Постанова

від 13.07.2015 по справі 904/3264/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2015 року Справа № 904/3264/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії

суддів: головуючого судді Величко Н.Л. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Подобєда І.М.

секретар судового засідання : Погорєлова Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача : Дрозд Р.Ю. представник, довіреність №85 від 06.04.15;

від відповідача : Коцюба О.О. представник, довіреність №4/15 від 16.02.15;

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод бурового обладнання" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2015 року у справі № 904/3264/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Орбіта-Софт", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод бурового обладнання", м. Дніпропетровськ

про стягнення 151 449,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2015 року у справі № 904/3264/15 ( суддя Колісник І.І. ) позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод бурового обладнання" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Орбіта-Софт" основний боргу у сумі 105 102,95 грн., пеню у сумі 8 464,53 грн., 3% річних у сумі 606,57 грн., курсову різницю у сумі 37 241,06 грн., судовий збір у сумі 3 028,30 грн.

У решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що матеріалами справи доведено факт невиконання зобов'язання належним чином відповідно до умов договору. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій відповідно до вимог закону.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення.

Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод бурового обладнання", звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення частково щодо сплати курсової різниці 37 241,06 грн. та затвердити графік погашення заборгованості.

В обґрунтування апеляційної скарги її заявник посилається на те, що дійсно між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 23042014/1 від 23.04.14р.

Задовольняючи позовні вимоги, щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 105 102,95 грн. та відносно стягнення господарських санкцій, суд першої інстанції не врахував скрутний майновий стан відповідача та політичне становище, яке склалося в України.

Також скаржник наполягає на тому, що йому не зрозуміло за яким курсом євро позивачем була розрахована сума курсової різниці - 37 241,06 грн. (п. 3.3. договору), враховуючи, що на момент звернення з позовною заявою день оплати був йому невідомий, оскільки Україна належить до групи країн з плаваючим (гнучким) валютним курсом.

Представник скаржника підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі .

3. Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні 13.07.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

4. Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський встановив наступні обставини:

23.04.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Орбіта-Софт" (далі - Постачальник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод бурового обладнання" (далі - Покупець, Відповідач) укладено договір поставки №23042014/1 (далі - Договір). (а.с. 12-13)

Відповідно до пункту 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти обладнання в кількості, асортименті та за цінами, які вказані в специфікаціях (додатках), які є невід'ємною частиною даного договору, в порядку та на умовах, обумовлених цим договором.

Згідно з пунктом 3.1. договору ціна на товар формується, виходячи від вартості товару в євро (відповідно до курсу Національного банку України, встановленого на дату відвантаження) та встановлюється в національній валюті України. Оплата товару здійснюється в національній валюті України.

Загальна сума договору не є фіксованою та формується як сума усіх видаткових накладних (п. 3.2. договору).

Відповідно до пункту 3.4. договору покупець здійснює оплату протягом ста календарних днів з моменту відвантаження товару за видатковою накладною. Оплата здійснюється простим банківським переказом на розрахунковий рахунок постачальника.

Поставка здійснюється на умовах поставки ЕXW (м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 35) (правила Інкотермс в редакції 2000р.). Конкретні умови поставки обумовлюються специфікаціями (п. 4.1. договору).

Згідно з пунктом 4.2. договору моментом поставки вважається дата приймання товару покупцем. Перехід права власності на товар відбувається у момент приймання товару покупцем (п. 4.3. договору).

Договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2015 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 6.1. договору в редакції додаткової угоди № 2 від 23.01.2015 року).

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 143 366,25 грн., що підтверджується належним чином оформленими наступними видатковими накладними (а.с.42- 63)

Відповідно до пункту 3.4. договору та ст. 253, 254 Цивільного кодексу України оплата за поставлений товар мала бути здійснена у наступні строки:

1) №РН-000431 від 15.05.2014 року на суму 1 521,70 грн. - до 26.08.2014 року;

2) №РН-0000574 від 20.06.2014 року на суму 18 370,80 грн. - до 29.09.2014 року;

3) №РН-0000732 від 12.08.2014 року на суму 18 370,80 грн. - до 21.11.2014 року;

4) №РН-0000826 від 18.09.2014 року на суму 9 185,40 грн. - до 30.12.2014 року;

5) №РН-0000900 від 08.10.2014 року на суму 1 670,40 грн. - до 17.01.2015 року;

