Ухвала

від 15.12.2016 по справі 805/920/15-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" грудня 2016 р. м. Київ К/800/36549/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Мороза В.Ф.,

Донця О.Є.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною Управління Пенсійного Фонду України в м. Дзержинську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дзержинську Донецької області про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И Л А :

Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області звернулось до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дзержинську Донецької області про стягнення з відповідача сум витрат на виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника за період з 01.01.2014 по 01.12.2014 (включно) у розмірі 29010,91 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставною відмовою відповідача відшкодувати Пенсійному фонду витрати на виплату громадянам пенсій у зв'язку з втратою годувальника за наявності у відповідача законодавчо визначеного обов'язку відшкодовувати такі витрати.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено частково: стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дзержинську Донецької області на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області суми витрат на виплату і доставку пенсій по втраті годувальника за період жовтень - грудень 2014 року у розмірі 450,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2015 року Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року скасовано в частині відмови у стягненні виплат на витрату та доставку пенсій за період жовтень - грудень 2014 року у розмірі 5383,98 грн.

Абзац другий постанови Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року викладено у редакції: стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дзержинську Донецької області на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області суми витрат на виплату і доставку пенсій по втраті годувальника за період жовтень - грудень 2014 року у розмірі 5833,98 грн.; в іншій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем направлені відповідачу акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачені пенсії по інвалідності, призначені особам, постраждалим внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період жовтень - грудень 2014 року.

До сум виплаченої особам пенсії включені виплати витрати на виплату і доставку пенсій стосовно громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 які не були прийняті до відшкодування Фондом.

Також відділенням Фонду не прийнято до відшкодування суми витрат стосовно громадян ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, які переміщені з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

Всього відділенням фонду не прийнято до відшкодування суми витрат у загальному розмірі 29010,91 грн.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не прийняття до відшкодування зазначених сум витрат на виплату та доставку пенсій, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства, погоджується з вказаними висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Відповідно до частини восьмої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з статтею 33 зазначеного Закону у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Такими непрацездатними особами є, серед іншого, жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють.

Пунктом 5 частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Фонд зобов'язано співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, передбачений статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до цієї статті Фонд зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.

Статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мают.

З аналізу зазначених норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства убачається, що страхові виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Фонд виплачує у разі настання страхового випадку виключно особам, які мають право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону), перелік яких міститься у статті 33 зазначеного Закону.

У разі якщо особи, яким призначені пенсії у зв'язку з втратою годувальника, не підпадають під визначений статтею 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перелік осіб, які мають право на одержання страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника, витрати, понесені Пенсійним фондом у зв'язку з виплатою та доставкою таких пенсій, не підлягають відшкодуванню Фондом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 08 липня 2014 року у справі № 21-240а14.

У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що на день смерті їх годувальника громадяни ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_52, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_19, ОСОБА_5, ОСОБА_18, ОСОБА_20 не досягли 55-річного віку. А тому, в розумінні статті 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ці особи не належать до категорії осіб, які мають право на одержання щомісячних страхових виплат від Відділення Фонду.

Що стосується доводів Пенсійного фонду щодо наявності інвалідності у ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_52, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_19, ОСОБА_5, ОСОБА_18, суди попередніх інстанцій встановили, що дані особи не були інвалідами на дату втрати годувальника, отже в розумінні статті 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ці особи також не належать до категорії осіб, які мають право на одержання щомісячних страхових виплат від Відділення Фонду.

З огляду на викладене, судами попередніх інстанцій обґрунтовано відмовлено у задоволенні позову в частині вимог про стягнення з відповідача коштів, виплачених Пенсійним фондом зазначеним особам.

Також, відповідач не прийняв до відшкодування витрати позивача по виплаті та доставці пенсій громадянам ОСОБА_22, ОСОБА_14, ОСОБА_21 через відсутність документів, що встановлюють причинний зв'язок смерті годувальника з нещасним випадком на виробництві чи професійним захворюванням.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що по вказаним особам в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджуються причинний зв'язок смерті годувальника з нещасним випадком на виробництві чи професійним захворюванням.

Таким чином, судами попередніх інстанцій обґрунтовано відмовлено у задоволенні позову в частині вимог про стягнення з відповідача коштів, виплачених Пенсійним фондом особам: ОСОБА_22, ОСОБА_14, ОСОБА_21

Щодо ОСОБА_24, який з 31.01.2013 року отримує пенсію по втраті годувальника, призначену відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», судами попередніх інстанцій обґрунтовано зазначено, що розумінні статті 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пасинок не належить до категорії осіб, які мають право на одержання щомісячних страхових виплат від Відділення Фонду.

Щодо відшкодування витрат по виплаті пенсій стосовно внутрішньо переміщених з окупованих територій пенсіонерів ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51 за спірний період колегія суддів вказує наступне.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що позивачем під час розгляду справи не надано стосовно вказаних осіб актів про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, карток обліку професійних захворювань, свідоцтв про смерть, довідок про наявність причинного зв'язку між смертю і професійним захворюванням померлого, документів на підставі яких була призначена пенсія по втраті годувальника.

Без дослідження зазначених документів заявлені позивачем вимоги щодо вказаних осіб є передчасними, а відтак, суди попередніх інстанцій правомірно відмовили у задоволенні позову у вказаній частині.

Окремо колегія суддів зазначає, що у своїй касаційній скарзі заявник не оспорює законність постанов судів попередніх інстанцій в частині, якою позов задоволено, а відтак, колегія суддів, виходячи з виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства, у вказаній частині оскаржувані судові рішення не переглядає.

З огляду на викладене, беручи до уваги обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, колегія суддів вказує на відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій надана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення не допущено.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Дзержинську Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: