Постанова

від 29.09.2015 по справі 912/1490/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2015 року Справа № 912/1490/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)

суддів: Джихур О.В., Виноградник О.М. ( зміна складу колегії суддів відбулась на підставі розпорядження голови суду Євстигнеєва від 28 вересня 2015 року)

Секретар судового засідання Ситникова М.Ю.

Представники сторін в судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Альфа Автотранс", м. Кіровоград

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 09 липня 2015року у справі № 912/1490/15

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", м. Київ

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Альфа Автотранс", м.Кіровоград

про стягнення 30 252,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 09 липня 2015 року по справі № 912/1490/15 (суддя Тимошевська В.В.) задоволено позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова група»ТАС», м.Київ до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Альфа Автотранс", м. Кіровоград про стягнення 30252,69грн. суми сплаченого страхового відшкодування, 1827,0грн. судового збору.

Рішення мотивоване доведеністю страхового випадку, який стався з вини працівника відповідача в скоєні ДТП, виплатою страхового відшкодування страхувальнику на підставі підпункту г) пункту 38.1.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземно-транспортних засобів», згідно до якої, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов, якщо дорожньо-транспортна пригода визнана безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного стану існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Також при винесенні оскаржуваного рішення, суд керувався приписами частини 2 статті 8, статей 9,16, частини 1 статті 25, статті 27 Закону України «Про страхування», статті 33 Закону України «Про дорожній рух», статей 979,990,1172, частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, статті 354 Господарського кодексу України, пунктів 31.1,31.4,31.4.5 Правил дорожнього руху, статей 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського кодексу України.

Не погодившись із вказаним рішенням, до суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач, в якій просить рішення скасувати, а в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що у вироку Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 вересня 2012 року, на який посилається суд, не встановлено причинно-наслідковий зв'язок між винними діяннями гр. ОСОБА_2, засудженого за частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України, та наслідками у вигляді ДТП.

Також скаржник зазначив, що судом безпідставно відмовлено в призначенні судової експертизи технічного стану транспортного засобу.

У відзиві на апеляційну скаргу Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Альфа Автотранс", м. Кіровоград залишити без задоволення, рішення господарського суду Кіровоградської області від 09 липня 2015року у справі № 912/1490/15 залишити без змін.

Представники сторін про час і місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином, явку у судове засідання повноважних представників не забезпечили.

Згідно частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції.

У відповідність абзацу 3 пункту 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу .

Абзацом 1 пункту 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи факт належного сповіщення сторін про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути в цьому судовому засіданні за відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Кіровоградської області не підлягає скасуванню з наступних підстав.

27 травня 2011 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" (Страховик) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Альфа Автотранс" (Страхувальник) укладено договір - поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/4512929 (далі - Договір, а.с. 7).

За умовами Договору сторонами погоджено, страхову суму (ліміт відповідальності) на одного потерпілого, що складає за шкоду заподіяну життю і здоров'ю - 100 000,00 грн., за шкоду заподіяну майну - 50 000,00 грн.; забезпечений транспортний засіб: тип В1, марка (модель) Dасіа Logаn, номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, 2008 року випуску, а також особливі умови використання забезпеченого транспортного засобу; базовий і страховий платежі та коефіцієнти, що застосовувалися для розрахунку розміру страхового платежу.

Строк дії Договору (полісу) з 29 травня 2011 року по 28 травня 2012 рік.

Договір (поліс) підписаний повноважними особами страхувальника та страховика, скріплений круглими печатками сторін.

15 травня 2012 року в м. Кіровограді по вул. Терешкової відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), учасниками якої стали: автомобіль НОМЕР_3, який перебував в оренді відповідача згідно договору № 15 від 01 січня 2012 року і яким керував гр.ОСОБА_2, згідно шляхового листа, виданого ТОВ "Альфа Автотранс", та ВАЗ, д.н. НОМЕР_4 під керуванням гр.ОСОБА_3 (потерпілий).

Внаслідок зазначеного ДТП автомобіль потерпілого отримав механічні пошкодження, що підтверджується Страховим актом № 28912Р/11/2012 від 02.11.2012 (а.с. 48).

04 жовтня 2012 року водій автомобіля НОМЕР_5 гр.ОСОБА_3 повідомив страховика про настання випадку, яке містить прохання останнього про виплату страхового відшкодування (а.с. 11).

Відповідно до вироку Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 вересня 2012року, який набрав законної сили 03 жовтня 2012року, винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди визнано гр.ОСОБА_2, в результаті порушення Правил дорожнього руху (а.с. 8-10, 60-61).

