Рішення

від 10.07.2015 по справі 551/377/15-ц

ШИШАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 551/377/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2015 року Шишацький районний суд Полтавської області в особі головуючого - судді Колоса Ю.А., при секретарі - Кирда Н.М., за участю представника позивача адвоката ОСОБА_1, представника відповідача адвоката ОСОБА_2, представника третьої особи ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до фермерського господарства «Агро-Дарина» про усунення перешкод у реалізації права власності на земельну ділянку та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовом до фермерського господарства «Агро-Дарина» про усунення перешкод у реалізації права власності на земельну ділянку та стягнення моральної шкоди.

Позов обґрунтований наступними доводами.

Позивачка є власником земельної ділянки, площею 3,51 га, що належить їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №535200, виданого Сагайдацькою сільською радою Шишацького району Полтавської області 27 серпня 2007 року за №287.

01 квітня 2010 року між позивачкою та фермерським господарством «Агро-Дарина» в особі голови господарства ОСОБА_5 був укладений договір оренди земельної ділянки, який відповідач зареєстрував у Шишацькому районному відділі Полтавської регіональної філії Державного земельного кадастру, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 24 квітня 2010 року за №04157300123.

01 квітня 2015 року строк дії договору оренди закінчився, наміру продовжувати орендні відносини з відповідачем позивачка не має.

17 лютого 2015 року позивачка направила голові ФГ «Агро-Дарина» ОСОБА_5 лист про небажання укладати договір оренди на новий строк.

Всупереч нормам законодавства відповідач після закінчення дії договору оренди продовжує використовувати земельну ділянку позивачки, повернути земельну ділянку відмовляється, перешкоджає проведенню робіт щодо встановлення межових знаків.

В зв'язку з цим позивачка звернулась в суд з вищевказаним позовом до відповідача та, посилаючись на ст.ст.1, 78, 79-81, 90, 116, 152, 156, 158 ЗК України, просила усунути перешкоди в реалізації права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,51 га, яка розташована на території Сагайдацької сільської ради Шишацького району Полтавської області та належить позивачці на підставі Державного акта про право приватної власності на землю серія Р1 №535200 шляхом примусового припинення орендарем - фермерським господарством «Агро-Дарина» права користування земельною ділянкою та стягнути з відповідача на користь позивачки 5000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

До початку розгляду справи по суті позивачка уточнила позовні вимоги, вказала, що відповідач самовільно, без достатньої правової підстави використовує належну їй земельну ділянку, а тому у відповідності до ст.212 ЗК України дана земельна ділянка підлягає поверненню власнику без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування нею.

Відмовляючи їй у поверненні земельної ділянки відповідач порушує її законні права та інтереси як власника земельної ділянки.

У зв'язку з цим позивачка просила суд усунути перешкоди в реалізації права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,51 га, яка розташована на території Сагайдацької сільської ради Шишацького району Полтавської області та належить позивачці на підставі Державного акта про право приватної власності на землю серія Р1 №535200 шляхом примусового припинення орендарем - фермерським господарством «Агро-Дарина» права користування земельною ділянкою з 01 квітня 2015 року та стягнути з відповідача на її користь 5000 гривень на відшкодування моральної шкоди та судові витрати по справі.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали свої позовні вимоги та просили їх задовольнити. Позивачка пояснила, що її письмова заява та неодноразові усні звернення до адміністрації ФГ "Агро-Дарина" про повернення земельної ділянки залишені без задоволення.

В зв'язку з цим позивачка та її представник просили задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти позову заперечувала, просила суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначила, що відповідно до ст.210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

За змістом ч.3 ст.640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є украденим з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

З урахуванням вищевикладеного договір оренди земельної ділянки укладений між ФГ «Агро-Дарина» та позивачкою ОСОБА_4, підписаний сторонами 01 квітня 2010 року, набрав чинності з дня його державної реєстрації - з 26 квітня 2010 року і саме з цієї дати починається відлік п'ятирічного строку дії договору оренди землі.

На момент звернення позивачки до суду строк договору оренди земельної ділянки ще не закінчився, а, отже, відповідачем не порушувались права позивачки.

Крім того, Законом України «Про оренду землі» передбачено, що при передачі в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін але не може бути меншим як 7 років.

Після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, тобто, після 26 квітня 2015 року позивачка не зверталась до відповідача з повідомленням про те, що вона не має наміру продовжувати дію договору оренди на новий строк, а тому застосовуються норми ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі» згідно з якою, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3 погодилась з доводами позивачки та вважала позов таким, що підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення сторін, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено і це не оспорюються сторонами, що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №535200, виданого Сагайдацькою сільською радою Шишацького району Полтавської області 27 серпня 2007 року за №287, позивачка є власником земельної ділянки площею 3,51 га, розташованої на території Сагайдацької сільської ради Шишацького району Полтавської області.

Визнається сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі і факт укладення договору оренди належної позивачці земельної ділянки між позивачкою, як власником ділянки, та відповідачем - фермерським господарством «Агро-Дарина» в особі голови господарства ОСОБА_5

З копії договору оренди №112 від 01 квітня 2010 року вбачається, що він підписаний сторонами 01 квітня 2010 року та зареєстрований в Шишацькому районному відділі Полтавської регіональної філії Державного земельного кадастру, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 24 квітня 2010 року за №04157300123. (а.с.10)

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницькою та іншої діяльності. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст.638 ЦК України). Договір оренди землі укладається в письмовій формі, однією з істотних умов договору є строк дії договору. Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі. Договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено (ст.ст.14, 17, 19, 31 Закону України "Про оренду землі"). Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації (ст.ст.18, 20 Закону України "Про оренду землі", чинні на час укладення договору).

Статтею 18 Закону України «Про оренду землі» в редакції, яка була чинною на момент укладення договору між сторонами, також визначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Частиною 1 ст.627 ЦК України проголошено принцип свободи договору, якою передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У цивільному законодавстві розмежовуються поняття строку договору та набрання чинності договором. Відповідно до ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Тобто, строком договору є час його чинності, протягом цього періоду часу сторони можуть здійснювати свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Строк дії договору визначається на розсуд сторін, якщо тільки в законі чи акті державного органу, обов'язкового для сторін, не обмежується строк його чинності.

Відповідно до ст.640 ЦК України моментом укладення договору є момент одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді другої сторони про прийняття цієї пропозиції. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Виходячи зі змісту ст.640 ЦК України та ст.18 Закону України "Про оренду землі" державна реєстрація договору вказує на його чинність і не може змінювати день його укладання, тобто, не може змінювати строк дії договору. В іншому випадку це давало б можливість одній із сторін зловживати своїми правами, умисно затримувати державну реєстрацію договору оренди землі і безпідставно продовжувати дію договору оренди всупереч волі власника землі.

Таким чином, суд вважає, що договір оренди №112 від 01 квітня 2010 року укладений в день підписання 01 квітня 2010 року і його п'ятирічний термін закінчується 31 березня 2015року, а не 26 квітня 2015 року, як це стверджує представник відповідача.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Визначення моменту в часі, з настанням якого договір вважається укладеним, є важливим з огляду на ряд обставин. З ним пов'язується початок дії договору (ч.2 ст.631 ЦК України), набуття сторонами цивільних прав та обов'язків, можливість настання відповідальності за порушення умов договору, на відносини сторін поширюється дія норм закону, інших актів цивільного законодавства, що стосуються даного виду договору.

Матеріали цивільної справи не містять доказів того, що сторони, у зв'язку з затримкою майже на місяць державної реєстрації договору оренди, досягли згоди щодо продовження строку дії договору оренди та узгодили інший кінцевий строк дії цього договору.

Крім того, незважаючи на те, що державна реєстрація договору оренди землі здійснена пізніше, сторони, згідно вимог ст.651 ЦК України, не внесли зміни до договору щодо строку його дії.

Чинний ЦК України та Закон України "Про оренду землі", не наділяє повноваженнями будь-яких осіб, крім сторін, вирішувати вказане питання, оскільки у цивільних правовідносинах діє принцип свободи договору, який є основоположним.

Відповідно до частин 1, 3, 7 ст.319 ЦК України всім власникам забезпечуються рівні умови захисту і здійснення своїх прав володіння, користування і розпорядження своїм майном. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (ст.391 ЦК України).

Як зазначено вище, у відповідності до ст.31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладений сторонами 01 квітня 2010 року вважається припиненим 31 березня 2015 року у зв'язку з закінчення строку, на який його було укладено.

Судом також встановлено, що відповідачу було достовірно відомо про небажання власниці землі ОСОБА_4Ф, продовжувати строк дії договору оренди, проте, відповідач продовжує володіти та користуватися земельною ділянкою, чим порушує права позивачки.

Згідно ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов' язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема: -шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

За таких обставин суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивачки щодо усунення перешкод у реалізації права власності на земельну ділянку та повернення їй земельної ділянки, яка перебуває у користуванні відповідача без достатніх правових підстав.