6) №РН-0000901 від 08.10.2014 року на суму 9 185,40 грн. - до 17.01.2015 року;

7) №РН-0000902 від 08.10.2014 року на суму 624,00 грн. - до 17.01.2015 року;

8) №РН-0000904 від 10.10.2014 року на суму 1 345,57 грн. - до 20.01.2015 року;

9) №РН-0000933 від 22.10.2014 року на суму 11 571,84 грн. - до 31.01.2015 року;

10) №РН-0000954 від 29.10.2014 року на суму 4 898,88 грн. - до 07.02.2015 року;

11) №РН-0001045 від 25.11.2014 року на суму 64 572,00 грн. - до 06.03.2015 року;

12) №РН-0001064 від 02.12.2014 року на суму 2 049, 46 грн. - до 13.03.2015 року.

За поставлений товар відповідач сплатив 38 263,30 грн., що підтверджується виписками по банківському рахунку (а.с.78-80)

Позивач та відповідач здійснили звіряння взаєморозрахунків, внаслідок якого відповідач визнав наявність заборгованості в розмірі 105 102,95 грн. (а.с 15)

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за укладеним договором позивачем направлено 03.03.14р відповідачу претензію №1, яка залишена без відповіді (а.с. 28)

5. Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 зазначеного кодексу, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріали справи свідчать, що позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 143 366,25 грн., що підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними. (а.с 42-63)

Відповідно до пункту 3.4. договору покупець здійснює оплату протягом ста календарних днів з моменту відвантаження товару за видатковою накладною. Оплата здійснюється простим банківським переказом на розрахунковий рахунок постачальника.

За поставлений товар відповідач розрахувався частково, сплативши 38 263,30 грн., що підтверджується виписками по банківському рахунку: 1 521,70 грн. за платіжним документом № 429 від 16.09.2014 року; 18 370,80 грн. за платіжним документом № 2907 від 06.10.2014 року; 18 370,80 грн. за платіжним документом № 149 від 30.01.2015 року (а.с. 78 - 87).

Несплаченими залишилися видаткові накладні на загальну суму 105 102,95 грн.

Матеріалами справи доведено факт невиконання зобов'язання належним чином відповідно до умов договору. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій відповідно до вимог закону.

Відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час и користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до пункту 8.3. договору у випадку прострочення платежів за цим договором, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати.

За загальний період з 24.08.2014 року по 14.04.2015 року позивачем нарахована до стягнення з відповідача пеня у сумі 8 494,31 грн.

Суд першої інстанції здійснив перерахунок пені з урахуванням положень ст. 253 Цивільного кодексу України, згідно якої перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені (абз. 1 п. 1.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань"), тому правомірно задовольнив вимоги про стягнення пені частково у сумі 8 464,53 грн.

Також судом зроблено висновок, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, що позивач невірно визначив початок періоду, за який належать до стягнення 3% річних у порушення вимог ст.253 ЦК України, та частково задовольнив позов стягнувши 3% річних у сумі 606,57 грн.

Відповідно до пункту 3.3. договору у разі підвищення курсу євро по відношенню до національної валюти більше ніж на 5% покупець бере на себе зобов'язання оплатити курсову різницю, еквівалентну різниці курсу валюти у момент відвантаження по відношенню до моменту оплати товару.

Позивачем нарахована курсова різниця у сумі 37 241,06 грн., з яких:

1) 3 587,27 грн. за накладною № РН-0000826 від 18.09.2014 року на суму 9 185,40 грн., що еквівалентно 528,10 Євро на день поставки (офіційний курс на день поставки 17,3935) - 12 772,67 грн. - еквівалент за офіційним курсом 24,1863 на день оплати, що на 5% перевищує курс євро по відношенню до національної валюти (12 772,67 грн.-9 185,40 грн. = 3 587,27 грн.);

2) 804,18 грн. за накладеною № РН-0000900 від 08.10.2014 року на суму 1 670,40 грн., що еквівалентно 102,31 Євро на день поставки (офіційний курс на день поставки 16, 3263) - 2474,58 грн. - еквівалент за офіційним курсом 24,1863 на день оплати, що на 5% перевищує курс євро по відношенню до національної валюти (2 474,58 грн.-1 670,40 грн. = 3 587,27 грн.);

3) 4 422,13 грн. за накладеною № РН-0000901 від 08.10.2014 року на суму 9 185,40 грн., що еквівалентно 562,61 Євро на день поставки (офіційний курс на день поставки 16, 3263) - 13 607,53 грн. - еквівалент за офіційним курсом 24,1863 на день оплати, що на 5% перевищує курс євро по відношенню до національної валюти (13 607,53 грн.-9 185,40 грн. = 4 422,13 грн.);

4) 300,41 грн. за накладною № РН-0000902 від 08.10.2014 року на суму 624,00 грн., що еквівалентно 38,22 Євро на день поставки (офіційний курс на день поставки 16, 3263) - 924,41 грн. - еквівалент за офіційним курсом 24,1863 на день оплати, що на 5% перевищує курс євро по відношенню до національної валюти (924,41 грн.-624,00 грн. = 4 422,13 грн.);

5) 623,46 грн. за накладною № РН-0000904 від 10.10.2014 року на суму 1 345,57 грн., що еквівалентно 81,41 Євро на день поставки (офіційний курс на день поставки 16, 5281) - 1969,03 грн. - еквівалент за офіційним курсом 24,1863 на день оплати, що на 5% перевищує курс євро по відношенню до національної валюти (1 969,03 грн.-1 345,57 грн. = 623,46 грн.);

6) 5 362,99 грн. за накладною № РН-0000933 від 22.10.2014 року на суму 11 571,84 грн., що еквівалентно 700,18 Євро на день поставки (офіційний курс на день поставки 16, 5269) - 16 934,83 грн. - еквівалент за офіційним курсом 24,1863 на день оплати, що на 5% перевищує курс євро по відношенню до національної валюти (16 934,83 грн.-11 571,84 грн. = 5 362,99 грн.);

7) 2 276,94 грн. за накладною № РН-0000954 від 29.10.2014 року на суму 4 898,88 грн., що еквівалентно 296,69 Євро на день поставки (офіційний курс на день поставки 16, 5118) - 7175,82 грн. - еквівалент за офіційним курсом 24,1863 на день оплати, що на 5% перевищує курс євро по відношенню до національної валюти (7 175,82 грн.-4 898,88 грн. = 2 276,94 грн.);

8) 19 281,50 грн. за накладною № РН-0001045 від 25.11.2014 року на суму 64 572,00 грн., що еквівалентно 3 466,98 Євро на день поставки (офіційний курс на день поставки 18,6248) - 83 853,50 грн. - еквівалент за офіційним курсом 24,1863 на день оплати, що на 5% перевищує курс євро по відношенню до національної валюти (83 853,50 грн. - 64 572,00грн.= 19 281,50 грн.);

9) 582,18 за накладною № РН-0001064 від 02.12.2014 року на суму 2 049, 46 грн., що еквівалентно 108,81 Євро на день поставки (офіційний курс на день поставки 18,8357) - 2631,64 грн. - еквівалент за офіційним курсом 24,1863 на день оплати, що на 5% перевищує курс євро по відношенню до національної валюти (2 631,64 грн.-2 049,46 грн. = 582,18грн.).

За результатом перевірки розрахунку курсової різниці, здійсненого позивачем, встановлено, що він є вірним. Курсова різниця буде складати 37 241,06 грн.

Відтак, на думку колегії суддів, товариство з обмеженою відповідальністю "Орбіта-Софт"має право вимагати від товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод бурового обладнання" належного виконання зобов'язання за укладеним договором.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд приймаючи рішення не взяв до уваги майновий стан апелянта, а саме наявність несплаченої заборгованості за поставлену продукцію його іноземними контрагентами, та прохання до апеляційної інстанції затвердити графік погашення заборгованості, розстрочивши сплату заборгованості перед позивачем на 10 місяців рівними платежами по 11425грн.88коп., то судова колегія зазначає таке.

Відповідно до ст.101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідач не подавав суду першої інстанції заяву про відстрочення або розстрочення виконання рішення у справі та докази у підтвердження обставин з якими п.6 ч.1 ст.83 ГК України пов'язує право суду при прийнятті рішення розстрочити або відстрочити виконання рішення, тому у цій частині апеляційна скарга не підлягає розгляду.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору по суті судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод бурового обладнання" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2015 року у справі №904/3264/15 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний тест постанови виготовлено 14.07.2015р.

Головуючий суддя Н.Л. Величко

Суддя О.Г. Іванов

Суддя І.М. Подобєд