Ухвала

від 13.07.2015 по справі 918/776/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"13" липня 2015 р. Справа № 918/776/15

Суддя Марач В.В., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛУМІ"

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Справа"

про стягнення в сумі 956929,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ""БЛУМІ" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Справа" про стягнення у розмірі 956929,66 гривень.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 13.07.2015 р. порушено провадження у справі № 918/776/15 та призначено до розгляду.

13.07.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛУМІ" через відділ канцелярії та документального забезпечення суду подало заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошовві кошти, в межах суми позову 976068,26 гривень, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Нова Справа" і знаходяться на наступних рахунках: №26006054708056 у Рівненській філії ПАТ КБ Приватбанк м. Рівне, МФО 333391; № 26008010119597 у ПАТ "ВТБ БАНК"; № 26003043964701 в АТ "УкрСиббанк у м.Харків, МФО 351005, з врахуванням судових витрат 19138 грн. 60 коп.

ТзОВ "БЛУМІ" назвало подану заяву - заявою про вжиття запобіжних заходів, однак в самій заяві посилається на ст.ст. 66, 67 ГПК України, які регулюють питання забезпечення позову, а відтак суд приходить до висновку, що дана заява є по суті заявою по забезпечення позову.

Розглянувши заяву позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, суд прийшов до висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.

Заява позивача мотивована тим, що невжиття судом заходів забезпечення позову може призвести до утруднення чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або із своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як зазначено в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як вбачається із заяви позивача про забезпечення позову, остання не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить будь-якого документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

В заяві про забезпечення позову містяться лише загальні міркування позивача про можливу небезпеку заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, без надання будь-яких доказів та без зазначення фактичних обставин, на підтвердження викладеного в заяві.

Крім того, особа яка подала заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову, тобто довести відповідність (співвідношення) права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Дослідивши обставини, суд виходить з того, що припущення позивача про неможливість виконання прийнятого в подальшому судового рішення, в разі його задоволення, не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами, а тому заява ТзОВ "БЛУМІ" про забезпечення позову на даний момент є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 65, 66, 67, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "БЛУМІ" в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Суддя Марач В.В.