Рішення

від 06.07.2015 по справі 759/11548/14-ц

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/11548/14-ц

пр. № 2/759/313/15

06 липня 2015 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Миколаєць І.Ю.

при секретарі Іовій О.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Панкеєвої О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерман Моторз» про зобов'язання змінити формулювання причин звільнення, стягнення нарахованої та невиплаченої заробітної плати, компенсації при звільненні, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди ,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом та після збільшення позовних вимог просить зобовязати ТОВ «Джерман Моторз» змінити формулювання підстав його звільнення з п.4 ст. 40 КЗпП на п.3 ст. 38 КЗпП; зобовязати ТОВ «Джерман Моторз» надати йому новий наказ про звільнення з новим формулюванням причин звільнення згідно п.3 ст. 38 КЗпП України; стягнути з ТОВ «Джерман Моторз» на його користь заборгованість по невиплаті за невикористану щорічну відпустку у розмірі 2073,51 грн.; стягнути з ТОВ «Джерман Моторз» заборгованість по невиплаченій заробітній платі в розмірі 31333,34 грн.; стягнути з ТОВ «Джерман Моторз» середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 88069,08 грн., стягнути з ТОВ «Джерман Моторз» на його користь моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн., судові витрати в розмірі 200,00 грн. та витрати повязані з відправленням поштових рекомендованих листів у розмірі 13,56 грн. Також просить допустити негайне виконання рішення в частині стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та компенсацію при звільненні. Позов мотивований тим, 08.05.2014 року позивач звернувся до канцелярії ТОВ «Джерман Моторз» із заявою про звільнення на підставі п.3 ст. 38 КЗпП з посади головного інженера, але йому було відмовлено посилаючись на те, що за ст. 38 КЗпП особа може бути звільнена за певних умов, під які ОСОБА_3 не підпадає. Позивачу було запропоновано відмовитися від претензій стосовно невиплаченої заробітної плати в обмін на звільнення за ст. 38 КЗпП у строки вказані в заяві. Позивачу було повідомлено про його відсторонення від роботи і про необхідність чекати результати розгляду заяви в телефонному режимі. 07.06.2014 року позивач отримав лист від відповідача про його звільнення на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України в зв'язку з відсутністю на робочому місці без поважних причин починаючи з 12.05.2014 року. Зазначене звільнення вважає незаконним та безпідставним. Справу просить вирішити на підставі ст. 47, 116, 117, 149, 233, 237-1 КЗпП України, ст. 43 Конституції України, ст.ст. 23, 1167 ЦК України.

Представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник ТОВ «Джерман Моторз» проти позову заперечувала. Зазначила, що оскільки ОСОБА_3 не був присутній на роботі то 05.06.2014 року ТОВ «Джерман Моторз» направило останньому лист з проханням зявитися до відділу кадрів для отримання трудової книжки та здійснення відповідних розрахунків, який був отриманий останнім. 08.05.2014 року позивач надіслав на ім'я керівника відповідача заяву про звільнення за власним бажанням, яку відповідач отримав лише 22.05.2014 року. 29.05.2014 року відповідач повідомив позивач, що його заява буде задоволена з видачею відповідного наказу, поверненням трудової книжки та здійсненням відповідних розрахунків - 05.06.2014 року. 05.06.2014 року позивачу було направлено лист, який він отримав 07.06.2014 року про звільнення на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України. 11.06.2014 року, фактично після звільнення позивач доповнив свою заяву про звільнення від 08.05.2014 року щодо зміни формулювання звільнення згідно вимог ч.3 ст. 38 КЗпП. Також зазначила, що з заяви ОСОБА_3 від 08.05.2014 року неможливо визначити поважність звільнення з займаної посади за ст.38 КЗпП саме з 08.05.2014 року. Позивача повідомлено про звільнення за прогул у разі неявки на роботу до 05.06.2014 року без поважних причин. Крім того у табелі робочого часу зазначено про відсутність ОСОБА_3 на робочому місці без поважних причин з 12.05.2014 року по 05.06.2014 року. Крім того, слід зазначити, що ОСОБА_4 перебуваючи на посаді головного бухгалтера будучи у змові з генеральним директором ТОВ «Джерман Моторз» ОСОБА_5 нараховувала заробітну плату працівникам підприємства згідно не чинного штатного розкладу. Після звільнення головного бухгалтера та генерального директора самі штатні розписи за якими відбулися нарахування заробітних плат також зникли. У зв'язку з такими значними порушеннями своїх повноважень головним бухгалтером підприємства виникли розбіжності у документації, які по сьогоднішній день працівники ТОВ «Джерман Моторз» не можуть відновити. На підприємстві ТОВ «Джерман Моторз» відповідно до його статуту штатний розпис діє з моменту його підписання, затвердження учасником і до прийняття нового щтатного розпису. Останній штатний розпис, який був прийнятий 29.12.2013 року, в якому посада інженера з охорони праці визначає оклад 3000,00 на місяць. Крім того серед документації підприємства було виявлено, що 29.12.2013 року було прийнято і затверджено новий штатний розпис адміністративно-господарського департаменту ТОВ «Джерман Моторз» на 2014 рік, де не містилось посади інженера охорони праці. Причиною відсутності посади інженера з охорони праці є те, що був відсутній штатний розпис того департаменту, де ОСОБА_3 працював у січні-лютому 2014 року. У наказі про звільнення від 05.06.2014 року № 80-к ОСОБА_3 звільнявся як головний інженер, хоча у наказі від 15.01.2014 року № 2-к він був прийнятий на посаду інженера з охорони праці. В особовій справі з незрозумілих причин відсутній наказ про переведення ОСОБА_3 на посаду головного інженера, але у документації підприємства містяться табелі облікового робочого часу працівників, де зазначається місяць та посада кожного з працівників. Після дослідження даних табелів стало зрозуміло, що ОСОБА_3 перейшов на посаду головного інженера з березня 2014 року. Також зазначила, що середній заробіток виплачується лише у випадку вини підприємства та якщо роботодавець не доведе відсутність своєї вини у несвоєчасній виплаті розрахунку при звільненні. 09.10.2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції 09.10.2014 року винесено постанову про арешт майна боржника та його коштів. На даний час на рахунках були кошти, але використати їх на погашення заборгованості по заробітній платі підприємство не має можливості через дані арешти. Також зазначила, що в разі арешту коштів на рахунку підприємства, лише за наявності судового рішення про стягнення коштів на оплату праці особам, які працюють за трудовим договором, є підставою для відповідного списання коштів банківською установою в порядку визначеної черговості.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника ТОВ «Джерман Моторз», дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі заяви від 14.01.2014 року (а.с.4) ОСОБА_3 був прийнятий на роботу в ТОВ «Джерман Моторз» на посаду керівника адміністративно-господарського відділу з 15.01.2014 року з оплатою праці згідно штатного розпису та терміном випробування два місяці по 15.03.2014 року (наказ № 2-к) (а.с.5).

Згідно наказу № 18-к від 11.02.2014 року ОСОБА_3 був переведений на посаду головного інженера з 11.02.2014 року з оплатою праці згідно штатного розпису (а.с.6).

Згідно розрахунково-платіжних відомостей працівника ОСОБА_3 за січень 2014 року посадовий оклад останнього становить 3404,76 грн. (а.с.51-51-а), за лютий 2014 року - 5500,00 грн. (а.с.52-52-а), за березень 2014 року - 5500,00 грн. (а.с.53-53-а), за квітень - (-3928,58 грн.) (а.с.54-54-а), за травень 2014 року - 421,05 грн. (а.с.55-55-а), за червень 2014 року - 582,26 грн. (а.с.56-56-а).

08.05.2014 року позивач звернувся до ТОВ «Джерман Моторз» з заявою про звільнення та вимогою провести з ним розрахунок (а.с.57) відправивши її поштою (а.с.58). Заява відповідач отримав 22.05.2014 року про що свідчить довідка про вручення рекомендованого листа відповідачу (а.с.58).

В листі ТОВ «Джерман Моторз» підписаному тимчасово виконуючим обов'язки генерального директора ОСОБА_5 № 113 від 29.05.2014 року адресованому ОСОБА_3 зазначено, що відповідно до ст. 38 КЗпП працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливісю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання, підтверджене документально; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом 1 групи; вихід напенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. У зв'язку із тим, що з заяви не вбачається поважність причин звільнення саме 08.05.2014 року така заява про звільнення за власним бажанням буде задоволена із видачею відповідного наказу, поверненням трудової книжки та здійсненням відповідних розрахунків - 05.06.2014 року. Одночасно позивача було попереджено, що уразі прогулу без поважних причин до 05.06.2014 року, його буде звільнено із займаної посади згідно вимог передбачених чинним законодавством (а.с.8).

Листом ТОВ «Джерман Моторз» № 123 від 05.06.2014 року підписаного виконуючим обовязки генерального директора ОСОБА_5 ОСОБА_3 було повідомлено про звільнення на підставі п.4 ст. 40 КЗпП в звязку з його відстуністю з 12.05.2014 року на робочому місці без поважних причин (а.с.9).

З наказом № 80-к від 05.06.2014 року про звільнення позивач не був ознайомлений, про що свідчить відсутність підпису останнього на ньому (а.с.61).

05.06.2014 року позивачу був направлений лист, яким відповідач повідомив про його звільнення на підставі п.4 ст. 40 КЗпП в звязку з відсутністю на робочому місці та про необхідність звернення до відділу кадрів для отримання трудової книжки (а.с.62). Даний лист позивач не отримав, про що свідчить відсутність його підпису на зворотньому повідомленні від 07.06.2014 року (а.с.63).

12.05.2014 року перший заступник генерального директора ТОВ «Джерман Моторз» Денисенко Ю.В. у присутності представників трудового колективу: інженера з підготовки виробництва ОСОБА_7 та інженера відділу запасних частин ОСОБА_8 склали акт про відсутність позивача на робочому місці без поважних причин, попередження та дозволу безпосереднього керівник протягом усього робочого дня (а.с.70). 13.05.2014 року було в аналогічному складі було складено акт про відмову ОСОБА_3 надавати письмові пояснення з приводу відсутності його на роботі 12.05.2014 року (а.с.71). Також акти про відсутність на робочому місці ОСОБА_3 та про відмову від надання письмових пояснень щодо відсутності на роботі були складені 13.05.2014 року, 14.05.2014 року, 15.05.2014 року, 16.05.2014 року, 19.05.2014 року, 20.05.2013 року, 21.05.2014 року, 22.05.2014 року, 23.05.2014 року, 26.05.2014 року, 27.05.2014 року, 28.05.2014 року, 29.05.2014 року, 30.05.2014 року, 02.06.2014 року, 03.06.2014 року, 04.06.2014 року, 05.06.2014 року (а.с. 71-104).

11.06.2014 року ОСОБА_3 звернувся до ТОВ «Джерман Моторз» з додатковою заявою про звільнення за власним бажанням та про виплату вихідної допомоги (а.с.65).

16.06.2014 року інспектором з кадрів Матвійчук І.О. в присутності першого заступника генерального директора Денисенка Ю.В. та представників колективу: інженера з підготовки виробництва ОСОБА_7, інженера відділу запасних частин ОСОБА_8 був складений акт про відмову ОСОБА_3 ознайомитись під підпис з наказом № 80-к від 05.06.2014 року про звільнення його з посади відповідно до п.4 ст. 40 КЗпП за прогул без поважної причини (а.с.64).

26.06.2014 року позивач звернувся до ТОВ «Джерман Моторз» з претензією про ненадання наказу про звільнення, невиплату заробітної плати з 15.01.2014 року та про нарахування середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку (а.с.10, 11, 12). На дану претензію тимчасово виконуючий обовязки директора ТОВ «Джерман Моторз» Івченко В.О. відповів листом від 09.07.2014 року у якому зазначив, що у ТОВ «Джерман Моторз» дійсно наявна заборгованість по заробітній платі, заборгованість виникла у звязку з тим, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Шевченківського РУЮ у м. Києві перебуває виконавче провадження № 40997777 що відкрите за виконавчим листом № 2/756/1711/13 від 21.11.2013 року Оболонського районного суду м. Києва про стягнення боргу у сумі 2819949.57 грн. з боржника ТОВ «Джерман Моторз» на користь стягувача ОСОБА_10 (колишній директор ТОВ «Джерман Моторз»). При примусовому виконанні державним виконавцем Гаврилюком О.С. було накладено арешт на рахунки ТОВ «Джерман Моторз» у звязку з чим у підприємства виникли труднощі по виплаті заробітної плати та виникла податкова заборгованість, заборгованість по внескам до Пенсійного фонду (а.с.69).

В матеріалах справи містяться постанови державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гаврилюка О.С. про арешт коштів боржника від 14.01.2014 року, 07.02.2014 року за виконачим листом № 2/756/1711/13 виданим 21.11.2013 року Оболонським районним судом м . Києва про стягнення на користь ОСОБА_10 суми боргу у розмірі 281949,57 грн. (а.с.145-146, 150-151). Також зазначеним державним виконавцем 04.03.2014 року було винесено постанову про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї (а.с.148).

Згідно довідки ТОВ «Джерман Моторз» від 16.02.2015 року № 18 виданої ОСОБА_3 останній працював в ТОВ «Джерман Моторз» з 15.01.2014року по 05.06.2014 року на посаді головного інженера. Дохід за зазначений період склав 11479,49 грн., сума до сплати 9406,29 грн. (а.с.129). Дана довідка відповідає розрахунково-платіжним відомостям, про які зазначено вище (а.с.129).

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, зі слів позивача останній був звільнений за прогули. Також зазначив, що був свідком відсторонення позивача від роботи, з яких причин йому невідомо. Наказ про прийняття на роботу позивача був виданий секретарем. Також пояснив, що позивач не працював на підприємстві з дня підписання заяви про звільнення - 08.05.2014 року, але була ще заява 05.05.2014 року яку не зареєстрували. 06.05.2014 року та 07.05.2014 року позивач був на роботі. Службові обовязки позивачу до винесення наказу перешкоджали виконувати шляхом недопуску до робочого місця. Позивач зявлявся на роботу періодично для отримання інформації, яку він так і не отримав. 08.05.2014 року позивачу чинились перешкоди для виконання ним своїх службових обовязків.

Відповідно до ч.3 ст. 38 КЗпП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору. Тобто за зазначеною нормою при порушенні законодавства про працю, що виявилось у порушенні відповідачем установлених законом строків згідно ст. 115 КЗпП України виплати заробітної плати, умова про попередження підприємства працівником за два тижні та за наявності певних умов, які унеможливлюють працю не діє.

А тому позивача директор ТОВ «Джерман Моторз» повинен був звільнити позивача на підставі ст. 38 КЗпП України у день подачі останнім заяви про таке звільнення - 08.05.2014 року.

Посилання представника відповідача на акти від 13.05.2014 року, 14.05.2014 року, 15.05.2014 року, 16.05.2014 року, 19.05.2014 року, 20.05.2013 року, 21.05.2014 року, 22.05.2014 року, 23.05.2014 року, 26.05.2014 року, 27.05.2014 року, 28.05.2014 року, 29.05.2014 року, 30.05.2014 року, 02.06.2014 року, 03.06.2014 року, 04.06.2014 року, 05.06.2014 року про відсутність ОСОБА_3 на робочому місці без поважних причин та про відмову від дачі пояснень не мають ніякого значення з огляду на порушення відповідачем положень ч.3 ст. 38 КЗпП України.

З огляду на вищезазначене позовні вимоги про зміну формулювань причин звільнення та зобов'язання відповідача видати новий наказ є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Позовна вимога про стягнення заборгованості по невиплаченій заробітній платі в розмірі 31333,34 грн. також підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 103 КЗпП України про зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни. Порушення власником або уповноваженим ним органом юридичного обов'язку про попередження працівника про запровадження нових або зміну діючих умов оплати праці дає працівникові право в судовому порядку вимагати оплати праці на попередніх умовах впродовж двох місяців з того часу, коли працівнику фактично стало відомо або коли він повинен був дізнатися про введення нових або зміну діючих умов праці.

З довідки Пенсійного фонду України про індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_3 від 25.07.2014 року (а.с.170) вбачається, що починаючи з квітня 2014 року і до моменту звільнення останнього розмір заробітної плати був неправомірно зменшений в односторонньому порядку відповідачем. Зокрема, розмір заробітної плати у січні складав 4333,34 грн., у лютому 6428,58 грн., у березні 6428,58 грн., у квітні мінус 3928,58 грн., у травні 421,05 грн., у червні 582,26 грн.

ОСОБА_3 не був повідомлений у відповідності до ст. 103 КЗпП України про зміну істотних умов праці, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по невиплаченій заробітній платі за січень (4333,34 грн.), лютий (6428,58 грн.), березень (6428,58 грн.), квітень (6428,58 грн.), травень (6428,58 грн.), червень (1285,68 грн.).

Посилання відповідача на наявний арешт рахунків не звільняє останнє від обов'язку виплатити заробітну плату позивачу.

Щодо середнього заробітку.

Відповідно до ч.1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, тобто в день звільнення, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно Постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування законодавства про оплату праці» середній заробіток підлягає стягненню у судовому порядку тільки у випадку наявності вини підприємства та якщо роботодавець не доведе відсутність своєї вини у несвоєчасній виплаті розрахунку при звільненні.

ТОВ «Джерман Моторз» відсутність своєї вини у невиплаті середнього заробітку позивачу не довело.

Згідно ст. 27 Закону України «Про оплату праці», обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України за якою середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за два місяці роботи шляхом визначення середньої зарплати. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на кількість робочих днів.

Заробітна плата позивача за повні два місяці роботи становила: за лютий 2014 року - 6428,58 грн., за березень 2014 року - 6428,58 грн. Враховуючи, що за повні два місяці роботи відпрацьовано 20+20 = 40 днів, середньоденна зарплата складає: 6428,58 грн. + 6428,58 грн.):40= 321,42 грн. Період затримки складає з 05.06.2014 року по 05.03.2015 року - 274 днів.

Таким чином середній заробіток за час затримки виплати розрахунку складає 321,42*274 = 88069,08 грн., що відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає стягненню з відповідача.

Щодо моральної шкоди.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків та вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Вважаючи перенесені позивачем моральні страждання, втрату нормальних життєвих зв'язків, що зумовило від нього додаткових зусиль для організації свого життя суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 1000,00 грн.

Щодо витрат.

Витрати позивача пов'язані з відправленням поштових рекомендованих листів у розмірі 13,56 грн. не підлягають відшкодуванню, оскільки вони не відносяться до судових витрат.

Враховуючи те, що позивач сплатив наперед судовий збір за моральну шкоду у розмірі 200,00 грн., хоча звільнений від такої сплати, суд стягує його з відповідача на користь останнього.

У відповідності до ч. 3 ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 1024,75 грн.

Керуючись ст.ст. 47, 116, 117, 149, 233, 237-1 КЗпП України, ст. 43 Конституції України, ст.ст. 23, 1167 ЦК України, ст.ст. 10,11, 57, 60, 179, 209, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерман Моторз» про зобов'язання змінити формулювання причин звільнення, стягнення нарахованої та невиплаченої заробітної плати, компенсації при звільненні, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди, задовольнити частково.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Дженерал Моторз» змінити формулювання причин звільнення ОСОБА_3 за п. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Дженерал Моторз» видати новий наказ про звільнення ОСОБА_3 з новим формулюванням причин звільнення згідно п.3 ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дженерал Моторз» на користь ОСОБА_3 заборгованість по невиплаченій заробітній платі в розмірі 31333,34 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дженерал Моторз» на користь ОСОБА_3 заборгованість по невиплаті за невикористану щорічну відпустку у розмірі 2073,51 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дженерал Моторз» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 88069,08 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дженерал Моторз» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 1000,00 грн.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення невиплаченої заробітної плати.

В інших позовних вимогах відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дженерал Моторз» на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 200,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дженерал Моторз» на користь держави судовий збір у розмірі 1024,75 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: