Ухвала

від 07.07.2015 по справі 910/12254/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

07.07.2015Справа № 910/12254/14 За скаргою Житлово-будівельного кооперативу "Вчитель"

на дії ВДВС Оболонського РУЮ у м.Києві

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Житлово-будівельного кооперативу "Вчитель"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" Оболонське відділення № 8142

про стягнення 295 049,87 грн.

Головуючий суддя Ярмак О.М.

Судді Літвінова М.Є.

Сташків Р.Б.

Представники:

Від позивача: Кузуб Л.В. за дов.

Від відповідача: Швець О.В. за дов.

Від третьої особи: не з'явився

Від ВДВС: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2014р. у справі № 910/12254/14 позов задоволено частково. 24.11.2014р. на виконання рішення суду був виданий наказ.

12.06.2015р. до суду від боржника надійшла скарга на дії ВДВС Оболонського РУЮ у м.Києві, в якій скаржник просить визнати дії ВДВС Оболонського РУЮ у м.Києві щодо порушення строків направлення постанови про арешт коштів боржника від 13.05.2015 року незаконними, визнати постанову ВДВС Оболонського РУЮ у м.Києві про арешт коштів боржника від 13.05.2015 року такою, що винесена з порушенням вимог чинного законодавства та скасувати її, визнати постанову ВДВС Оболонського РУЮ у м.Києві про стягнення з боржника виконавчого збору такою, що винесена з порушенням вимог чинного законодавства та скасувати її.

Ухвалою суду від 15.06.2015р. розгляд скарги призначено до розгляду у судовому засіданні на 07.07.2015р.

01.07.2015р. до суду від третьої особи надійшла телеграма з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням уповноваженого представника у відпустці, яке судом відхилене.

03.07.2015р. через канцелярію суду стягувач подав заперечення на скаргу боржника.

06.07.2015р. до суду від скаржника надійшли письмові пояснення на скаргу.

У судовому засіданні 07.07.2015р. представник скаржника вимоги скарги підтримав, представник стягувача проти задоволення скарги заперечував.

В обгрунтування поданої скарги скаржник зазначає, що 13.05.2015р. державним виконавцем ВДВС Оболонського РУЮ у місті Києві було винесено постанову ВП № 46613220 про арешт коштів боржника, та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 13.05.2015р., проте постанова про арешт коштів боржника, як вказує скаржник, була направлена боржником державному виконавцю - 05.06.2015р. та отримана ним 09.06.2015р., чим порушено приписи ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», зазначає, що державним виконацем при розрахунку витрат на проведення виконавчих дій не враховано часткове погашення боржником боргу, здійснене до відкриття виконавчого провадження, тому постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 13.05.2015р. також вважає незаконною.

ВДВС пистмових пояснення на скаргу не надав, свого представника у засідання суду не направив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином, тому скарга розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представників стягувача та скаржника (боржника), господарський суд встановив наступне:

23.02.2015р. ВДВС Оболонського РУЮ у м.Києві за заявою стягувача прийнято до виконання наказ суду від 24.11.2014р. та винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 46613220 та надано боржнику строк для добровільного виконання - до 02.03.2015р.

13.05.2015р. у зв'язку з невиконанням боржником у встановлений строк рішення суду, державним виконавцем винесено постанови про накладення арешту на всі кошти в національній та іноземній (у разі наявності) валюті, що містяться на всіх рахунках, що відкриті або будуть відкриті у ПАТ "Укрсоцбанк", що належать боржнику - ЖБК "Вчитель" та про стягнення з боржника виконачого збору у розмірі 25 195,09 грн.

Відповідно до ст. 115 ГПК України постанови, рішення, ухвали господарських судів є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, зокрема судових наказів (ст.17 Закону). Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення (п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону).

Частино 5 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.

Частинами 2, 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно п.4.1.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, на яку посилається скаржник, у разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, установленому статтею 32 Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказування полягає не лише в поданні доказів, а й у доведеності їх переконливості, що скаржником здійснено не було.

Судом не встановлено порушень Закону України "Про виконавче провадження", при прийнятті державним виконавцем постанов ВП № 46613220 від 13.05.2015р. про арешт коштів боржника та про стягнення з боржника виконавчого збору.

Скаржником всупереч ст. 33 ГПК України не доведено суду та не надано відповідних доказів на підтвердження неправомірності прийняття оскаржуваних постанов.

При цьому, суд відзначає, що згідно зі ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Доказів звернення боржником з відповідними заявами про неможливість виконання рішення суду у визначений строк через несвоєчасне отримання постанов ВДВС, відкладення виконавчих дій, у т.ч. ненакладення арешту на кошти боржника, повідомлення про часткове погашення боргу до винесення оскаржуваної постанови, суду не надано.

Докази надсилання наданого боржником листа-звернення за вих.№ 02/03/1 від 03.03.2015р. та докази часткової оплати на адресу ВДВС, у матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, належить визнати, що скарга боржника є необґрунтованою, тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги відмовити.

Колегія суддів О.М. Ярмак (головуюча)

М.Є.Літвінова

Р.Б.Сташків