Постанова

від 23.04.2009 по справі 20/12-09-318

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2009 р.

Справа № 20/12-09-318

Одеський апеляційний господарський

суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:

Л.В. Поліщук

Суддів: Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання -О.О.

Соломахіній,

за участю представників сторін:

від позивача

-О.С. Дудник

від відповідача

-ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу

Представництва по управлінню

комунальною власністю Одеської міської ради

на рішення господарського

суду Одеської області

від 13.03.2009р.

у справі № 20/12-09-318

за позовом Представництва

по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про внесення

змін до договору оренди,

встановив:

Представництво по управлінню

комунальною власністю Одеської міської ради звернулось до господарського суду з

позовом про внесення змін у додаток № 1 до договору оренди нежитлового

приміщення від 07.10.2005р., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, щодо

збільшення орендної плати з 01.01.2007р.

Рішенням господарського суду

Одеської області від 13.03.2009р. (суддя Ю.М. Щавинська) у задоволені позову

відмовлено. Рішення мотивовано тим, що відповідно до ст. 19 Закону України „Про

оренду державного та комунального майна” методика розрахунку та порядок

використання орендної плати для об'єктів, що перебувають у комунальній

власності визначається органами місцевого самоврядування. Також суд першої

інстанції зазначив, що розпорядженням КМУ „Про індикативні ставки орендної

плати за використання комунального майна” і ст. 118 Закону України „Про

Державний бюджет України на 2007 рік” органам місцевого самоврядування

рекомендовано застосовувати у 2007р. орендні ставки за використання цілісних

майнових комплексів державних підприємств та нерухомого державного майна під

час визначення розміру орендної плати за комунальне майно. Прийняття

вищеназваного розпорядження не зумовлює автоматичне поширення на комунальне

майно затверджених Кабінетом Міністрів України орендних ставок без внесення

органом місцевого самоврядування, в даному випадку Одеською міською радою,

відповідних змін до нормативних актів, що регулюють відносини, пов'язані з

орендою комунального майна. Крім того, з січня 2007р. відповідач виконав свої

зобов'язання зі сплати орендної плати та, відповідно зобов'язання є припиненим

і законодавством не передбачена можливість внесення змін до зобов'язання яке

припинено.

Не погодившись з судовим рішенням,

Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, прийняти нове

рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм

матеріального права. В апеляційній скарзі скаржником зазначено, що

господарським судом не враховано положення ст. 21 Закону України „Про оренду

державного та комунального майна”, якою передбачено, що збільшення цін та

тарифів може бути підставою для відповідної зміни на вимогу однієї із сторін

розміру орендної плати, хоча б це і погіршувало фінансове становище орендаря.

Також, на думку скаржника, судом не враховано, що згідно із ст. 193 ГК

України,             ст.ст. 525, 526 ЦК

України одностороння зміна умов зобов'язання не допускається, якщо інше не

встановлено договором або законом, а в даному випадку таким законом є Закон

України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким передбачено, що

договори оренди державного та комунального майна, укладені до 01.01.2007р.

підлягають обов'язковому перегляду в частині розміру орендної плати у

відповідності до порядку, встановленому Методикою розрахунку і порядку

використання плати за оренду державного майна.

Представник відповідача просить

рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, як таку,

що не відповідає чинному законодавству.

Заслухавши представників сторін,

дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування місцевим

господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія

встановила наступне.

07.10.2005р. Представництво по

управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (орендодавець) та

фізична особа-підприємця ОСОБА_1 (орендар) уклали договір оренди, за умовами

якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування

нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 154,6кв.м., розташоване

за адресою: АДРЕСА_1 (п.1.1). Строк дії договору встановлений з 07.10.2005р. по

07.10.2010р. (п.1.3). Орендна плата визначена сторонами на підставі ст. 19

Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та рішення сесії

Одеської міської ради від 28.01.2005р. № 3539-IV „Про оренду комунального

майна, що є власністю територіальної громади міста Одеси” (п.2.1). За

орендоване приміщення орендар зобов'язується сплачувати орендну плату

відповідно до розрахунку, зазначеного у додатку № 1 до договору, що становить

за перший після підписання договору оренди місяць 789,14грн. без урахування ПДВ

та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць

визначається шляхом коригування орендної плати за минулий місяць на щомісячний

індекс інфляції, що друкується Мінстатом України (п.2.2). Орендар вносить

орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця незалежно від результатів

його господарської діяльності (п.2.4). За повідомленням орендодавця розмір

орендної плати змінюється у випадках зміни методики її розрахунку, цін і

тарифів та у інших випадках передбачених законодавчими актами України та рішеннями

міської ради з дня їх вступу в законну силу (п. 2.5).

Представництво по управлінню

комунальною власністю Одеської міської ради 26.06.2007р. звернулось до фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1 з пропозицією № 01-15/822 про внесення змін до

договору оренди від 07.10.2005р. в частині розміру орендної плати на виконання

ст. 118 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, в якому

пропонувало орендарю внести зміни до договору оренди в частині розміру орендної

плати, починаючи з 01.01.2007р. шляхом підписання додаткового погодження до

договору оренди.

В зв'язку з тим, що орендар

відмовився підписувати додаткове погодження, позивач 22.01.2009р. звернувся до

суду з відповідним позовом.         В

обґрунтування позову, позивач послався на необхідність перегляду умов договору

оренди стосовно розміру орендної плати відповідно до ст. 118 Закону України

„Про державний бюджет України на 2007 рік”, якою договори оренди державного та

комунального майна укладені до 01.01.2007р. у шестимісячний термін підлягають

обов'язковому перегляду в частині розміру орендної плати згідно до порядку,

встановленому Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду

державного майна, затвердженою постановою КМУ від 04.10.1995р. №786 з

подальшими змінами. Крім того, позивач послався на розпорядження КМУ „Про

індикативні ставки орендної плати за використання комунального майна” від

23.05.2007р. № 301-р, яким органам місцевого самоврядування рекомендовано

застосувати у 2007р. орендні ставки за використання цілісних майнових

комплексів державних підприємств та нерухомого державного майна, затверджені

постановою КМУ від 04.10.1995р. №786.

Статтею 118 Закону України „Про

державний бюджет України на          

2007 рік” встановлено, що у 2007 році передача в оренду державного та комунального

майна здійснюється виключно на конкурсних засадах; орендна плата за державне та

комунальне майно визначається відповідно до її ринкової вартості у порядку,

встановленому Кабінетом Міністрів України; надано право Кабінету Міністрів

України затверджувати індикативні ставки орендної плати для державного та

комунального майна, яке передається в оренду в містах обласного значення,

містах Києві та Севастополі; договори оренди державного та комунального майна,

укладені до 01.01.2007р. (крім договорів на оренду державного та комунального

майна, укладених бюджетними установами, Пенсійними фондом України та його

органами, а також цілісних майнових комплексів), у шестимісячний термін

підлягають обов'язковому перегляду відповідно до встановленої норми.

Розпорядженням КМУ від 23.05.2007р.

№ 301-р „Про індикативні ставки орендної плати за використання комунального

майна” рекомендовано органам місцевого самоврядування, відповідно до ст.118

Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” застосовувати у 2007

році орендні ставки за використання цілісних майнових комплексів державних

підприємств та нерухомого державного майна, затверджені постановою КМУ                          від 04.10.1995р. №

786 під час визначення розміру орендної плати за комунальне майно, що

передається в містах обласного значення, м. Києві та Севастополі.

Відповідно до ст. 179 ГК України

майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання

і не господарюючими суб'єктами -юридичними особами на підставі господарських

договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори

укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей,

передбачених цим Кодексом, іншими нормативно -правовими актами щодо окремих

видів договорів.

Згідно зі ст. 188 ГК України зміна

та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не

допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору.

яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір повинна надіслати пропозиції

про це другій стороні за договором, сторона договору, яка одержала пропозицію

про зміну чи розірвання договору у двадцятиденний строк після одержання

пропозиції повідомляє іншу сторону про результати її розгляду. У разі якщо

сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі

неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням поштового обігу,

заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим

рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або

розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку не

встановлено за рішенням суду.

Враховуючи, що майно, яке є

предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин

застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та

комунального майна”.

Відповідно з ч. 2 ст. 19 Закону

України „Про оренду державного та комунального майна” методика розрахунку,

пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем

та порядок використання орендної плати визначаються: Кабінетом Міністрів

України для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами,

уповноваженими Верховною радою АРК для об'єктів, що належать Автономній

республіці Крим; органами місцевого самоврядування для об'єктів, що перебувають

у комунальній власності.

Рішенням Одеської міської ради від

09.11.2005р. № 4840-IV „Про нову редакцію Методики розрахунку граничних

розмірів орендної плати за оренду майна, що знаходиться у комунальній власності

територіальної громади               м.

Одеси” затверджено Методику розрахунку граничних розмірів орендної плати за

оренду майна, яке знаходиться у комунальній власності територіальної громади м.

Одеси.

На підставі п. 8 затвердженої

Методики розмір плати за оренду нерухомого майна на рік встановлюється у

відсотках від експертної вартості цього майна.

Частиною 4 статті 10 Закону України

„Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що умови договору

оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках коли після його

укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством встановлено

правила, які погіршують становище орендаря.

Посилання скаржника на ст.118

Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” не заслуговує на

увагу, так як з 01.01.2008р. цей Закон припинив свою дію, а Розпорядження  КМУ №301 від 23.05.2007р.                     „Про індикативні ставки

орендної плати за використання комунального майна” має рекомендований характер

щодо визначення розміру орендної плати за комунальне майно, що передається в

оренду.

Оскільки комунальне майно

знаходиться в оренді з 2005р., а орендна плата визначена на підставі незалежної

оцінки вартості нежитлових приміщень з урахуванням Методики розрахунку

граничних розмірів орендної плати за оренду майна (яка діяла на момент  укладання договору оренди), то застосування

рекомендацій, визначених Розпорядженням КМУ № 301                       від 23.05.2007р., є

безпідставним відповідно до п.4 ст.10 Закону України „Про оренду державного і

комунального майна”.

З урахуванням викладеного, підстави

для зміни чи скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 105

Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

постановила:

Рішення господарського суду

Одеської області від 13.03.2009р. у справі № 20/12-09-318 залишити без змін, а

апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції

набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному

порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня

набрання постанови законної сили.

Головуючий суддя                                                           

Л.В. Поліщук

          Суддя                                                                               

Л.І. Бандура

Суддя                                                                               

В.Б. Туренко