Постанова

від 06.02.2007 по справі 13/504-47/141

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

13/504-47/141

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

06 лютого 2007 р.                                                                                   № 13/504-47/141  

 Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Т. Дроботової –головуючогоН. ВолковицькоїЛ. Рогач

за участю представників:

позивачаСавченко О. В. –головаПотапович А. В. –дов. від 13.12.2004

відповідачаАрхіпенко В. А. –дов. від 10.01.2007

третьої особиРубан Л. М. –дов. від 17.11.2006

розглянувши у  відкритому судовому засіданні  касаційну скаргу  Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду “Житло - сервіс”

на ухвалу від 01.11.2006 Київського апеляційного господарського суду

у справі№ 13/504-47/141 господарського суду м. Києва

за позовомОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Каштан - 26”

до

Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду “Житло - сервіс”

третя особа:Відкрите акціонерне товариство “Трест “Київміськбуд - 3”

прозобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 02.08.2006 господарського суду м. Києва (суддя  Станік С. Р.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі шляхом зобов'язання КП “Житло - сервіс” протягом 30 днів з моменту набрання рішенням законної сили встановити відсутнє обладнання у житловому будинку № 26 по пр. Бажана у м. Києві, а саме: замково –переговорні пристрої “Сезам - 2” на чотири секції; пристрої захисного відключення в електрощитах поверхових –330 шт.; сигналізацію загазованості підвальних приміщень; пожежну сигналізацію –4 комп.; лічильники теплової енергії “Сіменс”.     

КП “Житло - сервіс” подало апеляційну скаргу на рішення у даній справі, яка була повернута без розгляду ухвалою від 10.10.2006 Київського апеляційного господарського суду (судді Григорович О. М., Гольцова Л. А., Рябуха В. І.) на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала мотивована тим, що до скарги не додано належних доказів сплати державного мита у встановленому порядку. Надане заявником платіжне доручення № 3742 від 12.09.2006 не прийняте до уваги апеляційною інстанцією, оскільки державне мито за ним сплачене на іншій банківський рахунок, ніж той, що доведений Державним казначейством України листом від 27.02.2006.

19.10.2006 КП “Житло - сервіс” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з повторною апеляційною скаргою, до якої було додане клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку.

Клопотання мотивоване усуненням недоліків, допущених при поданні первісної апеляційної скарги, а також тим, що в судовому засіданні 02.08.2006 господарським судом м. Києва було оголошено лише резолютивну частину рішення, а повний його текст підприємство отримало 11.09.2006.

Ухвалою від 01.11.2006 Київський апеляційний господарський суд (судді Григорович О. М., Гольцова Л. А., Рябуха В. І.) відхилив зазначене клопотання з тих підстав, що неналежне оформлення первісної апеляційної скарги і повернення її скаржнику не є поважною причиною для пропуску процесуального строку. Крім того, як зазначає апеляційна інстанція, рішення у справі було прийняте за участю представників відповідача і направлене сторонам у справі 07.09.2006.

КП “Житло - сервіс” подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, зокрема, на ухвалу від 01.11.2006 Київського апеляційного господарського суду, просить її скасувати як таку, що не відповідає нормам процесуального права, а саме, статті 53 Господарського процесуального кодексу України.

Заявник у касаційній скарзі зазначає, що, надаючи оцінку поважності причин пропуску процесуального строку, господарським судом апеляційної інстанції не було враховано, що повний текст рішення був отриманий відповідачем лише 11.09.2006. Крім того, апеляційна скарга подавалась заявником вдруге, після усунення недоліків, зазначених в ухвалі від 10.10.2006 Київського апеляційного господарського суду.

Заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Київським апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Статтею 91 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення –з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, як первісна, так і повторна апеляційна скарга на рішення господарського суду м. Києва від 02.08.2006 були подані   КП “Житло - сервіс” з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку. У клопотанні вказувалось, що оскаржуване у справі рішення отримане заявником 11.09.2006.

Проте, викладені доводи заявника помилково не були прийняті до уваги апеляційним судом при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку.

Так, на зворотному боці останнього аркушу рішення від 02.08.2006 міститься відбиток печатки відділу діловодства господарського суду м. Києва, що свідчить про направлення сторонам повного тексту рішення 07.09.2006.

Оскільки в судовому засіданні 02.08.2006 господарським судом м. Києва було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, а оригінал наявного в матеріалах справи повного тексту такого рішення не містить посилань на дату належного оформлення даного судового акта, касаційна інстанція виходить з того, що рішення від 02.08.2006 було оформлене у відповідності з приписами статті 84 Господарського процесуального кодексу України саме 07.09.2006. А отже, апеляційна скарга КП “Житло-сервіс” від 14.09.2006 подана останнім в межах встановленого статтею 93 цього ж кодексу строку.

Крім того, касаційна інстанція зазначає, що, відхиляючи клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку при розгляді повторно поданої апеляційної скарги, Київський апеляційний господарський суд не дав належної правової оцінки тій обставині, що повернення вперше поданої апеляційної скарги здійснено цим судом з порушенням пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Так, з ухвали Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2006 вбачається, що підприємство додавало до апеляційної скарги платіжне доручення № 3742 від 12.09.2006. Вказаний документ не був прийнятий судом в якості доказу сплати державного мита через зазначення в ньому іншого рахунку, ніж того, що доведений листом відділення Державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва від 27.02.2006.

Проте, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.       

Відповідно до статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” державне мито з позовних заяв, які подаються до господарського суду, із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами сплачується за місцем розгляду та оформлення документів зараховується до Державного бюджету України.

Пунктом 13 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15 встановлено: державне мито, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарських судів, із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами, зараховується до Державного бюджету України.

У пункті 14 Інструкції встановлено, що при перерахуванні мита з рахунку платника до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в доход бюджету

---

грн. _(дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Таким чином, зі змісту викладених вище законодавчих приписів випливає, що визначальним для перевірки правильності дотримання заявником приписів частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України є зарахування державного мита до Державного бюджету України.

Оскільки подана  КП “Житло-сервіс” апеляційна скарга повернута Київським апеляційним господарським судом виключно з підстав неправильного зазначення у платіжному дорученні банківського рахунку, а ухвала від 10.10.2006 не містить будь –яких посилань на сумніви господарського суду щодо зарахування державного мита саме до Державного бюджету України, касаційна інстанція зазначає про помилковість повернення згаданим судом первинної апеляційної скарги.

Отже, відхиляючи клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку при розгляді повторно поданої апеляційної скарги, Київський апеляційний господарський суд не надав належної правової оцінки тій обставині, що повернення вперше поданої апеляційної скарги здійснене цим судом з порушенням пункту 3частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведені обставини, ухвала Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2006 не відповідає нормам процесуального права і на цій підставі підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 53, пунктом 2 статті 1119, статтями  11110, 11111, 11112, 11113  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України  

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу від 01.11.2006 Київського апеляційного господарського суду у справі № 13/504-47/141 господарського суду м. Києва скасувати, справу з матеріалами апеляційної скарги направити до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Касаційну скаргу Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду “Житло - сервіс” задовольнити частково.

Головуючий                                                                                Т. Дроботова  

Су д д і                                                                                        Н. Волковицька

                                                                                         Л. Рогач