Згідно Звіту від 25 травня 2012 року № 49/12 про оцінку автотранспортного засобу ВАЗ 21112, реєстраційний номер НОМЕР_6 станом на 21 травня 2012 року матеріальний збиток, завданий власнику зазначеного транспортного засобу в результаті ДТП з метою відшкодування становить 32 605,68 грн. (а.с. 27-45).

02 листопада 2012 року співробітниками Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" було складено розрахунок страхового відшкодування, відповідно до якого страхове відшкодування, що належить до виплати потерпілому гр.ОСОБА_3 становить 30 252,69 грн. (а.с. 48).

Оскільки пошкодження автомобіля НОМЕР_7 внаслідок ДТП визнано страховим випадком, страховиком складено відповідний Страховий акт № 28912Р/11/2012 від 02 листопада 2012 року (а.с. 48).

Як вбачається з Платіжного доручення № 64408 від 15 листопада 2012 року позивач виплатив власнику автомобіля НОМЕР_7 гр.ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 30 252,69 грн. (а.с. 49).

28 листопада 2014 року позивач направив відповідачу ОСОБА_4 № 601 з вимогою відшкодувати заборгованість в розмірі 30 252,69 грн. (а.с. 50), який залишений відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" до господарського суду з даним позовом, вимоги якого обґрунтовані, зокрема, приписами статті 27 Закону України "Про страхування", підпункту "г" пункту 38.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статей 993, 1187, 1191, 1192 Цивільного кодексу України.

Укладений між сторонами Договір страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/4512929 зумовлює виникнення цивільно-правових відносин, порядок здійснення яких визначається Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування" та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють такий вид відносин.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується зі статтею 354 Господарського кодексу України та статтею 979 Цивільного кодексу України, якими визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Частиною 2 статті 8 Закону України "Про страхування" встановлено, що страховим випадком визнається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно розділу 2, укладеного між сторонами Договору, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за Договором (полісом).

Відповідно до статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта.

За частиною 1 статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Названою статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з підпункту г) пункту 38.1.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Згідно вимог статті 33 Закону України "Про дорожній рух" технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам і стандартам, затвердженим у встановленому порядку. Обов'язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.

Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним свої трудових (службових) обов'язків.

Крім того, згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вироком Кіровського райсуду м. Кіровограда від 18 вересня 2012 року, який набрав законної сили 03 жовтня 2012 року, встановлено винним у вчинені злочину, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України "Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами" гр.ОСОБА_2, який керував орендованим відповідачем автомобілем НОМЕР_3 згідно шляхового листа, виданого ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Альфа Автотранс" (а.с. 8-10, 19, 60-61). Вказана особа була працівником ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Альфа Автотранс" згідно наказу про прийняття на роботу № 80 від 10 травня 2012 року (а.с. 17).

Згідно вироку суду встановлено факт несправності транспортного засобу - Dасіа Logаn дн.н ВА3679 АО, що полягає у наднормативному зносі малюнку протектора шини заднього правового колеса та що, відповідно до пунктів 31.1., 31.4 і 31.4.5. Правил дорожнього руху, забороняло експлуатацію автомобіля.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що господарський суд Кіровоградської області дійшов до правомірного висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Доводи скаржника до уваги не приймаються з наступних підстав.

Згідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно взяв до уваги обставини вже доказані і встановлені судом при винесенні вироку по кримінальній справі, і які не потребують встановлення при вирішенні даної справи, а саме того, що на момент ДТП транспортний засіб - Dасіа Logаn дн.н ВА3679 АО мав несправності, що полягали у наднормативному зносі малюнку протектора шини заднього правого колеса та, що відповідно до пунктів 31.1,31.4 і 31.4.5 Правил дорожнього руху забороняло експлуатацію автомобіля.

Тобто, у вказаному вироку суд зазначив як на причини ДТП те, що водій відповідача, виконуючи внутрішні перевезення на таксі достовірно знав про наднормативний знос малюнку протектора шини заднього колеса, так і на невірне реагування водія на зміну дорожньої обстановки.

За вказаних підстав, і оскільки суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає, що підстави для скасування рішення господарського суду Кіровоградської області від 09 липня 2015 року по справі № 912/1490/15, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги ніяким чином не спростовують вищенаведену правову оцінку матеріалів, обставин справи, отже, не є правовими підставами зміни чи скасування рішення господарського суду Кіровоградської області від 09 липня 2015 року по справі № 912/1490/15.

Судовий збір відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Альфа Автотранс", м.Кіровоград - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 09 липня 2015 року по справі № 912/1490/15 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Матеріали справи повернути до господарського суду Кіровоградської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 01 жовтня 2015 року.

Головуючий суддя О.М.Лисенко

Суддя О.В.Джихур

Суддя О.М.Виноградник