Рішення

від 09.07.2015 по справі 922/3064/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2015 р.Справа № 922/3064/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Яризька В.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Брайт", м. Харків, до комунального підприємства "Жилкомсервіс", м. Харків, про та по зустрічній позовній заяві до про стягнення 120405,60 грн. комунального підприємства "Жилкомсервіс", м. Харків, товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Брайт", м. Харків, визнання недійсним договору за участю представників:

позивача за первісним позовом - Ражев А.В. (дов.),

відповідача за первісним позовом - Лагутін І.В. (дов.),

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "БК "Брайт", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, КП "Жилкомсервіс", про стягнення заборгованості за договором підряду № 30/04-ТР від 03.04.2015р. у сумі 120405,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач не виконує зобов'язання згідно з договором підряду №30/04-ТР від 03.04.2015 р. в частині оплати виконаних робіт.

Відповідач, ТОВ "Жилкомсервіс", звернувся з зустрічним позовом до ТОВ "БК "Брайт" про визнання недійсним договору № 30/04-ТР від 03.04.2015р., який був прийнятий до сумісного розгляду з первісним позовом ухвалою від 23.06.2015р.

В обґрунтування зустрічного позову відповідач за первісним позовом посилається на те, що договір № 30/04-ТР від 03.04.2015 р. укладений з порушенням вимог ч. 1 ст. 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" № 1197-VII від 10.04.2014 р., а саме не було проведено встановленої законом процедури закупівлі послуг за бюджетні кошти, що є підставою для визнання його недійсним.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовну заяву та просив задовольнити її в повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову відмовити з мотивів, викладених у відзиві на зустрічний позов.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні проти задоволення первісної позовної заяви заперечував в повному обсязі з підстав, викладених у зустрічному позові, просив задовольнити зустрічну позовну заяву.

В слуханні справи оголошувалась перерва до 09.07.2015р. о 12:30 год.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

03.04.2015 р. між ТОВ "Будівельна компанія "Брайт" (підрядник, позивач за первісним позовом) та КП "Жилкомсервіс" (замовник, відповідач за первісним позовом) було укладено договір № 30/04-ТР про виконання робіт з поточного ремонту житлового будинку, за умовами якого підрядник приймає на себе зобов'язання провести роботи: ремонт м'якої крівлі житлового будинку комунальної власності м. Харкова по вул. 2-ї П'ятирічки, б. 1-Б, відповідно до Додатку №1 (кошторис) до Договору, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 3.1. Договору строк виконання робіт складає 30 (тридцять) календарних днів з моменту його підписання сторонами.

Згідно з п. 2.1. Договору ціна Договору визначається договірною ціною і складає 120405,60 грн., у т.ч. ПДВ 20067,60 грн.

Пунктом 2.3. Договору встановлено, що розрахунок за договором за виконаний обсяг робіт здійснюється замовником після повного завершення робіт, включаючи усунення виявлених в процесі приймання недоліків, та підписання сторонами актів здачі приймання виконаних робіт типової форми КБ-2в.

Відповідно до п. 2.4 Договору розрахунок за Договором замовник здійснює протягом п'яти банківських днів з моменту підписання ним акту здачі-приймання виконаних робіт.

На виконання умов Договору, позивачем за первісним позовом своєчасно виконано роботи з ремонту м'якої крівлі житлового будинку комунальної власності м. Харкова по вул. 2-ї П'ятирічки, б. 1-Б, що підтверджується наданим до матеріалів справи актом №30/40-ТР приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2015 р. типової форми КБ-2в, який підписано уповноваженими представниками сторін 30.04.2015 р.

За таких обставин, оплата виконаних робіт мала бути здійснена замовником не пізніше 12.05.2015 р. (з урахуванням вихідних та святкових днів).

Як стверджує позивач за первісним позовом у позовній заяві, відповідач належним чином свої зобов'язання з оплати виконаних робіт не виконав, у зв'язку з чим його заборгованість складає 120405,60 грн.

Відповідач за первісним позовом просить суд визнати недійсним договір № 30/04-ТР від 03.04.2015 р. з огляду на його укладення сторонами з порушенням ч. 1 ст. 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" №1197-VII від 10.04.2014 р., а саме без застосування встановленої законом процедури закупівлі робіт та послуг.

В обґрунтування своєї позиції відповідач за первісним позовом зазначає, що КП "Жилкомсервіс" є підприємством, яке створено з метою забезпечення потреб територіальної громади в утриманні житлового фонду комунальної власності, підтримання на належному рівні житлово-комунального обслуговування населення, створення відповідних умов проживання, його діяльність фінансується в тому числі за рахунок коштів місцевого бюджету м. Харкова, крім того, органом управління та власником майна КП "Жилкомсервіс" відповідно до даних ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та статуту позивача, є орган місцевого самоврядування - Харківська міська рада Харківської області.

За таких умов, на думку відповідача за первісним позовом, закупівля робіт за договором підряду, вартість яких перевищує 100000 грн., має здійснюватися із застосуванням процедури закупівлі, визначеною Законом України "Про здійснення державних закупівель" №1197-VII від 10.04.2014 р.

Позивач за первісним позовом не погодився із зазначеною позицією та надав суду відзив на зустрічний позов, у якому зазначив, що КП "Жилкомсервіс" є підприємством, яке здійснює свою діяльність на комерційній основі та має метою діяльності одержання прибутку, а отже не є замовником у розумінні ч. 1 ст. 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" №1197-VII від 10.04.2014 р.

Вирішуючи зустрічний позов та надаючи правову кваліфікацію правовідносинам сторін суд виходить з наступного.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені ст. ст. 215, 216 ЦК України, ст. ст. 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог ч. 1 - ч. 3, ч. 5 ст. 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів.

Згідно з п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" правовідносини, пов'язані з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними, регулюються ЦК України, ГК України та іншими актами законодавства.

Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Згідно з ч. 1, ч. 5 ст. 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" №1197-VII від 10.04.2014 р. цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, за умови, що вартість предмета закупівлі (без урахування податку на додану вартість), товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень, а робіт - 1 мільйон гривень.

Забороняється укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

Нормами ч. 1, ч. 4 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" №1197-VII від 10.04.2014 р. передбачено укладення договору про закупівлю в письмовій формі відповідно до положень ЦК України та ГК України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом та також забороняється укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону замовники - це органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є одержувачем бюджетних коштів та уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, в межах такого фінансування; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 ГК України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Згідно з ч. 3 ст. 78 ГК України майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Пунктами 6.1., 6.2. статуту КП "Жилкомсервіс" передбачено, що основним узагальнюючим показником фінансових результатів підприємства є прибуток (доход). Підприємство розпоряджається чистим прибутком, що залишився в його розпорядженні після сплати податків у бюджет, відповідно до чинного законодавства.

Пунктом 5.2. статуту КП "Жилкомсервіс" також передбачено, що майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади міста Харкова та належить підприємству на праві господарського відання на підставі укладеного договору з Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Позивачем за первісним позовом також надано до суду лист Департаменту житлового господарства Харківської міської ради № 3981/0/90-15 від 08.07.2015р., з якого вбачається, що закупівля за спірним договором № 30/04-ТР від 03.04.2015 р. здійснювалася за рахунок власних коштів підприємства, а не із залучених коштів місцевого бюджету м. Харкова. Крім того, Департаментом житлового господарства Харківської міської ради вказано, що КП "Жилкомсервіс" здійснює свою діяльність з метою отримання прибутку на комерційній основі та на конкурентному ринку.

В листі-роз'ясненні від 23.05.2014 р. №3302-05/16629-03 "Щодо Закону України "Про здійснення державних закупівель" від 10.04.2014 р. №1197-VII Міністерство економічного розвитку і торгівлі України зазначає, що важливим елементом для розуміння поняття "замовник" у контексті цього Закону є спосіб, у який органи місцевого самоврядування забезпечують свої потреби. Діяльність не є комерційною чи промисловою у разі якщо держава, підконтрольні їй організації при забезпеченні певної державної потреби керуються іншими мотивами, ніж прибутковість, водночас така діяльність не залежить від економічних ризиків і витрат на неї (оскільки держава визначила мету організації саме для здійснення такої діяльності та нормативно встановила спосіб, умови, ціни, тарифи тощо). Натомість діяльність здійснюється на комерційній основі у випадках, коли потреби держави та територіальної громади забезпечуються на конкурентному ринку.

Різниця в забезпеченні потреб у вищеперелічених випадках полягає в тому, що в першому випадку контрольовані державою інституції (організації) виконують публічні функції та зобов'язання перед державою чи громадою, установлені нормативно-правовими актами, розпорядчими рішеннями, статутами юридичних осіб, а не здійснюють таку діяльність на комерційній основі, де прибутковість є основною мотивацією.

Визначивши Комунальне підприємство "Жилкомсервіс" виконавцем житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харкова з управління будинком, спорудою або групою будинків на підставі встановленого тарифу, Харківська міська рада поряд з цим визначила діяльність відповідача за первісним позовом, як таку, що здійснюється з метою отримання прибутку на комерційній основі та на конкурентному ринку.

Тобто, відповідач за первісним позовом, здійснюючи діяльність з управління будинками комунальної власності на конкурентному ринку за власні кошти підприємства має на меті отримання прибутку, який залежить від економічних ризиків і витрат на здійснення такої діяльності.

З урахуванням наведених норм та положень статуту КП "Жилкомсервіс", наданих сторонами доказів, суд погоджується, що відповідач за первісним позовом є підприємством, яке здійснює свою діяльність на комерційній основі, а отже не є замовником у розумінні п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель" №1197-VII від 10.04.2014 р.

Позивачем за зустрічним позовом не наведено жодної обставини, за якої спірний договір може бути визнаний недійсним, судом також при розгляді справи не встановлені обставини, які б свідчили про недійсність спірного договору.

За таких обставин суд вважає, що зустрічні позовні вимоги нормативно та документально не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Стосовно первісних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Зважаючи на встановлені факти та приписи вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, доказів оплати виконаних робіт за договором № 30/04-ТР від 03.04.2015 р. не надав, суд дійшов висновку про обґрунтованість первісних позовних вимог та можливість їх задоволення в повному обсязі.

Приймаючи до уваги, що відповідач за первісним позовом не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів за виконані роботи у визначений строк, позивачем за первісним позовом обґрунтовано пред'явлено до стягнення основний борг у сумі 120405,60 грн.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судові витрати за первісним позовом та за зустрічним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Жилкомсервіс" (61052, м. Харків, вул. Червоножовтнева, б. 35, код 34467793) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Брайт" (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, б. 32, код 38771217) заборгованість у сумі 120405,60 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2408,12 грн.

В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 10.07.2015 р.

Суддя В.О. Яризько