Постанова

від 10.07.2015 по справі 826/4356/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 липня 2015 року 11:30 № 826/4356/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Біг Фудз» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Біг Фудз» (надалі - позивач або ТОВ «Біг Фудз») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.10.2014 року № 142726552208.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що висновки Акта ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 01.10.2014 року № 905/26-55-22-08/38544792, складеного за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Біг Фудз» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Альтис Трейд» за період з 01.01.2014 року по 31.05.2014 року, документально і нормативно не підтверджуються. На переконання позивача, реальність укладення договору про надання послуг від 04.02.2014 року № 04/02-2014 і договору поставки від 10.02.2014 року № 10/02-2014, виконання сторонами своїх зобов'язань за такими договорами підтверджується належним чином оформленими первинними документами (видатковими накладними, актами надання послуг, податковими накладними, банківськими виписками, даними бухгалтерського обліку та ін.), що наявні у позивача. В свою чергу, позиція контролюючого органу про нереальність вказаних правочинів ґрунтується виключно на неналежних документальних доказах (акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача по ланцюгу постачання, матеріали досудового розслідування кримінального провадження) і суб'єктивних припущеннях, а тому суперечать вимогам чинного законодавства України. Крім того, останнім наголошено, що посилання контролюючого органу про неправомірне завищення ТОВ «Біг Фудз» показника податкового кредиту на суму ПДВ 112 699,36 грн. за звітний період квітень 2014 року за рахунок ТОВ «Альтис Трейд», то вони не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки за даний період позивач задекларував податковий кредит на аналогічну суму з іншим контрагентом, а саме: ТОВ «Протсіті Груп».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2015 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні.

21.05.2015 року у призначене судове засідання з'явилися представники сторін. В цьому ж судовому засіданні судом своєю протокольною ухвалою, відповідно до норми ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), здійснено заміну відповідача - ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві - його правонаступником - ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Представник позивача у даному судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти позову, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях, в яких зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним і таким, що прийнято у межах та на підставі наявних у контролюючого органу повноважень у зв'язку з виявленими під час перевірки ТОВ «Біг Фудз» порушень вимог податкового законодавства.

Суд у судовому засіданні 21.05.2015 року за згодою сторін на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Біг Фудз» з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування і сплати податків за наслідками фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Альтис Трейд» (ідентифікаційний код 38977139) за період з 01.01.2014 року по 31.05.2014 року, за результатами якої складений акт від 01.10.2014 року № 905/26-55-22-08/38544792 (надалі - Акт перевірки).

У тексті цього Акта перевірки, копія якого наявна в матеріалах справи, містяться висновки контролюючого органу про завищення позивачем, в порушення норм ст. 185, п. 198.2, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податкового кредиту за звітні періоди лютий - квітень 2014 року на загальну суму податку на додану вартість 316 140 грн. (в тому числі за лютий 2014 року на суму 71 942,31 грн., за березень 2014 року - 131 498,65 грн., за квітень 2014 року - 112 699,36 грн.). Епізод даного податкового правопорушення відповідач пов'язує з фактом неправомірного визначення ТОВ «Біг Фудз» об'єкта оподаткування податком на додану вартість з витрат на придбання товарів і робіт у контрагента ТОВ «Альтис Трейд» на підставі договору від 04.02.2014 року № 04/02-2014 (на суму 25 080 грн., крім того ПДВ 5 016 грн.) та на підставі договору від 10.02.2014 року № 10/02-2014 (на суму 992 124,78 грн., крім того ПДВ 198 484,62 грн.). На думку перевіряючого, вказане підприємство не мало реальних можливостей для здійснення зазначених господарських операцій, що ґрунтується на даних отриманої податкової інформації, а саме: протоколу допиту засновника та директора ТОВ «Альтис Трейд ОСОБА_2 від 08.05.2014 року, складеного в межах здійснення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 32014100000000051 (внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 21.03.2014 року за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України). Даний протокол допиту надійшов до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві разом із листом ГУ Міндоходів у м. Києві від 05.08.2014 року № 1873/7/26-15-07-2215. Згідно цього протоколу допиту ОСОБА_2. вказав про факт реєстрації юридичної особи ТОВ «Альтис Трейд» на своє ім'я за винагороду, без мети здійснення підприємницької діяльності в подальшому. За висновками акта ДПІ у Голосіївському районів ГУ Міндоходів у м. Києві від 29.07.2014 року № 683/3-26-50-22-03-38977139 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альтис Трейд» код 38977139 з контрагентами-постачальниками за лютий, квітень і травень 2014 року та контрагентами-покупцями за лютий, квітень і травень 2014 року» було встановлено наступне: кількість працюючих складає 1 особа, наявність основних засобів за даними податкової звітності не виявлено, місцезнаходження юридичної особи не встановлено, факти здійснення тих чи інших господарських операцій документально не підтверджені.

Крім того, у ході аналізу даних податкових декларацій ТОВ «Біг Фудз» з податку на додану вартість за перевіряємі періоди встановлено включення позивачем до складу податкового кредиту, зокрема, за звітний період квітень 2014 року суму ПДВ у розмірі 112 699,36 грн. за рахунок господарських операцій з ТОВ «Альтис Трейд» (податкова декларація реєстр. № 9028319804 від 19.05.2014 року), що не відповідає задекларованим даним контрагента-продавця згідно відомостей автоматизованої системи співставлення АІС «Податковий блок». Первинних документів щодо наявності правових підстав для включення до складу податкового кредиту суми ПДВ 112 699,36 грн. за рахунок ТОВ «Альтис Трейд» позивач до перевірки не надав. При цьому, перевіряючим не був взятий до уваги факт подання ТОВ «Біг Фудз» уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виправлених помилок за квітень 2014 року (Д1) (реєстр. № 9037013156 від 30.06.2014 року) та розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту до нього (Д5), згідно якого сума податкового кредиту на суму ПДВ 112 699,36 грн., сформована за рахунок іншого контрагента - ТОВ «Протсіті Груп», а оскільки останній має статус «до відома», бо був заповнений з порушенням вимог оформлення податкової звітності, не вважається як податковою звітністю.

На підставі вищевикладеного, перевіряючий дійшов висновку про нереальність («безтоварність») правочинів між ТОВ «Біг Фудз» і підприємством-постачальником ТОВ «Альтис Трейд» та, як наслідок, про відсутність у позивача достатніх правових підстав для формування податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками цих господарських операцій.

За результатами проведеної документальної перевірки позивача працівники відповідача в акті від 01.10.2014 року № 905/26-55-22-08/38544792 зафіксовано заниження ТОВ «Біг Фудз» податку додану вартість за звітні періоди лютий 2014 року на суму 71 942,31 грн., за березень 2014 року - 131 498,65 грн., за квітень 2014 року - 112 699,36 грн.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення (форми «Р») від 17.10.2014 року за № 142726552208, яким визначило ТОВ «Біг Фудз» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 395 175 грн., в т.ч. 316 140 грн. за основним платежем, 79 035 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення від 17.10.2014 року, позивачем отримано рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 25.12.2014 року № 3039/10/26-15-10-05-15 та Державної фіскальної служби України від 02.03.2015 року № 4291/6/99-99-10-01-04-25, винесених за результатами розгляду первинної та повторної скарг позивача, у відповідності до змісту яких податкове повідомлення-рішення від 17.10.2014 року № 142726552208 залишено без змін.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

В розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), який набрав чинності 01 січня 2011 року, «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме - Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379 «Про затвердження Порядку заповнення податкової накладної», що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, та з 01.03.2014 року - Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2014 року № 10 «Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 січня 2014 року за № 185/24962.

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому, у листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11).

За приписами норм п. 44.1 і п. 44.3 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин) (надалі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, згідно норм до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин) (надалі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Аналіз викладених норм Закону № 996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України).

В ході судового розгляду встановлено укладення ТОВ «Біг Фудз» з ТОВ «Альтис Трейд», в особі директора ОСОБА_2, письмового договору поставки від 10.02.2014 року за № 10/02-2014, за умовами якого Постачальник (ТОВ «Альтис Трейд») зобов'язується у встановлений строк передати у власність Покупця (позивача) товари, а Покупець, в свою чергу, прийняти такі товари та сплатити їх вартість на умовах, визначених цим Договором. Ціна, одиниця виміру, найменування товару, який підлягає поставці за цим Договором, визначаються у Додатку або Додатках до цього Договору (специфікаціях). Поставка товару здійснюється Постачальником партіями в порядку та строки, визначені даним Договором (зокрема на умовах DDP згідно Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс», місце призначення за адресою: Київська область, м. Боярка, вул. 40-річчя Жовтня, 36) та на підставі заявок Покупця. Разом з переданням товару Постачальник має передати наступні документи: видаткову накладну на товар або акт приймання-передачі товару, податкову накладну, документи, що підтверджують якість товару згідно вимог законодавства, а також інші товаросупроводжувальні документи. Оплата за поставлені товари здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника.

Згідно письмових пояснень позивача, викладених в доповненнях до позову від 28.04.2015 року, відвантаження (перевезення) продукції здійснювалося силами та за рахунок Постачальника. Розвантаження товарів та їх подальше зберігання до моменту реалізації третім особам здійснювалося за місцезнаходженням орендованих ТОВ «Біг Фудз» складських і виробничих приміщень (а саме: дані нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: Київська область, м. Боярка, вул. 40-річчя Жовтня, 36, перебувають у строковому платному користуванні позивача на підставі договору суборенди нежитлових приміщень від 01.04.2013 року № 01/04). На підтвердження фактів отримання товарів від ТОВ «Альтис Трейд» та оплати вартості таких товарів позивач надав до суду копії наступних документів: специфікацій; заявок (замовлень) на поставку товару; видаткових та податкових накладних, датованих лютим-березнем 2014 року, всього на загальну суму 1 190, 549,70 грн. (в т.ч. ПДВ - 198 424,91 грн.); рахунків на оплату товарів; оборотно-сальдової відомості по субрахунку рахунку бухгалтерського обліку 6312 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками» відносно ТОВ «Альтис Трейд» за період лютий-травень 2014 року, - за даними якої на кінець періоду обліковується кредиторська заборгованість в сумі 1 011 993,43 грн.

Згідно документально підтверджених письмових пояснень позивача, оформлених у вигляді доповнень до позовної заяви від 04.06.2015 року № 84, розрахунок за вказаним Договором поставки від 10.02.2014 року за № 10/02-2014 з ТОВ «Альтис Трейд» був проведений наступним чином: сума вартості товарів у розмірі 162 368,27 грн. була оплачена позивачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Альтис Трейд» у банку (що засвідчується наявними в матеріалах справи виписками Київського відділення № 3 ПАТ «Сбербанк Росії» (МФО 320627) по особовому рахунку ТОВ «Біг Фудз» за 13.03.2014 року, 10.04.2013 року та 07.05.2014 року), а сума вартості товарів у розмірі 1 028 181,43 грн. була оплачена позивачем із застосуванням вексельної форми розрахунків.

Так, ТОВ «Альтис Трейд» відступило право вимоги за Договором поставки № 10/02-2014 від 10.02.2014 року Новому кредитору (ТОВ «Протсіті-Груп») на загальну суму 1 028 181,43 грн., про що між названими підприємствами був укладений договір про відступлення права вимоги від 01.06.2014 року за № 19.

30 січня 2015 року між позивачем та ТОВ «Протсіті-Груп» була досягнена згода про розрахунки за Договором поставки № 10/02-2014 від 10.02.2014 року шляхом видачі Боржником (ТОВ «Біг Фудз») Новому кредитору (ТОВ «Протсіті-Груп») простих векселів.

