тих же підстав.

Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для припинення провадження у даній справі та відмовляє у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» б/н від 17.06.2015 (вх. № 14357/15 від 17.06.2015) про припинення провадження у справі.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.04.2015 у справі № 911/4433/14 визначено, що враховуючи особливості процедури банкрутства, господарський суд вирішує у межах розгляду справи про банкрутство спори, безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження в такій справі, в тому числі про: визнання недійсними (дійсними) правочинів; визнання права власності на майно боржника; оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника тощо. Таким чином, Вищим господарським судом України зазначано, що відповідно до вимог ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» саме в межах справи про банкрутство підлягають розгляду спори про визнання недійсними договорів, де боржник є стороною у справі, а тому спір про визнання недійсним договору, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест», підлягає розгляду виключно в межах провадження по справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд», а не в позовному провадженні.

Присутній у судовому засіданні 06.07.2015 представник заявника повністю підтримав заявлені вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у поданій ним заяві.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» у судовому засіданні 06.07.2015 заперечив проти задоволення позову з підстав викладених у його відзиві на заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

20.03.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд» (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» (орендодавець) укладено договір № 01/03/11 оренди приміщення, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове оплатне володіння та користування нежитлове складське приміщення загальною площею 535 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, Промисловий майданчик «Карат», б. 2, в порядку та на умовах, передбачених даним договором. Вартість оренди приміщення за місяць складає: 12 840, 00 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 2 140, 00 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору № 01/03/11 передача приміщення в оренду здійснюється протягом п'яти днів з моменту підписання уповноваженими представниками сторін даного договору та оформлюється двостороннім актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 4.1 договору № 01/03/11 приміщення на умовах цього договору передається орендарю в тимчасове оплатне володіння та користування строком на 24 календарних місяці з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту в порядку та на умовах, визначених п. 3.1 договору.

Пунктом 11.1 договору № 01/03/11 передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін.

На виконання умов договору № 01/03/11 оренди приміщення від 20.03.2011 орендодавець передав в тимчасове платне користування об'єкт оренди, а орендар його прийняв, про що сторони склали акт прийому-передачі нежитлових приміщень від 20.03.2011, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

Додатковою угодою № 1 від 23.02.2012 до договору № 01/03/11 оренди приміщення від 20.03.2011 сторони вирішили припинити дію вказаного договору з 23.03.2012, у зв'язку з чим, на підставі акту приймання-передачі нежитлових приміщень від 23.02.2012, орендар повернув об'єкт оренди, а орендодавець його прийняв.

20.03.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд» (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» (орендодавець) укладено договір № 02/03/11 оренди приміщення, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове оплатне володіння та користування нежитлове виробниче приміщення загальною площею 2667, 5 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, Промисловий майданчик «Карат», б. 2, в порядку та на умовах, передбачених даним договором. Вартість оренди приміщення за місяць складає: 32 010, 00 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 5 335, 00 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору № 02/03/11 передача приміщення в оренду здійснюється протягом п'яти днів з моменту підписання уповноваженими представниками сторін даного договору та оформлюється двостороннім актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 4.1 договору № 02/03/11 приміщення на умовах цього договору передається орендарю в тимчасове оплатне володіння та користування строком на 24 календарних місяці з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту в порядку та на умовах, визначених п. 3.1 договору.

Пунктом 11.1 договору № 02/03/11 передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін.

На виконання умов договору № 02/03/11 оренди приміщення від 20.03.2011 орендодавець передав в тимчасове платне користування об'єкт оренди, а орендар його прийняв, про що сторони склали акт прийому-передачі нежитлових приміщень від 20.03.2011, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

Додатковою угодою № 1 від 23.02.2012 до договору № 02/03/11 оренди приміщення від 20.03.2011 сторони вирішили припинити дію вказаного договору з 23.02.2012, у зв'язку з чим, на підставі акту приймання-передачі нежитлових приміщень від 23.02.2012, орендар повернув об'єкт оренди, а орендодавець його прийняв.

20.03.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд» (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» (орендодавець) укладено договір № 05, за умовами якого, з урахуванням додаткової угоди № 2 від 01.07.2011, орендодавець передає орендарю в тимчасове оплатне володіння на умовах оренди нежитлові приміщення площею 236,5 кв.м. для використання в цілях, визначених за завданням орендодавця, за адресою: Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, Промисловий майданчик «Карат», б. 2.

Відповідно до п. 1.3 договору № 05 строк дії договору визначається з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення.

Згідно з п. 4.1 договору № 05 за вказане в п. 1.1 договору нежитлове приміщення орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розмір якої становить 8 277, 50 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 1 379, 59 грн. за місяць.

Пунктом 7.1 договору № 05 передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення і діє до 31.12.2012.

На виконання умов договору № 05 від 20.03.2011 орендодавець передав в тимчасове платне користування об'єкт оренди, а орендар його прийняв, про що сторони склали акт прийому-передачі нежитлових приміщень від 01.07.2011, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

Додатковою угодою № 2 від 23.02.2012 до договору № 05 від 20.03.2011 сторони вирішили припинити дію вказаного договору з 23.02.2012, у зв'язку з чим, на підставі акту приймання-передачі нежитлових приміщень від 23.02.2012, орендар повернув об'єкт оренди, а орендодавець його прийняв.

20.03.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд» (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» (орендодавець) укладено договір оренди офісного інвентарю № 06, за умовами якого орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння та користування інвентар із зазначеним переліком.

Відповідно до п. 4.1 договору № 06 майно, що орендується, вважається переданим орендареві з моменту підписання акту прийому-передачі майна, що орендується.

Згідно з п. 4.2 договору № 06 термін оренди до 31.12.2012.

Пунктом 5.1 договору № 06 передбачено, що розмірі орендних платежів складає 20 000, 00 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 3 333, 34 грн. в місяць.

Відповідно до п. 11.5 договору № 06 договір вступає в силу з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі і діє до 31.12.2012.

На виконання умов договору оренди офісного інвентарю № 06 від 20.03.2011 орендодавець передав в тимчасове платне володіння та користування об'єкт оренди, а орендар його прийняв, про що сторони склали акт прийому-передачі нежитлових приміщень від 20.03.2011, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

Додатковою угодою № 2 від 23.02.2012 до договору оренди офісного інвентарю № 06 від 20.03.2011 сторони вирішили припинити дію вказаного договору з 23.02.2012, у зв'язку з чим, на підставі акту приймання-передачі від 23.02.2012, орендар повернув об'єкт оренди, а орендодавець його прийняв.

20.03.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд» (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» (орендодавець) укладено договір оренди обладнання № 04, за умовами якого орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння та користування обладнання із зазначеним переліком.

Відповідно до п. 4.1 договору № 04 майно, що орендується, вважається переданим орендареві з моменту підписання акту прийому-передачі майна, що орендується.

Згідно з п. 4.2 договору № 04 термін оренди до 31.12.2012.

Пунктом 5.2 договору № 04 передбачено, що розмірі орендних платежів складає 100 000, 00 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 16 666, 67 грн. в місяць.

Відповідно до п. 11.5 договору № 04 договір вступає в силу з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі і діє до 31.12.2012.

На виконання умов договору оренди обладнання № 04 від 20.03.2011 орендодавець передав в тимчасове платне володіння та користування об'єкт оренди, а орендар його прийняв, про що сторони склали акт прийому-передачі нежитлових приміщень від 20.03.2011, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

Додатковою угодою № 1 від 23.02.2012 до договору оренди обладнання № 04 від 20.03.2011 сторони вирішили припинити дію вказаного договору з 23.02.2012, у зв'язку з чим, на підставі акту приймання-передачі від 23.02.2012, орендар повернув об'єкт оренди, а орендодавець його прийняв.