Щодо позиції представника відповідача, висловленої в судовому засіданні, про нібито, автоматичне поновлення строку дії договору оренди землі на підставі ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі» згідно з якою, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, є, в правовому сенсі, неспроможним, оскільки порядок поновлення договору оренди землі визначений статтею 33 Закону України «Про оренду землі». Зокрема, Закон передбачає, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відповідач не скористався своїм переважним правом на поновлення строку дії договору оренди землі, не направив орендодавцю (позивачці) за місяць до закінчення строку дії договору оренди письмове повідомлення про намір скористатися правом на укладення договору оренди на новий строк та не додав до повідомлення проект нової угоди.

Натомість позивачка належним чином повідомила відповідача про відсутність у неї наміру продовжувати дію договору оренди на новий строк.

За таких обставин суд визнає неспроможними доводи представника відповідача у частині автоматичного поновлення строку дії договору оренди землі.

Відповідно до ст.ст.12-13 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Використання земельної ділянки відповідачем без достатньої правової підстави протягом тривалого часу та фактична відмова позивачці у реалізації її прав власника земельної ділянки, є зловживання правом.

З урахуванням вищевикладеного суд визнає, що грубим порушенням прав позивачки як власника земельної ділянки, яке виразилось в умисному перешкоджанні у реалізації правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження належною їй на праві приватної власності земельною ділянкою, позивачці завдано моральної шкоди, що виразилась у вимушеній необхідності звертатися до суду за захистом свого порушеного права, позбавленні можливості використовувати свою власність та розпоряджатися нею на власний розсуд, приниженні її громадянських прав як законослухняного громадянина, підриві довіри до встановленого в суспільстві правопорядку та моральних засад суспільства. Сума відшкодування моральної шкоди, визначена позивачкою у позовній заяві, відповідає ступеню моральних страждань позивачки, викликаних порушенням її права, відповідає принципу справедливості співмірності та добросовісності, а тому позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі. .

Відповідно до ст.88 ЦПК України - стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. З огляду на вказане, слід стягнути з відповідача на користь позивачки понесені нею судові витрати: судовий збір в сумі в розмірі 243 грн. 60 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 600 грн.

Суд не вбачає підстав для винесення окремих ухвал на адресу Шишацького РВ УМВС України в Полтавській області та відділу Держземагенства в Шишацькому районі Полтавської області оскільки в ході судового розгляду не встановлено які саме порушення чинного законодавства були допущені посадовими особами цих державних органів.

На підставі викладеного та керуючись ст.12-13, ч.1, 3, 7 ст.319, 391, ч.2 ст.631, ч.1 ст.627, ч.1 ст.638, 640 ЦК України, ст.93, 152, 158 Земельного Кодексу України, ст.ст.14, 17, 18, 19, 20, 31 Закону України "Про оренду землі", ст.ст.2-4, ст.ст.10,11, 60, 61, ч.1 ст.88, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_4 до фермерського господарства «Агро-Дарина» - задовольнити.

Зобов'язати фермерське господарство «Агро-Дарина» не чинити ОСОБА_4 перешкод в здійсненні права власності на земельну ділянку, що належить їй на праві власності згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №535200, виданого Сагайдацькою сільською радою Шишацького району Полтавської області 27 серпня 2007 року за №287, розташованої на території Сагайдацької сільської ради Шишацького району Полтавської області.

Зобов'язати фермерське господарство «Агро-Дарина» в особі голови господарства ОСОБА_5 повернути ОСОБА_4 земельну ділянку, що належить їй на праві власності згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №535200, виданого Сагайдацькою сільською радою Шишацького району Полтавської області 27 серпня 2007 року за №287, розташованої на території Сагайдацької сільської ради Шишацького району Полтавської області.

Стягнути з фермерського господарства «Агро-Дарина», ідентифікаційний код 36563242 юридичною адресою якого є село Сагайдак Шишацького району Полтавської області, на користь ОСОБА_4 5000,00 (п'ять тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав, 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору та 600 (шістсот) грн. на відшкодування витрат на оплату правової допомоги, а всього стягнути 5843 (п'ять тисяч вісімсот сорок три) гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі але не були присутні під час проголошення судового рішення - у той же строк з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили через десять днів з дня його проголошення, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після винесення рішення апеляційним судом.

Суддя: (підпис)

З оригіналом згідною

Суддя Шишацького районного суду Колос Ю.А.