Цього ж дня позивач видав ТОВ «Протсіті-Груп» прості векселі (серія АА 2423172, серія АА 2423173) на загальну суму 2 748 681,53 грн. Векселя були передані позивачем ТОВ «Протсіті-Груп», в тому числі, з метою проведення розрахунків за фактично поставлені товари на загальну суму 1 028 181,43 грн. за договором поставки від 10.02.2014 року № 10/02-2014 (копії договору про відступлення права вимоги № 19 від 01.06.2014 року, договору про внесення змін від 30.01.2015 року до договору про відступлення права вимоги № 19 від 01.06.2014 року та акта прийому-передачі векселів від 31.01.2015 року наявні в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 року № 2374-III, видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Крім того, 04.02.2014 року між ТОВ «Біг Фудз» і ТОВ «Альтис Трейд», в особі директора ОСОБА_2, був укладений письмовий договір по обслуговуванню системи автоматизованого обліку за № 04./02-2014, за умовами якого ТОВ «Альтис Трейд» (Виконавець) здійснювало на користь та за дорученням Замовника (позивача) роботи по обслуговуванню підсистем оптимізації вводу та аналізу інформації в системах обліку 1С: Підприємство 8.2 та 1С: Підприємство 8.1. Результатом виконаних робіт по даному Договору являється введена у Замовника у виробничу експлуатацію підсистема оптимізації вводу та аналізу інформації (в подальшому програмний продукт) з функціональним насиченням та можливостями вирішення задач, що відповідають діючим в Україні стандартам обліку, вимогам Технічного завдання Замовника та концепції облікової політики Замовника, та її подальше обслуговування. Конкретний перелік робіт по обслуговуванню визначений у п. 1.3 цього Договору. Загальна вартість робіт по Договору визначається у Додатках, які є невід'ємною частиною цього Договору. Здача-приймання робіт за даним Договором проводиться за актами виконаних робіт.

На підтвердження фактів виконання ТОВ «Альтис Трейд» робіт з обслуговування систем автоматизованого обліку та оплати вартості таких робіт позивач надав до суду копії наступних документів: додатку № 1 до Договору; акта наданих послуг № 27 від 28.02.2014 року на суму 14 136 грн. (з ПДВ) та № 184 від 31.03.2014 року на суму 15 960 грн. (з ПДВ); податкових накладних від 28.02.2014 року № 28 на суму ПДВ 2 356 грн. та від 31.03.2014 року № 93 на суму ПДВ 2 660 грн.; рахунків на оплату послуг; оборотно-сальдової відомості по субрахунку рахунку бухгалтерського обліку 6312 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками» відносно ТОВ «Альтис Трейд» за період лютий-травень 2014 року, - за даними якої на кінець періоду обліковується дебіторська заборгованість в сумі 16 188 грн.; виписок Київського відділення № 3 ПАТ «Сбербанк Росії» (МФО 320627) по особовому рахунку ТОВ «Біг Фудз» за 13.03.2014 року та 10.04.2013 року.

Відповідно до письмових пояснень позивача, що викладені в тексті доповнень до позовної заяви від 03.04.2015 року № 75, придбані у названого контрагента товари та послуги з обслуговування систем автоматизованого обліку були використанні ТОВ «Біг Фудз» у своїй господарській діяльності, а саме: придбані у названого контрагента товари були в подальшому реалізовані на користь третьої особи-покупця - ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн» - на підставі письмового договору від 01.07.2013 року № 01-07/13. Також, за даними акта перевірки позивача результати господарських операцій з ТОВ «Альтис Трейд» відображені позивачем у бухгалтерському обліку, зокрема за кореспонденцію рахунків 28 «Товари», 20 «Виробничі запаси», 92 «Адміністративні витрати».

Додатково на обґрунтування наявності ділової мети при укладенні спірних правочинів позивач надав суду: копії свого статуту, штатних розпису, затвердженого 01.01.2014 року; копію договору суборенди нежитлових приміщень від 01.04.2013 року № 01/04, укладеного між ТОВ «Біг Фудз» (Суборендар) і ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн» (Суборендодавець) щодо платного строкового використання нежитлових приміщень, загальною площею 550 кв.м., що розташовані за адресою: Київська область, м. Боярка, вул. 40-річчя Жовтня, 36, для розміщення та експлуатації бази з виробництва напівфабрикатів та продуктів харчування; договору поставки від 01.07.2013 року № 01-07/13, укладеного ТОВ «Біг Фудз» (як Постачальником) з ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн», та видаткових накладних до нього; банківських виписок.

За результатами дослідження вище перелічених первинних та інших документів суд дійшов висновку, що вони у своїй сукупності свідчать про фактичний рух активів (коштів і матеріальних цінностей на підприємстві) з урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності ТОВ «Біг Фудз». Також, судом вбачається, що надані позивачем первинні документи оформлені у відповідності до вимог Закону № 996-ХІV та Положення, а також в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

Натомість, відповідачем не було надано до суду належних документальних доказів, які б свідчили про відсутність у підприємства ТОВ «Альтис Трейд» умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, в т.ч. орендованих , а також трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб, на момент укладення і вчинення спірних правочинів.

Також, відповідачем не було надано суду належних документальних доказів відсутності у контрагента позивача спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання описаних вище правочинів, зокрема, того, що ці підприємства не були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість або того, що їх реєстрація платниками податку на додану вартість була анульована у встановленому законом порядку, а відтак суд приходить до висновку, що наявні у матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за звітні періоди лютий і березень на загальну суму 203 440,96 грн., цілком відповідають вимогам, встановленим ст. 201 Податкового кодексу України.

В силу п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Приписами ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Так, безпосередньо в Акті перевірки від 01.10.2014 року № 905/26-55-22-08/38544792 не наведено правової норми, в силу якої на платника податку (покупця) покладена відповідальність за недекларування та несплату податкових зобов'язань платником податку-контрагентом (продавцем), шляхом позбавлення його права на податковий кредит.

Згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в ухвалі від 10.10.2012 року за № К-24491/10, «за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань».

В ході розгляду даної справи відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нікчемності правочинів, укладених між ТОВ «Біг Фудз» і ТОВ «Альтис Трейд», а також жодних достовірних документальних доказів на підтвердження факту підписання договорів купівлі-продажу, первинних документів неуповноваженими на те особами.

Зокрема, в акті перевірки позивача також відсутні відомості про визначення контрагентам позивача сум податкових зобов'язань у зв'язку з ухиленням від сплати податків та зборів, винесення вироків посадовим особам ТОВ «Біг Фудз» і ТОВ «Альтис Трейд за фактами ухиляння від сплати податків в результаті конкретних господарських операцій, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 КАС України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому, зокрема, у п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В контексті з вищевикладеним, суд не приймає до уваги посилання відповідача на обставини, встановлені в акті ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 29.07.2014 року № 683/3-26-50-22-03-38977139 про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача, оскільки, ймовірні порушення постачальниками правил оподаткування не позбавляють права добросовісного покупця на віднесення до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість, та на протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 08.05.2014 року, оскільки оцінка достовірність обставин наведених в тексті цього протоколу в судовому порядку при розгляді матеріалів кримінального провадження не надавалася.

Таким чином, відповідач у ході судового розгляду даної справи будь-які достовірні відомості з документальним підтвердженням про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ТОВ «Біг Фудз» та/або його контрагента - ТОВ «Альтис Трейд», - безпосередньо відповідальних за укладення і виконання спірних правочинів, у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, до суду не подав.

Також, за результатами дослідження наявних у справі матеріалів (зокрема, копії податкової декларації ТОВ «Біг Фудз» з ПДВ за квітень 2014 року (звітної) з додатками та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2014 року (від 30.06.014 року) з додатками та доказами їх подання до податкової інспекції, копіями договору поставки від 01.04.2014 року № 15/01.04 та договору по обслуговуванню системи автоматизованого обліку від 01.04.2014 року № 16/01.04, укладених позивачем (як Покупцем і Замовником) з ТОВ «Протсіті-Груп» та первинних документів до них) суд приходить до висновку про відсутність документального підтвердження факту неправомірного декларування ТОВ «Біг Фудз» податкового кредиту за звітний період квітень 2014 року в сумі ПДВ 112 тис. грн. за рахунок контрагента-постачальника ТОВ «Альтис Трейд» на момент проведення документальної перевірки, та як наслідок безпідставність висновків відповідача про заниження позивачем ПДВ за вказаний звітний період.

З урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу суми податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням від 17.10.2014 року № 142726552208.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу вищенаведених положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.10.2014 року № 142726552208.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Біг Фудз» задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 17.10.2014 року № 142726552208.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біг Фудз» (ідентифікаційний код: 38544792, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 13) судові витрати у розмірі 487,00 грн. (чотирьохсот вісімдесяти семи грн. 20 копійок) з Державного бюджету України шляхом.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок