Постанова

від 08.07.2015 по справі 917/2596/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2015 р. Справа № 917/2596/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Бондаренко В.П., суддя Івакіна В.О.

при секретарі Кузнєцовій І.В.

за участю представників сторін:

прокурор – Ногіна О.М.;

позивач – не з'явився;

відповідач – не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№ 2726 П/1-35) на рішення господарського суду Полтавської області від 26 лютого 2015 у справі №917/2596/14

за позовом виконуючого обов'язки прокурора Октябрського району м. Полтави, в інтересах держави в особі Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка, м. Полтава органу уповноваженого державою на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах Міністерство освіти і науки України, м. Київ

до Приватного підприємства "Вакула", Полтава,

про стягнення збитків в розмірі 42435,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 26 лютого 2015 року по справі № 917/2596/14 (суддя Киричук О.А.) позов задоволено повністю, стягнуто з приватного підприємства "Вакула" на користь Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка борг по орендній платі в розмірі 17629,98 грн. (в тому числі ПДВ 5346,13 грн.), витрати за водопостачання та водовідведення у розмірі 110,67 грн. та 259,35 грн. - витрати по сплаті земельного податку, стягнуто з приватного підприємства "Вакула" на користь держави 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач з рішенням господарського суду Полтавської області не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 26.02.2015 року по справі № 917/2596/14 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявлених позовних вимог відмовити, судові витрати покласти на позивача.

У запереченнях на скаргу Міністерство науки і освіти України просило залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Прокуратура Октябрського району м. Полтави у відзиві на апеляційну скаргу просила рішення суду залишити без змін, а скаргу – без задоволення.

Міністерство науки і освіти України заявило клопотання, в якому просило розглядати справу за відсутності представника.

У судове засідання позивач, відповідач не з'явився, повноважного представника до суду не направив.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши представника відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Як правильно встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 07.11.2002 р. між Полтавським державним педагогічним університетом ім. В. Г. Короленка (далі – перший позивач, балансоутриувач, ПНПУ ім. В. Г. Короленка) та приватним підприємством "Вакула" (далі - відповідач, орендар) було укладено договір оренди державного майна №3/008 (далі - договір №3/008).

Також, між сторонами до договору оренди №3/008 від 07.11.2002 р. було укладено ряд додаткових угод, зокрема, № 1 від 30.01.2009 р. (далі - додаткова угода № 1), № 2 від 30.06.2009 р. (далі - додаткова угода № 2), №3 від 16.02.2010 р. (далі - додаткова угода № 3), № 4 від 11.11.2011 р. (далі - додаткова угода № 4).

Відповідно до додаткової угоди №1 сторону орендодавця змінено на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області (далі - орендодавець), а ПНПУ ім. В. Г. Короленка визнано як балансоутримувача об'єкта оренди.

Відповідно до додаткових угод № 1 та № 4, розділ №1 "Предмет договору" викладено в наступній редакції: орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення першого та частину цокольного поверху, підлога якого розташована нижче планувальної позначки тротуару на відмітці 0,45 в будівлі гуртожитку №1 Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка (далі - об'єкт оренди). Об'єкт оренди знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Монастирська, 7. Загальна площа об'єкту оренди складає 70,8 кв. м.

Відповідно до п. 1. додаткової угоди № 3, об'єкт оренди знаходиться на балансі Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка (код за ЄДРПОУ 31035253).

Згідно з розділом 2 додаткової угоди №1, передача об'єкта оренди у користування орендаря здійснюється одночасно з підписанням сторонами договору оренди від 07.11.2002 р. №3/008 та оформлюється актом прийому - передачі від 07.11.2002 р., який є невід'ємною частиною цього договору. В акті прийому - передачі вказується вартісна характеристика об'єкта оренди на момент передачі майна орендарю.

Відповідно до розділу 3 додаткової угоди № 1 та п. 3 додаткової угоди № 4, за користування об'єктом оренди щомісячно сплачується орендна плата, яка визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою КМУ від 04.10.95 р. № 786 (зі змінами та доповненнями) в становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - жовтень2011 року - 3 546,20 грн.

Сторони п. 3.2 додаткової угоди №1 передбачили, що орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата перераховується у співвідношенні 50% та 50% (Держбюджет, балансоутримувач) щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем з урахуванням щомісячного індексу інфляції:

50 % орендної плати - до державного бюджету на рахунок, що відкривається на ім'я територіальних органів Державного казначейства;

сума ПДВ на орендну плату сплачується згідно чинного законодавства.

50% орендної плати - балансоутримувачу;

сума ПДВ на орендну плату сплачується згідно чинного законодавства (п. 3.3 додаткової угоди №1)

Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством. У разі незгоди орендаря з даною вимогою орендодавця, оренда в 20-денний термін повідомляє про це орендодавця, як-то встановлено пунктом 3.4 додаткової угоди №1).

Пунктом 3.10 додаткової угоди №4 сторони домовились новий розмір орендної плати, визначений на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою КМУ від 04.10.95 р. № 786 (зі змінами та доповненнями), звіту з незалежної оцінки майна від 31.08.2011 р., застосовувати з 01.11.2011 р.

Нарахування та сплата ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Як зазначається в п. 8.1 додаткової угоди № 1 та в п.5 додаткової угоди № 4, строк дії Договору 2 роки 11 місяців, договір діє до 30.11.2014 р.

На виконання умов договору №3/008 перший позивач передав відповідачу в користування нерухоме майно відповідно до акту приймання-передачі підвального приміщення та частини цокольного поверху гуртожитку №1 ПДПУ ім. В. Г. Короленка площею 71,7 м2 за адресою: м. Полтава, вул. Монастирська, 7, який є невід'ємною частиною договору.

Сторонами 11.11.2011 р. внесено зміни до вищезазначеного акту. Зазначений акт та зміни №1 підписані представниками сторін та засвідчені печатками.

Відповідно до абз. 2 п. 8.1 додаткової угоди № 1, оскільки було укладено договір оренди №3/008 від 07.11.2007 р. на об'єкт державної власності нежитлових приміщень в будівлі гуртожитку №1, розташованих за адресою м. Полтава, вул. Монастирська, 7, а майно яке є об'єктом оренди за цим договором вже знаходиться у користуванні орендаря згідно акту приймання передачі від 07.11.2002 р., сторони та балансоутримувач дійшли згоди вважати об'єкт переданим орендарю у користування на строк дії цього договору без складання нового акту приймання - передачі.

Як стверджує перший позивач, відповідно до акту приймання - передачі (повернення) нерухомого майна, що належить до державної власності, 24.09.2014р. відповідачем фактично припинено користування вищезазначеним приміщенням. Зазначений акт від 24.09.2014 р. підписаний представниками сторін та засвідчений печатками.

На оплату орендної плати перший позивач виписав відповідачу рахунки-фактури № 66 від 08.04.2014 р. на суму 2 572,44 грн., № 90 від 07.05.2014р. на суму 2 657,34 грн., № 109 від 11.06.2014 р. на суму 2 758,34 грн., № 134 від 08.07.2014 р. на суму 2 785,92 грн., № 151 від 07.08.2014 р. на суму 2 797,05 грн., № 192 від 10.09.2014 р. на суму 2 819,40 грн., № 211 від 08.09.2014 р. на суму 2 320,94 грн.

Також, 02.01.2014 р. між Полтавським державним педагогічним університетом ім. В. Г. Короленка та приватним підприємством "Вакула" було укладено договір №1/01-07 про відшкодування витрат, пов'язаних з наданням комунальних послуг орендареві державного майна та плати земельного податку (далі - договір №1/01-07).

Відповідно до п. 1.1 договору № 1/01-07, орендодавець на основі договору оренди державного майна за №3/008 від 04.11.2002 р. надає орендареві комунальні послуги, а саме: водопостачання холодної води, теплопостачання та електроенергії.

Згідно з розділом 2 договору № 1/01-07, розрахунок вартості наданих комунальних послуг (водопостачання та водовідведення, теплопостачання та електропостачання) здійснюється згідно додатку №1 і подається орендареві не пізніше 10-го числа наступного місяця за звітним періодом.

Оплата відповідно до поданих бухгалтерією університету рахунків здійснюється орендарем шляхом перерахування орендодавцеві не пізніше 15 числа наступного місяця за звітним періодом (п. 2.2).

Згідно з п. 2.4 договору № 1/01-07, орендар сплачує розмір земельного податку, згідно податкового кодексу України за орендоване приміщення.

Відповідно до п. 4.1. договору № 1/01-07, цей договір діє на час дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.

Як зазначається в додатку до договору №1/01-07, водопостачання та водовідведення: компенсацію орендарем балансоутримувачу плати за водопостачання відшкодувати згідно з рахунками, виставленими КП ПОР "Полтававодоканал". Нарахування проводити згідно тарифів ПАТ "Полтаваобленерго", КП ПОР "Полтававодоканал".

На оплату вказаних послуг позивач виписав відповідачу рахунки № 146 від 09.07.2014 р. на суму 110,34 грн., № 167 від 07.08.2014 р. на суму 100,05 грн., № 186 від 05.09.2014 р. на суму 82,51 грн., № 201 від 08.10.2014 р.

Судом першої інтонації в рішенні зазначено, що здійснені проплати відповідачем 04.04.2014 р., 14.05.2014 р., 13.06.2014 р., 16.06.2014 р. були на підставі раніше виставлених рахунків-фактур № 25 від 07.02.2014 р. та № 45 від 11.03.2014 р.

Проплати, здійснені 16.06.2014 р. та 23.12.2014 р. були враховані при здійсненні розрахунку заборгованості.

Як стверджує позивач, в порушення умов спірного договору та чинного законодавства, відповідач в період з 01.03.2014 р. по 24.09.2014 р. не виконував умов договору №3/008 в частині своєчасного внесення орендних платежів та договору №1/01-07 в частині своєчасного перерахування коштів за надані комунальні послуги, та не повністю сплачено земельний податок. Внаслідок чого утворилась заборгованість:

- по орендній платі з урахуванням інфляції у розмірі 17 629,98 грн. (в тому числі 5 346,13 грн. ПДВ);

- за водопостачання та водовідведення у розмірі 110,67 грн.;

- за несплачений земельний податок у розмірі 259,35 грн.

Перший позивач 04.09.2014 р. звернувся до відповідача з вимогою (вих. № 3633/01-55/49) про погашення заборгованості по орендній платі, яка залишена без задоволення.

Як зазначає перший позивач, свої зобов'язання за договором оренди та за договором №1/01-07 відповідач не виконав і станом на 25.02.2015 р. сума заборгованості відповідача по орендній платі з урахуванням інфляції склала 17 629,98 грн. (в тому числі 5 346,13 грн. ПДВ), за водопостачання та водовідведення - 110,67 грн., за несплачений земельний податок - 259,35 грн.

Стаття 174 Господарського кодексу України закріплює, що господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України визначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами – юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Положеннями ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 та ч. 1 ст. 19 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі, незалежно від наслідків господарської діяльності та фінансового стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частинами 1, 6 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що оскільки на момент розгляду справи відповідачем доказів сплати орендної плати відповідно до умов договору оренди № 3/008 та доказів оплати наданих послуг з водопостачання та водовідведення і сплати земельного податку відповідно до договору №1/01-07 не надано, місцевий господарський суд правомірно задовольнив вимоги позивача про стягнення заборгованості по орендній платі з урахуванням інфляції у розмірі 17 629,98 грн. (в тому числі 5 346,13 грн. ПДВ), за водопостачання та водовідведення у розмірі 110,67 грн. та за несплачений земельний податок у розмірі 259,35 грн.

Висновки, яких дійшов місцевий господарський суд, відповідають обставинам справи та спростовують твердження, викладені у апеляційній скарзі, тому підстав для скасування рішення господарського суду та задоволення апеляційної скарги у колегії суддів немає.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 26 лютого 2015 у справі №917/2596/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 13.07.2015 року.

Головуючий суддя Ільїн О.В.

Суддя Бондаренко В.П.

Суддя Івакіна В.О.