Рішення

від 29.04.2009 по справі 10/45-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

29.04.2009                                                             

  Справа №  10/45-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді

 Александрової Л.І. при секретарі

Решетніковій В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу  

за позовом

ОСОБА_1, м.Херсон

до

приватного підприємця ОСОБА_2, село Козачі Лагері Цюрупинського району

Херсонської області 

про

стягнення 3206 грн. 54коп.

за участю представників сторін:

від

позивача - ОСОБА_3 - юрисконсульт (дов. № 07/1531-09 від 02.01.09р.); 

від відповідача - приватний

підприємець ОСОБА_2 

Строк вирішення спору продовжений

ухвалою голови господарського суду від 09.04.2009р. (а.с. 53).         

ОСОБА_1 (позивач) звернулось до

суду з позовом про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_2 (відповідач) 2230

грн. 79 коп. основного боргу за мировою угодою від 10.11.2004р.

          Крім того, за порушення строків

виконання грошових зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача пеню у

сумі 73 грн. 34 коп., 785 грн. 23 коп. інфляційних збитків та 117,18 грн.

річних за користування чужими грошовими коштами.

          Позовні вимоги обґрунтовано

невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за мировою угодою, затвердженою

господарським судом 10.11.04р. в межах справи № 3/197 за позовом ОСОБА_1 про

стягнення з приватного підприємця ОСОБА_2 6509 грн. 75 коп. боргу за поставлену

електричну енергію, на стадії примусового виконання рішення господарського суду

по цій справі.

          За умовами мирової угоди стягнення

залишку заборгованості у розмірі 4479 грн. 74 коп., з яких 3240 грн. 79 коп.

основного боргу, 899 грн. 24 коп. - інфляційні збитки та 339 грн. 71 коп. пені,

підлягають сплаті відповідачем до 25 числа кожного місяця протягом листопада

2004 - квітня 2007 років на умовах розстрочки.

          Відповідач проти позову частково

заперечує, що мотивує наступним. Суми грошових зобов'язань за мировою угодою

сплачувались боржником по 25 серпня 2006 року, загальна сума сплачених за

мировою угодою платежів склала 2849 грн. 74 коп. Після 25 серпня 2006 року

відповідач не виконував грошових зобов'язань за мировою угодою, оскільки

постачання електроенергії підприємству відповідача було припинене протягом 2006

- 2008 років.

          Провівши звірку взаєморозрахунків в

односторонньому порядку в грудні 2008 року відповідач встановив, що залишок

заборгованості за угодою складає 1630 грн.

          12 грудня 2008 року відповідачем, на

виконання умов іншого договору про постачання електричної енергії, укладеного з

позивачем, було сплачено 600 грн. передплати, які позивач зарахував в рахунок

погашення поточних платежів за мировою угодою.

          З огляду на викладене, відповідач

визнає лише 1030 грн. основного боргу, в решті позовних вимог просить відмовити

за необґрунтованістю.

          Дослідивши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників сторін суд -

в с т а н о в

и в:

          Відповідно до вимог п.1 мирової

угоди, затвердженої господарським судом 10.11.04р. в межах справи № 3/197 за

позовом ОСОБА_1 про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_2 6509 грн. 75 коп.

боргу за поставлену електричну енергію, сторони визнали, що станом на

10.11.2004р. заборгованість ПП ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 згідно рішення суду від

27.11.2001 року по справі № 3/197 становить 4479,74грн.

        Згідно п. 2 мирової угоди

ПП ОСОБА_2 зобов'язався щомісячно перераховувати на відповідні рахунки ОСОБА_1

кошти згідно з графіком погашення заборгованості, викладеним у мировій угоді.

          01.04.2009р. сторонами здійснено

звірку взаєморозрахунків про що складено акт. Згідно згаданого акту, позивач

вказав, що залишкова сума заборгованості відповідача по мировій угоді становить

1767,15 грн. Відповідач в акті визначив розмір залишкової заборгованості в сумі

1069,32 грн., при цьому ПП ОСОБА_2 посилається на квитанцію №1 від 12.12.2008р.

про сплату 600грн.

          Відповідно до ч.1 ст.193

Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники

господарських відносин повинні виконувати 

господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших

правових актів,  договору, а за

відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог,

що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідачем додано до матеріалів

справи квитанцію №4 від 28.08.2006р. на суму 150 грн. (а. с. 34), квитанцію №

77 від 07.03.2006р. на суму 50 грн. (а. с. 38), квитанцію № 144 від

11.05.2006р. на суму 150 грн. (а. с. 38), квитанцію №5 від 01.08.2006р. на суму

150 грн. (а. с. 39), а всього - на суму 500 грн.