23.02.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» укладено договір № 03/02 про зарахування зустрічних однорідних вимог, за умовами якого сторони прийшли згоди провести зарахування зустрічних однорідних вимог, які виникли на підставі укладених між ними договорів, взаєморозрахунки за якими на 22.02.2012 мають наступний стан:

- за договором № 20-03-11 від 20.03.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд» в сумі 1 848 367, 09 грн., що підтверджується актом звірки заборгованості від 20.02.2012;

- за договором оренди приміщення № 01/03/11 від 20.03.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд» має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» в сумі 141 240, 00 грн., що підтверджується актом звірки заборгованості від 20.02.2012;

- за договором оренди приміщення № 02/03/11 від 20.03.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд» має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» в сумі 352 110, 00 грн., що підтверджується актом звірки заборгованості від 20.02.2012;

- за договором оренди приміщення № 05 від 20.03.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд» має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» в сумі 77 839, 00 грн., що підтверджується актом звірки заборгованості від 20.02.2012;

- за договором оренди офісного інвентарю № 06 від 20.03.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд» має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» в сумі 220 000, 00 грн., що підтверджується актом звірки заборгованості від 20.02.2012;

- за договором оренди обладнання № 04 від 20.03.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд» має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» в сумі 1 100 000, 00 грн., що підтверджується актом звірки заборгованості від 20.02.2012.

Відповідно до п. 2 договору № 03/02 про зарахування зустрічних однорідних вимог враховуючи пункти 1.1 - 1.6 даного договору, сторони дійшли згоди, що:

- загальна заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд» складає 1 848 367, 09 грн.

- сукупна заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» за договорами, вказаними в пунктах 1.2 - 1.6 цього договору складає 1 891 189, 00 грн.

- строк виконання зобов'язань кожної із сторін по договорах, вказаних в пунктах 1.1 - 1.6 на час підписання даного договору настав.

З огляду на викладене, сторони домовились провести зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму сукупного боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд», зазначену п. 2.1 цього договору, тобто на суму 1 848 367, 09 грн.

Згідно з п. 3 договору № 03/02 про зарахування зустрічних однорідних вимог виконуючи цей договір сторони вважають, що розрахунок між ними проведений, заборгованості не існує, внаслідок чого зобов'язання припиняються шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог по договорах, вказаних в пунктах 1.1 - 1.5 цього договору, та частково за договором, зазначеним в п. 1.6 цього договору, а саме:

- за договором № 20-03-11 від 20.03.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» не має заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд»;

- за договором оренди приміщення № 01/03/11 від 20.03.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд» не має заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест»;

- за договором оренди приміщення № 02/03/11 від 20.03.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд» не має заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест»;

- за договором оренди приміщення № 05 від 20.03.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд» не має заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест»;

- за договором оренди офісного інвентарю № 06 від 20.03.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд» не має заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест».

Пунктом 4 договору № 03/02 про зарахування зустрічних однорідних вимог передбачено, що сторони вважають, що за договором оренди обладнання № 04 від 20.03.2011 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» після зарахування зустрічних однорідних вимог складає 42 821, 91 грн.

Відповідно до п. 5 договору № 03/02 про зарахування зустрічних однорідних вимог враховуючи зарахування однорідних зустрічних вимог зазначених в цьому договорі загальна заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» дорівнює заборгованості за договором оренди обладнання № 04 від 20.03.2011 та складає 42 821, 91 грн.

Згідно з п. 7 договору № 03/02 про зарахування зустрічних однорідних вимог даний договір вступає в силу з дати його підписання сторонами.

Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд» арбітражний керуючий Лихопьок Денис Павлович стверджує, що ознайомившись з податковою звітністю, рухом коштів на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд», а також документами, що надані Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест», він встановив, що відповідні договірні відносини щодо оренди приміщень, обладнання та офісного інвентарю, як платного користування, не існували, а тому договори оренди є удаваними, не були спрямовані на реальне настання правових наслідків щодо платних орендних відносин, у зв'язку з чим і договір № 03/02 про зарахування зустрічних однорідних вимог не породжує правових наслідків, що встановлені ним.

