Постанова

від 13.07.2015 по справі 826/6083/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 липня 2015 року 10:00 № 826/6083/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства «Українська геологічна компанія» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.12.2014 року № 0053091502, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Державне підприємство «Українська геологічна компанія» (надалі - позивач або ДП «УГК») з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.12.2014 року № 0053091502.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем було винесено протиправне податкове повідомлення-рішення від 16.12.2014 року № 0053091502, яким ДП «УГК» визначено до сплати грошове зобов'язання у сумі 42 575,83 грн. за порушення строків сплати узгоджених сум податку на прибуток. При цьому, як роз'яснив сам контролюючий орган несвоєчасно погашена позивачем сума податкової заборгованості (214 044,65 грн.) сформувалася в більшій своїй частині (152 970,13 грн.) за рахунок передачі наприкінці жовтня 2012 року заборгованості від платників податків (відокремлених підрозділів ПДРГП «Північгеологія») - Житомирської геологічної експедиції (в сумі 60773,63 грн.) і Рівненської геологічної експедиції (в сумі 92 196,50 грн.), в результаті реорганізації вказаних підприємств шляхом їх приєднання. Водночас, в даному випадку контролюючим органом в порушення норм Податкового кодексу України сума існуючої у ПДРГП «Північгеологія» переплати з частини прибутку підприємств у сумі 132 087,89 грн. на момент реорганізації та передачі її правонаступнику ДП «УГК» за розподільчим балансом та актом приймання-передачі майна, активів та пасивів, затверджених в лютому 2012 року, до облікової картки позивача перенесена своєчасно не була, а тому, як наслідок, у 2014 році в обліковій картці ДП «УГК» з частини чистого прибутку підприємств штучно утворився податковий борг, що призвело до збільшення тривалості терміну несвоєчасної сплати самостійно узгоджених поточних податкових зобов'язань з названого податку (150 грн., 9 919 грн., 49 950 грн.). Таким чином, розмір несвоєчасно погашених сум грошових зобов'язань та міра відповідальності (штрафна санкція у розмірі 20 % від простроченої суми грошових зобов'язань) у податковому повідомленні-рішенні від 16.12.2014 року № 0053091502 не відповідають дійсним обставинам справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2015 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду у судовому засіданні.

30.06.2015 року у судове засідання з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у призначене судове засідання у справі не з'явився, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, що, у відповідності до положень ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

При цьому, 30.04.2015 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшли письмові заперечення проти позову із доданими до них витягами з облікової картки ДП «УГК» з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, та з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств).

З огляду на викладене, суд у судовому засіданні 30.06.2015 року на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, враховуючи неприбуття належним чином повідомленого відповідача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Водночас, судом на підставі ст. 55 КАС України, замінено відповідача на правонаступника - «Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві» (надалі - відповідач або ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві).

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведена камеральна перевірка податкової звітності ДП «УГК» по податку на прибуток, за результатами якої складений Акт від 21.08.2014 року № 6383 (надалі - акт перевірки).

Під час проведення вказаної перевірки контролюючим органом встановлено порушення підприємством строків сплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань податку на прибуток, передбачених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, за періоди 2012 і 2014 роки, а саме: 10.02.2014 року сплачено суми податку 1 000 грн. і 165 грн. (граничний термін сплати - 26.03.2012 року, кількість днів затримки сплати - 686), 19.03.2014 року сплачено суму податку 9 919 грн. (граничний термін сплати - 19.02.2012 року, кількість днів затримки сплати - 760), 12.08.2014 року сплачено суму податку 150 грн. (граничний термін сплати - 20.02.2012 року, кількість днів затримки сплати - 30), 27.05.2014 року сплачено суму податку 49 950 грн. (граничний термін сплати - 29.02.2012 року, кількість днів затримки сплати - 829), 11.08.2014 року сплачено суму податку 794,65 грн. (граничний термін сплати - 19.02.2012 року, кількість днів затримки сплати - 905), 11.08.2014 року сплачено суму податку 92 196,50 грн. (граничний термін сплати - 26.03.2012 року, кількість днів затримки сплати - 869), 11.08.2014 року сплачено суму податку 9 919 грн. (граничний термін сплати - 02.03.2014 року, кількість днів затримки сплати - 163), 11.08.2014 року сплачено суму податку 49 950 грн. (граничний термін сплати - 20.05.2014 року, кількість днів затримки сплати - 84).

На підставі вказаного акта камеральної перевірки ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийняла податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 08.09.2014 року за № 0033431502, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за порушення ДП «УГК» граничного строку сплати суми грошового зобов'язання за платежем «частина прибутку підприємств» в розмірі 214 044,65 грн., всього на 905, 869, 829, 760, 686, 174, 163, 84 дні, нарахувала підприємству штраф в сумі 42 808,93 грн. (що складає 20% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання).

За результатами адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення від 08.09.2014 року № 0033431502 було скасовано рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві від 14.11.2014 року № 375/10/26-15-10-06-15 про результати розгляду первинної скарги та з урахуванням рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 09.12.2014 року № 1921/10/2615-10-06-15 про внесення змін до зазначеного вище рішення ГУ Міндоходів у м. Києві, а саме: в частині суми 233,10 грн. (з розрахунку того, що штрафних санкцій за несвоєчасність погашення грошових зобов'язань з частини чистого прибутку (доходу) складає 42 575,83 грн. (212 879,13 грн. х 20%).

Надалі, ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі вказаного акта камеральної перевірки та з урахуванням рішень ГУ Міндоходів у м. Києві від 14.11.2014 року № 375/10/26-15-10-06-15 та ГУ ДФС у м. Києві від 09.12.2014 року № 1921/10/2615-10-06-15 прийняла податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 16.12.2014 року № 0053091502, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за порушення ДП «УГК» граничного строку сплати суми грошового зобов'язання за платежем «частина прибутку підприємств» в розмірі 212 879,13 грн., всього на певну кількість днів, але більше ніж 30 календарних днів, нарахувала ДП «УГК» штраф в сумі 42 575,83 грн. (що складає 20% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання).

При цьому, як пояснив представник відповідача у своїх письмових запереченнях проти позову, та виходячи зі змісту рішень ГУ Міндоходів у м. Києві від 14.11.2014 року № 375/10/26-15-10-06-15 та ГУ ДФС у м. Києві від 09.12.2014 року № 1921/10/2615-10-06-15, безпосередньо предметом камеральної перевірки позивача були декларації з податку на прибуток і розрахунки частини чистого прибутку (доходу) за 2012, 2013, 2014 роки та КОР платника частини чистого прибутку (доходу), код платежу 21010100. За даними облікової картки ДП «УГК» за ним з 24.10.2012 pоку обліковувалася недоїмка в сумі 60 663,63 грн., що перейшла від структурного підрозділу ПДРГП «Північгеологія» - Житомирської геологічної експедиції (правонаступником названого підприємства в результаті реорганізації стало ДП «УГК»), а з 10.02.2014 року від структурного підрозділу ПДРГП «Північгеологія» - Рівненської геологічної експедиції, та відповідно сума податкового боргу станом на вказану дату складала 153 030,13 грн. (тобто, 60 663,63 грн. + 92 196,5 грн.). Надалі, хронологія утворення сум податкового боргу та його погашення виглядає наступним чином: 19.02.2014 року в КОР платника по частині чистого прибутку нараховано 150,00 грн., згідно розрахунку частини прибутку (доходу) № 9089781565 від 06.02.2014 року, - сума недоїмки складає 153 180,13 грн. 28.02.2014 року в КОР платника по частині чистого прибутку нараховано 9919,00 грн. згідно розрахунку частини прибутку (доходу) № 9090891996 від 28.02.2014 року, - сума недоїмки складає 163 099,13 грн. 20.03.2014 року згідно платіжного доручення № 4283 від 20.03.2014 року сплачено 9 919,00 грн., - сума недоїмки складає 153 180,13 грн. 26.03.2014 року донараховано штрафну санкцію у розмірі 22 грн., згідно ст. 126 Податкового кодексу України (податкове повідомлення-рішення № 0017061502 від 12.03.2014 року), - сума недоїмки складає 153 202,13 грн. 20.05.2014 року нараховано 49 950,00 грн. згідно розрахунку частини прибутку (доходу) № 9023080236 від 24.04.2014 року, - сума недоїмки складає 203 152,13 грн. 28.05.2014 року згідно платіжного доручення № 4720 від 28.05.2014 р. сплачено 49 950,00 грн., - сума недоїмки склала 153 202,13 грн. 12.08.2014 р. згідно платіжного доручення № 133 від 11.08.2014 року сплачено 212 400,00 грн., - тим самим по ДП «УГК» недоїмка була погашена повністю.

Вважаючи вказане вище податкове повідомлення-рішення від 16.12.2014 року № 0053091502 необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - ПК України).

У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, «грошове зобов'язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, нормами ст.126 ПК України встановлено, що у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

При цьому, при встановленні обставин щодо виникнення у платника податків обов'язку по сплаті узгоджених сум грошових зобов'язань та/або суми податкового боргу слід враховувати наступне.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 104 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Разом з тим, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення..

Також, нормами ст. 109 ЦК України встановлено, що виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс. Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно. Якщо після виділу неможливо точно встановити обов'язки особи за окремим зобов'язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов'язанням.

Таким чином, з контексту норм ЦК України слідує, що припинення юридичної особи здійснюється в результаті ліквідації або реорганізації, яка може здійснюватись шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення, у той час, як виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб, при цьому припинення юридичної особи з якої був здійснений виділ не відбувається та вона несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу, як і остання за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до неї.

Відповідно до п. 67.1 ст. 67 ПК України, у разі коли внаслідок припинення платника податків - юридичної особи шляхом реорганізації частина його податкових зобов'язань чи податкового боргу залишається непогашеною, такі податкові зобов'язання чи борг переходять (розподіляються) до юридичних осіб - правонаступників реорганізованої юридичної особи у порядку, визначеному цим Кодексом.

Разом з тим, більш детально правові наслідки реорганізації або ліквідації юридичної особи для оподаткування визначені ст. 98 ПК України.

Так, приписи пп. 98.1.4 п. 98.1 ст. 98 ПК України під реорганізацією платника податків розуміють виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків в обмін на їх корпоративні права, внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.

Згідно п. 98.3 ст. 98 ПК України, реорганізація платника податків шляхом виділення з його складу іншого платника податків або внесення частини майна платника податків до статутного фонду іншого платника податків без ліквідації платника податків, який реорганізується, не тягне за собою розподілу грошових зобов'язань чи податкового боргу між таким платником податків та особами, утвореними у процесі його реорганізації, чи встановлення їх солідарної відповідальності за порушення податкового законодавства, крім випадків, коли за висновками органу державної податкової служби така реорганізація може призвести до неналежного погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платником податків, який реорганізується. Рішення про застосування солідарної або розподільної відповідальності за порушення податкового законодавства може бути прийняте органом державної податкової служби у разі, коли майно платника податків, що реорганізується, перебуває у податковій заставі на момент прийняття рішення про таку реорганізацію.

Також, п. 98. і 98.9 ст. 98 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків, що реорганізується, має суми надміру сплачених грошових зобов'язань, такі суми підлягають заліку в рахунок його непогашених грошових зобов'язань або податкового боргу за іншими податками. Зазначена сума розподіляється між бюджетами та державними цільовими фондами пропорційно загальним сумам грошового зобов'язання або податкового боргу такого платника податків.

У разі якщо сума надміру сплачених грошових зобов'язань або невідшкодованих податків та зборів платника податків перевищує суму грошових зобов'язань або податкового боргу з інших податків, сума перевищення перераховується в розпорядження правонаступників такого платника податків пропорційно його частці в майні, що розподіляється, згідно з розподільним балансом або передаточним актом.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.10.2011 року № 1100-р «Про реорганізацію Північного державного регіонального геологічного підприємства «Північгеологія» та наказу Державної служби геології та надр України від 16.11.2011 року № 153 «Про реорганізацію Північного державного регіонального геологічного підприємства «Північгеологія» було вирішено реорганізувати ПДРГП «Північгеологія» (ідентифікаційний код 25398506) та 02.02.2012 року шляхом виділу створити нову юридичну особу - Державне підприємство «Українська геологічна компанія» (код ЄДРПОУ 38078094), - яке буде правонаступником прав та обов'язків ПДРГП «Північгеологія», зокрема, заборгованості за податковими зобов'язаннями перед державою, згідно з розподільчим балансом.

