Ухвала

від 15.10.2015 по справі 826/6083/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6083/15 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

15 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Українська геологічна компанія» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2014 року позов Державного підприємства «Українська геологічна компанія» задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі ГУ Державної фіскальної служби у місті Києві від 16.12.2014 року № 0053091502.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведена камеральна перевірка податкової звітності ДП "УГК" по податку на прибуток, за результатами якої складений Акт від 21.08.2014 року № 6383 (надалі - акт перевірки).

Під час проведення вказаної перевірки контролюючим органом встановлено порушення підприємством строків сплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань податку на прибуток, передбачених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акта камеральної перевірки ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийняла податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 08.09.2014 року за № 0033431502, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за порушення ДП "УГК" граничного строку сплати суми грошового зобов'язання за платежем "частина прибутку підприємств" в розмірі 214 044,65 грн., всього на 905, 869, 829, 760, 686, 174, 163, 84 дні, нарахувала підприємству штраф в сумі 42 808,93 грн. (що складає 20% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання).

За результатами адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення від 08.09.2014 року № 0033431502 було скасовано рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві від 14.11.2014 року № 375/10/26-15-10-06-15 про результати розгляду первинної скарги та з урахуванням рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 09.12.2014 року № 1921/10/2615-10-06-15 про внесення змін до зазначеного вище рішення ГУ Міндоходів у м. Києві, а саме: в частині суми 233,10 грн. (з розрахунку того, що штрафних санкцій за несвоєчасність погашення грошових зобов'язань з частини чистого прибутку (доходу) складає 42 575,83 грн. (212 879,13 грн. х 20%).

Надалі, ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі вказаного акта камеральної перевірки та з урахуванням рішень ГУ Міндоходів у м. Києві від 14.11.2014 року № 375/10/26-15-10-06-15 та ГУ ДФС у м. Києві від 09.12.2014 року № 1921/10/2615-10-06-15 прийняла податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 16.12.2014 року № 0053091502, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за порушення ДП "УГК" граничного строку сплати суми грошового зобов'язання за платежем "частина прибутку підприємств" в розмірі 212 879,13 грн., всього на певну кількість днів, але більше ніж 30 календарних днів, нарахувала ДП "УГК" штраф в сумі 42 575,83 грн. (що складає 20% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання).

Вважаючи вказане вище податкове повідомлення-рішення від 16.12.2014 року № 0053091502 необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, нормами ст.126 ПК України встановлено, що у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

Згідно положень статті 109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс. Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно. Якщо після виділу неможливо точно встановити обов'язки особи за окремим зобов'язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов'язанням.

Відповідно до п. 98.3 ст. 98 ПК України, реорганізація платника податків шляхом виділення з його складу іншого платника податків або внесення частини майна платника податків до статутного фонду іншого платника податків без ліквідації платника податків, який реорганізується, не тягне за собою розподілу грошових зобов'язань чи податкового боргу між таким платником податків та особами, утвореними у процесі його реорганізації, чи встановлення їх солідарної відповідальності за порушення податкового законодавства, крім випадків, коли за висновками органу державної податкової служби така реорганізація може призвести до неналежного погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платником податків, який реорганізується. Рішення про застосування солідарної або розподільної відповідальності за порушення податкового законодавства може бути прийняте органом державної податкової служби у разі, коли майно платника податків, що реорганізується, перебуває у податковій заставі на момент прийняття рішення про таку реорганізацію.

Також, п. 98. і 98.9 ст. 98 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків, що реорганізується, має суми надміру сплачених грошових зобов'язань, такі суми підлягають заліку в рахунок його непогашених грошових зобов'язань або податкового боргу за іншими податками. Зазначена сума розподіляється між бюджетами та державними цільовими фондами пропорційно загальним сумам грошового зобов'язання або податкового боргу такого платника податків.

У разі якщо сума надміру сплачених грошових зобов'язань або невідшкодованих податків та зборів платника податків перевищує суму грошових зобов'язань або податкового боргу з інших податків, сума перевищення перераховується в розпорядження правонаступників такого платника податків пропорційно його частці в майні, що розподіляється, згідно з розподільним балансом або передаточним актом.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.10.2011 року № 1100-р "Про реорганізацію Північного державного регіонального геологічного підприємства "Північгеологія" та наказу Державної служби геології та надр України від 16.11.2011 року № 153 "Про реорганізацію Північного державного регіонального геологічного підприємства "Північгеологія" було вирішено реорганізувати ПДРГП "Північгеологія" (ідентифікаційний код 25398506) та 02.02.2012 року шляхом виділу створити нову юридичну особу - Державне підприємство "Українська геологічна компанія" (код ЄДРПОУ 38078094), - яке буде правонаступником прав та обов'язків ПДРГП "Північгеологія", зокрема, заборгованості за податковими зобов'язаннями перед державою, згідно з розподільчим балансом.

Так, Головою Державної служби геології та надр України Ставицьким Е.А. був затверджений розподільчий баланс ПДРГП "Північгеологія" на 01.02.2012 року, складеного на виконання наказу Державної служби геології та надр України від 16.11.2011 року № 153, до новоствореної юридичної особи ДП "Українська геологічна компанія", а також 09.02.2012 року - передавальний акт. Зокрема, відповідно до останнього до ДП "УГК" перейшло майно, активи і пасиви в частині, згідно додатків до цього Акта, а саме: згідно Додатку № 24, було передано поточні зобов'язання по сплаті частини прибутку, що вилучається до бюджету (дивіденди) в сумі 21 947,59 грн. (як сумарна різниця між кредиторською та дебіторською заборгованістю структурних підрозділів ПДРГП "Північгеологія": КВП - від'ємне значення податку в сумі 132 087,89 грн., Рівненська ГЕ - грошове зобов'язання до сплати в сумі 164 505 грн., Укр НВЦГД - від'ємне значення податку в сумі 10 469,52 грн.).

Зі змісту статуту ДП "УГК" у новій редакції 2013 року вбачається, що позивач є правонаступником лише частини майна, прав та обов'язків ПДРГП "Північгеологія" за розподільчим балансом.

При цьому, за даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на момент розгляду даної справи в суді ПДРГП "Північгеологія" (ідентифікаційний код 25398506) не перебуває у процесі припинення та відповідно досі не ліквідоване.

Враховуючи наведені вище обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про не доведення податковим органом правомірності існування у позивача суми податкової заборгованості у розмірі 152 970,13 грн. та, як наслідок, виникнення у ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві правових підстав для застосування до ДП "УГК" відповідальності у вигляді штрафних санкцій за несвоєчасність погашення даної суми грошових зобов'язань.

Крім того, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо безпідставності застосування відповідачем до позивача штрафу в розмірі 20% від суми несвоєчасно погашеної грошових зобов'язань, замість штрафу у розмірі 10% від суми грошових зобов'язань 59 869 грн. (тобто 9 919 грн. + 49 950 грн.), оскільки згідно витягів з облікових карток платника частини чистого прибутку ДП "УГК" за 2012 - 2014 роки, вбачається, що дії контролюючого органу по нарахуванню в обліковій картці позивача 24.10.2012 року та 10.03.2014 року до сплати сум грошових зобов'язань 60 663,63 грн. та 92 196,50 грн. призвело до збільшення тривалості прострочення позивачем сплати поточних платежів (9 919 грн. і 49 950 грн.), задекларованих у поданих розрахунках частини прибутку (доходу) реєстр. № 9090891996 від 28.02.2014 року та № 9023080236 від 24.04.2014 року, на термін більше ніж 30 календарних днів (а саме: за актом камеральної перевірки на 163 та 83 календарні дні).

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення від 16.12.2014 року № 0053091502.

В свою чергу, доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, а отже, не підлягають задоволенню.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.