Постанова
від 01.04.2009 по справі 53/146-08
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

 

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 

 01 квітня 2009 р.                                                                                   

№ 53/146-08 

 

Вищий

господарський суд України у складі 

колегії суддів:

 

Дунаєвська Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Волік І.М.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу                                                  

фізичної особи -

ОСОБА_1

 

на рішення           господарського

суду Харківської області від 24.09.2008 року

 

та на постанову           Харківського

апеляційного

господарського суду від 01.12.2008

року

 

у справі                                                 

№ 53/146-08

 

господарського суду                              Харківської області

 

за позовом                    Товариства

з обмеженою відповідальністю -фірми "ЛІЛЯ"

до відповідачів:                                        1)

Суб"єкта підприємницької діяльності -

фізичної

особи ОСОБА_2

 

                                                            2) Харківської міської ради

 

за участю третіх осіб:                              1)

фізичної особи - ОСОБА_3

                                                           

                                                 

                                                            2)

фізичної особи -ОСОБА_1

                                                          

 

про                                                           

скасування рішення третейського суду,

                                                            визнання

наказу таким, що не підлягає

                                                           

виконанню та визнання права

за участю представників:

позивача -          не з"явились

відповідачів -          1) не з"явились

          2) не з"явились

третіх осіб -           1) не з"явились

          2) Горбачова І.А.

В С Т А Н О В

И В:

         

У червні 2008 року ТОВ

"ЛІЛЯ" звернулось до господарського суду Харківського області з

позовом до СПД ФО ОСОБА_2 про скасування рішення третейського суду м.Харкова

від 18.08.2006 року, визнання таким, що не підлягає виконанню наказ

господарського суду Харківської області від 29.08.2006 року, виданий на

виконання рішення третейського суду від 18.08.2006 року про визнання права власності

на вказаний об"єкт за ОСОБА_2, відміну реєстрації цього наказу в органах

державної реєстрації прав власності на нерухоме майно КП "ХБТІ" та

визнання за позивачем права на оренду земельної ділянки, площею 1,0881га,

розташованої у м.Харкові, на пр. 50-річчя СРСР, 151-в, згідно технічної

документації, розробленої для отримання рішення Харківської міської ради або у

межах, визначених актом встановлення меж земельної ділянки на місцевості від

17.01.2008 року №24/08. 

Рішенням господарського суду

Харківської області від 24 вересня 2008 року (судді: Прохоров С.А., Присяжнюк

О.О., Аюпова Р.М.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського

апеляційного господарського суду від 01.12.2008 року (судді: Шевель О.В.,

Афанасьєв В.В., Бухан А.І.) рішення місцевого господарського суду скасовано,

прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково; скасовано рішення

третейського суду від 18.08.2006 року в частині визнання за ОСОБА_2 права

власності на склад літ. "К-1", загальною площею 9 302,2 кв. м.,

розташований у м. Харкові, на пр. 50-річчя СРСР, 151-в; визнано таким, що не

підлягає виконанню наказ господарського суду Харківської області від 29.08.2006

року, виданий на виконання рішення третейського суду від 18.08.2006 року про

визнання права власності на вказаний об"єкт за ОСОБА_2; в іншій частині

позовних вимог провадження у справі припинено.

 

Не погоджуючись з постановою суду

апеляційної інстанції, фізична особа -ОСОБА_1 звернувся до Вищого

господарського суду України  з касаційною

скаргою, в якій  просить постанову

апеляційного господарського суду скасувати, залишивши в силі рішення

господарського суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог скаржник

посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм

матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконного

судового акту.

 

Колегія  суддів, заслухавши пояснення представника

третьої особи №2, обговоривши  

доводи  касаційної  скарги, 

перевіривши  юридичну  оцінку обставин  справи та повноту їх  встановлення, дослідивши   правильність 

застосування  господарськими

судами першої та апеляційної інстанцій норм 

матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга

підлягає  задоволенню  частково, з наступних  підстав.

 

Відповідно до п. 1 ст. 1119

ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має

право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без

змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення,

коли суд визнає, що рішення або постанова господарського суду прийняті з

дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Разом з тим, рішення та постанова у

даній справі прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

 

Так, з матеріалів справи

вбачається,  що 18.08.2006 року

третейським судом міста Харкова прийнято рішення у даній справі, яким за СПД ФО

ОСОБА_2 визнано право власності на склад літ "К-1", загальною площею

9 302,2 кв.м., розташований за адресою: м. Харків, пр. 50-річчя СРСР, 151-в.

29.08.2006 року на виконання

рішення третейського суду міста Харкова від 18.08.2006 року господарським судом

Харківської області видано наказ, яким зобов'язано КП "Харківське міське

бюро технічної інвентаризації" провести державну реєстрацію права власності

за СПД ФО ОСОБА_2 на склад літ "К-1", загальною площею 9 302,2 кв.м.,

розташований за адресою: м. Харків, пр. 50-річчя СРСР, 151-в. Зазначений наказ

виконано КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації".

26.06.2008 року позивач звернувся

до господарського суду Харківської області з позовом про скасування рішення

третейського суду міста Харкова від 18.08.2006 року, визнання таким, що не

підлягає виконанню наказу господарського суду Харківської області від

29.08.2006 року, відміну його реєстрації в органах державної реєстрації прав

власності на нерухоме майно КП "ХБТІ" та визнання за позивачем права

на оренду земельної ділянки, площею 1,0881га, розташованої у м.Харкові, на пр.

50-річчя СРСР, 151-в, згідно технічної документації, розробленої для отримання

рішення Харківської міської ради або у межах, визначених актом встановлення меж

земельної ділянки на місцевості від 17.01.2008 року №24/08. 

 

Відмовляючи в задоволенні позовних

вимог про скасування рішення третейського суду, місцевий суд, послався на

пропуск скаржником встановленого трьохмісячного строку, оскільки рішення

третейського суду міста Харкова прийнято 18.08.2006 року, а позовна заява про

скасування цього рішення подана 26.06.2008 року, тобто майже через 2 роки.

 

Відповідно до ст. 51 Закону України

"Про третейські суди" рішення третейського суду є остаточним і

оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом.

У частині третій статті 51 Закону

України "Про третейські суди" наведений перелік підстав, за яких  може 

бути  оскаржене  та 

скасоване  рішення

третейського  суду,  який є 

вичерпним  і  розширеному 

тлумаченню   не підлягає. У  разі оскарження  рішення третейського суду з інших підстав,

ніж  наведені у зазначеній нормі Закону,

у прийнятті відповідної скарги слід відмовляти. Якщо заява про скасування

рішення третейського суду обґрунтована посиланням як на підставу (підстави),

зазначену  в частині третій статті 51

Закону так і на іншу підставу (підстави), яка не передбачена цією нормою, то

відповідна заява підлягає розглядові в тій частині, що підпадає під ознаки

частини третьої статті 51 Закону, а в прийнятті її в іншій частині слід

відмовити.

Частиною   четвертою  

статті  51  Закону України "Про третейські

суди" встановлено,  що заяву про

скасування  рішення  третейського 

суду може  бути  подано 

до компетентного суду протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським

судом.

Разом з тим, вважаючи, що пропуск

встановленого строку для оскарження рішення третейського суду є підставою для

відмови в позові, суд першої інстанції припустився неправильного застосування

норм статті 51 вказаного Закону, оскільки такі обставини є підставою для

відмови в прийнятті до розгляду заяви про скасування рішення третейського суду,

а не для відмови в позові.

 

Апеляційний господарський суд,

здійснюючи апеляційний перегляд справи та приймаючи оскаржувану постанову,

допущені місцевим господарським судом порушення не усунув та припустився

власних, які є самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанови

суду.

 

Так, відповідно до ст. 101 ГПК

України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у

справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Водночас, скасовуючи рішення суду

першої інстанції у даній справі та приймаючи нове рішення про часткове

задоволення позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що з

урахуванням приписів ст. 5, ст. 6 Закону України «Про третейські суди», даний

спір непідвідомчий третейському суду відповідно до вимог закону та прийняте

третейським судом рішення підлягає скасуванню, що є достатньою підставою для

визнання відповідного наказу, виданого на виконання цього рішення, таким, що не

підлягає виконанню.

При цьому, суд апеляційної

інстанції вказав, що Законом України «Про третейські суди»не встановлено трьохмісячного

строку для оскарження рішення третейського суду, як присічного, а тому на

підставі ст. 53 ГПК України, визнав причини пропуску цього строку поважними,

та, за власною ініціативою, відновив його.

Однак, колегія не може погодитися з

такими висновками суду з огляду на таке.

 

Скасовуючи рішення першої

інстанції, апеляційний господарський суд не звернув увагу на те, що Законом

України «Про третейські суди»не 

передбачено можливості відновлення строку для оскарження рішення

третейського суду, а тому у разі його пропуску з будь-яких причин місцевий

господарський суд має ухвалою  відмовити

у прийнятті відповідної заяви.

Пунктом 4 статті 51 Закону України

"Про третейські суди" встановлено, що заяву про скасування рішення

третейського суду може бути подано до компетентного суду протягом трьох місяців

з дня прийняття рішення третейським судом. Тобто, чинним законодавством не

передбачено подання позовної заяви.

Також, прийнявши до розгляду дану

заяву, суд не дотримався порядку розгляду заяв про скасування рішення

третейського суду.

Так, до заяви  про 

скасування  рішення  третейського 

суду повинні бути додані, зокрема, оригінал  або 

копія рішення третейського суду. 

Відповідна копія має бути завірена: 

для постійно діючого третейського суду 

-  головою цього  суду 

або  нотаріусом,  для 

третейського  суду  ad hoc -у нотаріальному  порядку. Декретом Кабінету Міністрів  України "Про державне мито" не  передбачено 

справляння  державного мита  із 

заяв  про  скасування рішень третейських судів.

Недодержання умов подання заяви про

скасування рішення третейського 

суду  також тягне  за 

собою  наслідки у вигляді відмови

у прийнятті заяви або її повернення.

Господарський   суд 

виносить  ухвалу  про 

відмову  в прийнятті заяви, якщо,

зокрема, заяву подано з пропуском встановленого Законом строку.

 

Проте, при розгляді заяви про

скасування рішення третейського суду місцевий та апеляційний господарські суди

не дослідили оригінал або належним чином засвідчену копію рішення третейського

суду.

 

Враховуючи, що матеріали справи не

містять вищевказаних документів, а оскаржувані судові рішення та постанова -

відомостей про встановлення вищевказаних обставин, висновки апеляційного та

місцевого господарських судів є передчасними, а тому прийняті у справі рішення

та  постанова не  відповідають 

нормам чинного законодавства і підлягають скасуванню, а справа -передачі

на новий розгляд до місцевого господарського суду.

 

Керуючись ст.ст. 1115,

1117, 1119, 11111 Господарського

процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

 

П О С Т А Н О

В И В:

         

Касаційну скаргу фізичної особи

-ОСОБА_1 задовольнити частково.

 

Постанову Харківського апеляційного

господарського суду від 01.12.2008 року у справі № 53/146-08 та рішення

господарського суду Харківської області від 24.09.2008 року у даній справі

скасувати.

 

Справу передати на новий розгляд до

господарського суду Харківської області в іншому складі суду.

 

Головуючий суддя

Н.Г. Дунаєвська

 

Судді

Н.І. Мележик  

 

 

І.М. Волік

 

 

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення01.04.2009
Оприлюднено21.09.2009
Номер документу4657011
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —53/146-08

Ухвала від 28.01.2009

Господарське

Вищий господарський суд України

Мележик Н.І.

Постанова від 01.04.2009

Господарське

Вищий господарський суд України

Мележик Н.І.

Ухвала від 08.01.2009

Господарське

Вищий господарський суд України

Мележик Н.І.

Постанова від 08.12.2008

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Шевель О.В.

Ухвала від 11.12.2008

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Шевель О.В.

Рішення від 24.09.2008

Господарське

Господарський суд Харківської області

Прохоров С.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні