Постанова

від 14.02.2007 по справі 47/253-14/165

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

47/253-14/165

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

14 лютого 2007 р.                                                                                   № 47/253-14/165  

 Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді      Кривди Д.С. –(доповідача у справі),

суддів:Жаботиної Г.В.,Уліцького А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТОВ “Тревел-груп”  

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від  07.11.2006 року

у справі№47/253-14/165 господарського суду міста Києва

за позовомТОВ “Тревел-груп”  

до ДП “Укрдорпостачсервіс ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України”    

третя особаКБ ТОВ “Місто Банк”

простягнення суми,

за участю представників сторін від:

позивача: Золотухін В.В. –без довіреності

відповідача: Фрейдун О.М. –за довіреністю від 23.01.2007р.

третьої особи:Рябко Л.Г. –за довіреністю від 19.12.2006р.

Згідно розпорядження В.о. Голови судової палати Першикова Є.В. від 13.02.2007р. здійснено заміну судді Бакуліної С.В на суддю Уліцького А.М..

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.08.2006р. (суддя Калатай Н.Ф.) позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 1095719,87грн. основного боргу, 75502,17грн. річних, 7497,35грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2006р. (судді Моторний О.А. –головуючий, Кошіль В.В., Вербицька О.В.) рішення господарського суду міста Києва від 01.08.2006р. скасовано; провадження у справі припинено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушенням норм процесуального та матеріального права.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу спростовує її доводи і просить скаргу залишити без задоволення, а постанову –без змін.

Від позивача в судове засідання прибув Золотухін В.В., який на підтвердження своїх повноважень довіреності не надав, а послався на довіреність, яка втратила чинність.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на  наступне.

Господарськими судами встановлено, що 27.04.2004р. між ТОВ “Тревел-Груп” та ДП “Укрдорпостачсервіс” був укладений договір №45/ПСТ, згідно умов якого позивач зобов'язався поставити товар, а відповідач прийняти та оплатити поставлений товар. За умовами даного договору  найменування, марка, кількість, ціна товару встановлюються до кожної партії окремо і вказуються у додатках до цього договору.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу згідно актів приймання-передачі  №№1-28 товар на загальну суму 16885792,37грн. (з урахуванням залізничного тарифу по транспортуванню). Відповідачем на виконання договору №45/ПСТ від 27.04.2004р. було оплачено поставлений товар по актам №1-№23 включно, в сумі 13430000грн.

При цьому товар, поставлений за актами приймання-передачі №24 від 01.10.2004р. на суму 543290,35грн., №25 від 04.10.2005р. на суму 848652,90грн., №26 від 06.10.2004р. на суму 1197907,51грн., №27 від 07.10.2004р. на суму 693870,83грн., №28 від 09.11.2004р. на суму 228832,70грн. оплачені відповідачем не були. Сума основного боргу становить 3455792,38грн. Дана сума підтверджена також відповідачем у акті звірки взаєморозрахунків від 25.07.2005р.

11.08.2004р. між КБ ТОВ “Місто Банк” та ТОВ “Тревел-Груп” було укладено договір №32/Ю про надання кредиту на умовах відкличної кредитної лінії, згідно з яким КБ ТОВ “Місто Банк” відкрив ТОВ “Тревел-Груп” відкличну відновлювальну кредитну лінію в сумі 2000000грн. з 11.08.2004р. по 10.08.2005р..

Додатковою угодою до цього Договору від 29.09.2004 сторони внесли зміни щодо строку оплати відсотків за користування кредитом по 10.08.2005р.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 11.08.2004 між тими ж сторонами укладено договір застави майнових прав, відповідно до п. 1.2 позивач передав третій особі у заставу майнові права за договором поставки від 27.04.2004 № 45/ПСТ, укладеним між позивачем та відповідачем. Пунктом 1.3 договору застави встановлено обсяг майнових прав, що заставляються, в сумі 4789068,53грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2005р. у справі №48/291, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2006, задоволено позов КБ ТОВ “Місто Банк” до ТОВ “Тревел-Груп”, звернуто стягнення на заставлені майнові права вимоги до Дочірнього підприємства “Укрдорпостачсервіс” ВАТ “Автомобільні дороги України” за договором поставки №45/ПСТ від 27.04.2004р., заставлених для погашення заборгованості ТОВ “Тревел-Груп” перед КБ ТОВ “Місто Банк” за договором про надання кредиту на умовах відкличної кредитної лінії від 11.08.2004 № 32/Ю, в розмірі 2 360 073,51 грн.; здійснено реалізацію заставлених майнових прав шляхом переведення на КБ ТОВ “Місто Банк” заставленого майнового права і визнано КБ ТОВ “Місто Банк” кредитором Дочірнього підприємства “Укрдорпостачсервіс” ВАТ “Автомобільні дороги України” за договором поставки №45/ПСТ від 27.04.2004р. на суму 2360073,51грн.; стягнуто з Дочірнього підприємства “Укрдорпостачсервіс” ВАТ “Автомобільні дороги України” на користь КБ ТОВ “Місто Банк” 2360073,51грн.

За змістом ст.1 Закону України “Про заставу” в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до п.1.4 договору застави майнових прав, укладеного між позивачем та третьою особою, предметом застави за цим договором є майнові права вимоги заставодавця (позивача) до свого боржника - ДП “Укрдорпостачсервіс” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” на суму, зазначену в пункті 1.3 цього договору - 4789068,53грн., як ті, що належать йому на дату укладення цього договору, так і ті, що можуть виникнути в майбутньому.

Отже, за умовами п.1.4 договору застави,  майнові права ТОВ  “Тревел-Груп” передано  у заставу КБ  ТОВ  “Місто-Банк” у повному обсязі,  а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що право вимоги за договором поставки №45/ПСТ від 27.04.2004р. перейшло до КБ ТОВ “Місто-Банк” у повному обсязі.     

Згідно ст.19 Закону України “Про заставу” за рахунок  заставленого  майна  заставодержатель  має  право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

При  заставі  майнових  прав  реалізація  предмета    застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права. Заставодержатель набуває право вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави (ст.23).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2005р. у справі №48/291, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2006, задоволено позов КБ ТОВ “Місто Банк” до ТОВ “Тревел-Груп”, звернуто стягнення на заставлені майнові права вимоги до Дочірнього підприємства “Укрдорпостачсервіс” ВАТ “Автомобільні дороги України” за договором поставки №45/ПСТ від 27.04.2004р., заставлених для погашення заборгованості ТОВ “Тревел-Груп” перед КБ ТОВ “Місто Банк” за договором про надання кредиту на умовах відкличної кредитної лінії від 11.08.2004 № 32/Ю, в розмірі 2 360 073,51 грн.; здійснено реалізацію заставлених майнових прав шляхом переведення на КБ ТОВ “Місто Банк” заставленого майнового права і визнано КБ ТОВ “Місто Банк” кредитором Дочірнього підприємства “Укрдорпостачсервіс” ВАТ “Автомобільні дороги України” за договором поставки №45/ПСТ від 27.04.2004р. на суму 2360073,51грн.; стягнуто з Дочірнього підприємства “Укрдорпостачсервіс” ВАТ “Автомобільні дороги України” на користь КБ ТОВ “Місто Банк” 2360073,51грн.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.04.2006 у справі №48/291 повернуто касаційну скаргу ТОВ “Тревел-Груп” на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2006 у справі №48/291.

Отже, КБ ТОВ "Місто Банк" на підставі закону звернув у судовому порядку стягнення на заставлене майно шляхом пред'явлення позову щодо переводу на нього заставленого права вимоги стягнення заборгованості за договором поставки.

У відповідності до ч.3 ст.20 Закону України “Про заставу” при частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава  зберігається в початковому обсязі.

Згідно ст. 25 Закону України “Про заставу”, якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця повертається заставодавцю.

Пунктом 4.2 договору застави передбачено, що реалізація заставлених майнових прав проводиться на підставі ст.23 Закону України “Про заставу” шляхом уступки заставодавцем заставодержателю прав вимоги, що випливають з заставлених майнових прав, у тому числі в судовому порядку. У разі, якщо вартість заставлених майнових прав більша ніж сума заборгованості заставодавця перед заставодержателем, різниця підлягає поверненню заставодавцю протягом 5 банківських днів з моменту отримання грошових коштів від реалізації заставлених майнових прав.

Оскільки право вимоги по стягненню заборгованості за договором поставки №45/ПСТ від 27.04.2004 перейшло від ТОВ “Тревел-Груп“ до КБ ТОВ “Місто-Банк” у повному обсязі, тому на підставі ст. 25 Закону України "Про заставу" та п.4.2 договору застави у разі перевищення вартості заставлених майнових прав суми заборгованості, надлишок грошових коштів підлягає перерахуванню на рахунок ТОВ “Тревел-Груп“.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції правомірно дійшов висновку щодо відсутності у позивача права вимоги за договором поставки №45/ПСТ від 27.04.2004р.

Однак, апеляційний господарський суд помилково припинив провадження у справі за відсутністю предмету спору на підставі п.11 ч.1 ст.80 ГПК України, оскільки предмет спору –порушене право позивача та обраний ним спосіб його захисту, які підлягають розгляду по суті.

У разі з'ясування судом відсутності порушеного права позивача чи невідповідності обраного ним способу захисту порушеного права способам, встановленим законодавством, у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Таким чином, постанова апеляційного господарського суду підлягає зміні, а в позові належить відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, п.5 ч.1 ст.1119, 11110, ст.11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,  –

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2006р. у справі №47/253-14/165 змінити. Пункт 3 резолютивної частини постанови  викласти в наступній редакції: “3. В позові відмовити”.

В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2006р. у справі №47/253-14/165 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                      Д.Кривда

           Судді                                                                                         Г.Жаботина

                                                                                                 А.Уліцький