Суд не приймає до уваги посилання

відповідача на квитанцію №1 від 12.12.2008р. про сплату 600грн. оскільки в

графі "Призначення платежу" згаданої квитанції вказано: "за

електроенергію" і будь які посилання на мирову угоду відсутні.

          Отже, відповідачем доведено погашення

заборгованості в сумі 500 грн.

          З огляду на викладене, заборгованість

відповідача за мировою угодою від 10.11.2004р., складає 1730 грн. 79 грн.,

отже, позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу підлягають

частковому задоволенню - в сумі 1730 грн. 79 коп.

          Щодо грошових зобов'язань по пені,

передбаченої ст.549 ЦК України, законодавство містить обмеження максимального

розміру пені, який може бути стягнений в разі прострочення. Так, відповідно до

ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання

грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого

платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку

України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо сторони в договорі

передбачили більший розмір пені, стягненню підлягатиме пеня в розмірі подвійної

облікової ставки НБУ.         

          Відповідно до ч.6 ст.232

Господарського кодексу України, нарахування штрафних  санкцій 

за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо 

інше  не  встановлено 

законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

          Розрахунок пені в сумі 73 грн. 34

коп. позивачем виготовлено за період серпень 2008 року - січень 2009 року,

тобто з врахуванням приписів зазначеної статті, але виходячи з основної суми

боргу у розмірі 2230 грн. 79 коп. Втім, нарахований позивачем розмір пені не

перевищує здійснений судом з врахуванням обставин справи її коректний

перерахунок, тому позовні вимоги в частині стягнення 73 грн. 34 коп. пені

підлягають задоволенню.

          Крім того, ст.625 ЦК України

допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на

вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого

індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних  від 

простроченої  суми,  якщо 

інший  розмір процентів не

встановлений договором або законом.

          Позивачем до позову додано розрахунок

інфляційних збитків у розмірі 785 грн. 23 коп.

          Індекс інфляції є статистичною

інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті

"Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету

статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з

врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований

у розрахунку, відповідає таким даним.

          З врахуванням викладених обставин

справи заявлений позивачем до стягнення розмір інфляційних збитків не перевищує

допустимого до нарахування його розміру за зазначений позивачем період їх

нарахування (з травня 2007 року по січень 2009 року), в зв'язку з чим позовні

вимоги в частині стягнення 785 грн. 23 коп. інфляційних збитків також

підлягають задоволенню.

          Позовні вимоги в частині стягнення 117 грн.

18 коп. річних, підлягають частковому задоволенню, в сумі 86 грн. 78 коп.,

оскільки обґрунтованою сумою позовних вимог в частині стягнення основної суми

боргу є 1730 грн. 79 коп.

          З огляду на викладене, позовні вимоги

задовольняються частково, в сумі 2676 грн. 14 коп., з яких 1730 грн. 79 коп. -

сума основного боргу, 73 грн. 34 коп. пені, 785 грн. 23 коп. інфляційних

збитків та 86 грн. 78 коп. річних.

          Доказів погашення заборгованості суду

не надано.

          Оскільки спір доведено до

врегулювання в судовому порядку з вини відповідача, з останнього, на користь

позивача, пропорційно задоволеним позовним вимогам стягуються 85 грн. 13 коп.

витрат по оплаті державного мита та 98,48 грн. витрат на інформаційно -

технічне забезпечення судового процесу.

          За згодою представників сторін в

судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну части рішення, та

повідомлено про дату виготовлення його повного тексту.

          На підставі викладеного, керуючись

ст.ст. 44 - 49, 82 - 85  ГПК України, суд

-

В И Р І Ш И

В:

          1. Позовні

вимоги задовольнити частково.

          2. Стягнути з приватного підприємця

ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (інші реквізити суду не

відомі)) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 05396638):

          - 1730 грн. 79 коп. основного боргу

на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання № 26036300020852 в

філії ХОУ ВАТ "ДОБУ" № 10021, МФО 452457;

          - 73 грн. 34 коп. пені, 785 грн. 23

коп. інфляційних збитків, 86 грн. 78 коп. річних, 85 грн. 13 коп. витрат по

оплаті державного мита та 98,48 грн. витрат на інформаційно - технічне

забезпечення судового процесу на р/рах. 260033807 в ВАТ "Перший

Інвестиційний Банк", МФО 300506

          3. В решті позовних вимог відмовити.

          Наказ видати після набрання рішенням

законної сили.

Суддя                                                                    

Л.І. Александрова

           Дата підписання рішення

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК

України  08 травня 2009 року.