Так, Головою Державної служби геології та надр України Ставицьким Е.А. був затверджений розподільчий баланс ПДРГП «Північгеологія» на 01.02.2012 року, складеного на виконання наказу Державної служби геології та надр України від 16.11.2011 року № 153, до новоствореної юридичної особи ДП «Українська геологічна компанія», а також 09.02.2012 року - передавальний акт. Зокрема, відповідно до останнього до ДП «УГК» перейшло майно, активи і пасиви в частині, згідно додатків до цього Акта, а саме: згідно Додатку № 24, було передано поточні зобов'язання по сплаті частини прибутку, що вилучається до бюджету (дивіденди) в сумі 21 947,59 грн. (як сумарна різниця між кредиторською та дебіторською заборгованістю структурних підрозділів ПДРГП «Північгеологія»: КВП - від'ємне значення податку в сумі 132 087,89 грн., Рівненська ГЕ - грошове зобов'язання до сплати в сумі 164 505 грн., Укр НВЦГД - від'ємне значення податку в сумі 10 469,52 грн.).

Зі змісту статуту ДП «УГК» у новій редакції 2013 року вбачається, що позивач є правонаступником лише частини майна, прав та обов'язків ПДРГП «Північгеологія» за розподільчим балансом.

При цьому, за даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на момент розгляду даної справи в суді ПДРГП «Північгеологія» (ідентифікаційний код 25398506) не перебуває у процесі припинення та відповідно досі не ліквідоване.

Разом з тим, під час судового розгляду даної справи відповідач не пред'явив суду документальні докази прийняття контролюючим органом рішення про застосування до ДП «УГК» солідарної або розподільної відповідальності за порушення податкового законодавства ПДРГП «Північгеологія» чи його відокремленими підрозділами, висновку контролюючого органу про те, що реорганізація ПДРГП «Північгеологія» шляхом виділення з нього нового підприємства ДП «УГК» може призвести до неналежного погашення ПДРГП «Північгеологія» грошових зобов'язань чи податкового боргу, та нормативно і документально обґрунтованих пояснень з питання виникнення правових підстав для формування в обліковій картці ДП «УГК» обов'язку по сплаті до бюджету суми податкового боргу з чистого прибутку підприємств у розмірі 152 970,13 грн., що раніше обліковувався за структурними підрозділами ПДРГП «Північгеологія» - Житомирською геологічною експедицією та Рівненською геологічною експедицією, - та в таких обсягах не передався позивачу за розподільчим балансом і передавальним актом.

Таким чином, суд приходить до висновку про не доведення відповідачем правомірності існування у позивача суми податкової заборгованості у розмірі 152 970,13 грн. та, як наслідок, виникнення у ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві правових підстав для застосування до ДП «УГК» відповідальності у вигляді штрафних санкцій за несвоєчасність погашення даної суми грошових зобов'язань.

Крім того, за результатами аналізу даних, наявних у матеріалах справи витягів з облікових карток платника частини чистого прибутку ДП «УГК» за 2012 - 2014 роки, судом встановлено, що дії контролюючого органу по нарахуванню в обліковій картці позивача 24.10.2012 року та 10.03.2014 року до сплати сум грошових зобов'язань 60 663,63 грн. та 92 196,50 грн. призвело до збільшення тривалості прострочення позивачем сплати поточних платежів (9 919 грн. і 49 950 грн.), задекларованих у поданих розрахунках частини прибутку (доходу) реєстр. № 9090891996 від 28.02.2014 року та № 9023080236 від 24.04.2014 року, на термін більше ніж 30 календарних днів (а саме: за актом камеральної перевірки на 163 та 83 календарні дні).

Як наслідок, за порушення позивачем законодавчо встановленого 10-го терміну для сплати зазначених сум узгоджених грошових зобов'язань відповідач, згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, безпідставно застосував до ДП «УГК» відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 20% від суми несвоєчасно погашеної грошових зобов'язань, замість штрафу у розмірі 10% від суми грошових зобов'язань 59 869 грн. (тобто 9 919 грн. + 49 950 грн.), що мало місце у даному випадку.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням наявних у справі матеріалів, суд приходить до висновку про неправомірність та необґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 16.12.2014 року № 0053091502.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірне рішення відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, ч. 6 ст. 128, ст.ст. 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Державного підприємства «Українська геологічна компанія» задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві від 16.12.2014 року № 0053091502.

3. Стягнути на користь Державного підприємства «Українська геологічна компанія» (ідентифікаційний код: 38078094, адреса: 02088, м. Київ, провулок Геофізиків, 10) судові витрати у розмірі 182,70 грн. (ста вісімдесяти двох грн. 70 копійок) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок