Рішення

від 09.07.2015 по справі 912/1490/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2015 рокуСправа № 912/1490/15 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1490/15

за позовом: приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Автотранс", м.Кіровоград

про стягнення 30 252,69 грн.

Представники сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - Юрах В.М., договір про надання правової допомоги № б/н від 04.06.15, ордер серії КР №041100 від 04.06.15.

В судовому засіданні 09.07.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Автотранс" суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 30 252,69 грн., з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 28.04.2015 порушено провадження у справі № 912/1490/15 за даним позовом.

Відповідач, згідно поданого відзиву від 04.06.2015, позовні вимоги заперечив посилаючись на те, що оскільки вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18.09.2012 винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди визнано Луку П.П., заподіяна шкода має бути відшкодована останнім. Крім того, відповідач вважає, що посилання відповідача на положення ст. 38.1.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є некоректним, оскільки є недоведеним факт невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим Правилам дорожнього руху.

Розгляд справи відкладено згідно ухвали господарського суду від 25.06.2015 до 09.07.2015. В судовому засіданні 09.07.2015 оголошено перерву з 12:25 год. до 14:30 год.

В судовому засіданні 09.07.2015 господарський суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача в судове засідання 09.07.2015 не з'явився, між тим до суду надійшло клопотання приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" № 600 ТАС від 02.07.2015 про підтримання позовних вимог в повному обсязі та про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.07.2015 позовні вимоги заперечив на підставах, викладених у відзиві на позов, та подав письмове клопотання про призначення у справі комплексної експертизи, для з'ясування причинного зв'язку між винними діями засудженого Луки П.П., технічним станом та обладнанням транспортного засобу та наслідками у вигляді ДТП.

Розглянувши подане клопотання, господарський суд не вбачає підстав для його задоволення на підставі наступного.

Частиною 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Отже, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення

Між тим, відповідач у поданому клопотанні про призначення судової експертизи не мотивує дійсну потребу в її призначенні при обставинах того, що дорожньо-транспортна пригода (ДТП) вже зафіксована в установленому законом порядку та в матеріалах справи наявний вирок суду, який встановлює винну у ДТП водія відповідача Луки П.П. та містить обставини й причини ДТП.

Більш того, виходячи із переліку запропонованих питань, відповідач ставить на дослідження експерта встановлення несправностей транспортного засобу, тоді як вказане не є можливим через те, що з часу ДТП пройшов певний проміжок часу і стан транспортного засобу на теперешній час не має значення для розгляду справи.

Господарський суд враховує, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

На підставі викладеного, господарський суд відхиляє клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи та здійснює розгляд справи за наявними в ній доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.05.2011 між приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" (Страховик) та товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа Автотранс" (Страхувальник) укладено договір - поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/4512929 (далі - Договір, а.с. 7).

За умовами Договору сторонами погоджено, зокрема, страхову суму (ліміт відповідальності) на одного потерпілого, що складає за шкоду заподіяну життю і здоров'ю - 100 000,00 грн., за шкоду заподіяну майну - 50 000,00 грн.; забезпечений транспортний засіб: тип В1, марка (модель) Dасіа Logаn, номерний знак ВА 3679 АО, номер кузова UU1LSDAAH40287348, 2008 року випуску, а також особливі умови використання забезпеченого транспортного засобу; базовий і страховий платежі та коефіцієнти, що застосовувалися для розрахунку розміру страхового платежу.

Строк дії Договору (полісу) з 29.05.2011. по 28.05.2012.

Договір (поліс) підписаний повноважними особами Страхувальника та Страховика, скріплений круглими печатками сторін.

З матеріалів справи слідує, що 15.05.2012 в м. Кіровограді по вул. Терешкової відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), учасниками якої стали: автомобіль Dасіа Logаn дн.н ВА3679 АО, який перебував в оренді відповідача згідно договору № 15 від 01.01.2012 і яким керував Лука П.П., згідно шляхового листа, виданого ТОВ "Альфа Автотранс", та ВАЗ, д.н. ВА 2003 АК під керуванням Стецька О.В. (потерпілий).

Внаслідок зазначеного ДТП автомобіль потерпілого отримав механічні пошкодження, що підтверджується страховим актом № 28912Р/11/2012 від 02.11.2012 (а.с. 48).

04.10.2012 водій автомобіля ВАЗ, д.н. ВА 2003 АК Стецько О.В. повідомив Страховика про настання випадку, яке містить прохання останнього про виплату страхового відшкодування (а.с. 11).

Відповідно до вироку Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18.09.2012, який набрав законної сили 03.10.2012, винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди визнано Луку П.П., в результаті порушення Правил дорожнього руху (а.с. 8-10, 60-61).

Згідно звіту від 25.05.2012 № 49/12 про оцінку автотранспортного засобу ВАЗ 21112, реєстраційний номер ВА2003АК станом на 21.05.2012 матеріальний збиток, завданий власнику зазначеного транспортного засобу в результаті ДТП з метою відшкодування становить 32 605,68 грн. (а.с. 27-45).

02.11.2012 співробітниками приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" було складено розрахунок страхового відшкодування, відповідно до якого страхове відшкодування, що належить до виплати потерпілому Стецьку О.В. становить 30 252,69 грн. (а.с. 48).

Оскільки пошкодження автомобіля ВАЗ ВА2003АК внаслідок ДТП визнано страховим випадком, Страховиком складено відповідний страховий акт № 28912Р/11/2012 від 02.11.2012 (а.с. 48).

Як вбачається з платіжного доручення № 64408 від 15.11.2012 позивач виплатив власнику автомобіля ВАЗ ВА2003АК Стецьку О.В. страхове відшкодування в розмірі 30 252,69 грн. (а.с. 49).

28.11.2014 позивач направив відповідачу лист-претензію № 601 з вимогою відшкодувати заборгованість в розмірі 30 252,69 грн. (а.с. 50).

Втім, вищевказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" до господарського суду з даним позовом, вимоги якого обґрунтовані, зокрема, приписами ст. 27 Закону України "Про страхування", пп. "г" п. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 993, 1187, 1191, 1192 Цивільного кодексу України.

Вирішуючи спір, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Укладений між сторонами Договір страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/4512929 зумовлює виникнення цивільно-правових відносин, порядок здійснення яких визначається Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування" та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють такий вид відносин.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується зі ст. 354 Господарського кодексу України та ст. 979 Цивільного кодексу України, якими визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

В силу ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховим випадком визнається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно розділу 2 укладеного між сторонами Договору, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за Договором (полісом).

Згідно ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта.

За ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Названою статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з пп. г) п. 38.1.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Згідно вимог ст. 33 Закону України "Про дорожній рух" технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам і стандартам, затвердженим у встановленому порядку. Обов'язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним свої трудових (службових) обов'язків.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вироком Кіровського райсуду м. Кіровограда від 18.09.2012, який набрав законної сили 03.10.2012, встановлено винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України "Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами" Луку П.П., який керував орендованим відповідачем автомобілем Dасіа Logаn дн.н ВА3679 АО згідно шляхового листа, виданого ТОВ "Альфа Автотранс" (а.с. 8-10, 19, 60-61). Вказана особа являлась працівником ТОВ "Альфа Автотранс" згідно наказу про прийняття на роботу № 80 від 10.05.2012 (а.с. 17).

Згідно вироку суду встановлено факт несправності транспортного засобу - Dасіа Logаn дн.н ВА3679 АО, що полягає у наднормативному зносі малюнку протектора шини заднього правового колеса та що, відповідно до пунктів 31.1., 31.4 і 31.4.5. Правил дорожнього руху, забороняло експлуатацію автомобіля.

За правилами частини 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На підставі викладеного, враховуючи, що на момент вчинення ДТП відповідач являвся не тільки страхувальником, з яким було укладено договір у вигляді полісу N АА/4512929 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а і орендарем транспортного засобу, яким під час ДТП керував його працівник, з огляду на встановлені вироком суду обставини невідповідності технічного стану й обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху, господарський суд вважає позовні вимоги, які заявлено до відповідача, законними, обґрунтованими і доведеними матеріалами справи, тобто, такими, що підлягають задоволенню.

За змістом ст. ст. 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Усупереч вказаним статтям, відповідач не надав господарським судам доказів, які спростовують позовні вимоги. Наведені у відзиві обставини спростовуються вироком суду та наведеними вище обставинами справи і застосованими нормами законодавства.

Судовий збір за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Автотранс" (03062, м. Київ, просп. Перемоги, 65, ідентифікаційний код 30115243) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (25014, м. Кіровоград, вул. Виставочна, 2В, ідентифікаційний код 36513909) суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 30 252,69 грн., а також 1 827,00 грн. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 13.07.2015.

Суддя В.В.Тимошевська