Таким чином, ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд» арбітражний керуючий Лихопьок Денис Павлович вважає, що договір оренди приміщення № 02/03/11 від 20.03.2011, договір оренди приміщення № 05 від 20.03.2011, договір оренди офісного інвентарю № 06 від 20.03.2011, договір оренди обладнання № 04 від 20.03.2011, договір про зарахування зустрічних однорідних вимог № 03/02 від 23.02.2012, які укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест», є недійсними правочинами, які суперечать вимогам цивільного законодавства та не породжують правових наслідків, у зв'язку з чим він звернувся з даним позовом до суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест», заперечуючи проти задоволення позову, посилається на те, що оспорювані договори оренди є оплатними і укладені для використання приміщення, обладнання та офісного інвентарю в господарській діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд», факт оплатного користування об'єктами оренди підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) та актами зведення взаєморозрахунків, факт заборгованості за договорами оренди не свідчить про їх безоплатність, а відсутність відображення в податковій звітності операцій по оренді майна свідчить лише про недоліки податкового обліку.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» стверджує, що оспорювані договори оренди спрямовані на оплатне користування об'єктами оренди, а оспорюваний договір про зарахування зустрічних однорідних вимог - на припинення існуючих грошових зобов'язань сторін. Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» заявлено про сплив строку позовної давності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що заявлені ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд» арбітражним керуючим Лихопьоком Денисом Павловичем вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (абз. 4 п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»).

Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Згідно з ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Пунктом 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» передбачено, що фіктивний правочин (ст. 234 Цивільного кодексу України) є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, в тому числі нотаріально посвідчений. Якщо сторонами не вчинено ніяких дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін. З урахуванням того, що фіктивний правочин не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, він не створює цивільно-правових наслідків незалежно від того, чи він був визнаний судом недійсним. У розгляді відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.

Відповідно до пунктів 25, 26 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний. За удаваним правочином (ст. 235 Цивільного кодексу України) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі ст. 235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином (наприклад договір купівлі-продажу квартири приховує договір застави в забезпечення повернення позики). При цьому позивач повинен довести, що правочин укладений з такою метою і доказати, який правочин приховує укладений правочин.

Між фіктивним і удаваним правочином є спільні та відмінні ознаки. Спільною ознакою є те, що розбіжність між волею та її зовнішнім виявом стає наслідком навмисних дій його учасників, які мають за мету одержання усіма його учасниками або одним із них певної користі. Різниця полягає в тому, що за удаваного правочину права та обов'язки все ж настають, але не ті, що випливають із змісту правочину. За удаваним правочином обидві сторони свідомо, задля якоїсь цілі документально оформлюють один правочин, але між ними реально встановлюються інші правовідносини. Закон не передбачає недійсність удаваного правочину, а лише пропонує застосувати до відносин сторін норми, що регулюють той правочин, який сторони дійсно мали на увазі.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що оспорювані договори оренди мають відплатний характер, що визначається їх природою та визначеними сторонами умовами.

Відповідно до основних принципів цивільного та господарського права, господарський договір укладається на основі вільного волевиявлення його сторін, які вправі на свій розсуд укладати договори, вибирати контрагента та визначати умови договору, з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України, ст. 179 Господарського кодексу України). При цьому, в порядку статей 6, 204 Цивільного кодексу України умови договору, які прямо не суперечать нормам законодавства, мають пріоритетне застосування до відносин сторін, врегульованих даним договором.

Умови досліджених договорів оренди, не обмежують прав сторін припинити зобов'язання іншим способом, крім виконання шляхом сплати грошових коштів. Такі способи передбачені, зокрема (але не виключно), главою 50 Цивільного кодексу України (передання відступного, зарахування, новація боргу, прощення, поєднання боржника і кредитора в одній особі тощо).

Статтею 538 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

За таких обставин, навіть якщо орендна плата Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд» жодного разу не сплачувалась завідомо з мотивів погашення даного грошового зобов'язання в інший спосіб - шляхом зарахування зустрічних вимог, зазначене не суперечить чинному законодавству та не свідчить про удаваність договорів оренди.

Разом з тим, суд звертає увагу, що факт того, що обидві сторони були засновані та перебували під керівництвом одних і тих самих осіб не свідчить про безоплатний характер договорів оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договорів оренди Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» було передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд» прийнято в тимчасове, платне володіння та користування об'єкти оренди, про що сторони склали акти приймання-передачі, які підписані в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Крім того, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд» були підписані та скріплені печатками акти здачі-приймання робіт (надання послуг з оренди) на виконання договорів оренди, а також акти зведення взаєморозрахунків, у зв'язку з чим оспорювані договори не може розцінюватися як фіктивні.

З наданого заявником висновку аудиторської перевірки, проведеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Аудиторська Фірма Аудит-Комп» для Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд» в особі арбітражного керуючого Лихопьок Д.П., вбачається, що аудитором не було отримано достатньо доказів, щоб впевнено відповісти на поставлене запитання про відповідність відображення податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд» та підтвердження повноти взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» за період з 01.03.2011 по 01.03.2012; дані, отримані на підставі вивчення первинної бухгалтерської документації, не відповідають відображенню податкового кредиту по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» за період з 01.03.2011 по 01.03.2012; неможливо встановити чи Товариство з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд» добровільно відмовилося від права на податковий кредит, чи фактичні взаємовідносини між вищезазначеними підприємствами є іншими, ніж відображені в первинних бухгалтерських документах.

Таким чином, з огляду на наявний вищевказаний аудиторський висновок, суд відхиляє посилання заявника на те, що відсутність належного податкового обліку свідчить про удаваність правочину, оскільки це є лише припущенням заявника, яке не підтверджене у вищезазначеному висновку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що в порушення вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України заявник не довів, що оспорювані договори є удаваними та породжують не ті правові наслідки, які обумовлені ними.

З огляду на вищевикладене вбачається, що заявником не доведено, що при укладенні спірного договору була відсутня єдність волі і волевиявлення сторін щодо намірів створення цивільних прав та обов'язків у правовідносинах оренди, а судом не встановлено фактичних даних, які б свідчили про наявність правових підстав для визнання оспорюваних договір недійсним на підставі статей 234, 235 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що вимоги заявника про визнання недійсним договору оренди приміщення № 02/03/11 від 20.03.2011, договору оренди приміщення № 05 від 20.03.2011, договору оренди офісного інвентарю № 06 від 20.03.2011, договору оренди обладнання № 04 від 20.03.2011, договору про зарахування зустрічних однорідних вимог № 03/02 від 23.02.2012, які укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест», є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» про сплив строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Загальні положення щодо позовної давності та порядку її обчислення, що підлягають застосуванню під час вирішення спорів між сторонами у зобов'язаннях, визначені у главі 19 Цивільного кодексу України.

Наслідки спливу позовної давності, відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України, мають застосовуватися лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права, тобто порушення права або охоронюваного законом інтересу позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У випадках відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску позовної давності, а у зв'язку з необґрунтованістю самої вимоги.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні заяви з підстав її необґрунтованості, заява про сплив строку позовної давності судом не застосовується.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на боржника.

Положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.

Також, якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у разі неподання доказів оплати може стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин 1 - 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки заявником при поданні заяви сплачено судовий збір лише за одну вимогу немайнового характеру, в той час як їх п'ять, судовий збір за які повинен сплачуватися з кожної окремо, враховуючи, що у задоволені заяви відмовлено та судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на боржника, суд вважає за необхідне включити несплачену суму судового збору у розмірі 4 872, 00 грн. до реєстру вимог кредиторів боржника в першу чергу задоволення вимог кредиторів.

Керуючись ст. 86 Господарського процесуального кодексу України та Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд

ухвалив:

1. Відмовити у задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд» арбітражного керуючого Лихопьока Дениса Павловича про визнання недійсними договорів.

2. Копії даної ухвали направити учасникам провадження у справі.

Суддя Т.В. Лутак