Постанова

від 08.07.2015 по справі 916/5246/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2015 р.Справа № 916/5246/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів : Богатиря К.В., Сидоренка М.В.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

за участю представників учасників процесу:

від прокуратури - Озерова О.Д. за довіреністю;

від позивача - Прибиткова О.О. за довіреністю;

Представник відповідача у судове засідання не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги заступника прокурора Одеської області та Ізмаїльської міської ради Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від 20.05.2015 р.

у справі №916/5246/14

за позовом Ізмаїльського міжрайонного прокурора Одеської області в особі Ізмаїльської міської ради Одеської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-ТЕКНОР"

про стягнення 1892,22 грн.

ВСТАНОВИВ

У грудні 2014 р. Ізмаїльський міжрайонний прокурор Одеської області в інтересах держави в особі Ізмаїльської міської ради Одеської області, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-ТЕКНОР" (далі - ТОВ "АЛЬФА-ТЕКНОР") про стягнення збитків, завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів у розмірі 1892,22 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.05.2015 р. (суддя Літвінов С.В.) у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

В мотивах судового рішення, суд першої інстанції посилаючись на приписи ст. 13, 14 Конституції України, ст.ст. 12, ч. 2 ст. 83, 125, 126, 152, 156, 157 Земельного кодексу України, ч. 6 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ч. 2 ст. 224, 225 Господарського кодексу України зазначив, що Ізмаїльський міжрайонний прокурор Одеської області не спростував та не надав доказів того, що відповідач не сплачує податок на землю у встановленому законодавством розмірі.

Також, місцевий господарський суд зазначив, що в діях ТОВ "АЛЬФА-ТЕКНОР" відсутні усі елементи складу цивільного правопорушення, що виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків, оскільки земельна ділянка не була зареєстрована за позивачем, а заявлена до стягнення сума є наслідком умовного припущення.

Окрім того, судом першої інстанції зазначено, що при прийнятті Комісією акту від 04.04.2014 р. про визначення розміру спричинення збитків невірно визначено правову природу спірних правовідносин, тому відповідно до положень ч. 2 ст. 4 ГПК України він не підлягає застосуванню.

Викладене, на думку суду означає, що позивачем не доведено порушення права власності Ізмаїльської міської ради Одеської області щодо земельної ділянки площею 0,0416 га за адресою: м. Ізмаїл Одеської області, вул. Леніна, 107, відтак визначена п. "д" ч.1 ст.156 Земельного кодексу України підстава для відшкодування збитків у зв'язку із неодержанням доходів, відсутня.

Судом також зазначено, що ст.156 Земельного кодексу України не передбачено такої підстави настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних доходів, як не оформлення згідно із законом правовстановлюючих документів (договору оренди) фактичним землекористувачем.

Окрім того, суд першої інстанції наголосив на тому, що предметом правового регулювання норм ст.ст.156,157 Земельного кодексу України та Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМ України від 19.04.1993р. №284, є відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок законного вилучення земельних ділянок на користь інших осіб, їх тимчасового зайняття такими користувачами та обумовленого цим неодержання власником (позивачем) доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Вказані правовідносини, за твердженням суду першої інстанції, не слід ототожнювати з фактом самовільного зайняття земельної ділянки, тобто без належних правовстановлюючих документів на землю (абзац 16 ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"), що, в свою чергу, є підставою для застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу", затвердженої постановою КМ України від 25.07.2007 №963.

Суд першої інстанції зазначає, що сума заявлених збитків, є наслідком умовного припущення про можливість отримання Ізмаїльською міською радою Одеської області прибутку від одержання орендної плати за користування земельною ділянкою, проте щодо загального розміру збитків та методики їх обчислення в матеріалах справи відсутні будь-які докази.

Виходячи із сукупності встановлених обставин справи, на думку суду першої інстанції, вбачається необґрунтованість нарахування збитків, відповідно до порядку, встановленого Постановою Кабінету міністрів України від 19.04.1993 р. №284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", яка має спеціальний предмет правового регулювання та до даного випадку не може застосовуватись.

Не погоджуючись із даним рішенням до Одеського апеляційного господарського суду звернулись заступник прокурора Одеської області та Ізмаїльська міська рада Одеської області.

Заступник прокурора Одеської області в апеляційній скарзі просить рішення господарського суду Одеської області від 20.05.2015 у справі № 916/5246/14 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Ізмаїльська міська рада Одеської області в апеляційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду Одеської області по справі №916/5246/14 від 20.05.2015 р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Ізмаїльського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ізмаїльської міської ради та стягнути з ТОВ "АЛЬФА-ТЕКНОР" на користь Ізмаїльської міської ради збитки в сумі 1892,22 грн.

Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції у порушення ст. 43 ГПК України не прийнято до уваги, що ТОВ "АЛЬФА-ТЕКНОР" жодних заходів для укладення договору оренди земельної ділянки не вжито, до теперішнього часу ТОВ "АЛЬФА-ТЕКНОР" не оформило договір оренди землі, а тому, на думку апелянта, зобов'язане відшкодувати землевласнику збитки у вигляді неодержаних доходів за термін тимчасового невикористання земельної ділянки, завдані неотриманням за цей період орендної плати.

Апелянти вважають, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги, що використання земельної ділянки відповідачем без правових підстав, позбавило міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї земельної ділянки доход в розмірі орендної плати.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 р. апеляційну скаргу Ізмаїльської міської ради Одеської області прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією судді у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Жекова В.І., Сидоренка М.В.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 р. колегією судді у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Жекова В.І., Сидоренка М.В. прийнято до провадження апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області та призначено її до сумісного розгляду з апеляційною скаргою Ізмаїльської міської ради Одеської області.

Розпорядженням керівника апарату №252 від 07.07.2015 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/5246/14, у зв'язку із вибуттям судді Жекова В.І. у відрядження.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2015 р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Аленін О.Ю., судді: Богатир К.В., Сидоренко М.В.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 р. апеляційні скарги заступника прокурора Одеської області та Ізмаїльської міської ради Одеської області прийнято до провадження з призначеним розглядом на 08.07.2015 р.

У судовому засіданні представники апелянтів підтримали вимоги за своїми апеляційними скаргами та наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 11.06.2015 р., яке було вручено ТОВ "АЛЬФА-ТЕКНОР".

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обговоривши доводи апеляційних скарг, заслухавши у судовому засіданні представників скаржників, перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги заступника прокурора Одеської області та Ізмаїльської міської ради Одеської області підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, ТОВ "АЛЬФА-ТЕКНОР" належить 96/875 частки нежитлової будівлі, що розташована за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Леніна, 107 на підставі договору купівлі-продажу ВРС №355389 від 21.03.2006 р.

Відповідно до рішення Ізмаїльської міської ради №2141-VI від 06 червня 2012 р. «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Ізмаїл» затверджено нормативну грошову оцінку земель міста Ізмаїл Одеської області, затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Ізмаїл у розмірі 124,80 грн., тощо.

Ізмаїльська міська рада рішенням від 31.10.2013 р. №3348-VІ затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0416 га у довгострокову оренду терміном на 10 (десять) років ТОВ "АЛЬФА-ТЕКНОР" для розміщення та експлуатації магазину за адресою: м. Ізмаїл, Одеської області, вул. Леніна, 107; надала ТОВ "АЛЬФА-ТЕКНОР" земельну ділянку у довгострокову оренду терміном на 10 (десять) років площею 0,0416 га, із земель запасу та земель, які не надані у власність та постійне користування в межах населених пунктів (які не надані у тимчасове користування), для розміщення та експлуатації магазину за адресою: м. Ізмаїл, Одеської області, вул. Леніна, 107; кадастровий номер земельної ділянки: 5110600000:01:026:0119; встановила орендну плату в розмірі 3,8 % від нормативної грошової оцінки в рік із щорічним збільшенням на 0,05 % в рік; зобов'язала ТОВ "АЛЬФА-ТЕКНОР" виконувати вимоги ст. 96 Земельного кодексу України, тощо.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 28.01.2014 р. за №01/13-207 виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради було запропоновано ТОВ "АЛЬФА-ТЕКНОР" укласти договір оренди земельної ділянки площею 0,0416 га за адресою: м. Ізмаїл, Одеської області, вул. Леніна, 107, протягом 20-ти днів після отримання пропозиції щодо укладення договору оренди землі.

Даний лист було отримано ТОВ "АЛЬФА-ТЕКНОР" 13.02.2014 р., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Листом від 30.07.2014 р. №03/13-1598 виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради було повторно запропоновано ТОВ "АЛЬФА-ТЕКНОР" укласти договір оренди земельної ділянки площею 0,0416 га за адресою: м. Ізмаїл, Одеської області, вул. Леніна, 107, протягом 20-ти днів після отримання пропозиції щодо укладення договору оренди землі.

Даний лист було отримано ТОВ "АЛЬФА-ТЕКНОР" 02.08.2014 р., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

26.09.2014 р. виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради було надіслана на адресу ТОВ "АЛЬФА-ТЕКНОР" надіслано лист №01/13-2000 в якому позивач повторно попередив відповідача про необхідність укладення договору оренди щодо земельної ділянки за адресою: м. Ізмаїл, Одеської області, вул. Леніна, 107.

Даний лист було отримано ТОВ "АЛЬФА-ТЕКНОР" 02.10.2014 р., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Проте, вимоги, викладені у листах-повідомленнях, відповідачем не виконано, спір у досудовому порядку не врегульовано.

Рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області № 102 від 30.01.2014 р. створено комісію з визначення збитків власникам землі та землекористувачам, а також затверджено її положення.

04.04.2014 р. відбулося засідання комісії, де було розглянуто питання щодо визначення та нарахування збитків, заподіяних ТОВ "АЛЬФА-ТЕКНОР" в результаті несплати коштів за користування земельною ділянкою, на якій розташоване нерухоме майно даного товариства.

На засіданні комісії було визначено, що відповідно до розрахунку, ТОВ "АЛЬФА-ТЕКНОР" нанесено територіальній громаді м. Ізмаїл збитки у вигляді неодержаних доходів у розмірі 1892,22 грн. про що було складено акт №9 про визначення збитків у вигляді неодержаних доходів від 04.04.2014 р.

Відповідно до акту про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам №9 від 04.04.2014 р., складеним комісією з питань визначення та відшкодування збитків власникам землі, що створена відповідно до рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №102 від 30.01.2014 р., при обстеженні земельної ділянки за адресою Одеська область, місто Ізмаїл, вулиця Леніна, 107 встановлено, що площа земельної ділянки, яка використовується складає 0,0416 га (відповідно до плану відведення земельної ділянки та рішення Ізмаїльської міської ради №3348-VI від 31 жовтня 2013 року), нормативна грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки складає: у 2013 році - 974,70 грн. за 1 кв.м., у 2014 році - 1072,17 грн. за 1 кв.м., фактичний термін використання земельної ділянки складає 23 місяці, розмір збитків, завданих власнику землі або землекористувачу відповідно до фактичного використання земельної ділянки складає 1892,22 грн., термін для сплати збитків один місяць з моменту отримання повідомлення.

Даний акт затверджено рішенням Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №374 від 23.04.2014 р. "Про затвердження Акту про визначення відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам №9 від 04.04.2014 р.", вказане рішення не скасовано та є чинним на теперішній час. Відповідно до цього рішення сума збитків становить 1892,22 гривні.

29.04.2014 на адресу ТОВ "АЛЬФА-ТЕКНОР" рекомендованим листом було надіслано акт №9 від 04.04.2014, розрахунок визначення збитків, рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №102 від 30.01 2014, договір про добровільне відшкодування збитків, спричинених власникам землі та землекористувачам, даний лист було вручено ТОВ "АЛЬФА-ТЕКНОР" 06.05.2015 р., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією даного повідомлення, фіскального чеку та опису вкладення у цінний лист.

Однак, відповідач відповіді на вказаний лист не надав, збитки у розмірі 1892,22 грн. в добровільному порядку позивачу не відшкодував, що і стало підставою для звернення Ізмаїльського міжрайонного прокурора Одеської області в особі Ізмаїльської міської ради Одеської області з позовом у даній справі.

