ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
18 березня 2009 р.
№ 16/3196
Вищий
господарський суд України у
складі колегії суддів:
головуючого
Губенко Н.М.
суддів
Барицької Т.Л.
Подоляк О.А.
розглянувши у відкритому судовому
засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю
"Агрокадастр"
на рішення
від та на постанову від
господарського суду Черкаської
області 21.07.2008 Київського міжобласного апеляційного господарського суду
18.12.2008
у справі
№ 16/3196
за позовом
ОСОБА_1
до
Товариства з обмеженою
відповідальністю "Агрокадастр"
про
зобов'язання вчинити певні дії
у судовому засіданні взяли участь
представники:
- позивача
повідомлений, але не з'явився;
- відповідача
повідомлений, але не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду
Черкаської області від 21.07.2008 у справі № 16/3196 (суддя Спаських Н.М.)
позов задоволено повністю, зобов'язано ТОВ "Агрокадастр" надати
ОСОБА_1 для ознайомлення звіти ТОВ "Агрокадастр" про його діяльність
за 2002 - 2007 роки, які готувалися для зборів засновників; протоколи загальних
зборів за 2002 - 2007 роки та інформацію про розподіл коштів, отриманих у
вигляді чистого прибутку за всі періоди; стягнуто з ТОВ "Агрокадастр"
на користь ОСОБА_1 85,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 8 000,00 грн. понесених
витрат на послуги адвоката.
Постановою Київського міжобласного
апеляційного господарського суду від 18.12.2008 у справі № 16/3196 (колегія
суддів у складі: Федорчук Р.В. -головуючий суддя, судді Ткаченко Б.О., Лобань
О.І.) апеляційну скаргу ТОВ "Агрокадастр" залишено без задоволення, а
рішення господарського суду Черкаської області від 21.07.2008 -без змін.
Не погоджуючись з даними рішеннями
судів попередніх судових інстанцій, ТОВ "Агрокадастр" звернулось до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх
скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити
повністю.
Обґрунтовуючи підстави звернення з
касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами першої та
апеляційної інстанцій норм процесуального права: п. 2 ч. 1 ст. 62 ГПК України
(місцевий господарський суд повинен був відмовити у прийняття позовної заяви,
оскільки спір між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав було
розглянуто господарським судом Черкаської області у справі № 16/982 (у тому ж
складі суду) з прийняттям відповідного рішення від 03.04.2008), ст. ст. 22, 64
ГПК України (неналежне повідомлення відповідача про час та місце судового
засідання з розгляду спору, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 111-10 ГПК України є
в будь-якому випадку підставою для скасування судового рішення);
невідповідність висновків, викладених у судових рішеннях, обставинам справи,
недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суди визнали
встановленими.
Відзив на касаційну скаргу від
позивача не надходив, що відповідно до ч. 2 ст. 1112 ГПК України не
перешкоджає перегляду судових рішень, що оскаржуються.
Усіх учасників судового процесу
відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про
час і місце розгляду касаційної скарги.
Представники сторін у призначене
судове засідання не з'явились.
Ознайомившись з матеріалами та
обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх
судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин
справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів
Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга ТОВ
"Агрокадастр" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1. звернулась до
господарського суду Черкаської області з позовом про зобов'язання ТОВ
"Агрокадастр" вчинити певні дії, а саме: надати ОСОБА_1., як
засновнику Товариства, наступну інформацію:
- звіт ТОВ "Агрокадастр" про
його діяльність за 2002 -2007 роки;
- протоколи загальних зборів за 2002 -2007
роки;
- інформацію про розподіл коштів,
отриманих у вигляді чистого прибутку;
а також стягнути з ТОВ
"Агрокадастр" на користь ОСОБА_1. судові витрати в розмірі 8 203,00
грн., з яких: 85,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-судове
забезпечення судового процесу та 8 000,00 грн. витрат на послуги адвоката.
Задовольняючи заявлений позов в
повному обсязі, місцевий господарський суд виходив з приписів п. 10.1 Статуту
Товариства та ст. 10 Закону України "Про господарські товариства".
При цьому як місцевим господарським
судом, так і апеляційним судом не враховано, що відповідно до пункту г ст. 10
Закону України "Про господарські товариства" та згідно з положеннями
пункту 10 Статуту Товариства учасник товариства
має право одержувати інформацію про діяльність товариства, а товариство зобов'язане надавати
йому для ознайомлення річні баланси, звіти
товариства про його
діяльність, протоколи зборів на
вимогу учасника товариства.
Колегія суддів касаційної інстанції
вважає передчасним висновок місцевого
господарського суду про направлення відповідачу кількох звернень про надання
документів, які є предметом позову, оскільки в матеріалах даної справи наявний
єдиний лист від 27.06.2008 (арк. с. 22), в якому позивач просив надати такі
документи, однак вказаний лист датований 27.06.2008, тобто після звернення
позивача з позовом до суду, крім того, відсутні докази його надсилання
відповідачу, в той час як відповідач в апеляційній та касаційній скаргах
заперечує факт одержання такого листа.
Згідно із ст. 1 ГПК України
підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі
іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення
юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької
діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до
господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за
захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів,
а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на
запобігання правопорушенням.
Враховуючи право позивача на
звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних
прав і охоронюваних законом інтересів, судам попередніх інстанцій необхідно
було з'ясувати наявність або відсутність факту порушення відповідачем прав
позивача.
Як в апеляційній, так і в
касаційній скаргах, ТОВ "Агрокадастр" посилається на порушення
місцевим господарським судом положень п. 2 ч. 1 ст. 62 ГПК України, оскільки
рішенням господарського суду Черкаської області від 03.04.2008 у справі №
16/982 було розглянуто аналогічний позов та зобов'язано ТОВ
"Агрокадастр" надати ОСОБА_1. для ознайомлення звіти ТОВ
"Агрокадастр" за 2002 та 2005 роки будь-яким доступним для ТОВ
"Агрокадастр" способом та без порушень прав ОСОБА_1.
Відхиляючи вищенаведені доводи ТОВ
"Агрокадастр", апеляційний господарський суд виходив з того, що предметом
позову у справі № 16/982 було зобов'язання відповідача надати річні
баланси Товариства за 2002-2005 роки, в той час як у даній справі
-зобов'язання відповідача надати звіти Товариства про його діяльність за
2002-2007 роки, протоколи загальних зборів Товариства за 2002-2007 роки,
інформацію про розподіл коштів, отриманих у вигляді чистого прибутку. Тобто,
предмети заявлених позовів є різними.
Колегія суддів Вищого
господарського суду України не може погодитись з таким висновком суду
апеляційної інстанції, вважає його передчасним та таким, що не ґрунтується на
повному дослідженні всіх обставин справи з огляду на таке.
Згідно із ч. 2 ст. 11 Закону
України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова
звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних
суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних
такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про
фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та
примітки до звітів.
Відповідно до Положень (стандартів)
бухгалтерського обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від
31.03.1999 № 87 під звітом про фінансові результати розуміють звіт про
доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства; балансом
є звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його
активи, зобов'язання і власний капітал.
Виходячи із наведених норм чинного
законодавства, апеляційним господарським судом зроблено вірний висновок про
необхідність розмежування даних понять (звіт та баланс), які є окремими
складовими частинами фінансової звітності підприємства.
Водночас, з мотивувальної частини
рішення від 03.04.2008 у справі № 16/982 вбачається, що місцевим господарським
судом встановлено, що відповідно до уточнень до позову позивач, як
співзасновник Товариства, просить зобов'язати відповідача надати інформацію про
фінансово-господарську діяльність ТОВ "Агрокадастр" за період
2002-2007 років, а саме річні баланси підприємства за ці роки, однак, у зв'язку
з частковим виконанням відповідачем позовних вимог, позивач просить зобов'язати
відповідача надати лише звіти за 2002 та 2005 роки. Далі по тексту судового
рішення йде посилання саме на звіти.
При цьому, пунктом 2 резолютивної
частини рішення господарського суду Черкаської області від 03.04.2008 у справі
№ 16/982 зобов'язано ТОВ "Агрокадастр" надати ОСОБА_1. для
ознайомлення звіти ТОВ "Агрокадастр" за 2002 та 2005 роки
будь-яким доступним для ТОВ "Агрокадастр" способом без порушень прав
ОСОБА_1.; в решті позовних вимог (зобов'язання надати звіти за 2003, 2004, 2006
та 2007 роки) провадження у справі припинено за відсутністю предмету спору
(пункт 3 резолютивної частини рішення).
Відтак, колегія суддів суду
касаційної інстанції приходить до висновку, що апеляційним господарським судом
зроблено помилковий висновок, що предметом позову у справі № 16/982
господарського суду Черкаської області було зобов'язання відповідача надати
позивачу баланси ТОВ "Агрокадастр", і, як наслідок, не вирішено
питання про можливість застосування до позовних вимог у даній справі в частині
зобов'язання ТОВ "Агрокадастр" надати ОСОБА_1. звіт про діяльність
Товариства за 2002 - 2007 роки положень п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Також Вищий господарський суд
України не може погодитись із висновками судів попередніх судових інстанцій про
задоволення вимог про стягнення витрат за послуги адвоката у заявленому до
стягнення розмірі, враховуючи наступне.
Частина 5 статті 49 ГПК України
відносить до числа судових витрат суми, які підлягають сплаті за послуги
адвоката. При цьому суми, які підлягають сплаті, зокрема, за послуги адвоката
покладаються: при задоволенні позову -на відповідача; при відмові в позові -на
позивача; при частковому задоволенні позову -на обидві сторони пропорційно
розміру задоволених позовних вимог.
У пункті 12 роз'яснень президії
Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 "Про деякі
питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу
України" (з наступними доповненнями і змінами) зазначено: "Вирішуючи
питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір
відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути
неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням
обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з
огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи".
У визначенні розумно необхідного
розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до
уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на
службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних
послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований
фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні
або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни
на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна
надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат (абзац 3 пункту 11
Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 №
01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів
окремих норм процесуального права").
Інші твердження скаржника про
порушення господарськими судами норм процесуального права не знайшли свого
підтвердження під час перегляду оскаржуваних судових рішень у касаційному
порядку.
Отже, суди попередніх судових
інстанцій припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47
ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення
усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного
і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх
сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою
для скасування судових рішень у справі.
Касаційна ж інстанція відповідно до
ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того
чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
З огляду на наведене справа має
бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого
необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам
сторін належну правову оцінку, і вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись ст. ст. 1115,
1117, 1119 - 11112 Господарського
процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з
обмеженою відповідальністю "Агрокадастр" задовольнити частково.
Скасувати рішення господарського
суду Черкаської області від 21.07.2008 та постанову Київського міжобласного
апеляційного господарського суду від 18.12.2008 у справі № 16/3196.
Справу № 16/3196 направити на новий
розгляд до господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя
Н.М. ГУБЕНКО
Судді Т.Л.
БАРИЦЬКА
О.А. ПОДОЛЯК
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2009 |
Оприлюднено | 21.09.2009 |
Номер документу | 4663365 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Губенко H.M.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні