Ухвала

від 08.07.2015 по справі 815/1781/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/1781/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Градовського Ю.М., судді -Лук’янчук О.В.

(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа

розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України )

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгарант-36» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2015 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгарант-36» до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2015 року ТОВ «Інвестбудгарант-36» (надалі - позивач, Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі - відповідач, ДПІ), в якому просило визнати протиправною та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.11.2014 року №0003972201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 93657,00 грн., з яких 62438,00 грн. за основним платежем та 31219,00 грн. за штрафними санкціями.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що порушення чинного податкового законодавства, які наведені в Акті перевірки №1987/15-21-22-02/35999579 від 28.10.2014 року, з боку Товариства відсутні, оскільки при здійсненні фінансово-господарських операцій із платниками податків ТОВ «Промсерфер Плюс» та ТОВ «Буд Гарант Інвест» не було допущено жодних порушень податкового законодавства, які б слугували підставою для встановлення заниження податку на додану вартість, т.я. господарські операції з цими контрагентами проведено у повному дотриманні законодавчих вимог, та підтверджуються належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.05.2015 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Товариство подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати спірну постанову суду та прийняти нову, якої задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 21.10.2014 року по 27.10.2014 року головним державним ревізором-інспектором відділу організації та супроводження перевірок платників податків управління податкового аудиту ДПІ в Овідіопольському районі Гловіною К.О., згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.79.2 ст.79 ПК України, та наказу начальника ДПІ в Овідіопольському районі від 13.10.2014 року №600, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Промсерфер Плюс» за період квітень 2014 року, ТОВ «Буд Гарант Інвест» за період травень 2014 року.

За наслідками вказаної перевірки було складено Акт №1987/15-21-22-02/35999579 від 28.10.2014 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгарант-36» з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Промсерфер Плюс» за період квітень 2014 року, ТОВ «Буд Гарант Інвест» за період травень 2014 року» (надалі - акт перевірки).

З висновків акту перевірки вбачається, що ДПІ встановлено порушення вимог п.198.1 та п.198.3 ст.198 ПК України, у зв'язку з чим було занижено податок на додану вартість за період квітень-травень 2014 року.

На підставі акту перевірки ДПІ 10.11.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення №0003972201 , яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 93657,00 грн., з яких 62438,00 грн. за основним платежем та 31219,00 грн. за штрафними санкціями.

Не погодившись з вищевказаним рішенням Товариство звернулось до Головного управління ДФС в Одеській області з первинною скаргою (від 18.11.2014 року б/н), за результатами розгляду якої Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято рішення №55/10/15-32-10-02-07 від 15.01.2015 року, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ, а первинну скаргу директора Товариства залишено без задоволення.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції погодився з висновками податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту по операціям із ТОВ «Промсерфер Плюс», ТОВ «Буд Гарант Інвест».

Колегія суддів погоджується з такою позицією цим суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст.198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За змістом ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм закону, відсутність первинних документів, які підтверджують проведення господарських операцій (платіжні документи, видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт тощо) безспірно позбавляє платника податку права на включення сплачених (нарахованих) сум за такими операціями до податкового кредиту.

Також, законодавчо визначено, що первинним документом, який засвідчує факт здійснення господарської операції є, серед іншого, акт здачі-приймання робіт (надання послуг), який відповідно повинен містити усі необхідні реквізити, передбачені ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також інші документи, які б підтверджували фактичне здійснення господарської операції.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам, а відтак, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг), тощо), мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством (Замовник) та ТОВ «Промсерфер Плюс» (Субпідрядник), був укладений Договір субпідряду від 17.01.2014 року №7/5. Згідно пунктів 1.1-1.3 вказаного договору, Замовник доручає, а Субпідрядник зобов'язується виконати наступні роботи: будівництво багатоповерхового житлового приміщення №1 та об'єктів обслуговування на земельній ділянці 604 (умовна назва 4), у складі мікрорайону 4-5 житлового району Ш-4 ж/масиву 41 Котовського, розташованого на землях Крижанівської сільської ради за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, село Крижанівка, (Суворовський-2) житлове приміщення №1, секція №3. Об'єм, характер і вартість робіт визначається кошторисом і ціною, погодженою сторонами, які є невід'ємними частинами даного договору. Робота та витрати, необхідність який виявилась в процесі виконання договору, оформлюється додатковою угодою сторін у письмовій формі, яка з моменту підписання є невід'ємною частиною даного договору. Відповідно до пунктів 2.1, 3.1, 4.1, 4.6, 4.7 вартість робіт, які доручаються Субпідряднику за даним договором складає: за договірною динамічною ціною і кошторисною документацією - 224628,00 грн.. Оплата за договором здійснюється відповідно до акта виконаних робіт. Замовник здійснює приймання виконаних робіт в присутності представника Субпідрядника відповідно до кошторису і акта КБ-2в, КБ-3. Субпідрядник виконує роботи за даним договором відповідно до діючих ТУ, БНіП, ДСТУ, ДБН. Субпідрядник після завершення усіх робіт надає Замовнику виконавчу документацію з оформленням акта приймання завершених об'ємів робіт.

Також, 08.05.2014 року між Товариством (Замовник) та ТОВ «Буд Гарант Інвест» (Субпідрядник), був укладений Договір субпідряду №7/7. Згідно пунктів 1.1-1.3 вказаного договору, Замовник доручає, а Субпідрядник зобов'язується виконати наступні роботи: будівництво багатоповерхового житлового приміщення №1 та об'єктів обслуговування на земельній ділянці 604 (умовна назва 4), у складі мікрорайону 4-5 житлового району Ш-4 ж/масиву 41 Котовського, розташованого не землях Крижанівської сільської ради за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, село Крижанівка, (Суворовський-2) житлове приміщення №1, секція №3. Об'єм, характер і вартість робіт визначається кошторисом і ціною, погодженою сторонами, які є невід'ємними частинами даного договору. Робота та витрати, необхідність який виявилась в процесі виконання договору, оформлюється додатковою угодою сторін у письмовій формі, яка з моменту підписання є невід'ємною частиною даного договору. Відповідно до пунктів 2.1, 3.1, 4.1, 4.6, 4.7 вказаного договору, вартість робіт, які доручаються Субпідряднику за даним договором складає: за договірною динамічною ціною і кошторисною документацією - 150000,00 грн.. Оплата за договором здійснюється відповідно до акта виконаних робіт. Замовник здійснює приймання виконаних робіт в присутності представника Субпідрядника відповідно до кошторису і акта КБ-2в, КБ-3. Субпідрядник виконує роботи за даним договором відповідно до діючих ТУ, БНіП, ДСТУ, ДБН. Субпідрядник після завершення усіх робіт надає Замовнику виконавчу документацію з оформленням акта приймання завершених об'ємів робіт.

На підтвердження виконання умов вищеозначених договорів субпідряду Товариством до суду надано податкові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат, картки рахунку, банківські виписки, локальні кошторисні розрахунки на будівельні роботи.

Але, разом з цим Товариством не було надано до суду кошторисів та цін про об'єм, характер та вартість робіт, актів приймання закінчених обсягів робіт, а також доказів того, що вищеозначені будівельні роботи Субпідрядниками виконано відповідно до діючих ТУ, БНіП, ДСТУ, ДБН, необхідність складення котрих обумовлена сутність господарських операцій із вказаними контрагентами та умовами вказаних договорів.

Отже, наведені вище документи, які були надані Товариством до суду не є достатніми доказами для підтвердження фактичного виконання умов, укладених між Товариством та його контрагентами договорів субпідряду №7/5 та №7/7.

Крім цього, надані позивачем акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат, картки рахунку, локальні кошторисні розрахунки на будівельні роботи, у порушення приписів ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не містить прізвищ та ініціалів повноважних осіб ані з боку Товариства, ані з боку його контрагентів, якими їх підписано, дати їх підписання, що свідчить про невідповідність цих документів тим вимогам законодавства, які встановлюють правила їх належного оформлення.

Лише належним чином оформлені первинні документи можуть бути підставою для формування валових витрат та податкового кредиту. В даному випадку недоліки наданих позивачем первинних документів є суттєвими, оскільки не дають можливості встановити правомірність їх оформлення уповноваженими на то представниками сторін, що в свою чергу виключає можливість формування позивачем за такими документами податкового кредиту.

До того ж, надані позивачем Банківські виписки, у порушення законодавчих приписів, не містять обов'язкових реквізитів, таких як підпису керівника фінансової установи, бухгалтера, та відповідної печатки банківської установи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року №1936/11/13-11, сама собою наявність окремих документів не є підставою для висновків про реальність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю не мали місце. Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Також, наявна у матеріалах справи податкова інформації щодо обставин діяльності ТОВ «Промсерфер Плюс» та ТОВ «Буд Гарант Інвест» у вигляді акту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 05.08.2014 року №2265/26-55-22-08/38864971 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промсерфер Плюс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.12.2013 року по 31.07.2014 року» та акту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 05.08.2014 року №2277/26-55-22-07/39035072 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Буд Гарант Інвест» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2014 року по 30.07.2014 року», свідчить про нездійснення цими контрагентами позивача реальної господарської діяльності, та вказує на ознаки їх фіктивної діяльності задля надання податкової вигоди іншим суб'єктам господарювання у вигляді штучного формування валових витрат та податкового кредиту по неіснуючим господарським операціям.

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що правомірність формування податкового кредиту по операціям позивача із зазначеними контрагентами є непідтвердженою належними первинними документами, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 10.11.2014 року №0003972201 є правомірним та обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, прийняв законне та обґрунтоване рішення про часткове задоволення позовних вимог, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгарант-36» залишити без задоволення, а постанову одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: Ю.М. Градовський О.В. Лук’янчук