Постанова

від 09.07.2015 по справі 804/7371/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2015 р. Справа № 804/7371/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Власенка Д.О.,

при секретарі судового засідання Пасічнику Т.В.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження в залі суду у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «ВІКТОРІЯ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дніпропетровського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів, в якій позивач просить стягнути з Приватного підприємства «ВІКТОРІЯ» адміністративно-господарські санкції у розмірі 35780 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 787,16 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, посилається на те, що відповідачем порушено вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів», самостійно адміністративно-господарські санкції та пеню відповідач не сплачує.

Представники сторін, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач подавав до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік по формі №10-ПІ, відповідно до положень якого на підприємстві:

середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 15 осіб;

з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до законодавства встановлена інвалідність - 0 особи;

кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 1 особа;

фонд оплати праці штатних працівників - 536,7 тис. грн.;

середньорічна заробітна плата штатного працівника - 35780 грн.

адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - 0 грн.

Судом з листа Жовтоводського міського центру зайнятості від 26.05.2015 року №534 встановлено, що відповідачем протягом 2014 року звіти за формою 3-ПН «Звіт про наявність вакансій» подавались за березень, вересень, жовтень, листопад, грудень.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Водночас статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70, визначає процедуру подання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів центру зайнятості. Д.О. Власенко про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

З матеріалів справи вбачається, що підприємство відповідача подало до Фонду звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014 рік, згідно з яким середньооблікова кількість штатних працівників становить 8 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб. Крім того, кількість інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", також самостійно розрахована відповідачем становить 1 особа. Фонд оплати праці штатних працівників становить 536,7 тис. грн. Середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 35780 грн. Таким чином сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становить згідно розрахунку суми позову, пред'явленого щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів 35780 грн.

Таким чином, відповідач не виконав норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості одного робочого місця.

Відповідно до положень статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для роботодавців у яких працює від 8 до 15 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій дорівнює половині середньорічної заробітної плати штатного працівника за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Крім того, суд бере до уваги те, що згідно з п.4 ч.3 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Відповідно до ст. 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний. Рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Частиною 3 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Отже, на відповідача покладено не лише обов'язок створити робоче місце інваліда, але й інформувати про це органи зайнятості в порядку, встановленому вищезазначеним нормативно-правовим актом.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року звіти за формою 3-ПН про наявність вакансій надходили несовєчасно.

При цьому судом враховується правова позиція Верховного Суду України, наведена у постанові від 08.04.2014 року, відповідно до якої неподання звітності форми 3-ПН розглядається як невжиття відповідачем необхідних заходів, направлених на працевлаштування інвалідів. Аналогічна позиція неодноразово висвітлювалася й у інших судових рішеннях, прийнятих Верховним Судом України.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач у 2014 року не виконав вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та не забезпечив виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно зі статті 238 цього кодексу за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб'єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права також була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 04.07.2011 року (справа № 21-159а11) (Постанова № 21-159а11), 11.06.2013 року (справа № 21-63а13) (Постанова № 21-63а13) та від 11.02.2014 року (справа № 21-485а13) (Постанова № 21-485а13).

Наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що відповідач не вжив передбачених чинним законодавством заходів, спрямованих на забезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2014 році та недопущення правопорушення у сфері господарювання. Матеріали справи свідчать, що названі санкції підприємством не сплачено. Таким чином, позивачем обґрунтовано та у належному розмірі пред'явлено вимоги про стягнення з відповідача вищезазначених адміністративно-господарських санкцій.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача по справі на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, суд вважає за необхідне в цій частині позову відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки. Отже, облікова ставка Національного банку України, з якої розраховується пеня, може бути визначена тільки на момент сплати (перерахування) підприємством коштів, в тому числі - за рішенням суду.

Оскільки на момент подання позову сплата адміністративно-господарських санкцій підприємством здійснена не була, розрахунок пені, заявлений до стягнення, є необґрунтованим, а вимоги щодо стягнення такої суми є такими, що не відповідають нормам Закону, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «ВІКТОРІЯ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «ВІКТОРІЯ» (код ЄДРПОУ 30851682; юридична адреса 52204, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Петровського, 49) на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (банк отримувача УДКСУ м. Жовті Води, Рахунок: 31216230700018, МФО: 805012, ЄДРПОУ: 36916755) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 35780 грн. (тридцять п'ять тисяч сімсот вісімдесят гривень).

В решті позовних вимог відмовити.

Судові витрати по справі не стягуються.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя ОСОБА_1