Постанова

від 07.07.2015 по справі 910/29508/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2015 р. Справа№ 910/29508/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Мальченко А.О.

Жук Г.А.

при секретарі судового засідання: Товстенку О.Ю.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства ,,ДТЕК Західенерго"

на рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2015р.

у справі № 910/29508/14 (суддя Якименко М.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства ,,ДТЕК Західенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ТК ,,Мережевий стандарт"

про стягнення 390 372,64 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ТК ,,Мережевий стандарт"

до Публічного акціонерного товариства ,,ДТЕК Західенерго"

про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та збитків

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство ,,ДТЕК Західенерго" (далі - позивач за первісним позовом) звернулося в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ТК ,,Мережевий стандарт" (далі - відповідач за первісним позовом) про стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання договору підряду № 424 від 31.07.2013р. в розмірі 390 372,64 грн., з яких: 281 068,20 грн. - пеня, 109 304,44 грн. - штраф.

04.02.2015р. на адресу господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ТК ,,Мережевий стандарт" (далі - позивач за зустрічним позовом) до Публічного акціонерного товариства ,,ДТЕК Західенерго" (далі - відповідач за зустрічним позовом) про стягнення 3 275,87 грн. - 3% річних, 35 921,49 грн. - інфляційних втрат та 17 466,08 грн. збитків.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.02.2015р. прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ТК ,,Мережевий стандарт" до Публічного акціонерного товариства ,,ДТЕК Західенерго" про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та збитків.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.03.2015р. у справі № 910/29508/14 в задоволенні первісних позовних вимог відмовлено повністю. Зустрічні позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3 275,87 грн. - 3% річних, 35 921,49 грн. - інфляційних втрат, 1 263,84 грн. судового збору. У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Мотивуючи зазначене рішення, суд першої інстанції, пославшись на встановлені ним обставини та умови договору, положення ГК України і ЦК України, дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог за первісним позовом, оскільки позивачем за первісним позовом не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а з матеріалів справи вбачається, що відповідачем за первісним позовом були виконані роботи належним чином (якісно і вчасно), а позивачем прийняті дані роботи. Частково задовольняючи зустрічні позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, а відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків, зазначив, що позивачем за зустрічним позовом не доведено наявності прямого та безпосереднього причинного зв'язку між діями відповідача за зустрічним позовом та сумою збитків у розмірі 17 466,08 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач за первісним позовом подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2015р. у справі № 910/29508/14 скасувати, прийняти нове рішення, яким первісні позовні вимоги задовольнити, в задоволенні зустрічних - відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що він не погоджується з прийнятим рішенням, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, на думку скаржника, в рішенні господарського суду Львівської області від 11.12.2014р. у справі № 914/3932/14 не встановлено, що підрядні роботи виконані вчасно. Недотримання строків виконання робіт свідчить про неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе господарських зобов'язань згідно з умовами договору, а саме, частина об'єму робіт була виконана з порушенням встановлених строків лише 26.05.2014р., що підтверджується актами приймання - виконаних робіт. В частині зустрічних позовних вимог скаржник вказує, що при задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 80 184,88 грн. господарський суд Львівської області виходив з заяви ТОВ ,,ТК ,,Мережевий стандарт" про збільшення позовних вимог, а саме в частині стягнення інфляційних втрат за період з 25.08.2014р. по 21.11.2014р., а не за липень - жовтень 2014р., як то зазначено в зустрічному позові.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач за зустрічним позовом зазначає про її необґрунтованість, просить залишити оскаржуване рішення без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 26.05.2015р.

В судових засіданнях 26.05.2015р., 23.06.2015р. оголошувались перерви.

В судовому засіданні 07.07.2015р. представник позивача за первісним позовом підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача за первісним позовом заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.07.2013р. між Публічним акціонерним товариством ,,ДТЕК Західенерго" (далі - позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,ТК ,,Мережевий стандарт" (далі - відповідач за первісним позовом, позивач за первісним позовом, підрядник) укладено договір підряду № 424 (далі - договір, т.1, а.с. 12-23), відповідно до п. 1.1 якого підрядник взяв на себе зобов'язання у 2013 - 2014 р.р. за завданням замовника виконати роботи, зазначені в п. 1.2 цього договору, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи.

Найменування робіт: монтаж структурованої кабельної системи та активного обладнання „СКС - Бурштинська ТЕС" на ДТЕК БУРШТИНСЬКА ТЕС (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору, сума цього договору становить 2 568 321,88 грн. Сума цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін, що оформляється підписанням додаткової угоди. (п.3.2).

Згідно з п. 5.1 договору строк (термін) виконання робіт: не пізніше 210 днів з моменту набрання чинності цим договором.

Виконані підрядником роботи згідно з цим договором оформляються актами здачі - приймання наданих робіт у відповідності до п. 5.5 договору.

Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи (п.6.1.1).

Відповідно до п. 7.2 договору, у разі невиконання та/або несвоєчасного виконання зобов'язань, а саме порушення підрядником строків виконання робіт, передбачених цим договором, підрядник сплачує замовнику неустойку за кожний прострочений день у розмірі 0,2% від суми несвоєчасно виконаних робіт. За порушення строків виконання робіт понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

За змістом п. 12.1 договору будь - які зміни і доповнення до цього договору вважатимуться дійсними, якщо вони здійснені у письмовій формі і підписані особами, уповноваженими на те сторонами за договором.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач за первісним позовом зазначає, що договір набрав чинності з 31.07.2014р., останнім днем виконання робіт є 25.02.2014р. Відповідачем же порушено умови п. 5.1 договору, залишок будівельних робіт був виконаний останнім лише 26.05.2014р., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт № 17-32 на загальну суму 1 561 492,00 грн. Строк виконання прострочено на 90 днів. За таких обставин, посилаючись на положення п. 7.2 договору позивачем за первісним позовом заявлено до стягнення з відповідача 390 372,64 грн., з яких: 281 068,20 грн. - пеня, 109 304,44 грн. - штраф.

Заперечуючи проти вказаних позовних вимог, відповідач за первісним позовом зазначив, що у зв'язку з відсутністю будівельної готовності будівлі НТЦ, в якій виконувались роботи, передбачені договором, листом від 07.02.2014р. № 029 підрядник до закінчення встановленого в договорі строку (терміну) виконання робіт звернувся до замовника щодо узгодження перенесення терміну завершення робіт (згідно з п. 5.1 договору). У відповідь, листом від 13.02.2014р. № 112/269 замовник погодив перенесення терміну завершення робіт в приміщенні НТЦ на травень 2014р. на монтаж структурованої кабельної системи ,,СКС - Бурштинська ТЕС". Таким чином, як вказує відповідач за первісним позовом, перенесення строків виконання робіт на травень відбулося не з його вини, а було пов'язане з простроченням позивача, що було узгоджено сторонами шляхом обміну листами.

Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог за первісним позовом, зазначаючи, що в силу положень ст. 35 ГПК України факт виконання робіт відповідачем за первісним позовом без жодних заперечень не потребує доказування при вирішенні даної справи, адже встановлений господарськими судами при розгляді іншої справи - № 914/3932/14, яка перебувала в провадженні господарського суду Львівської області, у якій брали участь ці ж самі сторони, тому суд дійшов висновку, що відповідачем за первісним позовом були виконані роботи належним чином (якісно і вчасно), а позивачем прийняті дані роботи.

Враховуючи встановлені у даній справі обставини та наявні докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог за первісним позовом з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 627 ЦК України встановлені умови, за якими сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог ЦК України та ГК України, інших актів законодавства, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

За змістом ч. 1 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Сторонами не заперечується, що обумовлені договором роботи підрядником виконано.

Рішенням господарського суду Львівської області від 11.12.2014р. у справі №914/3932/14 за позовом ТОВ ,,ТК ,,Мережевий стандарт" до ПАТ ,,ДТЕК Західенерго" про стягнення коштів встановлено, що на виконання умов договору підряду № 424 від 31.07.2013р. позивач виконав робіт з включенням вартості матеріалів на загальну суму 2 483 658,15 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2013 року на загальну суму 795 674,28 грн., актами №№ 1 - 16 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2013 року від 29.11.2013 р.; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2014 року на загальну суму 1 687 983,90 грн., актами №№ 17- 32 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2014 року від 26.05.2014р. Вищенаведені акти приймання виконаних будівельних робіт підписані відповідачем без застережень. З огляду на ту обставину, що за виконані роботи відповідач розрахувався лише частково, вказаним судовим рішенням з відповідача на користь позивача було стягнуто 724 661,82 грн. основного боргу, 3% річних в розмірі 11 635,12 грн. та 80 184,88 грн. інфляційних втрат. Дане рішення суду набрало законної сили.

З огляду на приписи ст. 35 ГПК України, обставини щодо належного виконання підрядником умов договору підряду не потребують доказування.

Як зазначалось вище, умовами договору погоджено строк (термін) виконання робіт - не пізніше 210 днів з моменту набрання чинності договору підряду (відповідно до положень п. 10.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками (31.07.2013р.) і діє до 30.06.2014р., а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх грошових зобов'язань).

Пунктом 6.1.3 договору на замовника покладено обов'язок надати персоналу підрядника доступ на територію замовника для виконання робіт, коли це необхідно для виконання підрядником його обов'язків за договором.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 07.02.2014р. відповідач за первісним позовом звернувся до позивача з проханням узгодити перенесення терміну завершення робіт у зв'язку з відсутністю будівельної готовності будівлі НТЦ, у відповідь на який отримав лист від 13.02.2014р. за № 112/269 про погодження перенесення терміну завершення робіт в приміщенні НТЦ на травень 2014р.

Як визначено в п. 12.1 договору підряду, будь - які зміни і доповнення до цього договору вважатимуться дійсними, якщо вони здійснені у письмовій формі і підписані особами, уповноваженими на те сторонами за договором.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що сторонами письмово погоджено перенесення терміну виконання робіт за договором на травень 2014р., та їх виконання в визначений строк підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних будівельних робіт за травень 2014р., які підписані уповноваженими представниками сторін договору без будь - яких зауважень щодо допущених у роботі відступів від умов договору.

При цьому, посилання представника позивача за первісним позовом на ту обставину, що перенесення терміну робіт стосується виключно частини робіт є безпідставним, оскільки предметом договору є виконання робіт по монтажу структурованої кабельної системи та активного обладнання „СКС - Бурштинська ТЕС" на ДТЕК БУРШТИНСЬКА ТЕС (п. 1.2 договору) та з умов договору не вбачається поетапної або пооб'єктної здачі зазначених робіт.

За наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги за первісним позовом у даній справі не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами неналежне виконання підрядником (відповідачем) умов договору в частині строків його виконання.

Щодо зустрічних позовних вимог у даній справі про стягнення 3 275,87 грн. - 3% річних, 35 921,49 грн. - інфляційних втрат та збитків в розмірі 17 466,08 грн. в зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем за зустрічним позовом рішення господарського суду Львівської області від 11.12.2014р. у справі №914/3932/14 колегія суддів зазначає про таке.

Рішенням господарського суду Львівської області від 11.12.2014р. у справі №914/3932/14 за позовом ТОВ ,,ТК ,,Мережевий стандарт" до ПАТ ,,ДТЕК Західенерго" про стягнення коштів за неналежне виконання договору підряду № 424 від 31.07.2013р. стягнуто з Публічного акціонерного товариства ,,ДТЕК Західенерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ТК ,,Мережевий стандарт" 724 661,82 грн. основного боргу, 3% річних в розмірі 11 635,12 грн., 80 184,88 грн. інфляційних втрат, 35 596,06 грн. судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ ,,ДТЕК Західенерго" на виконання вказаного рішення сплатило основний борг в розмірі 724 661,82 грн. - 15.01.2015р., що підтверджується банківською випискою.

Частинами 1, 3 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється, між іншим, виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язання передбачені ст. ст. 202 - 205 ГК України, ст. ст. 599 - 601, 604 - 609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення.

Як вірно вказав суд першої інстанції, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Позивачем за зустрічним позовом заявлено до стягнення з відповідача 3% річних, розрахованих за період з 22.11.2014р. по 15.01.2015р. (дата сплати основного боргу за рішенням) в розмірі 3 275,87 грн. та інфляційних втрат за листопад - грудень 2014р. в розмірі 35 921,49 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних, колегія суддів вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, тому вказані позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі, вказаному позивачем за зустрічним позовом - 3 275,87 грн., про що вірно вказав суд першої інстанції.

Щодо вимог в частині стягнення 35 921,49 грн. - інфляційних втрат, які задоволені судом першої інстанції в повному обсязі, колегія суддів зазначає про таке.

Як вбачається з розрахунку позивача за зустрічним позовом, ним нараховано інфляційні втрати за період листопад - грудень 2014р.

Як роз'яснено в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Таким чином, з врахуванням рішення господарського суду Львівської області від 11.12.2014р. у справі №914/3932/14, на користь позивача за зустрічним позовом можуть бути стягнені інфляційні втрати лише за грудень 2014р., що за розрахунком суду апеляційної інстанції становить 21 739,85 грн., оскільки інфляційні втрати позивачем нараховано за період з 21.11.2014р. по 15.01.2015р., а з урахуванням періоду та викладеного в листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 інфляційні за листопад та січень не підлягають нарахуванню, бо кількість днів прострочення в цих місяцях складає менше половини відповідного місяця (до 15-ти днів включно).

Суд першої інстанції наведеного вище не врахував, належним чином не перевірив розрахунок інфляційних втрат позивача в частині періоду нарахування, що призвело до прийняття невірного рішення в цій частині, та є підставою для зміни рішення у відповідній частині.

В частині позовних вимог за зустрічним позовом про стягнення 17 466,08 грн. збитків, колегія суддів зазначає про таке.

Обгрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення 17 466,08 грн. збитків, позивач за зустрічним позовом посилається на несвоєчасну оплату ПАТ ,,ДТЕК Західенерго" робіт за договором, в зв'язку з чим ТОВ ,,ТК ,,Мережевий стандарт" не мало можливості розрахуватися з постачальником обладнання, яке було встановлено на Бурштинську ТЕЦ відповідно до п. 3.2. Договорів поставки, укладених між ТОВ ,,ТК ,,Мережевий стандарт" та ДП ,,Сінергія".

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частинами 1, 2 ст. 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною (ч. 1 ст. 225 ГК України).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності порушення відповідача покладено на позивача, наявність та розмір понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками.

Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. При цьому такий зв'язок між порушенням та збитками має бути прямим та безпосереднім.

З договорів поставки, укладених між ТОВ ,,ТК ,,Мережевий стандарт" та ДП ,,Сінергія", ТОВ ,,ТК ,,Мережевий стандарт" зобов'язана сплатити на користь ДП ,,Сінергія" вартість отриманого товару, але в договорах не передбачено що ТОВ ,,ТК ,,Мережевий стандарт" оплачує вартість отриманого товару від ДП ,,Сінергія" на виконання умов договору підряду №424 від 31.07.2013р. та з коштів отриманих від ПАТ ,,ДТЕК Західенерго".

При цьому, неоплата ТОВ ,,ТК ,,Мережевий стандарт" вартості товару отриманого від ДП ,,Сінергія" за укладеними договорами не є підставою для стягнення з відповідача за зустрічним позовом 17 466,08 грн. збитків.

Таким чином, як вірно вказав суд першої інстанції, позивачем за зустрічним позовом не доведено наявності прямого та безпосереднього причинного зв'язку між діями відповідача за зустрічним позовом та сумою збитків у розмірі 17 466,08 грн., що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 104 ГПК України передбачено, що неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи є підставою для зміни рішення місцевого господарського суду.

Зважаючи на ту обставину, що судом першої інстанції належним чином не перевірено розрахунок інфляційних втрат позивача за зустрічним позовом, що призвело до прийняття невірного рішення в цій частині, рішення підлягає зміні в частині розміру інфляційних втрат.

Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими в частині невірного обчислення розміру інфляційних втрат, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. В іншій частині апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки спростовується наведеним вище.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ,,ДТЕК Західенерго" на рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2015р. у справі № 910/29508/14 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2015р. у справі

№ 910/29508/14 змінити в частині задоволення зустрічного позову щодо розміру інфляційних втрат та судових витрат, виклавши пункт 3 резолютивної частини рішення в такій редакції:

,,3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства ДТЕК ,,Західенерго" (код 23269555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ТК ,,Мережевий стандарт" (код 33740410) 3 275,87 грн. - 3% річних, 21 739,85 грн. - інфляційних втрат, 806,62 грн. судових витрат зі сплати судового збору за подання зустрічного позову.".

3. В решті рішення залишити без змін.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ТК ,,Мережевий стандарт" (код 33740410) на користь Публічного акціонерного товариства ДТЕК ,,Західенерго" (код 23269555) 403,31 грн. судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.Г. Суховий

Судді А.О. Мальченко

Г.А. Жук