Проте, судом першої інстанції відхилено доводи позивача та зазначено, що у діях відповідача відсутня протиправна поведінка, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина, а тому, суд дійшов висновку щодо відмови Ізмаїльському міжрайонному прокурору Одеської області в особі Ізмаїльської міської ради Одеської області у задоволені позову в повному обсязі.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 2 цієї статті визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 2 ст. 157 Земельного кодексу України порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284 затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

Згідно з приміткою до п. 3 вказаного Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначені ст. 1166 ЦК України відповідно до якої, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Цивільно-правова відповідальність за завдання майнової шкоди наступає за наявності цивільного правопорушення, яке складається з наступних елементів: наявність майнової шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та майновою шкодою, вина.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад правопорушення (ст. 1166 ЦК України). Необхідні елементи складу такі: шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Фактичною підставою є вчинення правопорушення. У цій формі виражена формула генерального делікту: хто зі своєї вини заподіяв іншому шкоду, зобов'язаний її відшкодовувати.

Згідно зі ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно зі ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Статтею 157 Земельного кодексу України встановлено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Відповідно до статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, у порушення вимог ст.ст. 32, 43 ГПК України, дійшов необґрунтованого висновку про відсутність у діях відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо того, що земельна ділянка, яку займає відповідач, не є об'єктом цивільного права, оскільки державна реєстрація права територіальної громади м. Ізмаїла в особі Ізмаїльської міської ради не проводилась, з наступних підстав.

Положеннями статей 12, 83 Земельного кодексу України регламентовано перебування земель у комунальній власності та встановлено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин.

Частиною 2 ст. 83 Земельного кодексу України встановлено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності.

Судом першої інстанції, не прийнято до уваги, що відповідно до п. 2 прикінцевих положень Закону України «Про державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номеру.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень».

Однак, місцевим господарським судом, не прийнято до уваги, що згідно з п. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент їх виникнення діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» набрав чинності 03.08.2004 р., а право власності територіальної громади на земельну ділянку у даному випадку виникло до набрання чинності цим законом та визнане, оскільки до 2004 року діюче законодавство не передбачало обов'язкової державної реєстрації права комунальної власності територіальної громади на земельні ділянки. Більш того, така форма власності, як комунальна, була закріплена Земельним кодексом України 2002 року, який також не передбачав обов'язкової державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, а містив лише положення щодо Державного земельного кадастру у якому акумулювалися дані щодо земельних ділянок.

В свою чергу, реєстрація права територіальної громади на земельну ділянку, яку займає відповідач, як і присвоєння їй кадастрового номеру, жодним чином не впливає на виникнення, зміну чи припинення права, а є лише способом обліку та має інформативний, а не правовстановлюючий характер.

Судом першої інстанції не прийнято до уваги, що згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень Ізмаїльської міської ради належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності.

Відтак, є безпідставним висновок суду, що земельна ділянка не може виступати об'єктом цивільних прав та про недоведеність порушення прав територіальної громади в особі Ізмаїльської міської ради.

Не заслуговують на увагу й посилання суду першої інстанції на те, що Ізмаїльський міжрайонний прокурор Одеської області не спростував та не надав доказів того, що відповідач не сплачує податок на землю у встановленому законодавством розмірі, з наступних підстав.

Згідно з п.3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. №284 відшкодуванню підлягають, в т.ч., збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Неодержаний дохід - це дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Відповідно до п. З.7., п. 3.8. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» - власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 №284.

Пунктом 3.7. постанови Пленум Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 Земельного кодексу України, та за процедурою, передбаченою "Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 №284.

Крім того, згідно із пп. 14.1.147 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Згідно із цим кодексом, земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп. 14.1.72 ст. 14 ПКУ); орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.136 ПКУ).

Отже, посилання місцевого господарського суду на те, що відповідач сплачував податок на землю не є належним доказом користування земельною ділянкою на законних підставах, оскільки відповідно до визначення поняття земельного податку він є платежем, що сплачується власниками земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійними землекористувачам, до яких позивач не відноситься.

Відтак, збитки заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (упущена вигода) при обрахунку якої використовується розмір земельного податку (у випадку не проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки) і земельний податок є різними за своєю правовою природою поняттями.

Ізмаїльська міська рада, як власник землі за 2 місяці 2013 року могла б отримати орендну плату в розмірі 1892 грн. 22 коп., але у зв'язку з не укладенням відповідачем договору оренди землі в порушення вимог діючого законодавства цих коштів отримано не було.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що він не заперечує того факту, що не має бажання укладати договір оренди з позивачем, оскільки вважає, що отримання земельної ділянки у тимчасове користування на підставі договору можливо лише за волевиявленням сторін, а на підставі ст. 6 ЦК України ТОВ "АЛЬФА-ТЕКНОР" не має бажання укладати договір оренди землі та не може бути примушений до цього навіть у судовому порядку.

До того ж у відзиві, відповідач вказує, що згідно виписки з реєстру права власності на нерухоме майно, нежитлове приміщення по вул. Леніна, 107 у м. Ізмаїлі знаходиться на земельній ділянці 5069 кв.м. на належить Задурову В.А. - 2/125, ТОВ «Експорт-Текнор » - 32/875, ТОВ "АЛЬФА-ТЕКНОР" - 96/875, Ізмаїльській міській громаді - 733/875. Посилаючись на ч.4 ст.120 Земельного кодексу України, відповідач зазначає, що ТОВ "АЛЬФА-ТЕКНОР" придбала право на 96/875 частини земельної ділянки по вул. Леніна, 107 у м. Ізмаїл. Ізмаїльська міська рада, прийняла рішення про бажання укласти договір оренди земельної ділянки площею 0,0416 га, проте, відповідач зазначає, що за його розрахунком площа земельної ділянки ТОВ "АЛЬФА-ТЕКНОР" має складати 0,0185 га, а не 0,0416 га.

Судовою колегією відхиляються дані твердження відповідача, оскільки в матеріалах справи наявний Акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання (а.с.85), відповідно до якого межі земельної ділянки за кадастровим №5110600000:01:026:0119, яка знаходиться по вул. Леніна, 107 у м. Ізмаїл Одеської області, площею 0,0416 га, наданої в довгострокову оренду терміном на 15 років для розміщення та експлуатації магазину, закріплені в натурі (на місцевості) межовими знаками та проходять по межі існуючої будівлі, користувач земельної ділянки - ТОВ "АЛЬФА-ТЕКНОР" претензій щодо меж та конфігурації земельної ділянки не має, власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не заявлено, межові знаки пред'явлені та передані на зберігання ТОВ "АЛЬФА-ТЕКНОР". Даний Акт складено у трьох примірниках та підписано землевпорядником МПП «АЛІДАДА», директором ТОВ "АЛЬФА-ТЕКНОР" та представником ПП «Геоінформсервіс».

До того ж, в матеріалах справи міститься лист директора ТОВ "АЛЬФА-ТЕКНОР" до МПП «АЛІДАДА» в якому він просить виготовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 15 років для розміщення та експлуатації магазину, площею 0,0416 га., в м. Ізмаїл, вул. Леніна, 107.

Окрім того, матеріали справи містять заяву ТОВ "АЛЬФА-ТЕКНОР" до В.о. міського голови в якій відповідач просить видати дозвіл на розробку проекту землеустрою на відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 15 років, площею 0,0416 га., в м. Ізмаїл, вул. Леніна, 107.

Вищевикладене свідчить про те, що відповідачу було надано земельну ділянки площею саме 0,0416 га. в м. Ізмаїл, вул. Леніна, 107, будь-яких доказів щодо заперечення ТОВ "АЛЬФА-ТЕКНОР" площі даної земельної ділянки не містять, а навпаки, вищевикладені документи свідчать про те, що відповідач просив надати у оренду земельну ділянку саме площею 0,0416 га.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 104 Господарського кодексу України передбачено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що господарським судом Одеської області при прийнятті оскаржуваного рішення не було в повному обсязі враховано усі обставини справи, невірно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню, апеляційні скарги задоволенню та позов Ізмаїльського міжрайонного прокурора Одеської області в особі Ізмаїльської міської ради Одеської області задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги заступника прокурора Одеської області та Ізмаїльської міської ради Одеської області задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 20.05.2015 р. скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-ТЕКНОР" на користь Ізмаїльської міської ради збитки у сумі 1892,22 грн., 1827,00 грн. судового збору за подання позову та 913,50 грн. судового збору за апеляційну скаргу.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 13.07.2015 р.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Богатир К.В.

Суддя Сидоренко М.В.