Рішення

від 08.07.2015 по справі 912/1529/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2015 рокуСправа № 912/1529/15 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б. розглянув матеріали справи №912/1529/15 від 30.04.2015

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"

до: Дочірнього підприємства "Шпагатно-вірьовочні вироби" товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Мік"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного підприємства "Агроплодінвест"

про стягнення 825670,62 грн

представники сторін в судовому засіданні участі не брали.

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до дочірнього підприємства "Шпагатно-вірьовочні вироби" товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Мік" про стягнення заборгованості по кредитному договору № 010-05/551 від 21.11.2007, укладеному в рамках Генеральної кредитної угоди №010-05/550 від 21.11.2007, в сумі 825670,62 грн., з яких 673379,92 грн - заборгованість по процентах; 8812,48 грн - пеня по кредиту; 143 478,22 грн - пеня по процентах.

Ухвалою від 30.04.2015 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду і порушив провадження у справі.

Ухвалами суду від 20.05.2015 та 05.06.2015 розгляд справи відкладався.

Ухвалою суду від 05.06.2015, за клопотанням позивача строк вирішення спору був продовжений на п'ятнадцять днів.

У судовому засіданні 08.07.2015 представники сторін участі не брали.

Представник відповідача - дочірнього підприємства "Шпагатно-вірьовочні вироби" товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Мік" в судових засіданнях участі не брав, відзив на позов не подав.

В матеріалах справи наявні докази належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання (а.с. 60-61, 99-100, 106-107).

Ухвали суду від 30.04.2015, 20.05.2015, 05.06.2015, направлені на зазначену позивачем у позові та підтверджену Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 20.05.2015, адресу, а саме: 25004, м. Кіровоград, вул. Херсонська, буд 10, повернулися до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до положень пунктів 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене, господарським судом дотримано вимог процесуального законодавства щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового розгляду справи.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступне.

21.11.2007 між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" від імені якого діяла Кіровоградська обласна дирекція відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - Банк) та приватним підприємством "Агроплодінвест" (далі - позичальник, третя особа) було укладено Генеральну кредитну угоду №010-05/550 (а.с.10-12), предметом якої є надання Банком третій особі кредитних коштів в порядку і на умовах, визначених в кредитних договорах, укладених у рамках цієї Генеральної кредитної угоди і які є її невід'ємними частинами.

Загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за наданими в рамках даної Угоди кредитами не повинен перевищувати 1500000,00 гривень, термін дії Угоди встановлено до 18 листопада 2017 року (п.1.2., 1.3. Угоди).

На підставі вказаної угоди, 21.11.2007 між позивачем та третьою особою укладено кредитний договір №010-05/551 (невідновлювальна кредитна лінія) (а.с. 14-19), відповідно до умов якого Банк, на положеннях та умовах цього договору, відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у сумі 1647000 грн, з яких: кредит в сумі 1500000,00 грн призначений на рефінансування кредиторської заборгованості ДП "Шпагатно-вірьовочні вироби" ТОВ "МІК" перед АБ "Південний", закупки сировини, поповнення обігових коштів, придбання обладнання (п.1.1.1. Договору); кредит в сумі 147500,00 грн призначений для сплати страхових внесків (премій) за договорами страхування, що укладаються Позичальником відповідно до вимог п.2.2. цього Договору. При цьому, видача кредитних коштів в межах ліміту даного підпункту здійснюється лише після закінчення першого року з моменту укладання даного договору (п.1.1.2. Договору).

Відповідно до п.1.2 кредитного договору, кредит надається Кредитором Позичальнику траншами або однією сумою, в порядку передбаченому цим Договором, та повинен бути повернутий Позичальником у строк по 18 листопада 2017 року включно.

Згідно п.1.3. Договору, за користування кредитними коштами Позичальник сплачує Кредитору проценти у розмірі 13,25% річних, розмір яких може змінюватись в порядку, передбаченому Договором.

Пунктом 3.6 договору, передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої цим Договором, з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення (погашення) кредиту. Нарахування та сплата процентів за користування кредитом по Договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці та році.

Згідно п. 3.7. кредитного договору позичальник зобов'язаний здійснювати щомісяця повернення основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість) та нарахованих процентів за користування кредитом шляхом сплати Кредитору щомісячної рівної суми ануїтетного платежу у строки, визначені Графіком погашення кредитної заборгованості (невід'ємний Додаток №1 до Цього Договору), починаючи з першого місяця користування кредитом (або з місяця, наступного за закінченням відстрочки погашення основної суми, у випадку її надання) та до моменту його повного погашення) при видачі кредитних коштів на підставі доручення.

Пунктом 6.1, 6.2 кредитного договору передбачений обов'язок позичальника використати кредит на зазначені у договорі цілі і в строки, передбачені Договором, забезпечити повернення Кредитору одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, передбачених договором комісій, неустойок, відшкодування витрат та збитків Кредитора, викликаних неналежним виконанням цього Договору; у випадку порушення умов цього Договору, сплачувати Кредитору пеню та інші штрафні санкції, передбачені цим Договором.

У забезпечення виконання позичальником зобов'язань за генеральною кредитною угодою та кредитним договором 21.11.2007 між позивачем та відповідачем було укладено договір поруки № 010-05/550/1, відповідно до умов якого Поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед Кредитором відповідати по зобов'язанням боржника - Приватного підприємства "Агроплодінвест", які виникають з умов Генеральної кредитної угоди №010-05/550 від 21.11.2007 року та всіх додаткових угод, що укладені та будуть укладатися у рамках даної генеральної угоди, в повному обсязі цих зобов'язань; у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору Поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги, у відповідності до ч.1, 2 ст. 554 ЦК України.

Договором від 01.06.2008 №010/05/551/1 (а.с. 13) сторонами внесено зміни до кредитного договору від 21.11.2007 та збільшено розмір процентної ставки до 15% річних, а договором від 01.06.2008 № 010/05/551/2 (а.с. 21) сторонами викладено в новій редакції Додаток №1 до кредитного договору - Графік сплати та повернення кредиту.

Додатковою угодою від 16.10.2009 №010-05/551/3 (а.с. 25) сторони збільшили розмір процентної ставки до 20% річних, а додатковою угодою від 26.10.2009 №010-05/551/4 (а.с.27) сторони виклали в новій редакції Додаток №1 до кредитного договору - Графік погашення коштів позичальником.

Позивач свої зобов'язання, передбачені Кредитним договором, виконав у повному обсязі, надавши Позичальнику кредитні кошти в сумі 1 500 000,00 гривень.

Позичальник порушив свої зобов'язання, передбачені п.3.7., п.6.1. Кредитного договору щодо своєчасного погашення кредиту та відсотків за користування кредитом.

25.04.2012, у зв'язку із порушенням Позичальником та його поручителем умов Кредитного договору та Договору поруки Банк звернувся за захистом свого порушеного права до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Дочірнього підприємства "Шпагатно-вірьовочні вироби" товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "МІК" про стягнення заборгованості приватного підприємства "Агроплодінвест" за кредитним договором №010-05/551 від 21.11.2007 року, яка станом на 13.04.2014 року становила 1 310 958,56 грн., з яких: заборгованість по кредиту - 1194443,91 грн, заборгованість по процентах - 110517,62 грн, пеня по кредиту - 2104,83 грн, пеня по процентах - 3892,20 грн.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 22.06.2012 року по справі №5013/426/12 (а.с. 35-36) у задоволенні позовних вимог Банку про стягнення кредитної заборгованості з Дочірнього підприємства "Шпагатно-вірьовочні вироби" товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "МІК" відмовлено.

Відповідно до постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.09.2012 року у справі №5013/426/12 (а.с. 37-40) рішення господарського суду Кіровоградської області скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Банку задоволені. З дочірнього підприємства "Шпагатно-вірьовочні вироби" товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "МІК" на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" стягнуто 1 310 958,56 грн, з яких 1194443,91 грн - заборгованість по кредиту, 110617,62 грн - заборгованість по процентах, 2104,83 грн - пеня по кредиту, 3892,20 грн - пеня по процентах. Також, на користь Банку було стягнуто судові витрати у розмірі 26219,17 грн., витрати на подання апеляційної скарги у сумі 13 109,59 гривень.

На виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.09.2012 року у справі №5013/426/12 видано наказ суду, який пред'явлено Банком до виконання, але на теперішній час є не виконаним.

З метою врегулювання спору Банк звернувся до дочірнього підприємства "Шпагатно-вірьовочні вироби" товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "МІК" з письмовою вимогою від 26.03.2015 про виконання зобов'язань за договором поруки та сплати протягом трьох днів заборгованості по кредитному договору №010-05/551 від 21.11.2007 в сумі 785836,45 грн, яка виникла по кредитному договору за період з 14.04.2014 по 10.03.2015 (а.с. 45). Відповідач отримав вищезазначену вимогу, що підтверджується ксерокопією повідомлення про вручення поштового відправлення від 30.03.2015 (а.с.47).

Оскільки відповідач відповіді на вимогу не надав, заборгованість не сплатив, Банк звернувся до господарського суду з даним позовом.

Розглянувши наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст., ч. 2 1054 Цивільного Кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики.

Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, які встановлені договором.

Належне виконання позивачем зобов'язань, визначених кредитним договором, та факт невиконання відповідачем зобов'язань за даним договором встановлені постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.08.2012 у справі №5013/426/12.

Як вбачається з вказаної постанови, судом стягнуто з відповідача заборгованість по кредиту в сумі 1194443,91грн та заборгованість по процентах станом на 13.04.2012 в сумі 110517,62грн. На підставі умов кредитного договору та у зв'язку із несплатою відповідачем заборгованості, у тому числі, і по тілу кредиту, позивачем донараховано проценти за користування кредитом в сумі 673379,92грн станом на 23.04.2015.

Господарський суд погоджується з позицією позивача щодо того, що ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснено, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум заборгованості, які виникли після ухвалення судового рішення.

За даних обставин справи господарський суд дійшов висновку, що проценти за користування кредитом в розмірі 673379,92грн нараховані позивачем правомірно, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Згідно ст. 610, ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Одним з правових наслідків порушення зобов'язання є за п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 218, ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання і зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойку, штраф, пеню).

Позивач, посилаючись на п. 4.1.1 кредитного договору, яким передбачено, що за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені цим договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення, нарахував пеню в загальній сумі 152290,70грн, з яких:8812,48грн - пеня по кредиту та 143478,22грн - пеня по процентах.

З розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що останній просить стягнути пеню за користування кредитом за період 23.10.2014 - 22.04.2015.

Господарський суд вважає, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки у відповідності до приписів ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Як зазначалось вище господарським судом, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.08.2012 у справі №5013/426/12 достроково стягнуто з відповідача заборгованість за кредитним договором, в тому числі 1194443,91грн заборгованості по кредиту. На виконання вказаної постанови господарським судом Кіровоградської області видано відповідний наказ. Таким чином, обов'язок з повернення суми кредитних коштів, у відповідача виник в момент набрання постановою суду законної сили. Саме від цього моменту слід обраховувати шестимісячний строк, встановлений ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

За наведених обставин у господарського суду відсутні правові підстави для стягнення пені по кредиту за визначений позивачем період.

В частині позовних вимог про стягнення 143478,22грн пені по процентах за користування кредитом слід зазначити наступне.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.08.2012 у справі №5013/426/12 з відповідача на користь позивача стягнуто 3892,20грн пені по процентам за користування кредитом за період з 1 серпня 2011 року по 1 квітня 2012 року.

В даній справі позивач просить стягнути з відповідача пеню по процентам за користування кредитом за період з 23 жовтня 2014 року по 22 квітня 2015 року, нараховуючи при цьому пеню на загальну суму заборгованості зі сплати процентів (обраховану наростаючим підсумком), що існувала у визначений період.

На вимогу суду позивачем 02.07.2015 подано уточнений розрахунок заборгованості, за яким, з урахуванням приписів ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, позивач визначив суму пені по процентам за користування кредитом за період з 23.10.2014 по 22.04.2015 в сумі 14524,67грн.

Господарський суд звертає увагу на те, що заяву про зменшення позовних вимог, або заяву про відмову від частини позовних вимог, позивачем не подано, у зв'язку з чим суд розглядає позовні вимоги в редакції, наведеній позивачем у позовній заяві.

Господарським судом здійснено перевірку нарахованої суми пені та встановлено, що правильною за вказаний позивачем період, з урахуванням умов договору, є сума пені по процентам за користування кредитом, в розмірі 19069,44грн.

При розрахунку господарським судом взято до уваги графік нарахування відсотків, наведений у розрахунку позивача. Так, зокрема, беручи до уваги період нарахування позивачем пені (23.10.2014 - 23.04.2015), правомірним є нарахування пені на суму відсотків, дата нарахування яких становить 29.04.2014 (20141,39грн) за період з 23.10.2014 по 30.10.2014 (дату закінчення шестимісячного строку, встановленого ч.6 ст.232 ГК України), що становитиме 110,36грн. За інші періоди нарахування відсотків розрахунок проведено за аналогією.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 692449,36грн, з яких 673379,92грн - проценти та 19069,44грн - пеня по процентам.

В задоволенні позову в частині стягнення 8812,48грн пені по кредиту та 124408,78грн пені по процентам слід відмовити.

У відповідності до приписів ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства "Шпагатно-вірьовочні вироби" товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "МІК" (адреса: 25004, м. Кіровоград, вул. Херсонська, 10, код за ЄДРПОУ 31276508) на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль " (адреса: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9; код 14305909) 673379,92 грн заборгованості по процентах, 19069,44грн пені по процентах, всього - 692449,36грн, а також 13848,99грн судового збору.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позову в частині стягнення 8812,48грн пені по кредиту та 124408,78грн пені по процентам відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 13.07.2015.

Суддя Г.Б. Поліщук