Постанова

від 07.07.2015 по справі 805/920/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Бабаш Г.П.

Суддя-доповідач - Ястребова Л. В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2015 року справа №805/920/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Ястребової Л.В., суддів Компанієць І.Д., Ляшенка Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дзержинську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 р. у справі № 805/920/15-а (головуючий І інстанції Кравченко Т.О.) за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дзержинську Донецької області про стягнення суми витрат на виплату і доставку пенсій,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області в березні 2015 року звернулося до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дзержинську Донецької області , в якому позивач просив стягнути з відповідача суми витрат на виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника за період з 01.01.2014 року по 01.12.2014 року (включно) у сумі 29 010, 91 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дзержинську Донецької області про стягнення суми витрат на виплату і доставку пенсій задоволено частково.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дзержинську Донецької області на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області суми витрат на виплату і доставку пенсій по втраті годувальника за період жовтень - грудень 2014 року у розмірі 450 ( чотириста п'ятдесят) грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровському районі м. Донецька подало апеляційну скаргу, в якій зазначило, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просило ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька також подало апеляційну скаргу, в якій зазначило, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою в частині відмови у задоволенні позову, у зв'язку з чим просило ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду встановлено, що управління ПФУ в період з 01 жовтня 2014 року по 01 грудня 2014 року помісячно складало списки осіб, які отримують пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Вищевказані виплати увійшли до актів щомісячної звірки витрат на виплату пенсій по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Разом з тим відділення Фонду вказані суми прийняло до відшкодування не в повному обсязі, про що складено таблиці розбіжностей до інформації про відшкодування Фондом витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до таблиць розбіжностей та списків осіб, за якими Фонд не прийняв до відшкодування суми витрат на виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в сумі 10029,62 грн., в тому числі 10021,46 грн. - основний розмір, 8 грн. 16 коп. витрати на доставку пенсії та витрати по виплаті пенсій тимчасово переселеним пенсіонерам із зони АТО в сумі 18981,29 грн., в тому числі 18974,17 грн. - основний розмір та 7,12 грн. витрати на доставку пенсії до з'ясування підстав.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 Основ, залежно від страхового випадку, є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

1 січня 2004 року набрав чинності Закон України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), який частково дублює норми раніше прийнятого, але ще чинного Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII).

Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Відповідно до частини восьмої статті 36 Закону № 1058-IV пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону № 1105-XIV.

Згідно зі статтею 33 зазначеного Закону у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Такими непрацездатними особами є, серед іншого, жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють.

Пунктом 5 частини першої статті 24 Закону № 1105-ХІV Фонд зобов'язано співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, передбачений статтею 21 Закону № 1105-ХІV.

Відповідно до цієї статті Фонд зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.

Статтею 28 Закону № 1105-ХІV встановлено, що страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Зазначені грошові суми, в тому числі, складаються із страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

Проаналізувавши вищезазначені норми права, враховуючи висновки Верховного Суду України в постанові від 08.07.2014року у справі № 21-240а14, колегія суддів дійшла висновку, що страхові виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону № 1105-ХІV Фонд виплачує у разі настання страхового випадку виключно особам, які мають право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону), перелік яких міститься у статті 33 зазначеного Закону. У разі якщо особи, яким призначені пенсії у зв'язку з втратою годувальника, не підпадають під визначений статтею 33 Закону № 1105-ХІV перелік осіб, які мають право на одержання страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника, витрати, понесені управлінням ПФУ у зв'язку з виплатою та доставкою таких пенсій, не підлягають відшкодуванню Фондом.

Із матеріалів справи вбачається, що на день смерті годувальника ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 не досягли 55-річного віку. Що стосується доводів пенсійного фонду щодо наявності інвалідності ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, то судом вірно зазначено, що дані особи не були інвалідами на дату втрати годувальника, отже в розумінні ч.1 ст.33 Закону № 1105 ці особи не належать до категорії осіб, які мають право на одержання щомісячних страхових виплат від Відділення Фонду. Але при цьому, суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_19 перебували на утриманні померлих годувальників.

Відповідно до ст.. 35 Закону № 1105-ХІV документами, що підтверджують перебування особи на утриманні є довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - довідки виконавчого органу ради чи інших документів про склад сім'ї померлого, в тому числі про тих, хто перебував на його утриманні, або копії відповідного рішення суду. Факт перебування зазначених осіб підтверджується довідками ЖЕУ та рішенням суду (т. 1 а.с. 159, 170, 187, 207, 228, 235, 241, т. 2 а.с. 19, 46, 60, 68). Тому, суд дійшов помилкового висновку щодо відмови у відшкодуванні витрат пенсійному органу по цим особам у сумі 4933,98 грн.

Відповідач не прийняв до відшкодування витрати позивача по виплаті та доставці пенсій у розмірі 1495,64 грн. по особам: ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 через відсутність документів, що встановлюють причинний зв'язок смерті годувальника з нещасним випадком на виробництві чи професійним захворюванням, яким є медичний висновок.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо відсутності документів

що встановлюють причинний зв'язок смерті годувальника з нещасним випадком на виробництві чи професійним захворюванням стосовно ОСОБА_21, ОСОБА_23, ОСОБА_22, а тому в цій частині відповідачем правомірно не прийнято до відшкодування витрати на виплату та доставку пенсій. Що стосується ОСОБА_20, то судом помилково не враховано, що в матеріалах справи наявний висновок Донецького обласного центру медико-соціальної експертизи щодо причинного зв'язку смерті годувальника з нещасним випадком на виробництві чи професійним захворюванням та довідка житлового органу про перебування дружини померлого на його утриманні (т. 2 а.с. 13, 15). Таким чином, витрати на виплату та доставку пенсії ОСОБА_20 у сумі 450, 0 грн. підлягають відшкодуванню.

Щодо ОСОБА_24, який з 31.01.2013 року отримує пенсію по втраті годувальника, призначену відповідно до ст.. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розумінні ч.1 ст.33 Закону № 1105 пасинок не належить до категорії осіб, які мають право на одержання щомісячних страхових виплат від Відділення Фонду.

Суд першої інстанції також дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог щодо витрат на виплату і доставку пенсій відносно ОСОБА_25, оскільки згідно акту огляду МСЕК йому встановлено 2 групу інвалідності з дитинства.

Як вбачається із матеріалів справи до відшкодування не прийняті суми по виплаті пенсій внутрішньо переміщених пенсіонерів ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_3, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50 до з'ясування підстав. Таким чином, суд першої інстанції правомірно зазначив про відсутність доказів для прийняття обґрунтованого рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у відшкодуванні виплат на витрату та доставку пенсій ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_19, ОСОБА_20 на загальну суму 5383,98 грн., в тому числі основний розмір 5369,94 грн., доставка 14,04 грн.

Керуючись статтями 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дзержинську Донецької області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 р. у справі № 805/920/15-а - скасувати в частині відмови у відшкодуванні виплат на витрату та доставку пенсій за період жовтень - грудень 2014 року у розмірі 5383,98 грн.

В абзаці другому постанови Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 р. у справі № 805/920/15-а замість слів: «у розмірі 450 грн.» вказати: «у розмірі 5833,98 грн.».

В іншій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 р. у справі № 805/920/15-а залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: Л. В. Ястребова

Судді: І.Д. Компанієць

Д. В. Ляшенко